Ухвала суду № 73278903, 02.03.2018, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 140/519/18

Пров. № 2/140/508/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про залишення позовної заяви без руху

02.03.2018 року м. Немирів

Суддя Немирівського районного суду Вінницької області Царапора О.П. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Рачківської сільської ради Немирівського району, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на майно, визнання права власності на частки в майні колгоспного двору, визнання права власності на частину земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

В Немирівський районний суд надійшла позовна заява ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Рачківської сільської ради Немирівського району, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на майно, визнання права власності на частки в майні колгоспного двору, визнання права власності на частину земельної ділянки. У своїй заяві позивачі просять суд визнати за ними право власності в порядку спадкування за заповітом на ? частину житлового будинку та на земельну ділянку також у частках після смерті спадкодавців.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Позовна заява не відповідає зазначеним вимогам.

Так, позивачами не дотримано вимог п. 4, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, оскільки в позовній заяві не зазначено: зміст позовних вимог щодо кожного учасника справи; щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч.7 ст.177 ЦПК України до позовної заяви підписаної представником позивача додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.Частина 3 вказаної статті визначає, що довіреність від іменіюридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Відповідно до ч. 5 даної статті відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.

Згідно з ч. 6ст. 62 ЦПК України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них засвідчені суддею, або копії з них засвідчені у визначеному законом порядку приєднуються до матеріалів справи.

Таким чином, копія довіреності може бути засвідчена суддею з наданого до суду оригіналу або посвідчена посадовою особою, яка її видалата скріплена печаткою юридичної особи, або має бути нотаріально посвідчена, інші копії не передбачені нормами ЦПК України як такі, що можуть бути підтвердженням повноваженьпредставника. Між тим, на етапі звернення до суду представником позивача ОСОБА_2 надано копію довіреності, не засвідчену в установленому законом порядку. Доказів того, що ОСОБА_2 надано право посвідчення довіреності від імені позивача, або інших правовстановлюючих документів (витяг зі статуту, інших установчих документів) до позову не додано.

Відтак, представнику позивача слід надати оригінал довіреності для підтвердження повноважень останнього щодо подання позовної заяви в інтересах юридичної особи, або засвідчену у визначеному законом порядку її копію.

Також, разом з оригіналом довіреності (її належно засвідченою копією) представнику належить подати документи, які підтверджують, що особа, якою довіреність видана та підписана, займає відповідну посаду на час подання позову до суду та має відповідні повноваження на видачу довіреностей, при цьому вказані документи мають бути посвідчені відповідно до вимог чинного законодавства.

Суд звертає увагу позивача, що засвідчення вірності копій документів їх оригіналам належить нотаріусам, або іншим особам, яким такі повноваження надані законами.

Відповідно до ч. 5 ст.177 ЦПК України позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

При цьому, згідно ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 95 ЦПК України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Всупереч зазначеному позовна заява не містить відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви та не всі копії додані до позовної заяви, у додатку не завірені у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 ЦПК України позивачем не викладено у позові відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Справа позовного провадження характеризується наявністю двох сторін з протилежними інтересами і спірністю їх майнових та особистих немайнових правовідносин, які передаються на розгляд суду.

Отже, передумовою звернення до суду в порядку позовного провадження є наявність спірних правовідносин та необхідність захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, здійснення, яких є неможливим без судового втручання.

У позовній заяві зазначено, що спадкоємцем за зповітом на нерухоме майно,є ОСОБА_1, а також як вбачається із позову ОСОБА_2, який в свою чергу просить суд визнати за ним право власності на ? частину земельної ділянки, однак діючим законодавством передбачений порядок отримання спадкового майна у власність.

Зазначений порядок встановлений Цивільним кодексом України, Законом України „Про нотаріат”, Інструкцією „Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”.

Відповідно до п.206 Розділу 22 Інструкції „Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України” свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

Позивач ОСОБА_2О, в обґрунтування свого позову, зазначив, що має право на земельну ділянку , яка була передана у власність демиденку Г.Є. на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯИ № 610337, однак жодним чином не обґрунтовує з якого часу у нього виникло право на спадщину, як і не зазначено чи звертався ОСОБА_2 для вирішення даного питання до нотаріуса.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. №7 „Про судову практику у справах про спадкування”, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Враховуючи викладене, вважаю, що відсутність письмового звернення позивача до

нотаріуса про прийняття спадщини (заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину), а також відсутність постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, позбавляє дійти висновку суд про наявність достатньо обґрунтованого припущення про порушення або невизнання спадкових прав позивача.

Оскільки, законодавством України передбачений порядок отримання нерухомого майна у власність в порядку спадкування за законом, та у позивача існують усі умови для реалізації цього права, вважаю, що позивач повинен (зобов’язаний відповідно до ст.1297 ЦК України) письмово звернутися до нотаріальної контори з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину на нерухомість (заявою про прийняття спадщини).

Враховуючи викладене, вважаю, що підставою для звернення до суду є письмова відмова нотаріуса в оформленні права на спадщину (видачу свідоцтва про право на спадщину на нерухомість, з зазначенням причин відмови вчинення нотаріальної дії.

Таким чином, позивачу необхідно, на підтвердження позовних вимог і наявності правового характеру спору (наявності спору про право), надати письмову відмову нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України заяву необхідно залишити без руху, надати позивачу строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 175,177, 185, 260 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Рачківської сільської ради Немирівського району, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на майно, визнання права власності на частки в майні колгоспного двору, визнання права власності на частину земельної ділянки, залишити без руху, запропонувавши усунути недоліки у строк не пізніше 10 днів з дня отримання копії ухвали, надавши належно оформлену заяву.

Роз’яснити позивачам, що у випадку не усунення зазначених недоліків заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: (підпис)

Копія вірна:

Суддя: