Ухвала суду № 73276859, 05.04.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/94/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.04.2018 Справа № 908/1791/17

м. Запоріжжя Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні ОСОБА_1, розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя про надання розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 20.11.2017 р. у справі № 908/1791/17

за позовом: Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд. 1)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11)

про стягнення суми 1 096 087 грн. 85 коп.

За участю представників сторін та учасників судового процесу:

заявник (відповідач у справі): ОСОБА_2, дов. 18-108 від 26.12.2017 р.

представник позивача: не з’явився

В С ТА Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.11.2017 р. у справі № 908/1791/17 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м. Маріуполь, Донецька область до Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя задоволено частково.

З Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” на користь Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” стягнуто 769 411 грн. 27 коп. заборгованості, 32 035 грн. 51 коп. 3 % річних, 200 000 грн. 00 коп. пені, 16 441 грн. 32 коп. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

11.12.2017 р., відповідно до ст. 91 ГПК України справу № 908/1791/17 надіслано до Донецького апеляційного господарського суду для перегляду рішення у справі № 908/1791/17 від 20.11.2017 р. за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя.

18.12.2017 р. Донецьким апеляційним господарським судом відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізькою області від 20.11.2017 р. у справі № 908/1791/17.

16.03.2018 р. до господарського суду Запорізької області надійшла письмова заява від Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя про надання розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 20.11.2017 р. у справі № 908/1791/17 строком на 4 місяці рівними частками.

Відповідно до Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” який набрав чинності 15.12.2017 р., внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та викладено його в новій редакції.

Згідно з Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 р., протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.03.2018 р., заяву про надання розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 20.11.2017 р. у справі № 908/1791/17 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 19.03.2018 р. суддею Дроздовою С.С. заяву у справі № 908/1791/17 прийнято до розгляду. Розгляд заяви призначено на 26 березня 2018 р.

Ухвалою суду від 26.03.2018 р. провадження у справі № 908/1791/17 для розгляду заяви про надання розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 20.11.2017 р. зупинено до повернення матеріалів вказаної справи до господарського суду Запорізької області

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.03.2018 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.11.2017 р. у справі № 908/1791/17 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 20.11.2017 р. у справі № 908/1791/17 залишено без змін.

26.03.2018 р. після закінчення судового засідання яке відбулось у цей самий день о 10 год. 30 хв. матеріали справи № 908/1791/17 повернуто на адресу господарського суду Запорізької області

Ухвалою суду від 27.03.2018 р. провадження у справі № 908/1791/17 для розгляду заяви про надання розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 20.11.2017 р. поновлено з 05 квітня 2018 р., судове засідання призначено на 05.04.2018 р.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, за наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу - таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Фіксування судового процесу у справі № 908/1791/17 здійснюється за допомогою технічних звукозаписувальних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

В засіданні суду 05.04.2018 р. представник заявника (відповідач у справі) підтримав про надання розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 20.11.2017 р. у справі № 908/1791/17 в повному обсязі, мотивуючи її тим, що одночасно з позовними вимогами ПрАТ «Азовсталь» по справі № 908/1791/17, наразі ПАТ «ЗФЗ» є відповідачем по справам: № 908/1379/17 за позовом ПАТ «Запоріжжяобленерго» до ПАТ «ЗФЗ» про стягнення 61 080 626,79 грн. (провадження у справі зупинено для проведення судової експертизи); № 908/1810/17 за позовом Національного антикорупційного бюро України до ПАТ «ЗФЗ» та ПАТ «ЗОЕ» про визнання недійсним та скасування заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 172 484 044,82 грн. 06.12.2017 року Господарським судом Запорізької області позовні вимоги НАБУ задоволенні, що породжує у нашого підприємства зобов'язання з погашення заборгованості у зазначеному розмірі; № 908/1811/17 за позовом Національного антикорупційного бюро України до ПАТ «ЗФЗ» та ПАТ «ЗОЕ» про визнання недійсним та скасування заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 206 041 479,40 грн. У разі задоволення Господарським судом Запорізької області позовних вимог НАБУ, у нашого підприємства виникне зобов'язання з погашення заборгованості у зазначеному розмірі; № 908/209/18 за позовною заявою ПАТ «Запоріжжяобленерго» до ПАТ «ЗФЗ» про стягнення 273 381 970,69 грн. (всі судові рішення по вищезазначеним справам містяться Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Таким чином, тільки по вищезазначеним судовим справам одночасно наше підприємство є потенційним боржником на загальну суму майже 713 мільйонів гривень. Стягнення додатково згідно рішення по справі № 908/1791/17 може призвести до неможливості виконання інших кредиторських зобов'язань нашого підприємства, оплати необхідної для виробництва феросплавної продукції сировини, неможливості виплати заробітної плати працівникам, та, як наслідок, зупинення заводу.

Судовими рішеннями по справі № 908/1791/17 встановлена вина ПАТ «ЗФЗ» в необґрунтованій несплаті виставлених рахунків у повному обсязі.

Однак, відповідач звертає увагу суду, що саме виникнення спору по справі № 908/1791/17 є наслідком того, що на наше підприємство було поставлено товар, якість якого не відповідала умовам договору. Відповідно до прийнятих судових рішень, ПАТ «ЗФЗ» буде оплачувати товар, що є неякісним.

Тобто, виникнення спору по судовій справі № 908/1791/17 є наслідком не лише винних дій відповідача з неоплати виставлених рахунків у повному обсязі (у відповідності з п.5.1 договору), а ще й з вини позивача, що поставляв неякісний товар.

На думку заявника у матеріалах справи № 908/1791/17 не має жодних доказів наявності у позивача будь-яких збитків, що виникли унаслідок порушення зобов'язання відповідачем. Навпаки, відповідно до прийнятого рішення, позивач додатково стягує з відповідача 32 035,51 грн. 3% річних у відповідності до ст. 625 ГК України, як плату за користування чужими грошима та 200 000 грн. пені у відповідності до умов укладеного договору. При цьому заявник посилається на правову позицію Вищого господарського суду України (постанова від 19.05.2016 року в справі № 904/4950/15) де зазначено, що наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірні тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Таким чином, на думку відповідача позивачем не тільки не доведено наявність збитків внаслідок невиконання зобов'язання відповідачем, а ще й додатково отримав прибуток у вигляді 200 000 грн. пені.

05.04.2018 р. в судове засідання представник позивача не з’явився, про час та місце розгляду скарги був попереджений належним чином. 04.04.2018 р. на адресу суду було надіслано клопотання № 09-4/26 від 02.04.2018 р. (вх. № 08-08/6553/18 від 04.04.2018 р.), яким позивач просить розглянути заяву Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя про надання розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 20.11.2017 р. у справі № 908/1791/17 без участі його представника, у зв’язку з неможливістю направити в засідання суду повноважного представника, який на час призначення судового засідання приймає участь у іншому судовому процесі.

Проти задоволення заяви відповідача заперечив на підставах викладених у письмовому відзиві № 09-4/2в від 02.04.2018 р., який надіслано на адресу суду 04.04.2018 р. (вх. № 08-08/6551/18). В обґрунтування заперечень посилається на те, що наявності у відповідача заборгованості перед іншими контрагентами, що стягується в судовому порядку жодним чином не свідчить про наявність тяжкого фінансового становища, оскільки наявність таких спорів може бути викликана різними причинами, в тому числі неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань та вимог діючого законодавства.

Таким чином, на думку позивача відповідач в обґрунтовування своєї заяви не надав жодних доказів які б могли свідчити про тяжкий фінансовий стан, відсутності коштів на рахунках та як наслідок неможливості виконати рішення від 20.11.2017 р. по справі № 908/1791/17 у повному обсязі. Крім того, відповідачем не надано доказів наявності інших виняткових обставин для надання розстрочки виконання рішення.

Що стосується доводів відповідача щодо наявності вини позивача у виникнення спору та отримання прибутків у вигляді 3 % процентів річних та пені, то ці доводи ПАТ "Запорізький завод феросплавів" є взагалі неспроможними. Рішенням суду першої інстанції по справі № 908/1791/17 та постановою суду апеляційного інстанції під час перегляду справа в апеляційному порядку встановлено порушення умов договору саме відповідачем, та одночасно встановлено відсутність підстав для висновку про наявність порушення з боку позивача.

Крім того, 3 % процентів річних та пені це встановлена діючим законодавством та договором відповідальності за порушення грошових зобов'язань відповідачем. При цьому звертає увагу суду, що виходячи з фактичних обставин справи № 908/1791/17, а саме прострочка оплати основного зобов'язання у розмірі 769 411,27 грн. понад рік, стягнення 3 % процентів річних у розмірі 32 035,51 грн. та пені у розмірі 200 000,00, що була зменшена судом з врахуванням фінансового становища відповідача, не є несправедливим та непомірним тягарем для боржника.

У зв'язку з наведеним вважає, що відповідачем не надано достатніх обґрунтувань для необхідності надання розстрочки виконання рішення.

Крім того, позивач доводе до відома суду, що фінансове становище ПрАТ МК «Азовсталь» не є більш привабливим, крім інфляційних процесів в державі та металургійній сфері пов'язане з особливими обставинами, а саме наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ № 33/6/а від 07.10.2014 р. «Про визначення районів проведення антитерористичної операції і термінів її проведення» визначено, що Донецька і Луганська області (без винятків) входять до території проведення АТО з 07.04.2014 р. Також, м. Маріуполь віднесене до території проведення антитерористичної операції згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02.12.2015 р. «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Відповідно, м. Маріуполь (місце знаходження та реєстрації позивача) є населеним пунктом, в якому проводиться антитерористична операція. Вказана обставина значно ускладнила ведення господарської діяльності. Зокрема, у результаті порушення залізничного сполучення - основного джерела постачання сировини, Позивач опинився перед загрозою зупинки. З метою забезпечення виробничого процесу, та стабілізацією обсягів виробництва позивач був змушений нести додаткові витрати на забезпечення доставки сировини, використовуватися більш дороге імпортне вугілля через неможливість забезпечення українським вугіллям, що знаходиться на тимчасово неконтрольованій державою території.

З врахуванням проблем в регіоні, пов'язаних з проведенням військових дій, дуже ускладнилася логістика поставок. Зокрема, позивачем був здійснений частковий перехід на поставку сировини більш дорогим морським транспортом замість залізничного, при цьому значно, у зв'язку з вказаними вище обставинами, збільшилися відстані маршруту перевезення залізничним транспортом.

Внаслідок чого, тільки за перевезення залізничним транспортом ПРАТ «МК «Азовсталь» вимушений нести додаткові витраті, пов'язані зі сплатою додаткових сум залізничного тарифу у розмірі 20 000 000,00 грн. помісячно.

У зв'язку зі зниженням обсягів виробництва на підприємстві позивача, з метою вжиття заходів, направлених на вихід з кризового стану, з 16.11.2015 р. був введений в дію наказ «Про заходи у період зниження обсягів виробництва і погіршення фінансово - економічного стану комбінату», яким на період з 16.11.2015 р. по 31.12.2015 р. адміністративний персонал і денний персонал РСС виробничих підрозділів переведений на неповний 32 годинний робочий тиждень. Відповідні антикризові заходи відносно РСС продовжені до 31.03.2016 р.

При цьому, згідно п. 1 наказу № 605 від 25.12.2015 р. персонал підрозділів, не забезпечений об'ємами робіт до теперішнього часу, продовжує направлятись у вимушений простій (в підтвердження вказаних обставин додано копії розпоряджень позивача).

Отримання в повному обсязі найближчим часом грошових коштів у тому числі основного боргу в розмірі 769 411,27 грн. стягнутих з відповідача рішенням суду від 22.01.2018 р., надасть позивачу можливість поліпшити забезпечення виробничого процесу і, як наслідок, досягти збільшення розміру прибутку, з метою виконання існуючих господарських зобов'язань та погашення існуючих заборгованостей, без направлення працівників у простій та негативного впливу на виробничу діяльність, і фінансовий стан підприємства. В іншому випадку, у разі надання розстрочки позивач з нову зіткнеться зі знеціненням коштів стягнутих за рішенням суду приймаючи до уваги інфляційні процеси, що продовжують мати місце в Україні, що в свою чергу негативним чином вплине на фінансовий стан позивача.

З урахуванням наведеного, просить суд відмовити ПАТ «Запорізький завод феросплавів» у задоволенні заяви про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області від 20.11.2017 р. у справі № 908/1791/17.

Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя про надання розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 20.11.2017 р. у справі № 908/1791/17 строком на чотири місяці, матеріали заяви та обставини справи, суд не знаходить підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.11.2017 р. у справі № 908/1791/17 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м. Маріуполь, Донецька область до Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя задоволено частково.

З Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” на користь Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” стягнуто 769 411 грн. 27 коп. заборгованості, 32 035 грн. 51 коп. 3 % річних, 200 000 грн. 00 коп. пені, 16 441 грн. 32 коп. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.03.2018 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.11.2017 р. у справі № 908/1791/17 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 20.11.2017 р. у справі № 908/1791/17 залишено без змін.

27.03.2018 р. господарським судом Запорізької області на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 20.11.2017 р. та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 05.03.2018 р. у справі № 908/1791/17. видано наказ щодо примусового стягнення.

Публічне акціонерне товариство “Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області з заявою про надання розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 20.11.2017 р. у справі № 908/1791/17 строком на 4 місяці рівними частками, мотивуючи її скрутним фінансовим положенням підприємства.

Відповідно до ст. 331 ГПК України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно п.3.6 постанови пленуму ВГС України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України № 7 від 21.02.2013 р., господарський суд не позбавлений права в порядку, передбаченому цією статтею, вирішити питання про відстрочку або розстрочку виконання судового рішення, зокрема і в тій частині, що стосується стягнення сум судового збору (або інших судових витрат).

Згідно, Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно ж до п.7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012 р. визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених нормами ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Проте, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до п. 3 Роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 р. № 02-5/333 із змінами та доповненнями “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, заява про розстрочку виконання рішення суду розглядається за загальними правилами ГПК.

Відповідно до ч. 4 ст. 331 ГПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб’єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Фінансова ситуація Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя, зокрема те, що підприємство є потенційним боржником на загальну суму майже 713 мільйонів гривень за декількома судовим справам одночасно не є підставою для розстрочення та відстрочення виконання рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 96 Цивільного кодексу України, передбачено, що однією з ознак юридичної особи є можливість самостійно відповідати за своїми зобов’язаннями. З можливістю відповідати за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном пов’язана можливість визнання юридичної особи банкрутом у випадку неплатоспроможності юридичної особи, тобто неможливості виконати свої зобов’язання перед кредиторами. Юридична особа відповідає як за цивільні зобов’язання, що виникли з договору, а також за заподіяння шкоди, в тому числі і її працівниками, такі за виконання податкових та інших зобов’язань.

Юридична особа відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном, яке належить їй на праві власності.

Крім того, суд зазначає, що постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.03.2018 року у даній справі відповідач у справі ПАТ «Запорізький завод феросплавів» не оскаржив рішення суду І інстанції до Верховного суду через Донецький апеляційний господарський суд (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України) протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови, оскільки у своїй заяві в порядку статті 331 ГПК України продовжував стверджувати, «що саме виникнення спору по справі № 908/1791/17 є наслідком того, що на наше підприємство було поставлено товар, якість якого не відповідала умовам договору. Відповідно до прийнятих судових рішень, ПАТ «ЗФЗ» буде оплачувати товар, що є неякісним».

Оскільки, стаття 129 Конституції України передбачає, що основними засадами судочинства є: зокрема п.8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст.11 ГПК України – верховенство права та джерела права, що застосовуються судом – ч.2 цієї статті суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 7 ст. 331 ГПК України, про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

За таких обставин, викладені у заяві Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя про надання розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 20.11.2017 р. у справі № 908/1791/17 на чотири місяці, в порядку статті 331 ГПК України, суд відмовляє у задоволенні заяви щодо розстрочення виконання судового рішення.

Керуючись ст. ст. 232, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Публічному акціонерному товариству “Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя у задоволенні заяви про надання розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 20.11.2017 р. у справі № 908/1791/17.

2. Копію даної ухвали направити сторонам у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст буде ухвали складено та підписано 10.04.2018 р.

Суддя С.С. Дроздова