Рішення № 73275311, 27.03.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1518/18

Справа №754/11259/17

РІШЕННЯ

Іменем України

27 березня 2018 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого - судді Зотько Т.А.,

за участі секретаря судового засідання - Малинки А.Ю.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант - Лайф» про захист прав споживача, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 31.08.2017 звернувся до Деснянського районного суду м.Києва з позовом до відповідача ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Лайф» про захист прав споживача, посилаючись на те, що 25.04.2007 між сторонами було укладено договір страхування життя за №0000863. Протягом всього строку дії договору позивач, як страхувальник, відповідно до умов вищевказаного договору в повному обсязі сплачував страхові платежі. 04.08.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про припинення дії договору та виплати належну йому згідно умов договору викупну суму, у зв'язку із тим, що в листопаді-грудні 2016 року відповідачу було анульовано ліцензію на страхування життя та виключено з реєстру фінансових установ і анульовано свідоцтво про реєстрацію фінансової установи, однак відповідач на вимогу позивача викупну суму не повернув. Крім того, в результаті невиконання відповідачем своїх зобов'язань позивачу було завдано моральної шкоди, так як грошові кошти, які він вкладав фактично привласнені відповідачем, у зв'язку із чим ОСОБА_1 переніс сильний емоційний стрес і хвилювання, що негативно відобразилось на його здоров'я. Враховуючи викладене, позивач змушений звертись до суду із вказаними позовними вимогами та просить суд стягнути з відповідача на його користь викупну суму у розмірі 7489 дол.США, в еквіваленті національної валюти згідно офіційного курсу НБУ на день постановлення рішення, а також стягнути моральну шкоду у розмірі 65286 грн.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва ОСОБА_2 від 01.09.2017 було відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2018, у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_2, справу було передано на розгляд новому складу суду - головуючому Зотько Т.А.

Ухвалою суду від 21.02.2018 по вищевказаній справі було закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

Крім того, в ході розгляду справи судом позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд, про стягнення з відповідача моральної шкоди, а також про стягнення фактично сплачених коштів з урахуванням 4% річних, що в загальному розмірі становить 10400 дол.США в еквіваленті до національної валюти згідно офіційного курсу НБУ на день постановлення рішення.

У судовому засіданні позивач уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд про їх задоволення, посилаючись на обставини викладені у позові.

Відповідно до ст.128 ЦПК України визначено, що судова повістка юридичній особі направляється за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв'язку з їхньою діяльністю.

Як вбачається з витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження ПАТ «УСК «Гарант-Лайф» значиться - м.Київ, вул.Назарівська, 17 приміщення 1.

Представник відповідача - ПАТ «УСК «Гарант-Лайф» в судове засідання не з'явився. Направлені на адресу відповідача судові повістки про виклик до суду повернулись з поштового відділення як неотримані з відміткою «інші причини , що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення». А відтак беручи до уваги наведене та вимоги ст.128 ЦПК України, суд вважає, що представник відповідача про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Відзиву на позовну заяву від сторони відповідача на адресу суду не надходило.

Враховуючи наведене та беручи до уваги думку позивача ОСОБА_1, суд вважає, що у справі є в наявності достатньо матеріалів про права і взаємовідносини сторін для розгляду справи за відсутності відповідача.

Заслухавши вступне слово позивача, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню судом, виходячи з наступних підстав.

За правилами ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ч. 6 ст. 6 Закону України «Про страхування», страхування життя - це вид особистого страхування, який передбачає обов'язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку.

Статтею 982 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку ( страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

В судовому засіданні встановлено, що 25.04.2007 між сторонами було укладено Поліс страхування життя № 0000863 (далі по тексту - Договір), який засвідчує факт укладання договору страхування життя згідно з «Правилами добровільного страхування життя ЗАТ «СК «Гарант-Лайф» від 21.10.2003 та Заявою на страхування життя № 13601 від 23.04.2007, що є невід'ємними частинами Полісу, за програмою страхування Д2 «Бізнес Мен Поліс». Страхувальником за Договором виступає позивач, ОСОБА_1, Застрахована особа - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, Вигодонабувач - згідно Заяви на страхування.

Об'єктом страхування за Договором є майнові інтереси, пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю та додатковою пенсією Страхувальника (Застрахованої особи). Строк дії Договору - з 25.04.2007 до 24.04.2040, на 33 роки. Страховий внесок - 1000 доларів США, загальна кількість внесків - 33, щорічно.

У разі дострокового розірвання договору страхування за ініціативою страхувальника, страхувальник має право на отримання викупної суми. Викупна сума розраховується математично на день припинення Полісу залежно від періоду, протягом якого він діяв. Для отримання викупної суми Страхувальник зобов'язаний надати заяву про розірвання Договору страхування не пізніше, як за 30 днів до дати, на яку передбачається таке розірвання (п. 5 Договору).

Відповідно до Таблиці значень викупних сум, по закінченню 10 повних років викупна суми становить 7489 доларів США.

Страхувальник одержує викупну суму у розмірі, зазначеному у таблиці, за умови сплати ним всіх внесків, за період дії договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував умови Договору, сплачував страхові внески, що підтверджується відповідними квитанціями від 24.04.2007, 09.04.2008, 22.04.2009, 07.04.2010, 20.04.2011, 10.04.2012, 01.03.2013, 12.06.2014, 11.04.2015 та 11.04.2016.

04.08.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою, відповідно до якої повідомив пор свій намір дострокового припинення дії договору протягом 30 днів з момент направлення даної заяви, та відповідно просив відповідача виплатити йому викупну суму за укладеним договором №0000863 у розмірі 7489 дол.США.

Разом з тим, вказана заява була залишена відповідачем поза увагою.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідач належним чином не виконав умови Договору, а саме не виплатив позивачу викупну суму у зв'язку із достроковим припиненням дії Договору страхування.

Відповідно до ч. 2, 4, 6, 8 ст. 28 Закону України «Про страхування», дію договору страхування може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування.

У разі дострокового припинення дії договору страхування, крім договору страхування життя, за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору страхування, то останній повертає страхувальнику сплачені ним страхові платежі повністю.

У разі дострокового припинення дії договору страхування життя страховик виплачує страхувальнику викупну суму, яка є майновим правом страхувальника за договором страхування життя.

Викупна сума - це сума, яка виплачується страховиком у разі дострокового припинення дії договору страхування життя та розраховується математично на день припинення договору страхування життя залежно від періоду, протягом якого діяв договір страхування життя, згідно з методикою, яка проходить експертизу в Уповноваженому органі, здійснена актуарієм і є невід'ємною частиною правил страхування життя. Уповноважений орган може встановити вимоги до методики розрахунку викупної суми.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час придбання , замовлення або використання продукції, яка реалізується та території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування маральної шкоди.

Частиною 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що при задоволені вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що з відповідача ПАТ «Українська Страхова Компанія «ГАРАНТ -ЛАЙФ» на користь ОСОБА_4 необхідно стягнути викупну суму в розмірі 7489 доларів США, що еквівалентно 196993,65 грн., за офіційним курсом НБУ станом на 27.03.2018, котрий складає 26,3044 грн. за один долар США., а також моральну шкоду у розмірі 65286 грн.

Що стосується вимог позивача щодо стягнення з відповідача 4% річних відповідно до п.6 Договору, то суд не вбачає правових підстав для задоволення позову в цій частині, з огляду на наступне.

Згідно з вимогами ч.1, 2, 3 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, встановлено, що Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» договором страхування життя обов'язково передбачається збільшення розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат на суми (бонуси), які визначаються страховиком один раз на рік за результатами отриманого інвестиційного доходу від розміщення коштів резервів із страхування життя за вирахуванням витрат страховика на ведення справи у розмірі до 15 відсотків отриманого інвестиційного доходу та обов'язкового відрахування в математичні резерви частки інвестиційного доходу, що відповідає розміру інвестиційного доходу, який застосовується для розрахунку страхового тарифу за цим договором страхування та у разі індексації розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат за офіційним індексом інфляції, відрахування в математичні резерви частки інвестиційного доходу, що відповідає такій індексації.

Згідно п.6 укладеного між сторонами Договору передбачено, що ставка гарантованого інвестиційного доходу, що використовувались при розрахунку страхового тарифу, дорівнює 4% річних. Крім гарантованої дохідності, даний Поліс передбачає збільшення розміру страхової суми на додаткові суми, розмір яких визначається щорічно відповідно інвестиційному доходу, отриманому страховою компанією від розміщення коштів резервів за цим Полісом. Таке збільшення відбувається за Полісом страхування життя , який продовжував діяти протягом всього періоду без порушень зі сторони Страхувальника в термінах внесення наступних частин страхового платежу. ЗАТ «УСК «Дженералі Гарант Страхування Життя» по закінченню фінансового року, за рішенням зборів акціонерів, письмово інформує страхувальника про збільшений розмір страхової суми на суму бонусів нарахованих за підсумками фінансового року при дотриманні страхувальником всіх умов передбачених договором страхування життя страхова сума не може бути зменшена у подальшому в односторонньому порядку.

Проаналізувавши зазначені норми закону та зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що оскільки в судовому засіданні було встановлено, що позивач реалізував своє право на дострокове припинення укладеного між ним та відповідачем договору страхування життя, яке в свою чергу дало йому лише право на отримання саме викупної суми, передбаченої договором, а не страхової суми та те, що інвестиційний дохід передбачає збільшення розміру саме страхової суми, а не викупної, суд беззаперечно приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача - ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Лайф» на користь держави підлягає стягнення судовий збір у розмірі 1600 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.525, 526, 612, 625, 629, 979, 982 ЦК України, ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 289, 354-355, Розділом ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, Законами України «Про захист прав споживачів» та «Про страхування», суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант - Лайф» про захист прав споживача - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант - Лайф» (01032, м.Київ, вул.Назарівська, 17/1, код ЄДРПОУ - 31025837) на користь ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1,викупну суму за полісом добровільного страхування життя №0000863 від 25.04.2007 в розмірі 7489 доларів США, що еквівалентно 196993,65 грн., за офіційним курсом НБУ станом на 27.03.2018, котрий складає 26,3044 грн. за один долар США.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант - Лайф» (01032, м.Київ, вул.Назарівська, 17/1, код ЄДРПОУ - 31025837) на користь ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, у відшкодування моральної шкоди 65286 грн..

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант Лайф» (01032, м.Київ, вул.Назарівська, 17/1, код ЄДРПОУ - 31025837) на користь держави судовий збір у розмірі 1600 (однієї тисячі шістсот) гривень.

В задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Повний текст судового рішення складено 05.04.2018.

Суддя: