Постанова № 73274235, 30.03.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/2922/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2018 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., розглянувши матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого фізичною особою-підприємцем, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

В провадження Дніпровського районного суду м. Києва з дооформлення надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 02 січня 2018 року, «02 січня 2018 року о 00 годин 03 хвилини по вул. Дніпровська набережна, буд. 8 в м. Києві водій ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.5. Правил дорожнього руху України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав. Пояснив суду, що він не довіряє приладу «Драгер», що використовується поліцією для виявлення перебування особи в стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим він і відмовився від проходження огляду за допомогою даного приладу. Зазначив, що поняті, які були присутні під час складання відносно нього протоколу, спочатку стояли біля його автомобіля разом з працівниками поліції, а вже потім сіли в автомобіль поліцейських та написали пояснення. Додатково зазначив, що він не відмовлявся від проходження медичного огляду в лікарні, однак його представник який прибув на місце не мав посвідчення адвоката, та такі дії він мав намір вчинити після того як його представнику мали підвезти відповідні документи та за його безпосередньою участю.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, пояснення свідків, переглянувши відеозапис з нагрудного реєстратора АА 00977, суд приходить до наступного.

Відповідно до пункту 2.5. Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, в диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено перелік діянь, що містять склад цього адміністративного правопорушення, зокрема, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто суб'єктом правопорушення визнається особа, яка керує транспортним засобом, незалежно від того, чи має вона на це право, а керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу.

Як роз'яснено в п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14, якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Як вбачається зі змісту адміністративного матеріалу, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3

З відеозапису з нагрудного реєстратора АА 00977, який був досліджений судом в судовому засіданні, вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення було складено в присутності ОСОБА_1, який відмовився від проходження медичного огляду, що останнім не заперечувалося в судовому засіданні.

Крім того, як вбачається з вказаного відеозапису, працівниками поліції неодноразово було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у присутності двох свідків, на що особа, що притягається до адміністративної відповідальності, відмовляється від такого огляду, знову ж таки в присутності двох свідків. Така відмова ОСОБА_1 в проходженні огляду на стан сп'яніння супроводжувалася його пасивними діями, які виразилися у відмові вийти з автомобілю, з метою проходження огляду на місці за допомогою приладу «Драгер» або проїхати до медичного закладу. При цьому, ОСОБА_1 протягом тривалого часу посилався на те, що особа, яка прибула на місце зупинки, є його адвокатом, та після того як останньому підвезуть документи, які засвідчують його повноваження, він готовий пройти огляд для встановлення стану сп'яніння. В той же час, особа, яка прибула на місце зупинки та представилась адвокатом ОСОБА_1, документів які б засвідчували його повноваження не мав, та протягом тривалого часу такі документи останньому підвезені не були. Незважаючи на вказані обставини, ОСОБА_1, маючи ознаки алкогольного сп'яніння, з транспортного засобу не вийшов, чим безпідставно ухилився від проходження огляду на стан сп'яніння та на повторну пропозицію працівника поліції вийти з транспортного засобу з метою проходження медичного огляду, відмовився.

Будь-яких доказів щодо того, що ОСОБА_1 в подальшому, після складання протоколу про адміністративне правопорушення, сам намагався пройти огляд на стан сп'яніння, останній суду не надав, тож суд не може сприймати такі доводи як переконливі.

В силу ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку відповідним органом встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, оцінюючи надані суду докази з позиції належності та допустимості, враховуючи відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, що являється підставою для складення відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, прихожу до висновку, що вина ОСОБА_1, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується матеріалами справи.

Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

За таких обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, наявні дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, суд приходить до висновку, що в даному випадку застосування виду адміністративного стягнення у виді штрафу та позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 рік буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

В порядку ч.5 ст.283 КУпАП суд вирішує питання про стягнення судового збору з особи, на яку накладається адміністративне стягнення.

Керуючись ст. ст. 23, 33, 40-1, ч. 1 т. ст. 130, ст.ст. 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 352 гривні 40 копійок (отримувач коштів УДКСУ у Дніпровському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 38012871, банк отримувача ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019, р/р 31216206700005, код класифікації доходів бюджету 22030001).

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду м.Києва через Дніпровський районний суд м.Києва.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня винесення.

Суддя: