Рішення № 73277193, 06.04.2018, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2018 рокуСправа № 912/193/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С., за участю секретаря судового засідання Скопець В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/193/18

за позовом: фермерського господарства ОСОБА_1

до відповідача: ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

про визнання поновленим договору, визнання укладеною додаткової угоди.

Представники:

від позивача - ОСОБА_3, ордер КР №62101 від 05.03.2018 року;

від позивача - ОСОБА_4, керівник;

від відповідача - участі не брали.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява фермерського господарства ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, яка містить наступні вимоги:

1) визнати поновленим договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3524681300:02:000:9039 площею 26,8073 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Деріївської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області, укладений 05.03.2012 р. та зареєстрований у відділі Держкомзему в Онуфріївському районі Кіровоградської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.11.2012 р. за № 352460004001717, на той самий строк та на тих самих умовах;

2) визнати укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 05.03.2012 р. кадастровий номер 3524681300:02:000:9039 площею 26,8073 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладеного між фермерським господарством ОСОБА_1 та Онуфріївською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 05.03.2012 р. та зареєстрованого у відділі Держкомзему у Онуфріївському районі Кіровоградської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.11.2012 р. за № 352460004001717, виклавши її в редакції, запропонованій позивачем у прохальній частині позову.

Ухвалою господарського суду від 06.02.2018 р. подану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/193/18; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 05.03.2018 р.; встановлено строк для подання сторонами заяв по суті справи.

26.02.2018 р. ОСОБА_2 управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області до суду подано письмовий відзив на позов (а.с.60-63), у відповідності до якого відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки зі змісту поданої позовної заяви не вбачається наявність порушеного права позивача ОСОБА_2 управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області. Відповідач звертає увагу суду, що сам факт надіслання орендарем повідомлення про намір поновити договір оренди не означає його (договору) автоматичне поновлення. В даному випадку орендодавець наділений правом на законних підставах заперечувати проти поновлення договору оренди землі. Відповідач стверджує, що строк дії договору оренди, укладеного з позивачем, закінчився 22.11.2017 р., новий договір оренди з позивачем не укладався, додаткова угода не підписувалась, а тому, юридичні підстави займати земельну ділянку на праві оренди у позивача відсутні. Також за доводами відповідача, позивачем не доведено належними доказами порушення його права, зокрема, обумовленого ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Згідно ухвали від 01.03.2018 р. господарським судом задоволено клопотання фермерського господарства ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 912/193/18; заборонено Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області здійснювати будь-які дії щодо поділу, зміни кадастрового номеру, включення до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону тощо із земельною ділянкою кадастровий номер 3524681300:02:000:9039 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

05.03.2018 р. позивачем подано до суду відповідь на відзив відповідача, у відповідності до якого стверджує про наступне:

- відзив відповідача не відповідає вимогам ст.165 Господарського процесуального кодексу України, а саме: не містить заперечення наведених позивачем обставин направлення та отримання листів-повідомлень від 01.08.2017 р. та 22.11.2017 р. та правових підстав позову; не містить переліку документів та інших доказів, що додаються до відзиву; не містить заперечення щодо заявленого позивачем розміру судових витрат; не містить попереднього розрахунку судових витрат, які поніс або очікує понести відповідач;

- у зв’язку з отриманням після звернення до суду з даним позовом листів відповідача від 28.11.2017 р. та від 18.01.2018 р., позивач просить залучити їх до справи в якості письмових доказів, оскільки, за твердженням позивача, вони підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення позивача на відзив, а також підтверджують доводи, висловлені в позовній заяві;

- листи відповідача не є належною формою рішень ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області;

- такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства вважає позивач також доводи відповідача щодо наявності у нього дискреційних повноважень щодо розпорядження земельними ділянками.

Щодо поданих сторонами заяв по суті справи, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За доводами позивача, останнім отримано лише відзив на позов без доданих до нього документів. Разом з тим, позивачем не надано до суду доказів направлення відповіді на відзив з додатками на адресу відповідача.

У відповідності до ч. 9 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Оскільки додані відповідачем до відзиву та позивачем до відповіді на відзив документи є копіями переписки між сторонами з питання поновлення договору, господарський суд дійшов висновку, що зазначені докази є в наявності як у позивача, так і у відповідача, а тому вважає за можливе врахувати їх при вирішенні даного спору.

Згідно ухвали суду від 05.03.2018 р. судом залишено без розгляду клопотання позивача про забезпечення позову; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.03.2018 р.

23.03.2018 р. позивачем до суду клопотання про залучення письмових доказів, а саме: копії сторінок з книги для записів рекомендованих поштових відправлень і повідомлень Деріївського ПВПЗ-58 (а.с.142-149).

Оскільки позивачем у відповідності до вимог ст. 80 Господарського процесуального кодексу обґрунтовано неможливість подання зазначеного доказу разом з позовною заявою та надано докази направлення клопотання з додатками відповідачу, господарський суд вважає за можливе задовольнити заявлене позивачем клопотання після закінчення підготовчого провадження у справі.

У судовому засіданні 23.03.2018 р., на підставі ч. 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 06.04.2018 р., про що постановлено протокольну ухвалу.

В порядку ст.ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України відповідача повідомлено про дату, час та місце судового засідання.

26.03.2018 р. позивачем подано до суду заяву про виправлення описки в прохальній частині позову, яка не стосується зміни предмету і підстави позовних вимог (а.с. 157-161).

У судовому засіданні 06.04.2018 р. позивач підтримав пред’явлений позов у повному обсязі та просив його задовольнити з урахуванням поданої заяви про виправлення описки.

Господарським судом враховано, що у відповідності до вимог ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, в ході розгляду справи по суті головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов’язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Оскільки позивачем не наведено наявності поважних причин неподання заяви про виправлення описки в підготовчому провадженні, у відповідності до вимог процесуального закону господарський суд залишає зазначену заяву позивача без розгляду.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.04.2018 р. участі не брав, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання ОСОБА_2 управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області ухвали суду від 23.03.2018 р. (а.с. 164).

В силу вимог ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засіданні будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засіданні учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи фактичні обставини справи, господарський суд вважає за можливе розглядати справу по суті без участі повноважного представника відповідача.

Розглянувши наявні у справі матеріали, оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступні обставини.

05.03.2012 р. між Онуфріївською районною державною адміністрацією (далі - Орендодавець) та фермерським господарством ОСОБА_1 (далі – Орендар, ФГ ОСОБА_1Ф.) укладено договір оренди землі (далі - Договір, а.с.22-24), відповідно до якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населених пунктів на землях резервного фонду на території Деріївської міської ради Онуфріївського району Кіровоградської області.

Пунктами 2, 5 Договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 26,8073 га в тому числі ріллі 26,8073 га із земель сільськогосподарського призначення (резервного фонду) Деріївської сільської ради. Кадастровий номер земельної ділянки 3524681300:02:000:9039. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.03.2012 р. становить 457723,17 грн., з урахуванням коефіцієнту 1,756, введеному згідно постанови Кабінету ОСОБА_5 України від 31.10.2011 р. № 1185 "Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів".

Сторонами погоджено також інші істотні умови договору оренди земельної ділянки.

Так, зокрема, у п. 8 Договору встановлено, що Договір укладено терміном на п'ять років. Після закінчення строку Договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово про намір продовжити його дію.

Згідно п. 43 Договору, цей Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір підписано Орендодавцем та Орендарем, скріплено круглими печатками сторін Договору та зареєстровано у відділу Держкомзему у Онуфріївському районі, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 22.11.2012 р. за № 352460004001717.

Додатками до Договору є план (схема) земельної ділянки, акт про встановлення та погодження в натурі меж земельної ділянки та акт про передачу та прийом земельної ділянки (а.с. 25-26).

06.10.2017 р. начальником ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області затверджено висновок державної експертизи землевпорядної документації щодо технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 26,8073 га, що надана в оренду ФГ ОСОБА_1Ф (а.с. 31-41).

Відповідно до положень ст.ст. 18, 20 Закону України "Про оренду землі", у редакції чинній на момент укладення Договору, договір оренди землі підлягає державній реєстрації і набирає чинності після його державної реєстрації.

З урахуванням положень вищезазначених статей, умов Договору, приписів ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України, ФГ ОСОБА_1 набуло право оренди зазначеною в Договорі земельною ділянкою у строк до 22.11.2017 р.

Як стверджує позивач, обґрунтовуючи пред'явлений позов, 01.08.2017 р. ФГ ОСОБА_1 звернулось до відповідача з листом - повідомленням, в якому висловило намір продовжити дію Договору на той же строк та на тих самих умовах. В листі також зазначено, що Орендар не буде заперечувати проти зміни умов Договору щодо строку його дії та орендної плати за Договором, за умови надіслання Держгеокадастром відповідної додаткової угоди до Договору про продовження дії Договору на запропонованих відповідачем умовах. До зазначеного листа позивачем надано відповідний проект додаткової угоди.

За доводами позивача, 22.12.2017 р. він звернувся до відповідача з листом-повідомленням, в якому повторно повідомив про своє бажання продовжити дію Договору на той же строк та на тих же умовах та вказав, що оскільки на лист – повідомлення від 01.08.2017 р. він відповіді та підписаної угоди в місячний строк не отримав, як і повідомлення про припинення Договору, відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" розпорядник землі зобов’язаний підписати додаткову угоду про продовження дії Договору на той самий строк та на тих самих умовах. Доданий до зазначеного листа відповідний проект додаткової угоди до Договору Орендар просив підписати та направити на адресу: 28121, с. Деріївка, вул. Риндака, 5-А Онуфріївського району Кіровоградської області.

Стверджуючи про те, що у визначений законодавством строк позивач не отримав заперечень відповідача щодо поновлення Договору та посилаючись на те, що позивач продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою та належним чином виконувати умови Договору, зокрема, в частині своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати, враховуючи, що нормами законодавства України прямо встановлена обов'язковість оформлення додаткової угоди до Договору для оформлення факту його поновлення і виникнення за Орендарем права оренди, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті господарський суд виходив з наступного.

У відповідності до змін, внесених до земельного законодавства України, та з утворенням територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру згідно постанови Кабінету ОСОБА_5 України від 14.01.2015 р. № 5, повноваження по розпорядженню землями сільськогосподарського призначення державної форми власності здійснюють відповідні територіальні органи Держгеокадастру.

Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.2015 р. № 20 затверджено Положення про ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, до повноважень якого віднесено, зокрема, розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Кіровоградської області.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Порядок поновлення договору оренди землі унормовано статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Так, ч. 1 ст. 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Частини 2-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" встановлюють процедуру, дотримання якої є необхідним для реалізації переважного права орендаря на поновлення договору оренди землі.

Виходячи з приписів ст.ст. 319, 626 Цивільного кодексу України, слід дійти висновку, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін. Так, для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Разом з тим, ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди, а саме у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Вказана правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 р. у справі № 6-219цс14 та у справі № 6-10цс15, у постановах від 18.03.2015 р. у справі № 6-3цс15 та у справі № 6-4цс15.

Таким чином, ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у частині першій регламентує переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі, а в частині шостій - підстави поновлення договору оренди, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (постанова Верховного Суду України від 25.05.2016 р. у справі № 3-312гс16 (справа господарського суду № 911/1707/15).

Зважаючи на фактичні обставини справи та підстави позову, спір між сторонами виник у зв'язку із реалізацією позивачем права на поновлення Договору на той же строк та на тих самих умовах відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Господарський суд враховує, що для поновлення договору оренди землі на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою, орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.

Як свідчать фактичні обставини справи, позивач до закінчення строку дії Договору та в межах, визначених п. 8 Договору, повідомив відповідача про свій намір продовжити дію Договору, про що 01.08.2017 р. звернувся з листом-повідомленням про поновлення Договору, до якого додав відповідний проект додаткової угоди (а.с. 65-66).

Не отримавши в місячний строк відповіді та підписаної додаткової угоди до Договору, позивач вдруге звернувся до відповідача з листом - повідомленням від 22.12.2017 р. про поновлення Договору на той же строк та на тих самих умовах та доданим до листа проектом додаткової угоди (а.с. 70-71).

Як встановлено господарським судом в ході судового розгляду справи, листом від 15.08.2017 р. № Ф-15853/0-11000/0/6-17, розглянувши заяву позивача про поновлення Договору, ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області зазначило, що за результатами перевірки поданих Орендарем матеріалів встановлено, що Договір дійсний до 22.11.2017 р. Враховуючи викладене, відповідач запропонував Орендарю звернутися у встановлений строк, визначений Договором, та подати документи відповідно до вимог законів та прийнятих до них нормативно-правових актів (а.с. 67).

Варто зазначити, що відповідачем жодних пропозицій щодо погодження істотних умов Договору позивачу запропоновано не було, як і не зазначено про непогодження ОСОБА_2 управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області умов, викладених Орендарем у проекті додаткової угоди до Договору.

При цьому, господарський суд хвертає увагу, що ані умови Договору, ані вимоги чинного законодавства, що регулюють земельні відносини, не містять вимог, які б встановлювали строк, з настанням саме якого законодавець пов'язував би виникнення права позивача на звернення до органу Держгеокадастру з метою поновлення Договору. Так, на законодавчому рівні встановлено лише кінцеві строки для такого звернення.

Тож, господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів відповідача щодо передчасності звернення ФГ ОСОБА_1 з листом про поновлення Договору.

Листом від 28.11.2017 р. № 27-11-0.332-10542/2-17 ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, керуючись власним положенням, ст. 122 Земельного кодексу України, ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", повідомило про прийняте рішення щодо заперечення в поновленні Договору та направило акт приймання-передачі земельної ділянки для підписання Орендарем (а.с. 68). Як вбачається з опису вкладення до цінного листа та фіскального чеку, зазначений лист відповідачем направлено позивачу 04.12.2017 р. за адресою: вул. Піонерська, 30-а, с. Деріївка Онуфріївського району Кіровоградської області (а.с. 69).

Таким чином, відповідач повідомив про прийняте рішення щодо заперечення в поновленні Договору без наведення обґрунтувань таких заперечень та без будь-яких посилань на дату та номер відповідного рішення відповідача.

Крім того, розглянувши лист-повідомлення позивача про поновлення Договору, у листі від 18.01.2018 р. за № Ф-24447/0-123/0/17-18 ОСОБА_2 управління Держгеокадастру зазначило, що ОСОБА_2 управлінням вже було направлено заперечення у поновленні Договору згідно листа від 28.11.2017 р. № 27-11-0.332-10542/2-17. Враховуючи абзац 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі", відповідач зазначив, що Договір вважається таким, що припинив свою дію, що виключає підставу укладання додаткової угоди в порядку, визначеному ч.ч. 6, 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (а.с. 72).

Враховуючи встановлені фактичні обставини, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як наведено в ч. 8 Положення про ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 р. № 308, ОСОБА_2 управління у межах своїх повноважень видає наказу організаційно-розпорядчого характеру. Положенням не передбачено прийняття ОСОБА_2 управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області іншої юридичної форми рішення, яке б породжувало певні правові наслідки, спрямовувало регулювання тих чи інших суспільних відносин і мало обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Отже, лист ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 28.11.2017 р. № 27-11-0.332-10542/2-17, в якому Орендаря повідомлено про прийняте рішення щодо заперечення в поновленні Договору, безпосередньо рішенням такого органу не є. До того ж, як зазначалось вище, зазначений лист ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 28.11.2017 р. не містить посилання в тексті на номер та дату відповідного рішення щодо заперечення в поновленні Договору, копія самого рішення до листа не прикладена.

Таким чином, слід дійти висновку, що:

- лист ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 15.08.2017р. № Ф-15853/0-11000/0/6-17 щодо передчасного звернення Орендаря з питання поновлення Договору не ґрунтується ані на умовах Договору, ані на нормах чинного законодавства та є необґрунтованим;

- лист ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 28.11.2017 р. № 27-11-0.332-10542/2-17 не є рішенням про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки, так як не відповідає належній формі рішення такого органу;

- лист ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 18.01.2018р. за № Ф-24447/0-123/0/17-18 не створює для сторін будь-яких правових наслідків, оскільки носить лише інформаційний характер з посиланням на лист відповідача від 28.11.2017 р. № 27-11-0.332-10542/2-17.

Зазначене вище спростовує доводи відповідача, викладені у письмовому відзиві на позов, щодо відсутності порушення прав позивача з боку ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Разом з тим, матеріали справи свідчать про те, що позивач продовжує користуватися земельною ділянкою та належно виконує свої обов'язки за Договором, зокрема, сплачує орендну плату за Договором. Вказане підтверджується довідкою Деріївської сільської ради від 18.01.2018 р. № 127, довідкою Онуфріївського відділення Олександрійської ОДПІ про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів (а.с. 42-43). На підтвердження належного виконання взятих на себе за Договором зобов'язань щодо сплати орендної плати, позивачем також надано до суду копію податкової декларації з плати за землю та копії платіжних доручень за період з лютого 2017 року по січень 2018 року (а.с. 103-120).

Відповідачем зазначені обставини не заперечені.

Крім того, господарський суд враховує, що за умовами ст. 33 Закону Орендодавець (відповідач) повинен довести факт повідомлення Орендаря про заперечення в поновленні Договору.

Однак, відповідач не надав господарському суду належних доказів, які б підтверджували факт повідомлення позивача у встановлені ст. 33 Закону України "Про оренду землі" строки про своє заперечення щодо поновлення спірного Договору.

Так, за доводами позивача, які останній підтверджує копіями витягу з книги для запису рекомендованих поштових відправлень і повідомлень Деріївського ПВПЗ-58 за період з 16.12.2017 р. по 06.03.2018 р., копіями конвертів відповідача із трек кодами 2503002402520 та 2503002402610, роздруківками скрін-шотів відстеження відправлень із зазначеними трек кодами, ФГ ОСОБА_1 отримало лист відповідача від 28.11.2017 р. лише 25.01.2018 р., а лист від 18.01.2018 р. - 02.02.2018 р. (а.с. 126-128, 144-148).

Тобто лист ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 28.11.2018 р., який за доводами відповідача являє собою визначене Законом заперечення у поновленні Договору, отриманий Орендарем після спливу одного місяця після закінчення строку Договору.

У зв’язку з чим, суд вважає, що до спірних правовідносин, що складися між позивачем і відповідачем, варто застосувати концепцію "правомірних очікувань", що відображена у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "ОСОБА_6 Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії".

Правомірні очікування полягають у тому, що в особи, якщо вона дотрималась усіх вимог законодавства, виникають правомірні очікування, тобто особа має усі підстави вважати, що рішення уповноваженого органу є дійсним, та розраховувати на певний стан речей. З урахуванням цієї концепції, суди, в контексті вирішення спорів щодо поновлення договорів оренди землі, вказують, що "по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення; по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку".

У справі "Стрейтч проти Сполученого Королівства", суд дійшов висновку, що заявника слід вважати особою, яка мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження строку оренди, і - в цілях статті 1 Першого протоколу - таке законне сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих йому муніципалітетом Дорчестера за орендним договором (пункт 35).

Аналогічні позицій містяться у постановах Вищого господарського суду України від 01.12.2016 р. у справі № 908/500/16, від 02.11.2016 р. у справі № 908/3368/15, від 25.10.2016 р. у справі № 920/147/16, ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.11.2016 р. у справі № 547/1404/15-ц, від 19.10.2016 р., від 19.10.2016 р. у справі № 6-903ск16, постанові Верховного Суду України від 23.11.2016 р. у справі № 6- 2540цс16.

На підставі викладеного, господарський суд вважає ФГ ОСОБА_1 особою, яка мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження строку оренди, і - в цілях статті 1 Першого протоколу - таке законне сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих йому ОСОБА_2 управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Поряд з цим, господарський суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на наявність дискреційних повноважень ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо реалізації права розпорядження землею та вільного вибору суб'єкта щодо надання йому права користування земельною ділянкою.

Так, поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету ОСОБА_5 Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом ОСОБА_5 11.03.1980 р. на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Натомість, у даній справі відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд. Беззаперечно, що правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин.

Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.

Відповідно до ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржена в суді.

Поряд з цим, сторонами, зокрема, відповідачем, не надано господарському суду доказів укладення такої додаткової угоди.

Оскільки відповідач зволікає в укладенні додаткової угоди, яка має бути укладена в обов'язковому порядку у місячний строк, то позовна вимога ФГ ОСОБА_1 щодо визнання такої додаткової угоди укладеною є обґрунтованою.

При цьому, заміна по тексту додаткової угоди Орендодавця за Договором з Онуфріївської районної державної адміністрації на ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області фактично не є зміною умов Договору, оскільки така зміна Орендодавця відбулася в силу вимог законодавства.

Разом з тим, господарський суд вважає необхідним внести зміни до п. 1 тексту Додаткової угоди, визнання укладеною якої є предметом спору у даній справі.

Так, в прохальній частині позовної заяви позивачем викладено п. 1 додаткової угоди в наступній редакції: "1. Вважати Договір оренди земельної ділянки від 22.11.2012 р. поновленим на той же строк і на тих же умовах в зв'язку з цим змінити умови п. 8 Договору в частині строку його дії виклавши його у наступній редакції:

- Договір укладено строком до 22 лютого 2022 року. Після закінчення строку договору орендар має право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку договору повідомити письмово про намір продовжити його дію".

З правових підстав пред'явленого позову, змісту позовних вимог, фактичних обставин справи, встановлених господарським судом вбачається, що позивач просить визнати поновленим Договір на тих самих умовах та на той самий строк. Відповідно текст додаткової угоди до Договору, визнання укладеною якої є предметом спору у даній справі, не може містити інших умов, аніж визначених Договором. Зважаючи на умови Договору, який укладався сторонами строком на п'ять років, з урахуванням його пролонгації на той самий строк, строком припинення дії Договору є 22.11.2022 року.

Враховуючи наведене та беручи до уваги правову суть ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яка визначає можливість поновлення договору саме на тих самих умовах та на той самий строк, що таким договором передбачені, та яка є правовою підставою пред'явленого позову, господарський суд вважає технічною помилкою зазначення позивачем в позовній заяві по тексту додаткової угоди "- Договір укладено строком до 22.02.2022 року.", оскільки, враховуючи норму ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", Договір пролонгується на той самий строк (п'ять років), а саме - до 22.11.2022 року.

Про наявність описки в прохальній частині позову, а саме в п. 1 додаткової угоди до Договору щодо строку дії Договору, про визнання укладеною якої пред'явлено позовну вимогу, зазначає також позивач.

Таким чином, враховуючи правову природу ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та підстави пред'явленого позову, господарський суд вважає за необхідне виправити допущену позивачем технічну помилку та п. 1 додаткової угоди викласти в наступній редакції: "1. Вважати Договір оренди земельної ділянки від 22.11.2012 р. поновленим на той же строк і на тих же умовах в зв'язку з цим змінити умови п. 8 Договору в частині строку його дії виклавши його у наступній редакції:

- Договір укладено строком до 22 листопада 2022 року. Після закінчення строку договору орендар має право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку договору повідомити письмово про намір продовжити його дію", оскільки зазначене не впливає на суть спору.

Крім того, по тексту п. 3 Додаткової угоди, визнання укладеною якої є предметом спору, підлягають виключенню слова "Підписана сторонами ...", а також ...(підписання), оскільки у даному випадку Додаткова угода не підписується сторонами, у зв'язку із ухиленням від такого підписання відповідачем, а визнається укладеною в судовому порядку.

Як наслідок, п. 3 Додаткової угоди слід викласти в наступній редакції: "3. Додаткова угода є невід'ємною частиною Договору оренди земельної ділянки №352460004001717 зареєстрованого 22.11.2012 року, підписаного 05 березня 2012 року і підлягає виконанню сторонами з моменту її укладення".

Отже, позовні вимоги в частині визнання укладеною додаткової угоди підлягають частковому задоволенню.

Позивач також просить визнати поновленим на той самий строк і на тих самих умовах Договір.

Під час розгляду зазначеної вимоги господарський суд враховує наступні положення чинного законодавства.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ст. 16 Цивільного кодексу України.

Між тим, законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

За положеннями ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" поновлення договору оренди землі за наведених в даній нормі умов презюмується.

Таким чином, звернення особи до господарського суду з позовом про визнання договору оренди землі поновленим на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не є необхідним, проте такі вимоги можуть розглядатися судом у разі наявності відповідного спору.

На підставі викладеного, враховуючи, що між сторонами існує спір щодо поновлення Договору, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині та наявність підстав для визнання Договору поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.

Враховуючи зазначене, позов підлягає задоволенню частково.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

В частині ж розподілу витрат на професійну правничу допомогу, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п. 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява має містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.

Згідно змісту позовної заяви, позивач повідомляє, що попередня (орієнтовна) сума судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом даної справи складає суму сплаченого судового збору в розмірі 3524,00 грн. та суму правничої допомоги фахівця в галузі права - адвоката в розмірі 20 000,00 грн.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Господарський суд зауважує, що поданий відповідачем відзив не містить заперечень щодо заявленого позивачем розміру судових витрат. Так само відповідачем не подано до суду клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, на підтвердження понесених ФГ ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивачем надано до суду копії договору про надання правничої допомоги від 01.03.2017 р., укладеного між позивачем та адвокатом ОСОБА_3; акту виконаних робіт від 18.01.2018 р. за договором від 01.03.2017 р., а також платіжного доручення від 23.01.2018 р. № 323 (а.с. 44-48).

Так, згідно договору про надання правової допомоги від 01.03.2017 р. ФГ ОСОБА_1 (Клієнт) доручило адвокату ОСОБА_3 (Адвокат) надавати правову (юридичну) допомогу Клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Згідно п. 2.2. договору від 01.03.2017 р. Адвокат взяв на себе виконання наступних дій з надання правової допомоги: вивчення договору оренди землі кадастровий номер 3524681300:02:000:9039, надання консультацій, оцінка правової можливості пролонгації договору оренди на наступний термін та складання письмових документів (запитів, листів, заяв, позовів і клопотань) на замовлення Клієнта, отримання витягів, висновків, оцінок і довідок від ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, на протязі дії цього договору, особисте представництво в судових органах, передбачених Законом України "Про судоустрій та статус суддів" всіх рівнів без права підпису на документах, складених від імені Клієнта.

Відповідно до п. 4.1. договору від 01.03.2017 р., отримання винагороди Адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару, який виплачується одноразово згідно рахунку та Акту виконаних робіт, підписаних сторонами.

Як вбачається з підписаного Клієнтом та Адвокатом акту виконаних робіт за договором від 01.03.2017 р., Адвокатом надано позивачу послуги на суму 20 000,00 грн. (а.с.47).

Згідно платіжного доручення від 23.01.2018 р. № 323, ФГ ОСОБА_1 сплачено на користь ОСОБА_3 20 000,00 грн. плати за надання адвокатських послуг за договором від 01.03.2017 р. (а.с. 48).

В матеріалах справи також міститься ордер серії КР № 62101, що підтверджує повноваження адвоката ОСОБА_3, як представника ФГ ОСОБА_7 та містить посилання на номер та дату посвідчення адвоката (а.с. 131).

Таким чином, оскільки в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази надання позивачу професійної правничої допомоги адвокатом ОСОБА_3, а також враховуючи, що Клієнтом та Адвокатом підписано акт виконаних робіт, який підтверджує обсяг та вартість наданих Адвокатом послуг, а позивачем сплачено відповідні кошти за вказані послуги, господарський суд вважає наявними правові підстави для відшкодування відповідачем наданих позивачем послуг на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

Також, у зв'язку із вжиттям заходів забезпечення позову у даній справі, господарський суд вважає за необхідне наголосити сторонам на нормі ч. 7 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст. ст. 73-80, 126, 129, 233, 236-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати поновленим договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3524681300:02:000:9039 площею 26,8073 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Деріївської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області, укладений 05.03.2012 р. та зареєстрований у відділі Держкомзему у Онуфріївському районі Кіровоградської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.11.2012 р. за № 352460004001717, на той самий строк та на тих самих умовах.

Визнати укладеною додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 05.03.2012 р. кадастровий номер 3524681300:02:000:9039 площею 26,8073 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва укладеного між фермерським господарством ОСОБА_1 та Онуфріївською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, 05.03.2012 р. та зареєстрований у відділі Держкомзему у Онуфріївському районі Кіровоградської області, про що Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.11.2012 р. за № 352460004001717 і викласти її у наступній редакції:

"Додаткова угода

до Договору оренди №352460004001717 зареєстрованого 22.11.2012 року,

підписаного 05 березня 2012 року

с. Деріївка, Кіровоградська область "22" грудня 2017р.

Орендодавець (уповноважена ним особа) ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (надалі Орендодавець), в особі_______, що діє на підставі______, з однієї сторони, та орендар ФГ Сироти ОСОБА_8, з урахуванням ст. 33 ЗУ "Про оренду землі", надалі Орендар, за договором уклали цю угоду про нижченаведене:

1. Вважати Договір оренди земельної ділянки від 22.11.2012 р. поновленим на той же строк і на тих же умовах в зв'язку з цим змінити умови п. 8 Договору в частині строку його дії виклавши його у наступній редакції:

- Договір укладено строком до 22 листопада 2022 року. Після закінчення строку договору орендар має право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку договору повідомити письмово про намір продовжити його дію.

2. Всі інші умови Договору зберігають свою чинність до спливу його терміну визначеному в п. 8 Договору зі змінами відповідно до цієї Додаткової угоди.

3. Додаткова угода є невід'ємною частиною Договору оренди земельної ділянки №352460004001717 зареєстрованого 22.11.2012 року, підписаного 05 березня 2012 року і підлягає виконанню сторонами з моменту її укладення.

ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Фермерське господарство

Кіровоградській області ОСОБА_1

25020, м. Кіровоград, вул. Ак. Корольова, 28121, с. Деріївка, вул. Риндака, № 5А

буд. 26 Онуфріївського району

Кіровоградської області

Орендодавець__ Орендар______

/______/ /_____/".

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, код ЄДРПОУ 39767636) на користь фермерського господарства ОСОБА_1 (28121, Кіровоградська область, Онуфріївський район, с. Деріївка, вул. Риндака, 5-А, код ЄДРПОУ 31446587) витрати зі сплати судового збору в сумі 3 524,00 грн., а також 20 000,00 грн., понесених позивачем на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити сторонам, а саме:

позивачу за адресою: 28121, Кіровоградська область, Онуфріївський район, с. Деріївка, вул. Риндака, 5-А;

відповідачу за адресою: 25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26.

Повне рішення складено 11.04.2018 року.

Суддя Л.С. Вавренюк