Постанова № 73269540, 05.04.2018, Апеляційний суд Рівненської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2018 року м. Рівне

Апеляційний суд Рівненської області у складі :

головуючого - Григоренка М.П.,

суддів : Гордійчук С.О., Шимківа С.С.,

секретар судового засідання - Шептицька С.С.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк";

відповідач - ОСОБА_1;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 29 січня 2018 року в справі № 569/12437/15-ц за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ухваленого під головуванням судді Кучиної Н.Г. об 12 год. 24 хв. в приміщенні Рівненського міського суду Рівненської області,

В С Т А Н О В И В :

31 серпня 2015 року ПАТ "Дельта Банк" звернулося в Рівненський міський суд Рівненської області з позовною заявою, в якій вказувало, що 08 грудня 2011 року між ним та ПАТ «УкрСиббанк» було укладено договір купівлі - продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого позивач також набув статус нового кредитора за кредитним договором№11077080000 від 14 листопада 2006 року, який був укладений між ПАТ «УкрСиббанк» та позичальником ОСОБА_2

_____________

Провадження № 22-ц/787/541/2018 Головуючий у 1 інстанції : Кучина Н.Г.

Доповідач : Григоренко М.П.

14 листопада 2006 року між ПАТ «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір поруки, відповідно до якого останній взяв на себе зобов'язання поручителя за виконання своїх зобов'язань ОСОБА_2 по вищевказаному кредитному договору.

У зв'язку із неналежним виконанням позичальником ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором у останньої утворилась заборгованість, розмір якої станом на 28.07.2015 року становить 561589 грн. 56 коп., яка складається: 362226,20 грн. - сума заборгованості за кредитом, 199363,35 грн. - сума заборгованості за відсотками, у зв'язку із чим ПАТ "Дельта Банк" просило суд стягнути із поручителя ОСОБА_1 на його користь вказану заборгованість.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 29 січня 2018 року в задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 відмовлено.

Вважаючи вказане судове рішення незаконним, ПАТ «Дельта Банк» подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду із своїми вимогами до ОСОБА_1, оскільки згідно п. 1.2.1 кредитного договору№11077080000 від 14 листопада 2006 року кредитні кошти ОСОБА_2 мала повернути до 10 листопада 2026 року, а п. 9.5 було передбачено, що строк дії цього кредитного договору встановлено до повного погашення суми кредиту.

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором та наявною заборгованістю, Банк направив лист-вимогу позичальнику та поручителю безпосередньо перед зверненням до суду із позовною заявою про стягнення боргу із поручителя.

Суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку, що свою вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту та нарахованих відсотків позивач заявив у січні 2014 року, оскільки ця вимога стосувалась лише ОСОБА_2, як позичальника та іпотекодавця, а щодо поручителя ОСОБА_1, то йому така вимога була направлена лише у серпні 2015 року, а тому саме із цього моменту в даному випадку необхідно було обчислювати строк позовної давності.

Із цих підстав просить скасувати оскаржуване рішення суду та задовольнити позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 у повному обсязі

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказує, що вважає рішення суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною, тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

В ході апеляційного розгляду справи представник позивача - Оверчук О.М. підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 просила залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що 14 листопада 2006 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір№11077080000, відповідно до якого останній було надано в кредит в розмірі 20000 доларів США, із сплатою відсотків за користування кредитом 11.30% річних та кінцевим строком повернення - 10.11.2026 року. На забезпечення виконання вказаного зобов'язання в цей же день між ПАТ «УкрСиббанк» ОСОБА_2 було укладеного іпотечний договір, відповідно до якого останньою було передано в іпотеку квартиру, загальною площею 66.4 кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а з відповідачем ОСОБА_1 було укладеного договір поруки, за яким останній виступив поручителем ОСОБА_2

08.12.2011 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі - продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, ПАТ «УкрСиббанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» право вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, в тому числі і щодо вищевказаного кредитного договору, укладеного із ОСОБА_2 та договору поруки, підписаного відповідачем ОСОБА_2

У зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_2 своїх зобов'язань по кредитному договору, 29 жовтня 2013 року ПАТ «Дельта Банк» направило вказаному позичальнику письмову вимогу про повне дострокове повернення в тридцяти денний строк всій суми кредиту, із сплаченими відсотками та пені.

Оскільки, ОСОБА_2 зазначену вимогу не виконала, 16.01.2014 року позивач звернувся до Рівненського міського суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про повернення нею всіє суми кредиту за кредитним договором №11077080000, з нарахованими відсотками та штрафними санкціями, шляхом передачі у власність Банку заставного іпотечного майна та усунення перешкод у здійсненні права власності.

31 серпня 2015 року ПАТ "Дельта Банк" подало до Рівненськго міського суду позов про повернення всіє суми кредиту за кредитним договором №11077080000, з нарахованими відсотками, в розмірі 561589 грн. 56 коп., до поручителя ОСОБА_1, який є предметом розгляду даної цивільної справи.

Дані обставини визнаються всіма учасниками справи.

Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ "Дельта Банк", суд першої інстанції виходив із того, що останнє пропустило строк позовної давності для звернення до суду із своїми вимогами до поручителя ОСОБА_1 про повернення ним всіє суми кредиту за кредитним договором №11077080000, з нарахованими відсотками, в розмірі 561589 грн. 56 коп.

У відповідності до положень статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення не в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону.

Відповідно до ст.ст. 16, 256, 267 ЦК України положення про правові наслідки спливу строку позовної давності можуть застосовуватися лише у тих випадках, коли буде доведено існування самого суб'єктивного цивільного права і факт його порушення або оспорювання. Якщо ж при розгляді справи буде встановлено, що у позивача немає суб'єктивного права або законного інтересу, про захист якого він просить, або ж воно не порушувалося чи не оспорювалося, суд має відмовити в позові не через пропущення строку позовної давності, а за безпідставністю матеріально-правової вимоги, про що також зазначено і у пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі».

Вирішуючи дану справу по суті, суд першої інстанції вірно зазначав у своєму рішенні про те, що згідно із частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. Умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника не свідчать про те. що договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

У разі пропуску кредитором строку заявлений вимог до поручителя цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. Строк, передбачений нормою частини четвертої статті 559 ЦК України, є преклюзивним (припиняючим), тобто його закінчення є підставою для припинення поруки.

Суд зобов'язаний самостійно застосовувати положення про строк, передбачений цією нормою, на відміну від позовної давності, яка застосовується судом за заявою сторін.

Сплив строку, передбаченого нормою частини четвертої статті 559 ЦК' України, зумовлює припинення зобов'язань поручителя, а отже, і відмову кредиторові в позові в разі звернення до суду.

З огляду на те, що ПАТ "Дельта Банк" 29 жовтня 2013 року направило ОСОБА_2 письмову вимогу про повне дострокове повернення всій суми кредиту, із сплаченими відсотками та пені в тридцяти денний строк, тому дана дія позивача свідчить про те, що ним було змінено в односторонньому порядку кінцевий строк виконання вищевказаним позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором з 10.11.2026 року на 29 листопада 2013 року.

Доводи сторони позивача про те, що направлена 29 жовтня 2013 року ОСОБА_2 вимога про дострокове повернення всієї суми кредиту з нарахованими відсотками і пенею стосувалась лише вказаного позичальника, на увагу не заслуговують.

Зобов'язання відповідача ОСОБА_1 за договором поруки є похідним від зобов'язання, яке виникло у зв'язку із укладенням кредитного договору, між позивачем та ОСОБА_2, а тому всі дії сторін за цим кредитним договором мають обов'язкову силу і для особи, яка є поручителем за вказаним основним зобов'язанням, тобто, строк виконання зобов'язання про повернення всієї суми кредиту з нарахованими відсотками для ОСОБА_1 також змінився з 10 листопада 2026 року на 29 листопада 2013 року.

Приймаючи до уваги, що починаючи із 29 листопада 2013 року ПАТ "Дельта банк" протягом шести місяців будь-яких вимог до поручителя ОСОБА_1 про погашення заборгованості за кредитним договором №11077080000 не пред'явило, тому всі зобов'язання останнього за договором поруки від 14 листопада 2006 року, у відповідності до положень частини четвертої статті 559 ЦК України, припинились 29 травня 2014 року.

Так як, ПАТ "Дельта Банк" свої вимоги про повернення всієї суми кредиту із нарахованими відсотками пред'явило до відповідача ОСОБА_1 після 29 травня 2014 року, коли порука останнього за кредитним договором вже припинила свою дію, суд першої інстанції мав відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог до відповідача саме через це, а не у зв'язку із пропуском строку позовної давності, тому, на переконання колегії суддів, оскаржуване рішення підлягає скасуванню, у зв'язку із неправильним застосуванням Рівненським міським судом норм матеріального права, з ухваленням у справі нового рішення про відмову ПАТ "Дельта банк" у задоволенні позову до ОСОБА_1, за безпідставністю.

Хоча апеляційна скарга ПАТ "Дельта банк" і підлягає частковому задоволенню, але судовий збір за подання апеляційної скарги має бути віднесено на рахунок позивача, оскільки фактично заявлені позовні вимоги останнього залишені без задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 367, п.1 ч.1 ст. 374, 376, 381, 382, 384, п.2 ч.3 ст.389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 29 січня 2018 року скасувати.

В задоволені позову ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 14 листопада 2006 року №11077080000 в розмірі 561589,56 грн., з яких : 362226,20 грн. - заборгованість за кредитом, 199363,35 грн. заборгованість за відсотками - відмовити.

Судові витрати по справі, пов'язані із сплатою ПАТ «Дельта Банк» судового збору за подання позову та апеляційної скарги, віднести на рахунок останнього.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, з підстав неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, крім випадків, перелічених у частині 3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину, з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 10.04.2018 року.

Головуючий М.П. Григоренко

Судді : С.О. Гордійчук

С.С. Шимків