Рішення № 73276670, 30.03.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 30/166/15-24/48/16-5/66/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2018 Справа № 908/5397/15

Колегія суддів господарського суду Запорізької області у складі:

Головуючий суддя Проскуряков К.В.,

Судді Зінченко Н.Г.,

ОСОБА_1, при секретарі судового засідання Соколові А.А.,

розглянувши матеріали справи

За позовом: Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, Київська область, м. Київ – 150, вул. Тверська, 5) в особі Регіональної філії “Південно-Західна залізниця” ПАТ “Українська залізниця” (01601, Київська область, м. Київ, вул. Лисенка, 6)

до відповідача - 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ферромет 1” (69071, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 50)

до відповідача - 2: Державного підприємства “Нігинський кар'єр” (32322, Хмельницька область, Кам’янець – Подільський район, с. Сахкамінь, вул. Радянська,1-А)

про стягнення 144 203,52 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 525 від 26.10.2017 р.

від відповідача-1: ОСОБА_3, довіреність № б/н від 03.01.2018 р.

від відповідача-2: ОСОБА_4, довіреність № 1/юр від 02.01.2018 р.

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2015 року Державне територіально-галузеве об’єднання "Південно-Західна залізниця" звернулось до Господарського суду Запорізької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферромет 1" про стягнення 144 203,52 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.01.2016 р. у справі №908/5397/15, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2016 р., у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.05.2016 р. рішення Господарського суду Запорізької області від 04.01.2016 р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2016 р. скасовано, справу скеровано до Господарського суду Запорізької області на новий розгляд.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.08.2016 р. до участі у справі у якості другого відповідача залучено Державне підприємство "Нігинський кар’єр".

Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.10.2016 р. у справі №908/5397/15, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.11.2016 р. у задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферромет 1" відмовлено. Провадження у справі стосовно Державного підприємства "Нігинський кар’єр" – припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.04.2017 р. №908/5397/15 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.11.2016 р. та рішення господарського суду Запорізької області від 10.10.2016 р. у справі №908/5397/15 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області в іншому складі суду.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2017 р. справу № 908/5397/15 передано на розгляд судді Проскурякова К.В.

Ухвалою суду від 25.04.2017 р. справу № 908/5397/15, номер провадження 30/166/15-24/48/16 прийнято до розгляду, присвоєно справі номер провадження – 30/166/15-24/48/16-5/66/17, судове засідання призначено на 24.05.2017 р. Розгляд справи неодноразово відкладався. Ухвалою суду від 23.06.2017 р. продовжено строк розгляду справи №908/5397/15 на п'ятнадцять днів до 09.07.2017 р., в судовому засіданні оголошено перерву до 07.07.2017 р.

Згідно з Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 07.07.2017 р. за заявою судді-доповідача у цій справі, враховуючи що строк розгляду справи спливає, складність предмета спору, необхідність витребування додаткових документів, можливого призначення судової експертизи по справі, справу №908/5397/15 передано на колегіальний розгляд у наступному складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., судді: Топчій О.А., Колодій Н.А. Ухвалою від 07.07.2017 р. колегією суддів прийнято справу №908/5397/15 до свого провадження, розгляд справи призначено на 18.07.2017 р.

Ухвалою 18.07.2017 р. призначено судову залізнично-транспортну експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, провадження у справі № 908/5397/15 зупинено до отримання результатів судової залізнично-транспортної експертизи.

Згідно з Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 11.09.2017 р. враховуючи, що суддя Топчій О.А. перебуває у щорічній відпустці (з 11.09.2017 р. по 15.09.2017 р.) справу №908/5397/15 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., суддя Зінченко Н.Г., суддя Колодій Н.А. Ухвалою від 11.09.2017 р. колегією суддів прийняти справу №908/5397/15 до свого провадження, поновлено провадження у справі з 18.09.2017 р. для розгляду клопотання судового експерта, розгляд справи призначено на 18.09.2017 р. Ухвалою від 18.09.2017 р. клопотання від 02.08.2017 р. за вих. №4507 директора Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України щодо залучення до проведення експертизи у якості експерта спеціаліста ОСОБА_5 задоволено, залучено для проведення судової експертизи у якості експерта спеціаліста ОСОБА_5, провадження у справі № 908/5397/15 зупинено до отримання результатів судової залізнично-транспортної експертизи.

Враховуючи невиконання відповідачами – 1 та 2 вимог п. 5 ухвали суду від 18.07.2017р. щодо здійснення оплати вартості судової експертизи та неможливість проведення судової залізнично-транспортної експертизи без здійснення попередньої оплати на проведення судової залізнично-транспортної експертизи, ухвалою від 08.12.2017 р. провадження у справі поновлено з 19.12.2017 р., судове засідання призначено на 19.12.2017р.

