Рішення № 73276964, 27.03.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.03.2018Справа № 46/436-б

Господарський суд міста Києва у складі судді Паська М.В, при секретарі судового засідання Сандровського А.А., розглянувши позовну заяву ліквідатора Державної акціонерної компанії "Укрресурси" до товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський аукціонний дім" за участю Давидюк Т.В. про визнання недійсними результатів аукціону в межах справи № 46/436-б

Представники:

від заявника Менчак В.В. - ліквідатор боржника, Малімон Є.В. - предст. за дов. ліквідатора боржника,

від відповідача не з'явились.

Присутні: Кропот О.О., Пантус В.В. - предст. за дов. Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з заявою про порушення справи про визнання боржника банкрутом, оскільки останній неспроможний сплатити борг.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.09.10 порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.10.10 призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Гузь О.П.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 12.09.11 затверджено реєстр вимог кредиторів.

Постановою господарського суду міста Києва від 16.11.10 визнано боржника банкрутом та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Карелкіна І.О.

Ухвалою господарського суду від 20.12.13 замінено ліквідатора боржника на Шаргала Р.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.14 затверджено мирову угоду у справі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.14 скасовано ухвалу господарського суду міста Києва від 05.02.14.

У зв'язку із закінченням строку повноважень судді господарського суду міста Києва Мандичева Д.В. справа передана на повторний автоматичний розподіл, в результаті якого, справа передана судді господарського суду міста Києва Паську М.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.10.15 затверджено реєстр вимог кредиторів станом на 20.10.15 на загальну суму 76.341.807, 66 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.02.16 продовжено строк ліквідаційної процедури у справі № 46/436-б та повноваження ліквідатора боржника на шість місяців, тобто до 11.08.16.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.03.16 замінено ліквідатора боржника на арбітражного керуючого Титаренка М.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.04.17 замінено ліквідатора боржника на арбітражного керуючого Менчака В.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від визнано Яворовенка М.М. кредитором до боржника на суму 188.628, 66 грн. - вимоги першої черги задоволення, а з урахуванням ухвал господарського суду міста Києва у справі № 46/436-б на загальну суму 3.485.371, 26 грн, продовжено строк ліквідаційної процедури у справі № 46/436-б та повноваження ліквідатора боржника на шість місяців, тобто до 13.01.18 та затверджено ліквідатору боржника оплату послуг в розмірі двох мінімальних заробітних плат за час виконання ним своїх повноважень у справі № 46/436-б.

12.10.17 від ліквідатора боржника надійшла заява про визнання недійсними результатів аукціону в межах справи № 46/436-б.

Враховуючи викладене вище, розгляд заяви призначено на 23.11.17.

23.11.17 від Давидюк Т.В. надійшла заява про участь у справі.

У зв'язку з відпусткою судді, судове засідання призначене на 23.11.17 не відбулося.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.11.17 залучено Давидюк Т.В. для участі у розгляді заяви в межах справи № 46/436-б та призначено розгляд заяви призначено на 05.12.17.

04.12.17 від товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський аукціонний дім" надійшли заперечення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.12.17 відкладено розгляд заяви в межах справи зобов'язано ліквідатора боржника надати суду належні письмові докази обґрунтування заявлених позовних вимог, оригінали для огляду та їх належним чином засвідченні копії для долучення до матеріалів справи, а також зобов'язати Давидюк Т.В. надати суду відзив або заперечення на заяву в межах справи № 46/436-б.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.01.18 оголошено перерву в судовому засіданні до 06.02.18 о 12:30 год.

16.01.18 від ліквідатора боржника надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.01.18 задоволено клопотання ліквідатора боржника про витребування доказів.

01.02.18 від Мінекономрозвитку надійшли письмові пояснення на заяву ліквідатора Державної акціонерної компанії "Укрресурси" про визнання недійсними результатів аукціону в межах справи № 46/436-б.

06.02.18 від Давидюк Т.В. надійшло клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

06.02.18 у судовому засідання оголошено перерву у підготовчому засіданні до 15.03.18 о 10:20 год.

01.03.18 від товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський аукціонний дім" надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.03.18 закрито підготовче провадження та призначити заяву в межах справи № 46/436-б до судового розгляду по суті на 27.03.18.

Представники позивача, у судовому засіданні, доповіли по суті поданого позову та просили суд його задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 11.04.16 проведено аукціон з продажу майна боржника по лотам № 0009, 0018 та 0019 (надалі - аукціон).

Ліквідатор Державної акціонерної компанії "Укрресурси" арбітражний керуючий Менчак В.В. (далі - позивач) звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить суд визнати результати аукціону з продажу майна боржника недійсними.

На думку позивача аукціон з продажу майна боржника відбувся з порушеннями, оскільки попереднім ліквідатором боржника та організатором аукціону порушено вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідач надав суду заперечення з додатковими поясненнями на позовну заяву в межах справи, в яких зазначив про неможливість її задоволення, у зв'язку з її не обґрунтованістю та просив суд відмовити в її задоволенні.

Оцінюючи подані позивачем та відповідачами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 6 статті 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній на момент відкриття ліквідаційної процедури, далі - Закон в редакції до 19.01.13) при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Отже, на ліквідатора покладено обов'язок діяти добросовісно, розсудливо, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Статтями 1, 31, 25 Закону в редакції до 19.01.13 передбачено повноваження ліквідатора серед яких зокрема, є продаж майна Банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів у порядку передбаченому цим Законом.

Пунктом 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, у разі продажу майна, арбітражний керуючий зобов'язаний керуватись нормами Закону в редакції з 19.01.13 року.

Так, під час продажу ліквідатором майна боржника на аукціоні порушено пункти 3-6 Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 16.12.13 № 1483, статті 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з частиною 3 статті 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, порядок організації проведення аукціонів встановлюється органом, уповноваженим управляти державним майном.

Процедура визначення, погодження кандидатури організатора аукціону під час організації проведення аукціонів у провадженні у справах про банкрутство та вимоги до нього стосовно майна державних підприємств, які належать до сфери управління Мінекономрозвитку та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п'ятдесят відсотків, здійснюється у відповідності до Порядку затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 16.12.13 № 1483, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 лютого 2014 № 320/25097 (далі - Порядок).

Пунктом 4 Порядку вказано, що організатором аукціону є визначена замовником за погодженням з Мінекономрозвитку фізична або юридична особа, що має право на проведення торгів та з якою замовник аукціону уклав договір про проведення аукціону.

Організатор аукціону повинен відповідати таким вимогам: мати право на проведення торгів; мати досвід проведення аукціонів не менше ніж три роки; запропонована ним сума винагороди є найменшою. Організатором аукціону не може бути заінтересована особа стосовно боржника, кредиторів та замовника аукціону (пункт 5 Порядку).

Замовник аукціону не пізніше ніж за три місяці до дати проведення аукціону надсилає до Мінекономрозвитку для розміщення на їх офіційному веб-сайті та розміщує на офіційному веб-сайті боржника (за наявності) оголошення, що повинно містити такі відомості: інформацію про боржника, продаж майна якого здійснюватиметься на аукціоні; характеристику майна боржника, продаж якого здійснюватиметься на аукціоні; вимоги до організатора аукціону відповідно до пункту 5 цього Порядку; кінцевий термін прийняття від претендентів заяв та документів, що підтверджують їх відповідність установленим вимогам; поштову адресу, на яку надсилаються заява та відповідні документи; контактні телефони для довідок; текст проекту договору про проведення аукціону із зазначенням основних істотних умов договору (крім умови про суму винагороди та інформації про організатора аукціону) (пункт 6 Порядку).

Однак, як вбачається з матеріалів справи у квітні 2016 року ліквідатором було здійснено продаж майна Банкрута приватним структурам.

У відповідності до наданих ліквідатором копій документів, публічні торги з продажу державного майна проведено товариством з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський аукціонний дім", погодження якого Мінекономрозвитку не здійснювало.

Також слід зазначити, що в порушення вимог частини 1 статті 25, частини 1 статті 26, частини 1 статті Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.13 та частини 18 статті 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" ліквідатор не погоджував з Мінекономрозвитку переліку ліквідаційної маси.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону в редакції до 19.01.13 ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, тощо.

Таким чином, вказана норма зобов'язує ліквідатора сформувати, вжити заходи стосовно виявлення, схоронності державного майна, проведення інвентаризації та включення його до переліку ліквідаційної маси.

