Ухвала суду № 73273457, 03.04.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа №712/11188/14-к

Провадження №1-о/712/32/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року слідчий суддя Соснівського районного суду міста Черкаси Токова С.Є., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, прокурора Коломійця В.В., адвоката ОСОБА_2, заявника ОСОБА_3, роглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси матеріали заяви ОСОБА_3 про перегляд за ново виявленими обставинами ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 серпня 2014 року,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення – ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 07.08.2014 року, якою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, росіянина, громадянина України, уродженця РФ, зареєстрованого та фактично проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави в розмірі 300 розмірів мінімальної заробітної плати, що складає 365400 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги заявник зазначив, що ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 15.08.2014 року, при розгляді апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду міста Черкаси Грабового П.С. від 07.08.2014 року про обрання міри запобіжного заходу було відмічено про відсутність письмового підтвердження відсутності у судовому засіданні прокурора прокуратури Черкаської області ОСОБА_4 07.08.2014 року, вказане також підтверджується відповіддю батальйону судової охорони «Грифон» від 23.09.2014 року про те, що 07.08.2014 року старший прокурор прокуратури Черкаської області ОСОБА_4 не був зареєстрований в спеціальному журналі відвідувачів будинку правосуддя, що підтверджує відсутність прокурора в судовому засіданні 07.08.2014 року та протирічить наведеному слідчим суддею в ухвалі, що прокурор Буджерак М.Р. приймав участь в судовому засіданні 07.08.2014 року. Також заявник вказує на відсутність журналу судового засідання, що підтверджується відсутністю реєстрації в журналі зданих до архіву журналів судових засідань, та є істотним порушенням законодавства. Окрім цього, підозра у вчиненні ОСОБА_3 злочину побудована на завідомо неправдивих відомостях відображених в рапорті оперуповноваженого відділу контррозвідки УСБУ в Черкаській області ОСОБА_5, котрий здійснив завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину ОСОБА_3 Про наявність підстав для звернення із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення – ухвали слідчого судді вказано в ухвалі апеляційного суду Черкаської області від 05.05.2017 року, а тому просив поновити строк подачі заяви про перегляд судового рішення – ухвали слідчого судді від 07.08.2014 року, переглянути судове рішення слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 07.08.2014 року за нововиявленими обставинами та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого СВ УСБУ в Черкаській області про обрання міри запобіжного заходу ОСОБА_3 – тримання під вартою.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 та його адвокат ОСОБА_2, який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримали заяву та просили задовольнити заявлені вимоги.

Прокурор Коломієць В.В. в судовому засіданні заперечував проти заяви та вважав, що підстав для її задоволення немає.

Дослідивши матеріали заяви, заслухавши думку учасників процесу суд приходить до наступного.

Так, відповідно до положень ст. 462 КПК України, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається в письмовій формі. У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються: 1) найменування суду, до якого подається заява про перегляд; 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування), поштова адреса особи, яка подає заяву, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими обставинами подається заява; 4) обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду; 5) обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду; 6) перелік документів та інших матеріалів, які додаються. Заява підписується особою, яка її подає. Якщо заяву подає захисник, представник потерпілого, то до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу. До заяви додаються копії заяви в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження. Ця вимога не поширюється на особу, яка тримається під вартою. Особа, яка подає заяву, має право додати до неї документи або копії документів, які мають значення для кримінального провадження і не були відомі на час ухвалення судового рішення.

ОСОБА_3 в якості підстав для задоволення заяви посилається на те, щопри обранні міри запобіжного заходу було відмічено про відсутність письмового підтвердження відсутності у судовому засіданні прокурора прокуратури Черкаської області ОСОБА_4 07.08.2014 року, що підтверджується відповіддю батальйону судової охорони «Грифон» від 23.09.2014 року про те, що 07.08.2014 року старший прокурор прокуратури Черкаської області ОСОБА_4 не був зареєстрований в спеціальному журналі відвідувачів будинку правосуддя, що підтверджує відсутність прокурора в судовому засіданні 07.08.2014 року та протирічить наведеному слідчим суддею в ухвалі, що прокурор Буджерак М.Р. приймав участь в судовому засіданні 07.08.2014 року. Також заявник вказує на відсутність журналу судового засідання, що підтверджується відсутністю реєстрації в журналі зданих до архіву журналів судових засідань, та є істотним порушенням законодавства.

