Ухвала суду № 73270395, 05.04.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 462/1907/18 Головуючий у 1 інстанції: Боровков Д.О.

Провадження № 11-сс/783/246/18 Доповідач: Ревер В. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2018 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді Ревера В.В.

суддів Урдюк Т.М., Калиняк О.М.

секретаря Мазур-Іванько Ж.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 462/1907/18, за участю

прокурора Брилінського М.Є.

захисника ОСОБА_1

за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова від 31 березня 2018 року,

встановила:

цією ухвалою задоволено клопотання слідчого Залізничного відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_2 та застосовано до

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Визначено заставу в розмірі 18 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 31716, 00 грн.

У разі внесення застави на ОСОБА_3 покладено процесуальні обов’язки: прибувати до слідчого з періодичністю, необхідною для належного проведення необхідних процесуальних дій у кримінальному провадженні, не відлучатися за межі м.Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти ці органи про зміну місця свого проживання.

Дата закінчення дії ухвали 28 травня 2018 року.

Контроль за виконанням ухвали покладено на слідчого Залізничного відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_2.

Слідчий суддя прийшов до такого висновку виходячи з вагомості наявних доказів про підозру у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, тяжкості покарання передбаченого за таке, розміру шкоди, та з врахуванням того факту, що крім цього ОСОБА_3 також підозрюється у вчиненні злочину проти власності і обвинувальний акт відносно нього скеровано до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області 26.02.2018 року. Це свідчить про існування ризику вчинення нових злочинів, а також може перешкоджати кримінальному провадженню. Враховуючи, що підозрюваний не працює, неодружений, що свідчить про відсутність у нього соціально-стримуючих факторів, саме запобіжний захід у виді тримання під вартою може запобігти ризикам, пов’язаним із перешкоджанням здійсненню кримінального провадження у будь-яких формах та цим ризикам неможливо запобігти шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів.

На дану ухвалу захисник ОСОБА_1, в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таку та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_4 більш м’який запобіжний захід.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що вказана ухвала слідчого судді є незаконною і необґрунтованою. Зокрема, слідчим суддею не враховано, що клопотання слідчого не містить жодного обґрунтування неможливості застосування більш м’яких запобіжних заходів.

Звертає увагу на те, що сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (рішення ЄСПЛ у справі «Ніколова проти Болгарії»). Також слід враховувати положення, викладені у рішенні ЄСПЛ по справі «Ноймайстер проти Австрії», відповідно до якого позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі.

Злочин у якому підозрюється ОСОБА_4, є злочином середньої тяжкості, вина у скоєному ним повністю визнається, шкода завдана злочином не є заподіяною, а тому підозрюваний не становить такої суспільної небезпеки, яка б вимагала його поміщення до місць тримання під вартою.

Крім цього, слідчим суддею не було враховано, що обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, лише переліком законодавчих підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п.4 ст.5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ у справі «Белевитський проти Росії», пункти 111-112 рішення від 1 березня 2007 року; п.85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).

Заслухавши доповідь судді, виступ захисника ОСОБА_1 на підтримання апеляційної скарги, думку прокурора Брилінського М.Є., який заперечив таку та просив залишити ухвалу без зміни, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені доводи, колегія суддів вважає, що така не підлягає до задоволення.

Рішення слідчого судді про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою постановлене з дотриманням вимог ст.ст. 177, 178 КПК України.

Під час розгляду клопотання слідчий суддя обґрунтовано встановив, що надані слідчим та прокурором докази доводять обставини наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України та неможливість застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

При розгляді клопотання слідчий суддя з’ясував всі обставини, з якими закон пов’язує можливість обрання запобіжного заходу тримання під вартою.

Розмір застави 31716 грн., як альтернативний запобіжний захід, визначено у відповідності з положеннями ст.182 КПК України, з врахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового і сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу. Саме такий розмір застави, на думку колегії суддів, забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

Доводи апеляційної скарги про необхідність зміни запобіжного заходу на більш м’який не приймаються до уваги, оскільки органом досудового слідства та судом встановлено, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину, він не має постійного місця проживання на території м.Львова, під час затримання працівниками поліції, з метою уникнення кримінальної відповідальності, надав недостовірні відомості про свою особу, а тому може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Поряд з цим не має офіційного місця праці, стабільного джерела доходів, що може спровокувати останнього на вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, що підтверджується обвинувальним актом вже скерованим відносно нього у Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області 26.02.2018 року, де ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину при аналогічних обставинах.

Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування чи зміни судового рішення.

Виходячи з наведеного колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування про що порушується питання в апеляційній скарзі не має, а тому така до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

постановила:

Ухвалу слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова від 31 березня 2018 року про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 31716 гривень - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7