Частиною 1 статті 26 Закону в редакції до 19.01.13 усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Відповідно до частини 18 статті 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" мирові угоди, плани санації та переліки ліквідаційних мас та зміни і доповнення до них у справах про банкрутство господарських організацій з корпоративними правами держави понад 50 відсотків їх статутного капіталу погоджуються з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об'єктами державної власності.

Як вбачається з матеріалів справи, Мінекономрозвитку, як орган уповноважений управляти держаним майном боржника, не погоджувало перелік ліквідаційної маси майна реалізованого організатором аукціону на аукціоні 11.04.16.

Згідно з частиною 1 статті Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.13 після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Отже, вказана норма вимагає вжиття заходів щодо інвентаризації майна банкрута, однак, в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують проведення ліквідатором інвентаризації майна боржника.

Відповідно до статей 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Отже, на підставі фактичних даних господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Питання про достовірність доказів для встановлення обставин досліджуються судом на підставі поданих арбітражними керуючими підтвердних документів, письмових пояснень, тощо.

Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Також, суд зазначає, що ліквідатором порушено порядок продажу майна, що врегульований статтею 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до частин 1, 5 статті 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною. Ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

Ліквідатор зобов'язаний розпочати реалізацію майна боржника цілісним майновим комплексом, до якого включається майно боржника, що є предметом забезпечення, а початкова вартість цілісного майнового комплексу повинна визначатися як сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів.

До аналогічної позиції дійшов Вищий господарський суд України в постанові від 20.09.17 у справі № 904/2578/14.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором відразу було проведено розподіл майна боржника на частини (лоти № 0009, 0018, 0019) та здійснено його реалізацію без спроби продажу цілісним майновим комплексом.

Отже, арбітражним керуючим порушено умови чинного законодавства щодо порядку реалізації майна банкрута, що є підставою для визнання аукціону недійсним.

Частиною 4 статті 40 Закону передбачено, що у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частиною 8 статті 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до частини 3 статті 55 Закону результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.

Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем аукціону договорів купівлі-продажу майна.

Отже, підставою для визнання результатів аукціону недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону, визначених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; порядок визначення вартості майна та порядок зниження вартості майна; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону.

Попри викладене вище, суд відзначає, що відповідачем так і не було надано суду належних письмових доказів про перерахування коштів на ліквідаційний рахунок боржника від реалізації його майна на аукціоні.

Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судовій збір в розмірі 3.200, 00 грн., відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати недійсними результати аукціонів з продажу частини майна Державної акціонерної компанії "Укрресурси" (01601, м. Київ, провул. Музейний, буд. 12; ідентифікаційний код 00036044), а саме акцій публічного акціонерного товариства "Вінницяголовпостач» у кількості 32.425 шт., акцій публічного акціонерного товариства "ВінницяОблПостач" у кількості 15.654 шт., акцій публічного акціонерного товариства "Вінницясервіспостач" у кількості 19.9865 шт., акцій приватного акціонерного товариства "Вінницяпостач" у кількості 55.909 шт. (лот № 0018), акцій публічного акціонерного товариства "Мукачівське підприємство МТПІЕП" в кількості 92.290 шт., акцій публічного акціонерного товариства "Одесаоблпостач" у кількості 12.0330 шт., акцій приватного акціонерного товариства "Ензим" у кількості 44.168 шт. (лот № 0019), акцій приватного акціонерного товариства "Ужгородоптторг" у кількості 14.207 шт. (лот № 0009), які були проведені товариством з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський аукціонний дім" (01000, м. Київ, вул. Товарна, 18, оф.2; ідентифікаційний код 37149090) 11.04.16

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський аукціонний дім" (01000, м. Київ, вул. Товарна, 18, оф.2; ідентифікаційний код 37149090) на користь арбітражного керуючого Менчака Вячеслава Володимировича (02125, м. Київ, вул. Воскресенська, буд. 16-Б, кв. 67; ідентифікаційний код 2602912237) 3.200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп. судового збору.

4.Рішення підлягає оскарженню в порядку та строк розділу ІV ГПК України, та набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України.

5.Видати накази відповідно до ст. 327 ГПК України.

Суддя М.В. Пасько

Повний текст рішення складено 06.04.18.