Ухвала суду № 73269279, 02.04.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 311/495/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №11-сс/778/354/18 Головуючий в 1-й інстанції - Сидоренко Ю.В.

Єдиний унікальний № 311/495/18 Доповідач в 2-й інстанції - Білоконев В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Білоконева В.М.

суддів: Тютюник М.С., Рассуждая В.Я.

при секретарі Михайловській Т.І.

за участі прокурора Шелудько З.Л.

представника власника майна - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку, матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 14 березня 2018 року, якою

відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Русакова О.О. про арешт майна, вилученого під час обшуку 06.03.2018 року за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, з поверненням його ОСОБА_5,

в с т а н о в и л а:

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 14.03.2018 року про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна, у зв'язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та суттєвими порушеннями вимог КПК України, які перешкодили суду ухвалити законне рішення; постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на майно: мобільний телефон «Samsung» GT-E1182 imei НОМЕР_1, НОМЕР_2 з сім-картою Djuice НОМЕР_3, мобільний телефон «Nokia» 105, imei НОМЕР_4 з сім-картою Life НОМЕР_5, флеш-накопичувач Asus 1 Tb, флеш-накопичувач Silicon Power 8 Gb, флеш-накопичувач Kingston 16 Gb BTSE9G2 USB3.0, флеш-накопичувач Good RAM PD16GH2GRCO, мобільний телефон «IPhone 6S Plus» FCCS9143GRXG з сім-картою Vodafone НОМЕР_6, ноутбук ASUS K95V C7NOCJ37203427A та зарядний пристрій до нього, системний блок ASUS X45UB12120070342, листування між ТОВ «Буденергоком» та ВП «ЗАЕС» від 28.05.2012 року по 02.07.2012 року.

Апелянт зазначив, що обшук проводився на підставі ухвали слідчого судді, під час якого було вилучено зазначені вище речі, які мають пряме відношення до кримінального провадження, оскільки за їх допомогою вчинялись розслідувані кримінальні правопорушення, вилучене майно постановою слідчого визнано речовим доказом, усі вилучені під час обшуку у ОСОБА_5 предмети та речі відповідають критеріям, передбаченим ст. ст. 167 ч. 2, 170 КПК України, доводять спосіб вчинення злочину, отже, існує обґрунтована загроза того, що повернення цих предметів призведе до їх втрати будь-яким способом, зазначеним у ст. 170 КПК України.

Також прокурор вважає, що ухвалене слідчим суддею рішення не відповідає вимогам ст. ст. 369, 371-374 КПК України.

Крім того, на думку апелянта, слідчим суддею взагалі не вирішено по суті питання, порушене в клопотанні слідчого, щодо накладення арешту на ноутбук ASUS K95V C7NOCJ37203427A, зарядний пристрій до нього та системний блок ASUS X45UB12120070342.

У запереченнях представник власника майна - адвокат ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді без змін, вважаючи її, як вбачається зі змісту поданих заперечень, законною та обґрунтованою.

Заслухавши в судовому засіданні суду апеляційної інстанції суддю-доповідача про суть судового рішення та доводи апеляційної скарги, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, представника власника майна, який просив судове рішення залишити без змін; перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

При цьому, ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається у випадку, якщо метою такого арешту є забезпечення збереження речових доказів, і накладається на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Речовим доказом в розумінні ст. 98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Русакова О.О. про арешт майна як такого, що внесено до суду з порушенням вимог ст.171 КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням даного кримінального провадження.

У зв'язку з відмовою в задоволенні клопотання про арешт майна, слідчий суддя, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 169, ч. 3 ст. 173 КПК України, прийняв рішення про повернення тимчасово вилученого майна особі, в якої воно було вилучено - ОСОБА_5

Як вбачається з матеріалів провадження, на підставі ухвали слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 19.02.2018 року, 06.03.2018 року було проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, в ході якого було вилучено майно, а саме: мобільний телефон «Samsung» GT-E1182 imei НОМЕР_1, НОМЕР_2 з сім-картою Djuice НОМЕР_3, мобільний телефон «Nokia» 105, imei НОМЕР_4 з сім-картою Life НОМЕР_5, флеш-накопичувач Asus 1 Tb, флеш-накопичувач Silicon Power 8 Gb, флеш-накопичувач Kingston 16 Gb BTSE9G2 USB3.0, флеш-накопичувач Good RAM PD16GH2GRCO, мобільний телефон «IPhone 6S Plus» FCCS9143GRXG з сім-картою Vodafone НОМЕР_6, ноутбук ASUS K95V C7NOCJ37203427A та зарядний пристрій до нього, системний блок ASUS X45UB12120070342, листування між ТОВ «Буденергоком» та ВП «ЗАЕС» від 28.05.2012 року по 02.07.2012 року.

Постановою слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Русакова О.О. від 07.03.2018 року вилучене під час обшуку місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, - визнане по кримінальному провадженню № 42017081160000036 речовим доказом та долучені до матеріалів кримінального провадження.

