Рішення № 73276970, 23.03.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.03.2018Справа № 910/22432/17

За позовом Приватного акціонерного товариства

"Акціонерна компанія "Київводоканал", м. Київ

до Комунального підприємства "Голосіївжитлосервіс", м. Київ

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Ільєнко О.О.

Представники сторін:

від позивача - Довгалюк А.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явились.

В судовому засіданні 23.03.2018р., відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено позивача, що повний текст рішення буде складено та підписано 06.04.2018р.

СУТЬ СПОРУ:

13 грудня 2017 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 1377/12 від 08.12.2017 року в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Комунального підприємства "Голосіївжитлосервіс" (відповідач) інфляційних втрат в сумі 310 623,48 грн. (триста десять тисяч шістсот двадцять три гривні 48 копійок) та 3% річних в сумі 29 226,51 грн. (двадцять дев'ять тисяч двісті двадцять шість гривень 51 копійка).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 року (суддя Котков О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/22432/17, розгляд справи призначено на 11.01.2018 року.

15.12.2017 року набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до пункту 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2018 року постановлено здійснювати розгляд справи № 910/22432/17 у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 06.02.2018 року.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в судовому засіданні 06.02.2018 року, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/22432/17 до судового розгляду по суті на 13.03.2018 року о 12:10 год., про що позивача було повідомлено під розписку. Про дату, час і місце судового засідання відповідача повідомлено ухвалою від 06.02.2018 року.

В судовому засіданні 13.03.2018 року судом оголошено перерву до 23.03.2018 року. Про дату, час і місце судового засідання відповідача повідомлено ухвалою від 13.03.2018 року.

Представник позивача в судовому засіданні 23.03.2018 року позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2014 року у справі № 910/12488/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2015 року.

В судове засідання 23.03.18р. відповідач не з'явився, причин неявки не повідомив.

Приймаючи до уваги, що відповідача належним чином повідомлено про дату, час і місце засідання 23.03.2018 року, суд вважає, що неявка у судове засідання відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті і суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З викладеними позивачем твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві, поданому через канцелярію до суду 02.02.2018р., вказав, що судовим рішенням у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про стягнення основної суми боргу, на які посилається позивач, його вимоги були задоволені, у тому числі щодо стягнення інфляційних витрат та 3% річних. Таким чином, вимога про сплату боргу була предметом розгляду у суді, за результатами розгляду якої ухвалене рішення. Відповідач просить суд просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У своїй відповіді на відзив позивач зауважив, що ПрАТ «АК «Київводоканал» заявлено вимоги про стягнення нарахованих на суму стягнутої у справі № 910/12488/13 основної заборгованості у розмірі 534 637,32 грн. (яка була сплачена відповідачем зі значним простроченням після прийняття судового рішення від 10.12.2014) інфляційних втрат та 3 % річних за період з 01.12.2014 по 29.11.2016. Таким чином, позиція відповідача щодо відсутності правових підстав для стягнення заборгованості не обґрунтована.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Голосіївжитлосервіс" боргу за надані з 01.09.2011 по 31.03.2013 послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі 935069грн., інфляційні втрати в розмірі 1362,58грн, 3% річних в розмірі 6082,48грн., пеню в розмірі 30412,39грн. та штраф у розмірі 46753,45грн.

Згідно приписів статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У відповідності до положень ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2014 року у справі № 910/22432/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2015 року, стягнуто з Комунального підприємства "Голосіївжитлосервіс" (03191, м. Київ, вул. В. Касіяна, будинок 8; ідентифікаційний код: 33440974) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, будинок 1-А; ідентифікаційний код: 03327664) заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.09.2011 по 31.03.2013 в розмірі 534 637 (п'ятсот тридцять чотири тисячі шістсот тридцять сім) грн. 32 коп., пеню в розмірі 13736 (тринадцять тисяч сімсот тридцять шість) грн. 34 коп., 3 % річних в розмірі 3363 (три тисячі триста шістдесят три) грн. 06 коп., штраф в розмірі 26731 (двадцять шість тисяч сімсот тридцять одну) грн. 87 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 11569 (одинадцять тисячі п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 37 коп. Заборгованість визначена згідно договору на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 08103/2-01 від 02.01.2008р.

Таким чином, встановленими згідно вказаного судового рішення є обставини щодо заборгованості за договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 08103/2-01 від 02.01.2008р. за період з 01.09.2011 по 31.03.2013 в сумі 578 468,59 грн. (копія договору міститься в справі № 910/22432/13).

З матеріалів справи вбачається, що в серпні та листопаді 2016 року відповідач перерахував на користь позивача 578 468,59 грн. згідно рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2014 року по справі № 910/22432/13.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань, а не штрафною санкцією.

У своїй постанові від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» пленум Вищого господарського суду України, з метою однакового і правильного розгляду господарськими судами справ зі спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань, постановив надати роз'яснення за яких господарським судам необхідно мати на увазі, що за приписом частини п'ятої статті 11 ЦК України грошове зобов'язання може виникати з рішення суду. Відтак якщо певне зобов'язання згідно з рішенням господарського суду є грошовим (наприклад, у зв'язку з прийняттям судового рішення про стягнення суми попередньої оплати в зв'язку з недопоставкою продукції), відповідальність за невиконання такого зобов'язання, яке виникло з рішення суду, настає на загальних підставах згідно з частиною другою статті 625 названого Кодексу.

Приймаючи до уваги вказане, з урахуванням наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 578 468,59 грн., що утворилася за договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 08103/2-01 від 02.01.2008р. за період з 01.09.2011 по 31.03.2013, що випливає з судового рішення по справі № 910/22432/13, зважаючи на сплату відповідачем на користь позивача вказаної суми боргу лише 18.08.2016р. - 333 028,86 грн. та 30.11.2016р. 257 009,10 грн., суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, на користь позивача підлягає 29 226,51 грн. 3% річних за період з 01.12.2014р. по 18.08.2016р. і з 01.12.2016р. по 29.11.2016р. та 310 623,48 грн. втрат від інфляції за вказані періоди (розрахунок міститься в матеріалах позову). Відповідні розрахунки перевірені судом та визнані вірними.

За ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а викладені відповідачем у відзиві заперечення на позов не спростовують зазначених позивачем в позові доводів за вказаних вище судом фактів та обставин, зокрема з огляду на наявність станом на 31.03.2013 боргу за договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 08103/2-01 від 02.01.2008р., що випливає з судового рішення у справі № 910/22432/13, а також оскільки предмет у справі № 910/22432/17 не пов'язаний з предметом у справі № 910/12488/13, а саме в частині періодів стягнутих втрат від інфляції та 3% річних.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 5 097,75 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Голосіївжитлосервіс" (ідентифікаційний код 33440974, адреса: 03191, м. Київ, вул. В. Касіяна, буд. 8), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (ідентифікаційний код 03327664, адреса: 01015, Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: інфляційних втрат - 310 623,48 грн. (триста десять тисяч шістсот двадцять три гривні 48 копійок), 3% річних - 29 226,51 грн. (двадцять дев'ять тисяч двісті двадцять шість гривень 51 копійка) та судовий збір - 5 097,75 грн. (п'ять тисяч дев'яносто сім гривень 75 копійок).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 06.04.2018р.

Суддя О.В. Котков