Рішення № 73269871, 05.04.2018, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Провадження № 2-а/616/1/18

Справа № 616/694/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

5 квітня 2018 року Великобурлуцький районний суд Харківської області у складі головуючого судді Нестайка Ю.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання неправомірними дій та зобов`язання здійснити перехід на пенсію згідно зі ст. 37 Закону України «Про державну службу»,

в с т а н о в и в:

15 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (далі - УПФУ) про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови їй у праві на перехід на пенсію за віком згідно зі ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, в редакції від 01.01.2017 та ч.7 ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 та зобов`язання відповідача здійснити перехід на пенсію за віком згідно зі ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, в редакції від 01.01.2017 та ч.7 ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001, здійснити перерахунок пенсії позивачу у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

При цьому позивач посилається на те, що вона з 05.03.1985 по 29.03.1998 працювала на посаді секретаря Червонохвильської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, а з 29.03.1998 по 11.04.2006 на посаді сільського голови Червонохвильської сільської ради та вважає, що її стаж державної служби та прирівняної до неї служби в органі місцевого самоврядування становить 21 рік 1 місяць 6 днів. З урахуванням цього вона 19.07.2017 звернулася до відповідача із заявою про перехід на пенсію за віком згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ (в редакції від 01.01.2017), вважаючи, що має право на одержання пенсії державного службовця як особа, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії державних службовців, в розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з урахуванням ч.7 ст.21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 № 2493, згідно з якою пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж державної служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

Від УПФУ надійшло заперечення проти позову, у якому визнається те, що позивач перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду і отримує пенсію за віком згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Також зазначається, що 19 липня 2017 р. ОСОБА_1 звернулася до Чугуївського об'єднаного правління Пенсійного фонду України Харківської області з заявою про перехід на інший вид пенсії, а саме з пенсії за вислугу років на пенсію державного службовця на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу».

Рішенням УПФУ від 02.08.2017 відповідачем відмовлено позивачці в призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» з посиланням на відсутність необхідного трудового стажу, а саме, що є тільки 15 років 11 місяців 18 днів стажу державного службовця з необхідних для призначення пенсії 20 років стажу державного службовця. Позивачу було відмовлено в зарахуванні стажу роботи в органі місцевого самоврядування на посаді сільського голови з 04 липня 2001 року по 11 квітня 2006 року до стажу, що дає право на пенсію державного службовця, оскільки з 04 липня 2001 року ця посада є посадою органу місцевого самоврядування.

УПФУ вважає що рішення від 02.08.2017 №7687-09/23 про відмову в призначенні пенсії за віком згідно закону України «Про державну службу» є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, посилаючись на те, що Законом України №2493 "Про службу в органах місцевого самоврядування" передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу. Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-УІІІ передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Дослідивши докази у справі, судом встановлені обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Та обставина, що позивач отримує пенсію за віком, призначену згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визнана сторонами, ніким не оспорюється і відповідно до ч.1 ст. 78 КАС України не підлягає доказування при вирішенні даного спору.

12.07.2017 ОСОБА_1 досягла пенсійного віку, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

19.07.2017 позивач звернулася до УПФУ із заявою про перехід на пенсію за віком згідно зі ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ.

Рішенням УПФУ від 02.08.2017 №7687-09/23 ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви з посиланням на те, що ОСОБА_1 на день набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-УІІІмає 15 років 11 місяців 18 днів стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, набутого до 01 травня 2016 року. до стажу, що дає право на такий вид пенсії, ОСОБА_1 зараховано період роботи на виборній посаді - секретаря сільської ради з липня 1985 року по березень 1998 року та голови селищної ради з березня 1998 року по 03 липня 2001 року. Період роботи з 04 липня 2001 року до березня 2006 року не зарахований до стажу, що дає право на пенсію державного службовця, оскільки з 04 липня 2001 року ця посада є посадою органу місцевого самоврядування. Час роботи в органах місцевого самоврядування, зокрема і на виборних посадах, зараховується до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ до 04 липня 2001 року, тобто до дати набрання чинності Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (а.с. 9-11).

