Рішення № 73275173, 19.03.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/3105/18

Провадження № 2/761/4138/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

у складі:

головуючого судді Осаулова А.А.

за участю секретаря Вольда М.А.

та представників позивача, відповідача: ОСОБА_1, Несін Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про скасування рішення та зобов»язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича (далі - Відповідач-1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Відповідач-2) в якому просив: скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» зазначене у наказі № 42/1 від 01.06.2016 року, в частині затвердження результатів проведеної перевірки правочинів на предмет їх нікчемності, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакцій) з виконання 19.05.2016 року платіжних документів ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» по перерахуванню коштів на рахунок Позивача на загальну суму 55 321,47 грн. та рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» зазначене у наказі № 42/2 від 01.06.2016 року, в частині затвердження результатів проведеної перевірки правочинів на предмет їх нікчемності, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакцій) з виконання 19.05.2016 року платіжних документів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» по перерахуванню коштів на рахунок Позивача на загальну суму 23 970,19 грн.; зобов'язати відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно Позивача, який має право на відшкодування коштів у сумі - 79 291,66 грн., які знаходяться на поточному рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Михайлівський», згідно з договором банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» №980-009-0000000831 від 11.06.2015 року; стягнути з Відповідача на користь Позивача сплачений судовий збір.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 19.05.2016 року на поточний рахунок Позивача, який відкрито в ПАТ «Банк Михайлівський» надійшли грошові кошти у розмірі 313,19 грн. та 23 657,00 грн. від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», а також 54 078,00 грн. та 1 243,47 грн. від ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр». На підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 року №14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осібприйнято рішення від 23.05.2016 року № 812 «Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора», яким розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку, шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації. На час введення в банк тимчасової адміністрації Позивач на поточному рахунку в банку мав кошти, які відповідно до частини 1 статті 26, пункту 3 частини 2 статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» гарантуються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у граничному розмірі відшкодування коштів 200 000 грн. та підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Фонду. Позивачу у встановлені законом терміни після розпочатої процедури ліквідації гарантована сума виплачена не була, у зв»язку з чим, ним на адресу уповноваженої особи Фонду було скеровано заяву із вимогою про включення до Переліку вкладників, які мають право на отримання гарантованої суми. Між тим, відповідачем повідомлено Позивача, що зарахування 19.05.2016 року коштів на рахунок останнього з рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» № НОМЕР_1 є нікчемними. Таке рішення про нікчемність правочину викладено у наказі від 01.06.2016 року № 42/1, № 42/2 «Про затвердження висновків комісії та перевірки правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними. При цьому, при винесені вказаного рішення уповноважена особа керувалась п.7-9 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». В той же час, укладені між ОСОБА_3 та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» договори про перерахування коштів, так і договір банківського рахунку із банком недійсним чи нікчемним визнано не було, а договори між позивачем та товариствами, що були підставою для перерахування коштів, не стосувався жодним чином прав чи інтересів банку та відповідає чинному законодавства, а тому оскаржуване рішення Відповідача підлягає скасуванню у відповідності до вимог ст.ст.202, 228, 319,1074 ЦК України.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва 02 лютого 2018 року у справі відкрито провадження для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач-1 будучи повідомлений належним чином про відкриття провадження по вказаній цивільній справі, відзив на позов не подав, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від нього також не надходило.

Відповідач-2 у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження строк, подав відзив, в якому зазначив, що порядок відшкодування Фондом гарантування коштів за вкладами встановлюється спеціальним Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та «Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами», затвердженим Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.012р. №14. У відповідності до ст. 7 Закону №4452-VІ Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку. У Фонду гарантування відсутні будь-які первинні документи по вкладникам і тому при складанні Загального реєстру використовується виключно інформація, що наявна в переданому уповноваженою особою Переліку вкладників. Перелік, який складається Уповноваженою особою та Загальних реєстр, який затверджується Фондом гарантування, є різними за суттю, змістом та призначенням документами. Перелік складається уповноваженою особою Фонду, а Загальний реєстр вкладників формується та затверджується Фондом на підставі Переліку. Перелік, який складається уповноваженою особою, по суті має характер попереднього документу, який надалі у формі Загального реєстру затверджується Фондом гарантування. Позивача не було включено Уповноваженою особою до Переліку рахунків, тому Фонд гарантування не мав достатніх правових підстав здійснювати процедури по включенню його до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський». Таким чином, Фонд гарантування не вчинив жодної протиправної дії чи бездіяльності щодо Позивача і діяв виключно в межах повноважень, наданих спеціальним Законом.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», метою якого є захист прав і законних інтересів вкладників банку та який визначає правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Статтею 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 11.06.2015 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Банк Михайлівський» був укладений Договір № 980-009-000000831 банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний», за умовами якого Банк по ініціативі Клієнта відкриває Клієнту на його ім'я поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривні для зберігання грошей Клієнта і здійснення його розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів, відповідно до вимог чинного законодавства України, умов цього Договору та розпоряджень Клієнта, а Клієнт зобов'язується оплачувати послуги Банку. (п. 1 Договору а.с. 7)

15.04.2016 року між ОСОБА_3 (Сторона-1) та ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» (Сторона-2) укладено договір № 980-009-000222300, Тип договору: «Капітал+» (інвестиційний) (з виплатою процентів щомісячно), за умова якого Сторона-1 передає Стороні-2 у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, а Сторона-2 зобов'язується повернути кошти Стороні-1 та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим Договором. (а.с. 9)

Відповідно до п. 1.2. Договору, Сторона-2 приймає від Сторони-1 у власність кошти на наступних умовах:

Сума коштів - 54 078,00 грн.;

Строк користування коштами - не більше 42 день/днів.

Кошти передаються - з дати укладання цього Договору по 27.05.2016 року;

Розмір процентів за користування коштами - 31,68% річних, що складає 25,5% річних після утримання податку з таких процентів;

Періодичність сплати нарахованих процентів - щомісячно;

Сторона-2 сплачує Стороні-1 проценти та повертає кошти у безготівковій формі на рахунок Сторони-1 НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Михайлівський», Код Банку 380935.

Крім цього, 29.04.2016 року між ОСОБА_3 (Сторона-1) та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (Сторона-2) укладено договір № 980-009-000321250, Тип договору: «Капітал+» (Новий) (з виплатою процентів щомісячно), за умова якого Сторона-1 передає Стороні-2 у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, а Сторона-2 зобов'язується повернути кошти Стороні-1 та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим Договором. (а.с. 8)

Відповідно до п. 1.2. Договору, Сторона-2 приймає від Сторони-1 у власність кошти на наступних умовах:

Сума коштів - 23 657,00 грн.;

Строк користування коштами - не більше 42 день/днів.

Кошти передаються - з дати укладання цього Договору по 10.06.2016 року;

Розмір процентів за користування коштами - 31,68% річних, що складає 25,5% річних після утримання податку з таких процентів;

Періодичність сплати нарахованих процентів - щомісячно;

Сторона-2 сплачує Стороні-1 проценти та повертає кошти у безготівковій формі на рахунок Сторони-1 НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Михайлівський», Код Банку 380935.

Відповідно до п. 5.4.3. цих Договорів, Сторона - 2 має право з власної ініціативи достроково повернути Кошти Сторони -1 у будь-який момент дії Договору, в тому числі, але не виключно, у випадку, якщо Сторона-1 звернеться із вимогою про дострокове розірвання Договору добровільного страхування фінансових ризиків «КАРІТАЛ».

В подальшому, на підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 року № 14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 23.05.2016 року № 812 «Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора», яким розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку, шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23.05.2016 року до 22.06.2016 року.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України № 124-рш від 12.07.2016 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 1213 від 12.07.2016 року, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» з 13.07.2016 року по 12.07.2018 року включно, призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» Ірклієнку Ю.П. строком на два роки з 13.07.2016 року по 12.07.2018 року.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 265 від 24.01.2017 року делеговані повноваження уповноваженої особи Фонду Волкову О.Ю. з 25.01.2017 року визначені статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Позивач звернувся на адресу Відповідача із заявою, в якій просив включити його до переліку вкладників, які мають право на отримання гарантованої суми.

За результатами розгляду вказаного звернення, Уповноваженою особою на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» повідомлено Позивача про те, що на підставі статей 215, 216 ЦК України та статті 37, пунктів 7-9 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» переказ коштів (транзакція) здійснені ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» у сумі 23 970,19 грн., а також ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» у сумі 55 321,47 грн. є нікчемними. (а.с. 11).

При цьому, оскаржуваним у цій справі рішенням відповідача в частині захисту інтересів Позивача, що оформлено наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» від 01.06.2016 року за №42/1, №42/2, затверджено результати проведеної перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними. Так, наказом № 42/2 встановлено нікчемність правочинів з виконання 19.05.2016 року платіжних документів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» по перерахуванню коштів на рахунки - 12160 фізичних осіб, та Наказом №42/1 встановлено нікчемність правочинів з виконання 19.05.2016 року платіжних документів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» по перерахуванню коштів на рахунки - 2445 фізичних осіб.

Пунктами 1.24, 1.30 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 року № 2346-III (надалі - Закон № 2346-III) визначено, що переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачу йому у готівковій формі; платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

З Довідки про стан рахунку вбачається, що 19.05.2016 року на рахунок Позивача № НОМЕР_1, відкритий у ПАТ «Банк Михайлівський» були перераховані наступні кошти: від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» у розмірі 23 657,00 грн. з призначенням платежу «повернення коштів згідно з догоровом № 980-009-000231250 від 29.04.2016» та 313,19 грн. з призначенням платежу «оплата процентів по договору № 980-009-000231250 від 22.04.2016», а також від ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» у розмірі 54 078,00 грн. з призначенням платежу «повернення коштів згідно з договором № 980-009-000222300 від 15.04.2016» та 1 243,47 грн. з призначенням платежу «оплата процентів по договору № 980-009-000222300 від 15.04.2016», усього на суму 79 291,66 грн. (а.с 10).

Таким чином, ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» 19.05.2016 року відповідними платіжними дорученнями зі свого розрахункового рахунку, який відкритий в ПАТ «Банк Михайлівський», ініціювали переказ коштів на повернення позик та сплату процентів Позивачу на підставі відповідних договорів, укладених між ними.

Положеннями п.3 ч.1 ст. 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року № 4452-VI (надалі - Закон № 4452-VI) Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 26 цього Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.2 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема:

- перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

- перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону.

Частинами 2, 4 ст. 38 Закону № 4452-VI встановлено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч.3 цієї статті.

Згідно з п.7-9 ч.3 ст. 38 вищевказаного Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Таким чином, перевірка правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення таких, що є нікчемними, здійснюється Фондом відносно правочинів (у тому числі договорів) укладених саме з банком, як стороною відповідного правочину.

Саме в порушення вимог п.7-9 ч.3 ст. 38 вказаного Закону, на думку Відповідача, було укладено правочин по перерахуванню коштів на рахунок позивача від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр».

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що договір №980-009-000222300 укладений з ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» від 15.04.2016р. а також договір №980-009-000231250 укладений з ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» від 29.04.2016р та Позивачем, а відповідні транзакції були вчинені 19.05.2016 року саме на умовах цих договорів, тобто до введення в банку тимчасової адміністрації.

Укладення вказаного договору і перерахування коштів в загальній сумі - 79 291,66 грн. є правочином, який спрямований на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків виключно вказаного товариства та позивача. Разом з тим, ПАТ «Банк Михайлівський» у даних правовідносинах виконував лише розрахункові документи ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» на переказ коштів на користь позивача, не набув прав на кошти, які переказувались, а тому ПАТ «Банк Михайлівський» не є стороною переказу коштів, а є лише виконувачем своїх зобов'язань за договорами банківського рахунку перед клієнтом, в даному випадку перед ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр», забезпечуючи рух коштів від ініціатора до отримувача переказу, тобто позивача.

Списання та зарахування коштів за банківськими рахунками здійснюється відповідно до договорів обслуговування банківських рахунків та Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 року, згідно п.1.4 гл. 1 якої розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

Таким чином, договори, які були укладені між позивачем та вказаними товариствами, за своєю природою та змістом не є розрахунковими документами.

Договір про обслуговування банком банківського рахунку передбачає право банка відмовити у проведенні розрахункових та касових операцій при наявності фактів, що свідчать про порушення клієнтом норм чинного законодавства України, умов цього договору та банківських правил оформлення розрахункових, касових документів, заяв, доручень і строків їх подання до банку.

ПАТ «Банк Михайлівський» при проведенні розрахункових операцій зазначених фактів не було встановлено, а отже операції по перерахунку коштів є правомірними та відповідали діючому законодавству України.

Так, умовами договорів № 980-009-00222300 від 15.04.2016р. ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» та № 980-009-000231250 від 29.04.2016 року ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» укладених з Позивачем передбачено можливість дострокового повернення коштів.

Суд також звертає увагу на те, що 19.11.2016 року набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону України № 4452-VI, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» від 15.11.2016 року № 1736-VIII, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Таким чином, надані Позивачем кошти для ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» через повіреного - ПАТ «Банк Михайлівський», були вкладами, котрі були повернуті на його поточний рахунок згідно укладених договорів.

Також, суд звертає увагу на те, що як у повідомлені на адресу Позивача від уповноваженої особи, так і у оскаржуваному рішенні, що оформлено наказами № 42/1, № 42/2 від 01.06.2016 року зазначено про визнання нікчемним лише переказу коштів від товариств на адресу позивача. В той же час, доказів визнання нікчемним (недійсним) як договору банківського рахунку від 11.06.2015 року або договорів від 15.04.2016р. та 29.04.2016р. суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський», зазначене у наказах №42/1 та № 42/2 від 01.06.2016 року, в частині затвердження результатів проведеної перевірки правочинів на предмет їх нікчемності, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакції) щодо виконання 19.05.2016 року платіжних документів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» по перерахуванню коштів на рахунок ОСОБА_3 на загальну суму 79 291,66 грн., підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно Позивача, який має право на відшкодування коштів у розмірі 79 291,66 грн., які знаходяться на його поточному рахунку та подати такий перелік до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд зазначає наступне.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом, що регулює дані правовідносини.

Згідно з ч.8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

За таких обставин, у спорах, пов'язаних із виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Статтею 36 вказаного Закону України врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Зокрема, згідно ч.5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час введення тимчасової адміністрації не застосовується: примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку, нарахування неустойки (штрафів,пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не нараховується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку, зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може привести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом, нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Відповідно до ч.2 ст. 46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси.

Так, частинами 4 та 5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що уповноважена особа Фонду в семиденний строк з дати прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

Положеннями ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено черговість, у якій кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, кошти, отримані під час виконання уповноваженою особою Фонду заходів, спрямовуються у визначеній чинним законодавством черговості. Задоволення вимог окремих кредиторів поза межами процедури ліквідації банку, Законом не передбачено.

Враховуючи, що права Позивача були порушені, суд вважає за необхідне відновити їх, а саме зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно ОСОБА_3, яка має право на відшкодування коштів у розмірі 79 291,66 грн., які знаходяться на поточному рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Михайлівський», згідно з договором банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний» № 980-009-000000831 від 11.06.2015 року.

Розподяляючи витрати по сплаті судового збору суд керується ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 4,76,77,78,79,80,81,141, 263,265,280,285,289, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» зазначене у наказі № 42/1 від 01.06.2016 року, в частині затвердження результатів проведеної перевірки правочинів на предмет їх нікчемності, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакцій) з виконання 19.05.2016 року платіжних документів ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» по перерахуванню коштів на рахунок Позивача на загальну суму 55 321,47 грн.

Скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» зазначене у наказі № 42/2 від 01.06.2016 року, в частині затвердження результатів проведеної перевірки правочинів на предмет їх нікчемності, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакцій) з виконання 19.05.2016 року платіжних документів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» по перерахуванню коштів на рахунок Позивача на загальну суму 23 970,19 грн.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно ОСОБА_3, який має право на відшкодування коштів у сумі - 79 291,66 грн., які знаходяться на поточному рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Михайлівський», згідно з договором банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» №980-009-0000000831 від 11.06.2015 року

Стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору в розмірі - 1409,60 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя: А.А.Осаулов

Повний текст складено 29.03.2018р.