У зв’язку із набранням чинності 15.12.2017 р. новою редакцією Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 19.12.2017 р. відкрито провадження у справі №908/5397/15 в порядку загального позовного провадження зі стадії розгляду справи по суті, оголошено перерву в судовому засіданні на 18.01.2018 р.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області від 18.01.2018 р. №П-34/18 керуючись п.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 36 Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду Запорізької області, за заявою судді-доповідача у справі ОСОБА_6., враховуючи перебування у відпустці судді-члена колегії ОСОБА_7 з 16.01.2018 р. по 09.02.2018 р., справу №908/5397/15 передано на автоматичний перерозподіл між суддями.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 18.01.2018 р. справу №908/5397/15 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., судді: Зінченко Н.Г., Носівець В.В.

Ухвалою від 18.01.2018 р. колегією суддів справу № 908/5397/15 прийнято до свого провадження, судове засідання з розгляду справи по суті в загальному позовному провадженні призначено на 06.02.2018 р. з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 06.02.2018 р. за клопотанням представника відповідача – 2 призначено судову залізнично-транспортну експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, провадження у справі № 908/5397/15 зупинено на час проведення судової залізнично-транспортної експертизи.

Враховуючи неможливість Хмельницького відділення КНДІСЕ Міністерства юстиції України провести судову залізнично-транспортну експертизу, оскільки поставлені в ухвалі суду від 06.02.2018 р. питання не входять до компетенції експертів Хмельницького відділення КНДІСЕ Міністерства юстиції України, у зв’язку з чим вказана ухвала залишена без виконання з поверненням наданих матеріалів справи, ухвалою суду від 02.03.2018 р. провадження у справі поновлено з 22.03.2018 р., судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 22.03.2018 р. Ухвалою від 22.03.2018 р. розгляд справи по суті відкладено на 30.03.2018 р. з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні 30.03.2018 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судове засідання відповідно до ч. 1ст. 222 ГПК України здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК “Оберіг”.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням письмових пояснень від 15.05.2017 р., 06.06.2017 р., пояснивши, що за договором про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 21.01.2015 р. № 2127 , укладеним між Державним територіально – галузевим об’єднанням “ОСОБА_8 – Західна залізниця” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ферромет 1”, залізниця надає вантажовласнику послуги, пов’язані з перевезенням вантажів. У квітні 2015 р., на станції ОСОБА_8, з причин, що залежали від вантажовласника, затримано групу вагонів з причин неможливості приймання вагонів вантажовласником та відсутністю технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення, які надалі після звільнення під’їзних колій направлені на станцію Нігин. Позивач вказує, що керуючись інструкцією про порядок дій працівників ОСОБА_8 – Західної залізниці під час оформлення матеріалів на затримку вагонів на підходах до станції призначення ( вивантаження), затвердженою розпорядженням від 01.03.2011 р. № НЗ-1/1-18, станцією ОСОБА_8 було оформлено акт про затримку 7 вагонів форми ГУ 23-а № 21 від 12.04.2015 р. та повідомлено по телефону представника відповідача ОСОБА_9 Залізниця вказує, що оскільки 14.04.2015 р. вантажовласником станційні колії на станції Нігин були звільнені для прийняття вагоні , станцією ОСОБА_8 складено акт загальної форми ГУ - 23-а від 12.04.2015 р. № 22 про закінчення затримки 7 вагонів про що залізниця повідомила 14.04.2015 р. вантажовласника о 10-15 про плановий час подавання вагонів під навантаження (запис у книзі повідомлень про час подавання вагонів під завантаження або вивантаження форми ГУ-2). Позивач вказує, що зазначені 7 вагонів у передбачений час прибули на станційні колії станції Нігин, однак вантажовласник не розкредитував документи, внаслідок чого виникла затримка вагонів з 12 год. 15 хвилин, про що складений акт загальної форми ГУ-23-а № 884 від 14.04.2015 р. Лише 15.04.2015 р. вантажовласником розкредитовано документи та звільнено під’їзні колії для подачі вагонів, і як наслідок складені акти загальної форми ГУ-23-а №№ 892, 895, 897 від 15.04.2015 р. на закінчення затримки. Згідно пам’яток про подавання вагонів форми ГУ -45 №№ 272, 274, 275 вагони були подані під навантаження і лише після повідомлення вантажовласником про закінчення вантажних операцій на під’їзні колії 7 вагонів були забрані залізницею о 21 год. 40 хв. 15.04.2015 р., про що свідчить пам’ятка про забирання вагонів № 267. Відповідно до розрахунку та відомості плати за користування вагонами № 17040034, плата за користування 7 вагонами з врахуванням 20 % ПДВ складає 2906,28 грн. Вантажовласник підписав відомість плати за користування вагонами № 17040034, однак зробив запис “з нарахуваннями не згоден”. Позивач вказує , що аналогічна ситуація склалась з іншими вагонами, які подавались відповідачу і затримувались на станціях ОСОБА_8, Дунаївці, Ярмолинці, та на самій станції Нігин, про що свідчать відповідні відомості плати за користування вагонами та акти загальної форми. За розрахунками позивача борг відповідача – 1 за користування вагонами за квітень, травень 2015 р. становить 144 203,52 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 16, 525, 526, 901, 908 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179, 193, 307 Господарського кодексу України, статтю 119 Статуту залізниць України, Правила користування вагонами та просить суд позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача – 1 (ТОВ «Ферромет 1») підтримав доводи, викладені у письмовому відзиві від 23.05.2017 р. за вих. №23/05-30, письмових поясненнях від 12.06.2017 р. до відзиву на позовну заяву, пояснивши, що позивачем було зафіксовано загальний час затримки вагонів на коліях станцій згідно актів затримки форми ГУ-23а та актів загальної форми ГУ-23 на підставі яких ПАТ «Українська залізниця» в особі РФ «Південно-західна залізниця» нарахована плата за користування вагонами по відомостям на загальну суму 144 203,52 грн. Однак, позивач не повідомляв ТОВ «Ферромет 1» про затримку вагонів та взагалі не надав ці акти відповідачу – 1 для ознайомлення та підписання. Вказані акти затримки підписані невідомою особою, тому не можуть бути належними та допустимими доказами по справі в частині встановлення причини затримки вагонів ст.ст. ОСОБА_8 та Нігин у квітні 2015 р. Крім того, рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №924/1622/15 було встановлено, що затримка вагонів на станції Нігин та інших станціях у квітні 2015 р. відбулась саме з вини ДП «Нігинський кар’єр» та в період, вказаній в цьому рішенні суду. Також, посилається на пояснення ДП «Нігинський кар’єр» та зазначає, що причинами простою вагонів на ст. Нігин та на підходах до станції є технологічні та технічні обмеження станції, що призводить до неспроможності станції планово подавати вагони під навантаження або вивантаження, тобто причини, що залежали від позивача. Зазначає, що залізнична під’їзна колія, на яку мали подаватися спірні порожні вагони, належать не ТОВ «Ферромет 1», а ДП «Нігинський кар’єр», з яким позивачем був укладений договір про експлуатацію залізничної під’їзної колії №899 від 05.05.2009 р. та в якому врегульовані питання порядку подачі на під’їзну колію та забирання з неї усіх вагонів та інші умови. Упродовж квітня – травня 2015 р. під’їзні колії ДП «Нігинський кар’єр» були зайняті вагонами, що надходили як на адресу власника колії, так й на адресу інших його контрагентів. Вважає, що позивач не довів, що спірні вагони затримувались саме через зайнятість колії вагонами ТОВ «Ферромет 1», що свідчить про недоведеність вини ТОВ «Ферромет 1» у затримці вагонів. Відповідач -1 стверджує, що затримка його вагонів у квітні – травні 2015 р. на ст.ст. ОСОБА_8 та Нігин сталася з причини, що залежали від ДП «Нігинський кар’єр» через незадовільну організацію процесу навантаження вагонів контрагентів державного підприємства, в тому числі ТОВ «Ферромет 1», а також у зв’язку з технологічними та технічними обмеженнями станції, що в свою чергу, призвело до невиконання позивачем своїх зобов’язань за договором про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги №2127 від 21.01.2015 р. Отже, відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом несе підприємство, якому належить залізнична під’їзна колія, тобто ДП «Нігинський кар’єр». Також, відомості плати за користування вагонами, що складені позивачем упродовж квітня 2015 р. не містять актів про затримку вагонів форми ГУ-23а. ТОВ «Ферромет 1» вважає, що відсутність відображення у відомостях плати за користування вагонами актів форми ГУ-23а не дає можливості перевірити правильність нарахування плати, що є порушення прав вантажовласника, та може бути підставою для зловживань з боку залізниці при розрахунку плати за користування вагонами. Зазначає, що жодним нормативним актом КМУ або відповідних міністерств не передбачено складання відомостей в автоматизованому режимі. Отже, відсутність законодавчого визначення алгоритму нарахування плати за користування вагонами та невідображення у відомостях плати за користування вагонами актів форми ГУ-23а не дають можливості відповідачу перевірити правильність нарахування плати за користування вагонами.

Представник відповідача – 2 підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях від 20.06.2017 р., письмових додаткових запереченнях від 06.07.2017 р., пояснивши, що відповідно до Заявки (угоди) від 02.03.2015 р. між начальником станції Нігин ПЗЗ та ТОВ «Ферромет 1» узгоджено, що вагони, які будуть прибувати протягом часу з 02.03.2015 р. по 30.06.2015 р. на адресу ТОВ «Ферромет 1» для навантаження вантажу вапняків для флюсування, каменю вапнякового технологічного подати на під’їзну колію ДП «Нігинський кар’єр». Відповідачу -1 було відомо про те, що максимальна кількість одночасної передачі рухомого складу становить 22 вагона, проте вказана норма завантаженості вагонів була відповідачем перевищена. Також, підписавши вказану Заявку відповідач – 1 взяв на себе зобов’язання здійснювати розрахунки із Залізницею у тому числі за користування вагонами особисто як власник вантажу за умовами договору №889 від 29.04.2015 р. Від ТОВ «Ферромет 1» не надійшла жодна письмова заявка на подачу – забирання вагонів на колії, власником яких є ДП «Нігинський кар’єр», а також за період, вказаний в позові, відповідач – 1 не повідомляв ДП «Нігиснький кар’єр» про те, що його вагони перебувають на акті затримки. ТОВ «Ферромет 1» не погоджувало з ДП «Нігиснький кар’єр» плани подавання вагонів, а натомість навмисно збільшувало кількість вагонів на станцію Нігин, що створювало проблеми у відвантаженні продукції як ДП «Нігинський кар’єр» так і інших вантажовідправників. На підставі викладеного, відповідач – 2 просить суд прийняти вказані заперечення до розгляду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА:

21.01.2015 р. між Державним територіально – галузевим об’єднанням “ОСОБА_8 – Західна залізниця”, правонаступником якого є позивач та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ферромет 1” укладений договір № 2127 “Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги”, предметом якого відповідно до п. 1.1 договору, є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов’язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за надані послуги.

Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 договору визначено, що вантажовласник здійснює попередню оплату залізниці на відповідний рахунок. Одержані кошти залізниця зараховує на особовий рахунок вантажовласника. Послуги вантажовласнику за договором надаються за наявності попередньої оплати на його особовому рахунку. Сума попередньої оплати на особовому рахунку вантажовласника визначається із розрахунку середньодобового обсягу перевезень за відпрацьовані дні попереднього або поточного місяця. Сторони погодили розмір попередньої оплати у сумі середньодобового обсягу перевезень за п’ять діб. Залізниця відображає відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами (контейнерами), штрафи, пеню) в особовому рахунку вантажовласника на підставі перевізних документів накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами), оформлених у паперовому або електронному вигляді.

11.03.2015 р. між ДП «Нігинський кар’єр» (далі – Постачальник) та ТОВ «Ферромет 1» (далі – Покупець) укладено договір поставки №1/11-03-2015 відповідно до пункту 5.6. якого передбачено, що витрати по простою вагону (у випадку виклику представника Постачальника і Відправника вантажу для складання двостороннього акту приймання Продукції за кількістю/якістю) відшкодовує винна сторона.

ТОВ «Ферромет 1» не надав належних та допустимих доказів, що простой вагонів на ст. Нігин стався з вини ДП «Нігичнський кар’єр».

У квітні 2015 р. до станції ОСОБА_8 – Західної залізниці для відповідача - 1 надходили вагони, які за відсутності технічної можливості та накопичення вагонів на станції призначення, були затримані та направлялись до станції призначення Нігин.

Загальний час затримки вагонів на коліях було зафіксовано залізницею актами затримки вагонів форми ГУ-23а № 21 від 12.04.2015 р., № 22 від 13.04.2015 р., № 46 від 15.04.2015 р., № 49 від 13.04.2015 р., № 55 від 15.04.2015 р., № 52 від 20.04.2015р., № 28 від 24.04.2015 р., № 27 від 25.04.2015 р., № 25 від 22.04.2015 р., № 27 від 28.04.2015 р., та актами загальної форми ГУ-23 №№ 884, 892, 895, 897, 902, 903, 995, 998, 1004, 1022, 1023, 1034, 1035, 1036, 1039, на підставі яких позивачем була нарахована плата за користування вагонами по відомостям №17040034 , №17040035, №22040047, №28040058, №28040062, №29040063, №29040066, №29040067, №12050072 форми ГУ-46 на загальну суму 144 203,52грн.

Спір у справі виник у зв’язку з відмовою ТОВ «Ферромет 1» сплатити нараховану йому залізницею плату за користування вагонами.

Відповідно до приписів частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб’єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов’язань.

Відповідно до статті 46 Статуту залізниць України одержувач зобов’язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Статтею 71 Статуту залізниць України визначено взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під’їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під’їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Постановою Вищого господарського суду України від 18.04.2017 р. у справі №908/5397/15 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.11.2016 р. та рішення господарського суду Запорізької області від 10.10.2016 р. у справі №908/5397/15 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області в іншому складі суду.

У вказаній постанові ВГСУ було встановлено, що «Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, між ДТГО "Південно-Західна залізниця", правонаступником якого є позивач та відповідачем-1 укладено договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків від 21.01.2015 № 2127.

Водночас, під час розгляду справи, судами також з'ясовано, що залізнична під’їзна колія, на яку мали подаватися спірні порожні вагони, належить не відповідачу-1, а відповідачу-2. Між ДТГО "Південно-Західна залізниця" та ДП "Нігинський кар'єр" ще у 2009 році укладено договір про експлуатацію залізничної під’їзної колії при станції Нігин Південно-Західної залізниці № 899 від 05.05.2009, умовами якого сторони погодили питання порядку подачі на під’їзну колію та забирання з неї усіх вагонів; часу перебування вагонів на під’їзній колії під вантажними операціями та порядку та обсягу послуг, які має сплачувати власник цієї колії позивачу.

Зокрема, як встановлено судами, пунктом 16 цього договору визначено, що плату за користування вагонами сплачує саме власник під’їзної колії – відповідач-2.»

Крім того, направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України посилається на те, що «у постанові ВГСУ від 24.05.2016 р. суд наголосив на необхідності з’ясування особи, дії якої спричинили затримку вагонів 15.04.2015, 20.04.2015, 26.04.2015, 28.04.2015, 29.04.2015 та 08.05.2015. …

Тобто судами так і не встановлено, хто є особою, відповідальною за затримку вагонів, яка відбулась 15.04.2015, 20.04.2015, 26.04.2015, 28.04.2015, 29.04.2015, 08.05.2015 та хто зобов'язаний сплатити кошти за зберігання вагонів – вантажовласник чи власник під'їзної колії.

Як обґрунтовано зауважено представником позивача у касаційній скарзі, суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної юридичної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, зокрема наказам про затримку вагонів та про відновлення руху (т. 2 арк. 12-16), акти затримки вагонів ГУ-23а, акти загальної форми ГУ-23 щодо обставин затримки вагонів, їх кількості та часу затримки. Судами не перевірено обґрунтованість сум нарахованих у відомостях плати за користування вагонами №№17040034, 17040035, 22040047, 28040058, 28040062, 29040063, 29040066, 29040067, 12050072 та відповідність наданого позивачем розрахунку плати за користування вагонами (т. 1 арк. 107-119) умовам укладеним між сторонами договорів, пункту 15 Правил користування вагонами і контейнерами, Ставкам плати за користування вагонами і контейнерами, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури від 06.01.2015 №13».

Відповідно до статті 11112 ГПК України (в редакції зі змінами від 03.08.2017 р.) вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Враховуючи вказані норми ГПК України, суд при новому розгляді також з’ясовує вказівки зазначені у постанові Вищого господарського суду України від 18.04.2017 р. у справі №908/5397/15.

Згідно статті 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами – суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під’їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Порожні власні або орендовані вагони, які перевозяться за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, відповідно до пункту 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, мають статус "вантажу", що залізниця зобов’язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов’язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов’язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів – сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.02.1999 р. №113, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі пам’яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23.

Пунктом 4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися начальником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред’явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов’язаний підписати відомість із зауваженнями.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

За приписами пункту 8 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Згідно пункту 9 розділу ІІІ Правил про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Пунктом 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах – один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв’язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Пунктом 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами врегульовано, що загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до прирортових станцій призначення, зазначаються а актах про затримку вагонів.

Відповідно до пунктів 1, 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. №334 (далі – Правила складання) при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти та акти загальної форми.

Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.

Пунктом 2 Правил видачі вантажів визначено, що крім повідомленні про прибуття вантажу начальник станції зобов’язаний повідомити одержувача про час подачі вагонів під вивантаження не пізніше ніж за 2 години до подачі. За угодою між одержувачем і станцією подача може здійснюватись і без попереднього повідомлення.

Реєстрація повідомлень про прибуття і подавання вагонів здійснюється станцією в електронному або паперовому вигляді. Реєстрація повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження у паперовому вигляді здійснюється у книзі повідомлень за встановленою формою (книга повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2, затверджена наказом Укрзалізниці від 04.06.2003 р. №147-ц) до Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 р. №113, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України від 15.03.1999 р. за №165/3458).

Доводи ТОВ «Ферромет 1» про те, що акти загальної форми ГУ-23 підписані не уповноваженою особою зі сторони підприємства та зазначає, що вказані акти не визнає, судом до уваги не приймаються, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 8.5. договору №2127 про організацію перевезення вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 21.01.2015 р., вирішення всіх питань, пов’язаних з електронним документообігом, здійснюють: від залізниці – начальник станції; від Вантажовласника – директор ОСОБА_9.

У пункті 8.1 вказаного договору визначено, що сторона, у випадку реорганізації, зміни банківських реквізитів, адреси та інших змін повідомляє іншу сторону у письмовій формі в десятиденний строк.

Згідно з Протоколом №1/2014 загальних зборів учасників товариства ТОВ «Ферромет 1» вирішено звільнити з посади директора ОСОБА_10 та призначити на посаду директора ОСОБА_9

Відповідно до Наказу №1-14 від 25.10.2014 р. ОСОБА_9 приступив до виконання обов’язків директора ТОВ «Ферромет 1» з окладом згідно штатного розкладу з 25.10.2014 р.

Згідно з рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Ферромет 1» № 1/2015 від 03.04.2015 р. та наказом № 1 від 03.04.2015 р. ОСОБА_9 був звільнений з посади директора ТОВ «Ферромет 1» з 03.04.2015 р.

У ОСОБА_4 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 12.06.2017 р. міститься запис в графі «Дані про реєстраційні дії»: 29.10.2014 р. внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов’язані зі змінами в установчих документах; 11031070013013771; ОСОБА_11; Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради; зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів.

Також, у вказаному ОСОБА_4 внесено запис 15.04.2015 р. про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов’язані зі змінами в установчих документах; 11031070019013771; ОСОБА_12; Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради; зміна керівника юридичної особи; зміна складу підписантів.

Відповідно до довіреності №12 від 26.09.2014 р., яка була видана ТОВ «Ферромет 1» ОСОБА_9 надано право: підпису залізничних накладних на відвантаження вантажів, засвідчувати правильність відомостей, внесених у накладні; отримувати вантаж; отримувати документи для оплати; підпису відомостей подачі та забирання вагонів, пам’яток прийомо-здавальника, комерційних актів та отримання їх копій; підпису актів загальної форми, облікових карток виконання плану перевезень, над та позапланового перевезення; замовлення до додаткового рухомого складу; замовлення про зміну залізниць призначення; оформлення декадних заявок; оформлення відмов від замовлення вагонів; підпису інших документів, пов’язаних із перевезенням вантажів, та несе відповідальність за розміщення та кріплення вантажів згідно технічних умов.

Судом встановлено, що відповідач – 1 в порушення п. 8.1 договору №2127 від 21.01.2015 р. у письмовій формі не повідомив позивача про зміну керівництва ТОВ «Ферромет 1».

Крім того, представник ТОВ «Ферромет 1» ОСОБА_9 виконував свої повноваження відповідно до довіреності №12 від 26.09.2014 р., яка була видана ТОВ «Ферромет 1», однак відповідачем – 1 не була надано суду належним та допустимих доказів направлення позивачу повідомлення про скасування цієї довіреності, отже ОСОБА_9 підписуючи у спірний період документи діяв як уповноважений представник ТОВ «Ферромет 1» в межах зазначеної довіреності.

Як вбачається з матеріалів справи, надані позивачем акти затримки вагонів форми ГУ-23а відповідають формі та змісту Правил користування вагонами і контейнерами.

Крім того, акти загальної форми ГУ-23 також відповідають Правилам користування вагонами і контейнерами, та підписані з боку відповідача уповноваженим представником ТОВ «Ферромет 1» ОСОБА_9

Суд зазначає, що позивачем надано докази повідомлення про час надання вагонів під навантаження, які зареєстровані у книзі оповіщень про час подання вагонів під завантаження або розвантаження форми ГУ-2, ксерокопії витягів з яких додані до матеріалів справи.

Доводи ТОВ «Ферромет 1» про те, що позивач не повідомляв відповідача – 1 про затримку вагонів, відомості плати за користування вагонами, що складені позивачем упродовж квітня 2015 р. не містять актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, отже відсутність відображення у відомостях плати за користування вагонами актів форми ГУ-23а не дає можливості перевірити правильність нарахування плати, що є порушення прав вантажовласника, спростовуються з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відомості плати за користування вагонами підписані представником вантажовласника із зауваженнями у вигляді: “з нарахуванням не згоден”.

На підставі відомостей позивачем розрахована плата за користування вагонами, яка відображена у відомостях плати форми ГУ-46 та за період за квітень, травень 2015 р. становить 144 203,52 грн.

Як свідчать матеріали справи акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника підписані з боку прийомоздавальником ОСОБА_13 та начальником залізничного цеху ОСОБА_9 У зазначених актах, як це передбачено п. 8 Правил користування вагонами та контейнерами, зазначено час подачі та закінчення затримки вагонів, їх номери. При цьому вказані акти підписані представником відповідача - 1 без заперечень, що свідчить про їх згоду із фактом затримки вагонів з вини ТОВ «Ферромет 1» та з періодом затримки вагонів. Про час фактичного подавання та забирання вагонів свідчать також надані позивачем ОСОБА_14 про подавання вагонів та забирання вагонів форми ГУ-45, в яких зазначено дату та час передачі вагонів при подаванні та збиранні вагонів залізницею та повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, які також підписані уповноваженим представником ТОВ «Ферромет 1» без будь-яких заперечнь та містяться в матеріалах справи.

Абзацом 3 п.12 Правил користування вагонами і контейнерами визначено, що причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.

Отже, причинами затримки вагонів відповідача - 1 вказані в наявних в матеріалах справи актах про затримку вагонів форми ГУ-23а є: неможливість приймання вагонів вантажовласником та відсутність технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення. Відтак, причини затримки вагонів відповідача вказані в актах про затримку вагонів форми ГУ-23а, що відповідає статті 129 Статуту.

Відповідно до пункту 5 Інструкції про порядок дій працівників Південно-Західної залізниці під час оформлення матеріалів на затримку вагонів на підходах до станції призначення (вивантаження), затвердженої розпорядженням від 01.03.2011 р. №НЗ-1-1/18 (далі Інструкція), про затримку вагонів з вини вантажоодержувача (власника під’їзної колії, порту) станція затримки оформляє акт форми ГУ-23а в автоматизованому режимі, який підписується працівниками станції, уповноваженим начальником станції, але не менше як двома, відповідно до п. 3 Правил складання актів. В разі неможливості оформлення акту в автоматизованому режимі, такий акт складається від руки. На підставі цих актів станція затримки веде облік затриманих вагонів.

Згідно з п. 6 Інструкції, акт про затримку вагонів складається у трьох примірниках. Один примірник залишається на станції затримки, а два додаються до перевізних документів. У графу «Відмітки залізниці» зворотного боку накладної внутрішнього сполучення чи в графу 93 накладної СМГС вноситься відмітка про складання акта.

Відповідно до пункту 7 Інструкції, усі дані, зазначені в акті про затримку вагонів форми ГУ-23а, станція затримки у встановленому порядку передає на станцію призначення у Повідомленні про затримку вагонів за формою додатка 5 до Правил користування вагонами з відміткою про час а дату передачі і прийняття Повідомлення, посади і прізвища відповідних працівників станції.

В абзаці 2 пункту 8 Інструкції передбачено наступне, якщо станція не має можливості вручити копію безпосередньо вантажоодержувачу (власнику під’їзної колії, порту), Повідомлення може передаватися телефонограмою, телеграфом, поштовим зв’язком через посильних, факсом або іншим способом, встановленим начальником станції за погодженням з вантажоодержувачем. У цьому разі у Повідомленні вказується час передачі та інші дані, які підтверджують факт передачі копії Повідомлення.

Судом встановлено, що на зворотному боці Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а вказано, що у телефонному режимі начальника залізничного цеху ТОВ «Ферромет 1» ОСОБА_9 повідомлено про затримку вагонів з зазначенням вихідного номеру та часу. Вказані акти підписані уповноваженими працівниками станції, отже позивач діяв відповідно до положень вказаної Інструкції. Відсутність на окремих Актах про затримку вагонів форми ГУ-23а запису про повідомлення відповідача – 1 не свідчить про невірність здійсненого позивачем розрахунку та не позбавляє позивача права нараховувати платежі за вказаними актами, оскільки дані з цих актів того ж дня включались в Акти загальної форми ГУ-23, які підписані з боку ТОВ «Ферромет 1» уповноваженим представником ОСОБА_9 без зауважень.

Посилання відповідача – 1 на те, що вагони, які орендовані ТОВ «Ферромет 1» та затримані на станції ОСОБА_8, були порожні, тому нарахування позивачем плати за користування цими вагонами у розмірі 50% від плати, що встановлена Порядком визначення плати за користування вагонами (контейнерами) не відповідає статті 119 Статуту залізниць України, судом до уваги не приймається, оскільки у вказаній статті зазначено, що плата за користування вагонами і контейнерами залізниці вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під’їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що розрахунок плати за користування вагонами ТОВ «Ферромет 1» по станції Нігин, який міститься в матеріалах справи (а.с. 107-119, т. 1) здійснено позивачем за ставкою 50 % у відповідності до Правил користування вагонами і контейнерами, наказу Міністерства інфраструктури України від 26.01.2015 р. №13 та сума у розмірі 144 203,52 грн. за період за квітень - травень 2015 р. підлягає стягненню з відповідача.

Відповідачем не надано суду контррозрахунку плати за користування вагонами ТОВ «Ферромет 1».

Крім того, в матеріалах справи міститься трьохстороння заявка (угода) від 02.03.2015 р. укладена між начальником станції Нігин ПЗЗ, директором ДП «Нігинський кар’єр» ОСОБА_15 та уповноваженим представником ТОВ «Ферромет 1» ОСОБА_9, у якій узгоджено, що вагони, які будуть прибувати протягом часу з 02.03.2015 р. по 30.06.2015 р. на адресу ТОВ «Ферромет 1» для навантаження вантажу вапняків для флюсування, каменю вапнякового технологічного подати на під’їзну колію ДП «Нігинський кар’єр». Також, відповідач -1 підтвердив, що з умовами договору про експлуатацію під’їзної колії №899 від 05.05.2009 р., укладеного між позивачем та відповідачем – 2, ознайомлений та зобов’язується їх виконувати. Розрахунки за подачу – забирання вагонів, маневрову роботу, користування вагонами будуть проводитись власником у відповідності до умов вищезазначеного договору.

Таким чином, підписавши вказану заявку відповідач – 1 взяв на себе зобов’язання здійснювати розрахунки із позивачем, в тому числі за користування вагонами особисто як власник вантажу за умовами договору на експлуатацію під’їзної колії №889 від 29.04.2015 р., укладений між Південно-Західною залізницею та ДП «Нігиснький кар’єр».

Також, судом встановлено, що ТОВ «Ферромет 1» не було погоджено ні з залізницею, ні з ДП «Нігинський кар’єр» графік подачі – збирання вагонів на під’їзну колію відповідача – 2, що спричинило накопичення вагонів на станції Нігин та блокування маневрової роботи при збиранні та подачі вагонів на власні колії ДП «Нігинський кар’єр», а також затримку вагонів для ТОВ «Феромет 1».

Посилання відповідача – 1 на рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №924/1622/15, яким встановлено, що затримка вагонів на станції Нігин та інших станціях у квітні 2015 р. відбулась саме з вини ДП «Нігинський кар’єр», судом до уваги не приймається, оскільки рішенням господарського суду Хмельницької області у справі № 924/1622/15 від 17.11.2015 р. встановлено, що ДП “Нігинський кар’єр” не доведено належними та допустимими доказами про відсутність своєї вини у затримці залізничних вагонів. Вказане рішення суду стосується іншого суб’єкта господарювання, з якого стягувалась плата за надані залізницею послуги на підставі укладеного між ними договору.

Крім того, у вказаному рішенні судом вирішувалося питання про затримку вагонів 04.04.2015 р. та 07.04.2015 р., які належали ДП "Нігинський кар'єр", а отже затримка вагонів, які належали ТОВ "Ферромет 1" 15.04.2015 р., 20.04.2015 р., 26.04.2015 р., 28.04.2015 р., 29.04.2015 р., 08.05.2015 р. та є предметом дослідження у цій справі ніяким чином не може вплинути на її розгляд.

Суд зазначає, що у цій справі предметом позову є стягнення з відповідача плати за надані залізницею послуги на підставі договору №2127 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 21.01.2015 р., а не стягнення збитків, отже ці правовідносини не є деліктними і відповідальність у вигляді плати за користування вагонами виникає за порушення умов вказаного договору, а не з факту заподіяння шкоди, тому вимоги Глави 82 Цивільного кодексу України, зокрема ст. 1166, до вказаних правовідносин не застосовуються, не посилається на вказану норму і позивач у позовній заяві.

Якщо ТОВ «Ферромет 1» вважає, що діями ДП «Нігинський кар’єр» йому завдано збитків (шкоди), він не позбавлений права звернутись з відповідним позовом до суду.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, з відмовою у позові до ДП «Нігинський кар’єр».

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача – 1.

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 – 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

1. Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ферромет 1” задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ферромет 1” (69071, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 50, код ЄДРПОУ 32341106) на користь Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, Київська область, м. Київ – 150, вул. Тверська, 5) в особі Регіональної філії “Південно-Західна залізниця” ПАТ “Українська залізниця” (01601, Київська область, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 04713033) плату за користування вагонами за квітень, травень 2015 р. у розмірі 144 203 (сто сорок чотири тисячі двісті три) грн. 52 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 163 (дві тисячі сто шістдесят три) грн. 05 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У позові до Державного підприємства “Нігинський кар'єр” (32322, Хмельницька область, Кам’янець – Подільський район, с. Сахкамінь, вул. Радянська,1-А, код ЄДРПОУ 00373741) відмовити.

Повне рішення складено 10.04.2018 р.

Головуючий суддя К.В. Проскуряков

Суддя Н.Г. Зінченко

Суддя В.В. Носівець

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.