Судом належними доказами по справі встановлено, що позивач працювала в Червонохвильській сільській раді на посадах, які законодавством віднесені до категорій посад державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, в період з 05.07.1985 по 11.04.2006 р. (а.с.11-13, 15).

Відповідно до ст. 19 ч. 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

01.05.2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-УІІІ та втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (крім ст.37, що застосовується для осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення», якими передбачено право на призначення пенсії для визначених осіб відповідно до ст. 37 Закону від 16.12.1993 року).

У відповідності до ст.5 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-УІІІ, регулювання правового становища державних службовців здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Статтею 90 Закону України «Про державну службу» передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Передбачено пунктами 10 - 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII право державних службовців за певних умов на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ:

Згідно п.10. Державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно п.11. Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.12. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Із зазначеного Закону вбачається, що право на призначення пенсії державного службовця поширене виключно на осіб, які працювали на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, тобто даним Законом звужено коло осіб, які на даний час мають право на таку пенсію, та обмежено їх виключно тими особами, які працювали на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, які визначені виключно ст.25 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 та актами Кабінету Міністрів України.

Прикінцевими положеннями Закону № 889-УІІІ визначено, що перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

До набрання чинності Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (04.07.2001) посади працівників органів місцевого самоврядування були віднесені до відповідних категорій посад державної служби постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.1994 року №239 «Віднесення посад працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів до відповідних категорій посад державних службовців і присвоєння їм рангів державних службовців» (втратила чинність 26.10.2001).

До прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 26.10.2001 року № 1441, постанова була чинною, якою існуючі в органах місцевого самоврядування посади були віднесені до категорій посад органів місцевого самоврядування, передбачених відповідно до статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", який набрав чинності 04.07.2001 року, дана постанова є чинною і на даний час.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» після 04.07.2001 року посади в органах місцевого самоврядування віднесені до відповідних категорій посад органів місцевого самоврядування.

Періоди роботи позивача в Червонохвильській сільській раді з 05 липня 1985 року по 03 липня 2001 року (тобто до набрання чинності Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування") можливо зарахувати до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, який складає 15 років 11 місяців 28 днів.

Період роботи на посадах, віднесених до категорій посад в органах місцевого самоврядування з 04.07.2001 по 11.04.2006 не може бути зарахований позивачу до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

У частині 7 статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» зазначається, що пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213 у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів країни щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148 - VIII статтю 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» приведено відповідність, а саме: «Пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнобов'язкове державне пенсійне страхування», а відповідно до пункту 11 частини 3 статті 3 Закону України «Про державну службу» № 889-УІІІ дія цього Закону не поширюється на посадових осіб місцевого самоврядування.

Також призначення пенсій відповідно до Закону України № 889-VIII регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», яка застосовується з 01.05.2016 року, якою зокрема, затверджено порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб.

Постановою № 622 визначено, що право на призначення пенсії за нормами Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-УІІІ «Про державну службу» набувають особи, зокрема, які мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723- XII та актами Кабінету Міністрів України. Коло осіб, які віднесені до посад відповідних категорій посад державної служби визначено виключно п.п. 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII.

Законодавством України чітко розмежовується поняття «стаж державної служби» та «стаж на посадах, віднесених до категорій посад державної служби». Стаж державної служби, до якого, зокрема, зараховується період роботи у органах місцевого самоврядування, дає право на встановлення надбавки за вислугу років, визначення кількості днів щорічної відпустки. Стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, дає право на призначення пенсії відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VIII. Посадові особи органів місцевого самоврядування з 04.07.2001 не належить до посад, віднесених до категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України.

Таким чином у позивача відсутній необхідний стаж на посадах, віднесених до категорій посад державної служби для призначення пенсії, що свідчить про відсутність правових підстав для призначення пенсії згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, також відсутні підстави для призначення пенсії державного службовця відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 6-11, 14, 77, 242-246, 250, 255, 263, 295, 297 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 у позові до Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання неправомірними дій та зобов`язання здійснити перехід на пенсію згідно зі ст. 37 Закону України «Про державну службу» - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Великобурлуцький районний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ю.В. Нестайко