Також заявник в якості нововиявленої обставини посилається на те, що підозра у вчиненні ОСОБА_3 злочину побудована на завідомо неправдивих відомостях, відображених в рапорті оперуповноваженого відділу контррозвідки УСБУ в Черкаській області ОСОБА_5, котрий здійснив завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину ОСОБА_3

На думку захисника, ухвала слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.08.2014 року у справі № 712/11188/14-к винесена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та напряму зачіпає права та інтереси ОСОБА_3

Разом з тим, слід відзначити, що нововиявленими обставинами, виходячи із вимог ст. 459 КПК України, визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 2) зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) визнання Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом; 5) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

При цьому, як вбачається зі змісту ухвали апеляційного суду Черкаської області від 15 серпня 2014 року в справі № 712/11188/14-к (головуючий - суддя Соломка І.А.): при розгляді апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 серпня 2014 року, якою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, росіянина, громадянина України, уродженця РФ, зареєстрованого та фактично проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави в розмірі 300 розмірів мінімальної заробітної плати, що складає 365400 грн.встановлено, що під час апеляційного розгляду доводи апелянтів про те, що розгляд клопотання слідчого проводився слідчим суддею у відсутності прокурора не знайшли свого підтвердження, оскільки ніяких письмових даних ними суду щодо вказаних обставин не надано, не заявлялось ними і клопотання про фіксацію судового процесу під час розгляду слідчим суддею районного суду подання слідчого технічними засобами, який би дозволив перевірити вищевказані їх твердження. Крім того, ці доводи захисту спростували в своїх поясненнях апеляційному суду прокурор Буджерак М.Р. та слідчий Смілянець С.В., які пояснили, що вони обоє були безпосередньо присутні та приймали участь в судовому процесі при розгляді клопотання слідчим суддею Грабовим П.С.

Вищевказаною ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 15 серпня 2014 року в справі № 712/11188/14-к ухвала слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.08.2014 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СВ УСБ України в Черкаській області ОСОБА_7 та застосовано щодо ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 300 розмірів мінімальної заробітної плати, що складає 365400 грн., - залишено без змін, а апеляції захисника ОСОБА_8 та підозрюваного ОСОБА_3 – без задоволення.

Відтак, обставини, на які вказує ОСОБА_3 не можуть вважатися нововиявленими в розумінні ст. 459 КПК України, оскільки вже були предметом розгляду в апеляційній інстанції, та за наслідками розгляду яких ухвалене рішення апеляційним судом Черкаської області від 15.04.2014 року, тобто не можуть вважатися такими, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою під час судового розгляду.

Відповідно до ч.2 ст. 8 та ч.5 ст. 9 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовуються з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Так, при розгляді вказаної заяви надзвичайно важливим є не порушення балансу між можливістю переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами і принципом юридичної визначеності, який є складовою верховенства права. У свою чергу, одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata принципу остаточності рішень суду.

Цей принцип, як наголошує ЄСПЛ, означає, що: «жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов’язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. При цьому, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру» (п. 52 рішення ЄСПЛ по справі «Рябих проти Росії» (2003).

Тобто принцип юридичної визначеності вимагає, серед іншого, що якщо суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не повинне братися під сумнів. Принцип res judicata, є принципом остаточності рішень і наголошує, що жодна зі сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового рішення у справі.

З цього приводу ЄСПЛ підкреслив, що: «дозволивши прийняття такої вимоги в межах зазначених повноважень, було зведено нанівець увесь судовий процес, який закінчився ухваленням судового рішення, і така дія порушила право заявника на справедливий судовий розгляд згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції» (п. 62 рішення ЄСПЛ по справі «Брумареску проти Румунії» (1999). «Надаючи дозвіл подати повторну апеляційну скаргу зі спливом значного проміжку часу та після початку виконання рішення суду на підставах, які, на думку Євросуду, мали на меті не виправлення серйозних судових помилок, а лише перегляд та нове вирішення справи, національні суди порушили принцип юридичної визначеності та «право на суд» заявника, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції» (п. 42 рішення ЄСПЛ по справі «Пономарьов проти України» (2008).

Відхилення від цього принципу можна виправдати лише наявністю обставин суттєвого і непереборного характеру. ЄСПЛ допускає можливість судового перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, але лише в межах, що не порушують принципу юридичної визначеності.

З урахуванням зазначеного, вважаю що вказані заявником обставини, на які він посилається не можуть бути визнані як нововиявлені обставини, які б допускали можливість судового перегляду судового рішення в розумінні вказаної практики ЄСПЛ, та в межах, що не порушують принципу юридичної визначеності.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 372, 459-464 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 серпня 2014 року – відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя С.Є. Токова