Вирок № 73279001, 11.04.2018, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/93/18

Проваадження № 1-кп/139/6/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2018 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді Тучинської Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Соколівка Ярмолинецького району Хмельницької області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, громадянина України, одруженого, працюючого інженером ДП «Мурованокуриловецький водоканал», депутата Мурованокуриловецької селищної ради 7 скликання по виборчому округу № 17, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України

з участю сторін провадження:

процесуального прокурора Арнаута Я.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

секретаря судового засідання Хонькович Л.І.,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, будучи депутатом Мурованокуриловецької селищної ради 7 скликання по виборчому округу № 17, діючи умисно, маючи реальну можливість та достовірно знаючи про обов'язковість подання декларацій, в період з 01 січня до 01 травня 2017 року не подав до Єдиного державного реєстру декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну декларацію за 2016 рік.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав повністю та суду пояснив, щоз листопада 2015 року він є депутатом Мурованокуриловецької селищної ради 7 скликання по виборчому округу № 17. Йому добре було відомо, що він зобов'язаний подати електронну декларацію за 2016 рік, знав строки подання декларації, однак, не подав її. Приблизно через місяць після закінчення строків подання Е-декларацій він вирішив подати її. Кається у такій своїй бездіяльності, просить не застосовувати до нього суворе покарання, а за можливості призначити громадські роботи на мінімальний строк.

З урахуванням повного визнання вини у вчиненні вищенаведеного кримінального правопорушення, а також враховуючи клопотання прокурора та обвинуваченого, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження письмових доказів, отриманих у ході досудового слідства, оскільки обвинуваченим не оспорюються ті обставини, які ними доводяться. Дослідження доказів було обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, що характеризують його особу.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 366-1 КК України як умисне неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».

Відповідно до частин 1 і 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Обираючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, зокрема, що відповідно до класифікації злочинів, визначеної ст. 12 КК України, вчинене ним діяння є злочином невеликої тяжкості, особу винного, який виключно позитивно характеризується Мурованокуриловецькою селищною радою як депутат та житель селища (а.с. 37) і який має стійку хворобу органів кровообігу (а.с. 32).

До обставини, що пом`якшують покарання, суд відносить: щире каяття в скоєному злочині та активне сприяння розкриттю злочину, усунення порушень Закону України «Про запобігання корупції», бездоганне виконання вимог цього Закону в теперішній час.

Ні досудовим слідством, ні судом не встановлено обставин, які б обтяжували покарання для обвинуваченого.

Напідставі викладеного, дотримуючись загальних засад призначення покарання, зокрема, принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді громадських робіт.

Враховуючи наявність сукупності пом'якшуючих покарання обвинуваченому обставин, враховуючи особу винного, що має високий авторитет в селищі та районі, має постійне місце роботи, суд вважає за правильне і можливе при визначенні розміру покарання застосувати ч. 1 ст. 69 КК України та визначити його як мінімальний, передбачений кримінальним законом, зокрема, ч. 2 ст. 56 КК України.

Оскільки, запобіжний захід відносно обвинуваченого в ході досудового слідства не обирався, суд не вбачає підстав і потреби в застосовуванні запобіжного заходу на цьому етапі судового розгляду.

Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 50, ч. 2 ст. 56, ч. 1 ст. 69, ст. 366-1 КК України, ст.ст. 349, 368-371, 373, 374, 376, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним та засудити за ст. 366-1 КК України, призначити покарання за ст. 366-1, ч. 1 ст. 69 КК України у виді громадських робіт на строк шістдесят годин.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому і прокурору.

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Вінницької області через Мурованокуриловецький районний суд.

Суддя: ____