Звертаючись з клопотанням про накладення арешту на зазначене вище майно, слідчий посилався на ті обставини, що вказані вище документи є речовими доказами, тобто є матеріальними об'єктами, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, на даний момент виникла необхідність в проведенні комп`ютерно-технічної експертизи, а повернення цього майна власнику або користувачу може призвести до зникнення, втрати та його пошкодження, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зазначивши при цьому, застосування арешту необхідно з метою досягнення дієвості кримінального провадження.

Прокурор в апеляційній скарзі, у свою чергу, зазначив, що вилучені під час обшуку речі мають пряме відношення до кримінального провадження, оскільки за їх допомогою вчинялись розслідувані кримінальні правопорушення, вилучене майно постановою слідчого визнано речовим доказом, усі вилучені під час обшуку у ОСОБА_5 предмети та речі відповідають критеріям, передбаченим ст. ст. 167 ч. 2, 170 КПК України, доводять спосіб вчинення злочину, отже, існує обґрунтована загроза того, що повернення цих предметів призведе до їх втрати будь-яким способом, зазначеним у ст. 170 КПК України.

Проте, відповідно до вимог ст. 170 КПК України, арешт на майно в кримінальному провадженні накладається не з тих підстав, що таке майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, або є знаряддям вчиненого злочину, а через те, що має бути сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Крім того, в самому клопотанні слідчого та в постанові органу досудового розслідування від 07.03.2018 року про визнання майна речовим доказом у кримінальному провадженні не міститься обґрунтування того, за яким із критеріїв ч. 1 ст. 98 КПК України вилучене під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, майно визнано речовим доказом.

Так, у клопотанні слідчим не обґрунтовано посилання на те, що вилучене під час обшуку майно, а саме: мобільний телефон Samsung GT-E1182 imei НОМЕР_1, НОМЕР_2 з сім-картою Djuice НОМЕР_3, мобільний телефон Nokia 105, imei НОМЕР_4 з сім-картою Life НОМЕР_5, флеш-накопичувач Asus 1 Tb, флеш-накопичувач Silicon Power 8 Gb, флеш-накопичувач Kingston 16 Gb BTSE9G2 USB3.0, флеш-накопичувач Good RAM PD16GH2GRCO, мобільний телефон IPhone 6S Plus FCCS9143GRXG з сім-картою Vodafone НОМЕР_6, ноутбук ASUS K95V C7NOCJ37203427A, зарядний пристрій до нього, системний блок ASUS X45UB12120070342, а також листування між ТОВ «Буденергоком» та ВП «ЗАЕС» від 28.05.2012 року по 02.07.2012 року, має будь-яке відношення та доказове значення по даному кримінальному провадженню №42017081160000036 від 25.05.2017 року. Не обґрунтовано та не конкретизовано слідчим та прокурором і в у судовому засіданні, що уявляє собою листування між ТОВ «Буденергоком» та ВП «ЗАЕС» від 28.05.2012 року по 02.07.2012 року, яке було також вилучено під час проведення обшуку у ОСОБА_5, та з яких саме документів складається дане листування, форма та зміст цього листування (ділове, особисте, службове, тощо) та яке відношення має до даного кримінального провадження документація (листування) ТОВ «Буденергоком», оскільки згідно змісту та матеріалів клопотання, вказане ОВ «Буденергоком» не є стороною договірних відносин по закупівлям для ВП «ЗАЕС».

Також по даному кримінальному провадженню №42017081160000036 від 25.05.2017 року, ОСОБА_5 не є підозрюваним та не є тією особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного або обвинуваченого, а в судовому засіданні слідчим не доведено, що у кримінальному провадженні заявлений цивільний позов, пред'явлена підозра, є ризики знищення чи пошкодження майна.

Отже, слідчим у клопотанні, в порушення вимог ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України, чітко не зазначені підстави та мета накладення арешту на майно, не доведена наявність ризиків, що зазначене майно може бути не збережене як речовий доказ, що в межах кримінального провадження має місце спеціальна конфіскація, конфіскація майна як вид додаткового покарання чи відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином.

На думку колегії суддів, слідчий суддя, розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту, перевірив розумність та співрозмірність обмеження права власності з потребами кримінального провадження, та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання про арешт майна, оскільки надані слідчим матеріали не доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з того, що ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України, у зв'язку з чим, вважає доводи апеляційної скарги прокурора неспроможними.

Довід апелянта про те, що, слідчим суддею взагалі не вирішено по суті питання, порушене в клопотанні слідчого, щодо накладення арешту на ноутбук ASUS K95V C7NOCJ37203427A, зарядний пристрій до нього та системний блок ASUS X45UB12120070342, спростовується змістом оскаржуваної ухвали, з якої вбачається, що цього майна також було прийнято рішення про відмову в накладенні арешту, з поверненням його ОСОБА_5

Що стосується доводу прокурора про те, що ухвалене слідчим суддею рішення не відповідає вимогам ст. ст. 369, 371-374 КПК України, то цей довід апелянта є неспроможним, оскільки прокурор не зазначив, в чому саме полягає невідповідність зазначеним вимогам кримінального процесуального законодавства оскаржувана ухвала слідчого судді.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 14 березня 2018 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Русакова О.О. про арешт майна, вилученого під час обшуку 06.03.2018 року за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, з поверненням його ОСОБА_5, залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: