Рішення № 73276338, 27.02.2018, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/8555/17

(2/199/51/18)

РІШЕННЯ

Іменем України

27.02.2018 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Куземі О.Г.,розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м.Дніпра цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором в сумі 14110,65 грн. У підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт б/н від 02.07.2016 року відповідач по справі отримав кредит у розмірі 11 319,95 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з 01 по 25 число кожного місяця відповідач надає банку грошові для погашення заборгованості за кредит.

У порушення умов договору відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав у зв'язку з чим станом на 13.11.2017 року заборгованість відповідача за кредитним договором перед банком складає 14110,65 грн., яку позивач, а також судові витрати просить стягнути з відповідача.

У встановлений законодавством строк відзив на позовну заяву до суду не подано. Клопотання про слухання справи в загальному порядку від учасників процесу не надходило.

Представник позивача надав заяву, в якій позовні вимоги підтримує повністю.

Дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт б/н від 02.07.2016 року відповідач по справі отримав кредит у розмірі 11 319,95 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з 01 по 25 число кожного місяця відповідач надає банку грошові для погашення заборгованості за кредит.

Однак зазначені умови договору відповідач належним чином не виконав, в зв'язку з чим станом на 13.11.2017 року має заборгованість перед банком, яка складається з:

- тіло кредиту - 9302,80 грн.;

- заборгованість по відсотках за користування кредитом - 1612,17 грн.;

- заборгованість за пенею та комісією - 2232,66 грн.;

- штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди - 963,02 грн.

За вимогами статей 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 1050 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) громадянину у розмірі та на умовах, встановлених договором, а громадянин зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу України.

За вимогами статей 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 1050 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) громадянину у розмірі та на умовах, встановлених договором, а громадянин зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу України.

Тому, на підставі викладеного, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором у розмірі 13147,63 грн., а саме: тіло кредиту - 9302,80 грн.; заборгованість по відсотках за користування кредитом - 1612,17 грн.; заборгованість за пенею та комісією - 2232,66 грн..

У частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафу вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Дана позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 року № 6-2003цс15.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 1600,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12,81, 133,141, 144,263-265,280 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрована: АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (МФО305299, ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження: м.Київ, вул. Грушевського,1д) заборгованість за договором №б/н від 02.07.2016 року, яка станом на 13.11.2017 року становить 13147,63 грн. та складається із: тіло кредиту - 9302,80 грн.; заборгованість по відсотках за користування кредитом - 1612,17 грн.; заборгованість за пенею та комісією - 2232,66 грн., а також судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 1600 грн., а всього 14747 (чотирнадцять тисяч сімсот сорок сім) гривень 63 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: