Ухвала суду № 73274691, 03.03.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3291/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2018 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Цокол Л.І. за участі секретаря Захарченка В.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання Приватного виробничо-комерційної фірми "ФІАЛКА" про скасування арешту,

В С Т А Н О В И В :

ПВКФ «ФІАЛКА» звернулось до суду із клопотанням про скасування арешту , накладеного ухвалою слідчого судці Печерського районного суду м. Києва від 11.01.2018 р. у справі №757/1334/18-к по кримінальному провадженню №42017000000003045, а саме на грошові кошти ПВКФ «Фіалка» (код ЄДРПОУ 30207687), які знаходяться на рахунках відкритих у Рівненській філії АТ «Ощадбанк» (МФО 333368) НОМЕР_2, НОМЕР_1. шляхом зупинення видаткових операції з коштами, які надійшли на зазначені рахунки і вже знаходяться на них. Клопотання обгрунтовано наступним. «11» січня 2018 р. слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва було винесено ухвалу по справі №757/1334/18-к про арешт майна. Даною ухвалою вирішено накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ПВКФ «Фіалка» код ЄДРПОУ 30207687 відкритих у Рівненській філії АТ «Ощадбанк» НОМЕР_2, НОМЕР_1 та зупинені видаткові операції з коштами, які надійшли на зазначені рахунки і вже знаходяться на них. Розгляд питання щодо можливого застосування арешту проводився без повідомлення ПВКФ «Фіалка».

«18» січня 2018 р. на адресу ПВКФ «Фіалка» надійшло повідомлення від банку (Рівненській філії АТ «Ощадбанк», МФО 333368), проте що на рахунки підприємства, які відкрито у даному банку накладено арешт. Наразі, вказаний арешт грошових коштів позбавляє можливості підприємство використовувати кошти з метою здійснення фінансово-господарської діяльності, виконання договірних зобов'язань, сплати податків, погашення платежів та виплати заробітної плати працівникам.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх лотреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

На підставі ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

В зв'язку з цим вважаємо, що арешт накладений на рахунки є незаконним виходячи з наступного:

На підставі ч. 1 ст. 172 КК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Вищевказана норма передбачає участь у розгляді слідчим суддею клопотання про арешт майна осіб, які є основними учасниками кримінальної справи, а саме слідчого, власника майна та за наявності захисника.

Відповідно до п. 13 положення листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 р. «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» розгляд питання щодо скасування заходів забезпечення кримінального провадження здійснюється у порядку, передбаченому статтями 147, 158, 174 КПК. Слід звернути увагу, що згідно з ч. 1 ст. 147 КПК клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення розглядається слідчим суддею, судом (під час судового розгляду), який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення. Такий підхід, враховуючи зміст положень ч. 6 ст. 9 КПК, доцільно використовувати й при розгляді клопотань про скасування відсторонення від посади та арешту майна. Слідчий суддя скасовує ці заходи забезпечення лише у випадках: - надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи: 1) не були присутні при розгляді питання про арешт майна; 2) доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; 3) доведуть, що арешт накладено необгрунтовано.

Органом досудового розслідування жодним чином не доведено, що на ці банківські рахунки у період діяльності ПВКФ «Фіалка» незаконно надходили кошти від інших суб'єктів господарювання, або ж саме кошти, котрі перебувають на банківських рахунках НОМЕР_2, НОМЕР_1 в Рівненській філії АТ «Ощадбанк» є предметом злочинної діяльності.

На переконання заявника, арешт накладено необгрунтовано, так як у справі відсутні обставини, з якими закон пов'язує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження. За змістом положень ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, зокрема у випадку, коли вони одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходом від них, а також майно, в яке було повністю або частково перетворено. В той же час посадовим особам ПВКФ «Фіалка» не оголошено про підозру, вони не викликались і не допитувались у якості свідків, або підозрюваних.

Арешт накладений на рахунки ПВКФ «Фіалка» заблокував нормальну діяльність товариства, що тягне за собою великі збитки в господарській діяльності та фактично позбавляє товариство можливості в подальшому здійснювати свою господарську діяльність в нормальному режимі, тобто виплачувати заробітну плату працівникам, сплачувати податки, виконувати зобов'язання перед контрагентами.

В судове засідання представник заявника та прокурор не з'явились, про час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Слідчим суддею з урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, визнано можливим розгляд клопотання у відсутність вище зазначених осіб.

Вивчивши клопотання, приходжу до наступного висновку.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Звернувшись із клопотанням про скасування арешту накладеного слідчим суддею заявник фактично обмежився посиланням на те, що в порушення ч3 та ч5 ст.132 КПК України арешт коштів товариства проведений без належного обґрунтування та доказів того, що підприємство причетне до здійснення будь-якої незаконної діяльності.

При цьому слідчий суддя при розгляді клопотання про скасування арешту не вправі давати оцінку ухвалі слідчого судді яка постановлена за наслідками розгляду клопотання слідчого про накладення арешту в рамках кримінального провадження, та доказам, які були досліджені під час його розгляду, а вправі вирішити питання про скасування арешту з огляду на обставини, які не були предметом дослідження, та докази, які не були надані з огляду на відсутність власника арештованого майна в судовому засіданні, що позбавило його можливості подати їх слідчому судді.

Звернувшись із клопотанням заявник в особі керівника не надав належного обґрунтування наявності обставин, що дають підстави стверджувати про те, що арешт було накладено не обґрунтовано або в його необхідності відпала потреба.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 132, 174,309 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

клопотання Приватного виробничо-комерційної фірми "ФІАЛКА" про скасування арешту, залишити без задоволення. Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Л.І.Цокол