Постанова № 73277874, 03.04.2018, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2018 р. Справа № 914/2087/17

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Суддя-доповідач Бонк Т.Б.

суддів Бойко С.М.

Якімець Г.Г.

при секретарі Борщ І.О.

за участю представників:

від позивача - Лозинська М.Я. - представник,

від відповідача - Ярова А.А. - представник.

розглянувши апеляційну скаргу Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Львівській області № 315/10-1004 від 08.02.2018

на рішення господарського суду Львівської області від 11.12.2017 (головуючий суддя Пазичев В.М.), повний текст рішення складено 15.12.2017

у справі № 914/2087/17

за позовом: Самбірського міськрайонного центру зайнятості, м.Самбір, Львівська область

до відповідача: Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Львівській області, м. Самбір, Львівська область

про стягнення 7 641,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

Самбірський міськрайонний центр зайнятості звернувся з позовом, у якому просить стягнути з Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на користь Самбірського міськрайонного центру зайнятості кошти в сумі 7 641,31 грн. (сім тисяч шістсот сорок одну гривню 31 коп.) на р/р 37173301900466 в ГУДКС у Львівській області, МФО 825014, ЗКПО 22394560, із зазначенням у платіжному дорученні в "Призначенні платежу" - "Повернення допомоги по безробіттю, виплаченої ОСОБА_6". В уточненні, поданому позивачем останній зазначив, що у провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа № 914/2087/17 про стягнення коштів у сумі 7 641,31 грн. з Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, у зв'язку із поновленням на роботі за рішенням суду ОСОБА_6

Рішенням господарського суду Львівської області від 11.12.2017 у справі № 914/2001/17 позовні вимоги - задоволено. Стягнуто з Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (81400, вул. Чорновола, 2 а, м. Самбір, Львівська обл., код ЄДРПОУ 39509429) на користь Самбірського міськрайонного центру зайнятості кошти в сумі 7 641 (сім тисяч шістсот сорок одну) грн. 31 коп. на р/р 37173301900466 в ГУДКС у Львівській області, МФО 825014, ЗКПО 22394560, із зазначенням у платіжному дорученні в "Призначенні платежу" - "Повернення допомоги по безробіттю, виплаченої ОСОБА_6". Стягнуто з Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (81400, вул. Чорновола, 2 а, м. Самбір, Львівська обл., код ЄДРПОУ 39509429) на користь Державного бюджету України (Отримувач коштів УДК Личаківського району м.Львова, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007620, Банк отримувача ГУДКCУ у Львівській області, Код банку отримувача (МФО) 825014, Рахунок отримувача 31215206783006, Код класифікації доходів бюджету 22030101) 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у відповідності до ст.ст. 34, 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" - передбачено право Фонду стягувати із роботодавця суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов'язок роботодавця відшкодовувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду. Громадянка ОСОБА_6 перебувала на обліку в Самбірському МРЦЗ, за період з 14.04.2017 по 30.07.2017 їй виплачено допомогу з безробіття у сумі 7 641,31 грн. (сім тисяч шістсот сорок одну гривню 31 коп.). Зазначені кошти підлягають поверненню роботодавцем.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду у зв'язку з тим, що позивач отримав допомогу та незаконно заявляє вимогу про стягнення з відповідача подвійного розміру оплати за вказаний період. Крім того, позивач не навів розрахунку з якого виходив при обчисленні суми за час вимушеного прогулу. На думку скаржника, отримання ОСОБА_6 допомоги по безробіттю є переплатою коштів для Самбірської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області а не Самбірського міськрайонного центру зайнятості.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд апеляційну скаргу Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Львівській області № 315/10-1004 від 08.02.2018 залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін. Мотивуючи це тим, що згідно Конституції України, кожен має право на соціальний захист, яке зокрема включає право на матеріальне забезпечення у випадку безробіття. ОСОБА_6 14 серпня 2017 року (у день видачі наказу Самбірського ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області про поновлення ОСОБА_6 на роботі) проінформовано Самбірський міськрайонний центр зайнятості про поновлення її на роботі, у зв'язку із чим прийнято рішення про припинення реєстрації ОСОБА_6 як безробітної. Тому, відповідно, ОСОБА_6 втратила статус безробітної з 07.04.2017, який їй було надано на підставі поданої заяви про надання статусу безробітного від 13.04.2017 та втратила право на отримання виплати допомоги по безробіттю, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про зайнятість населення", вимог п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з наступних підстав.

Встановлено, що Самбірський міськрайонний центр зайнятості є органом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (надалі - Фонд), що діє від імені Фонду відповідно до законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

07.04.2017 громадянка ОСОБА_6 звернулася до Самбірського міськрайонного центру зайнятості у пошуку роботи. Наказом № НТ 170413 від 13.04.2017 заявнику надано статус безробітного та призначено виплату допомоги з безробіття відповідно до п.п. 1, 3, 4 ст. 22, п.1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п. 2.1. "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності", затвердженого наказом Мністерства соціальної політики України від 15.06.2015 № 613.

Витягом із наказів Самбірської міскрайонного центру зайнятості про прийняття рішення по особі ОСОБА_6 підтверджується, що остання перебувала на обліку в Самбірському МРЦЗ з 14.04.2017 по 30.07.2017. За вказаний період ОСОБА_6 виплачено допомогу по безробіттю на загальну суму 7 641,31 грн. Вказане підтверджується розрахунком, додатком №4 до персональної картки "Нарахування допомоги по безробіттю та платежі" ( а.с. 12-15).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 звернулася з адміністративним позовом до Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просила визнати протиправним і скасувати наказ Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 22.03.2017 № 13-0 "Про звільнення з роботи", поновити її на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу податків і зборів з фізичних осіб Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області з 23.03.2017 та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 23.03.2017 до дня поновлення на посаді.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01.08.2017 у справі №813/1494/17 позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 22.03.2017 № 13-0 "Про звільнення з роботи", поновлено ОСОБА_6 на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу податків і зборів з фізичних осіб Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області з 23.03.2017 та стягнуто з середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 23.03.2017 по 01.08.2017 в сумі 20 919,36 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача утриману при звільненні вихідну допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати 3 572,06 грн.

Наказом Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 14.08.2017 № 69-0 поновлено ОСОБА_6 на посаді головного державного інспектора відділу податків і зборів з фізичних осіб Самбірської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області з 23.03.2017 та скасовано наказ від 22.03.2017 № 13-0 "Про звільнення з роботи" ОСОБА_6.

Громадянкою ОСОБА_6 подано до центру зайнятості заяву від 14.08.2017 та долучено копію Постанови Львівського окружного адміністративного суду у справі № 813/1494/17 від 01.08.2017 та копію наказу Самбірської об'єднаної державної податкової Інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 14.08.2017 № 69-0, відповідно до якого поновлено ОСОБА_6 на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу податків і зборів з фізичних осіб Самбірської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області з 23.03.2017 та скасовано наказ від 22.03.2017 № 13-0 "Про звільнення з роботи" ОСОБА_6.

Центром зайнятості скеровано Самбірській ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області претензію від 07.09.2017 за № 1921/07 про відшкодування матеріального забезпечення у розмірі 7 641,31 грн., виплаченого ОСОБА_6, котру поновлено на роботі (а.с. 22).

В матеріалах справи відсутня відповідь на претензію позивача.

Предметом розгляду даної справи є стягнення допомоги по безробіттю, виплаченої в сумі 7 641.31 грн. у зв'язку із поновленням на роботі за рішенням суду ОСОБА_6

Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 45 Закону України "Про зайнятість населення" реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції припиняється з дня поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

У п.34 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" зазначено, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Статтями 34, 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що право Фонду стягувати із роботодавця суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов'язок роботодавця відшкодовувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Обов'язок роботодавця відшкодувати Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття суму виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду виникає тільки у тому випадку, якщо невиконання власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю потягло за собою незаконне звільнення з роботи застрахованої особи, і саме через цю подію така особа втратила заробітну плату, з метою пошуку роботи була вимушена звернутись до служби зайнятості, зареєструватись як безробітна та отримувати страхові виплати.

Відповідно до пункту 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та падання соціальних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, звільнення громадянки ОСОБА_6 є незаконним та підтверджується постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017 у справі №876/6911/17. Зазначеним рішенням суду визнано протиправним та скасовано наказ Самбірської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області стосовно звільнення ОСОБА_6, який став підставою для втрати нею заробітної плати, що в подальшому призвело до призначення та виплати їй позивачем допомоги по безробіттю.

Посилання скаржника, у апеляційній скарзі на те, що позивач отримав допомогу та незаконно заявляє вимогу про стягнення з відповідача подвійного розміру оплати за вказаний період, а також те, що позивач не навів розрахунку з якого виходив при обчисленні суми за час вимушеного прогулу спростовуються матеріалами справи, враховуючи наступне.

Як вбачається з доданого до позовної заяви розрахунку, загальна сума претензійних вимог позивачем вказана в сумі 7 641,31 грн. за період з 14.04.2017 по 30.07.2017, в той же час позивачем помилково пропущений період з 01.06.2017 по 31.06.2017, що виправлено ним в наступному розрахунку суми позовних вимог від 01.11.2017 № 2246/07. Даний розмір виплат підтверджується матеріалами справи (а.с. 53-54).

Щодо твердження скаржника про подвійний розмір оплати за вказаний період, то слід зазначити, що з Постанови Львівського окружного адміністративного суду у справі № 813/1494/17 від 01.08.2017 вбачається, що Самбірський міськрайонний центр зайнятості не був позивачем у адміністративній справі, вказаною постановою суду жодних стягнень на його користь не стягувалось. Відповідачем не надано доказів в підтвердження сплати Центру зайнятості суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у відповідності до ст. ст. 34, 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Згідно із п. 8 ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" страховий випадок - це подія, через яку: застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу; застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про зайнятість населення" реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється з дня поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється з дня поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Відповідно до норм ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" із роботодавця утримується, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Законом України „Про зайнятість населення" визначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. У разі відсутності такої роботи державною службою зайнятості приймається рішення про надання громадянам статусу безробітного за їх особистими заявами. Особи, визнані у встановленому порядку безробітними, мають право на одержання, відповідно до чинного законодавства України, допомоги з безробіття, передбаченої Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 розділу 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, в тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 15.06.2015 року № 613, виплата допомоги по безробіттю припиняється в разі припинення реєстрації безробітного з підстав, передбачених Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 198.

Згідно з абзацом 10 підпункту 1 пункту 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 198, реєстрація безробітного припиняється з дня поновлення зареєстрованого безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили. Повернення виплачених безробітному коштів здійснюється відповідно до частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Відповідно до частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Відповідно до абзацу 7 частини 1 статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Фонд має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Згідно ст. 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", спори, що виникають із правовідносин за цим Законом вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи те, що громадянку ОСОБА_6 поновлено на роботі за рішенням суду, а остання перебувала на обліку в Самбірському МРЦЗ та за період з 14.04.2017 по 30.07.2017 їй виплачено допомогу по безробіттю у сумі 7 641,31 грн. - зазначені кошти підлягають поверненню роботодавцем.

Скаржник у своїй апеляційній скарзі не наводить доводів стосовно порушення судом першої інстанції матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду.

Згідно ст.ст. 74, 76, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення Господарського суду Львівської області від 11.12.2017 року у справі № 914/2087/17 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Згідно ст.129 ГПК України судовий збір покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281, 282, 287, 288 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Львівській області № 315/10-1004 від 08.02.2018 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 11.12.2017 у справі № 914/2087/17- залишити без змін.

3. Судовий збір залишити за скаржником.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286, 288 ГПК України.

Суддя-доповідач Т.Б. Бонк

Суддя С.М. Бойко

Суддя Г.Г. Якімець

Повний текст постанови складений 10.04.2018