Вирок № 73268979, 03.04.2018, Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа 556/1192/17

Номер провадження 1-кп/556/4/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2018 року. смт. Володимирець

Володимирецький районний суд Рівненської області в особі:

головуючого судді Закревського Л.В.,

за участі:

секретаря Басик Г.Т.,

прокурора Піщука Д.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого Слободіна А.С.

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження № 12016180230000401 про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, не працюючого, раніше не судимого,-

у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.345 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Кримінальне правопорушення обвинуваченим ОСОБА_1 було вчинено за таких обставин:

19 липня 2016 року, приблизно о 19 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщенні кафе-бару «Бурштин», що по вул. Марії Молочко, 3, в с. Великий Жолудськ, Володимирецького району, Рівненської області, діючи умисно, під час суперечки, що виникла на грунті особистих неприязних відносин, умисно наніс два удари долонею правої руки в ліву частину обличчя та два удари долонею лівої руки в праву частину обличчя і один удар кулаком лівої руки по спині ОСОБА_4, в результаті чого спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді синців у підключичній ділянці справа та підборіддя, припухлості м'яких тканин в скуловій ділянці зліва та справа, які в своїй сукупності відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 К К України.

Окрім того, 19 липня 2016 року, приблизно о 19 год. 30 хв., ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поблизу приміщенні кафе-бару «Бурштин», що по вул. Марії Молочко, 3 в с. Великий Жолудськ, Володимирецького району, Рівненської області, не реагуючи на зауваження та прохання припинити порушувати громадський порядок, під час спілкування, діючи умисно, з метою заподіяти тілесні ушкодження, наніс один удар головою в обличчя працівнику правоохоронного органу - оперуповноваженому сектору кримінальної поліції Володимирецького ВП Варашського ВП ГУНП в Рівненській області капітану поліції ОСОБА_3, який виконуючи свої службові обов'язки, перебуваючи в складі слідчо-оперативної групи, виїхав на місце події, у зв'язку з надходженням до поліції повідомлень про погрози фізичною розправою жителям села зі сторони ОСОБА_1 та про спричинення тілесних ушкоджень громадянці ОСОБА_4 В результаті нанесеного удару ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді осаднень лоба, закритого перелому кісток носа без зміщення, які в своїй сукупності відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 345 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів не визнав повністю. В подальшому під час розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 від надання показань відмовився відповідно до ст. 63 Конституції України.

Потерпіла ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, але надала суду заяву в якій просила розгляд кримінального провадження проводити у її відсутності. Просила призначити покарання обвинуваченому відповідно до вимог КК України.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 19.07.2016 року близько 18.40 год. перебуваючи в складі в складі ГРПП спільно із поліцейським ОСОБА_5, інспектором ГРПП- ОСОБА_7., було здійснено виїзд у с. В.Жолудськ Володимирецького району на повідомлення ОСОБА_6 про те, що його односелець ОСОБА_1 перебуваючи під дією спиртних напоїв йдучи вулицею даного населеного пункту, погрожує усім фізичною розправою.

При виїзді на місце події працівниками поліції було встановлено що ОСОБА_1 наніс тілесні ушкодження гр. ОСОБА_4 та здійснив хуліганські дій в магазині «Бурштин» що в с. Великий Жолудськ, Володимирецького району, Рівненської області вищевказаного населеного пункту. Під час об'їзду вулиць даного села, було виявлено невідомого чоловіка як згодом стало відомо ним виявися ОСОБА_1, який вів себе неадекватно, висловлювався в сторону громадян та працівників поліції нецензурною лайкою та погрозами фізиною розправою. На прохання припинити свої агресивні дії ОСОБА_1 не реагував, шарпав працівників поліції та потерпілого ОСОБА_3 особисто за верхній одяг та під час розмови вдарив його головою в обличчя, а саме в область носу. Після чого до ОСОБА_1 працівниками поліції ГРПП було застосовано спеціальний засіб, а саме металеві браслети. Після чого обвинуваченого було проведено медичний огляд на стан спяннія та доправлено до Володимирецького ВП ГУНП в Рівненській області

Наявність провини у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_1 інкримінованих кримінальних правопорушень за ч.1 ст. 125 КК України, ч.2 ст.345 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

- висновком експерта №175 від 19.07.2016 року, згідно якого у громадянки ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді синців у підключичній ділянці справа та підборіддя, припухлості м'яких тканин в скуловій ділянці зліва та справа. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупого предмету, можливо від ударів руками які згідно п.2.3.5. МОЗ України від 17.01.1995 року, відносяться до легких тілесних ушкодженнях з короткочасним розладом здоров'я. (Том 1 а.к.п. 15-16).

- висновком експерта №187 від 26.07.2016 року, згідно якого у громадянина ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді осаднень лоба, закритого перелому кісток носа без зміщення. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупого предмету, можливо від ударів руками які згідно п.2.3.3. МОЗ України від 17.01.1995 року, відносяться до легких тілесних ушкодженнях з короткочасним розладом здоров'я. (Том 1 а.к.п. 32).

- протоколом проведення слідчого експерименту з ОСОБА_1 від 30.10.2016 року та фото-таблицею до нього, згідно якого було встановлено обставини нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 (Том. 1 а.к.п.33-38);

Оцінюючи зібрані по справі докази суд, вважає, що провину обвинуваченого ОСОБА_1 доведеною та його дії органами досудового розслідування вірно кваліфіковано за ч.1 ст. 125 КК України як умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження та за ч.2 ст.345 КК України, заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.

Визнаючи винним обвинуваченого ОСОБА_1 і обираючи йому міру покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушеннь-злочинів, за ч.1 ст. 125 КК України що відносяться відповідно до ст. 12 КК України, до злочинів невеликої тяжкості, за ч.2 ст. 345 КК України відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до злочинів середньої тяжкості, також повною мірою вивчена особа обвинуваченого: ОСОБА_1 який раніше не судимий, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, характеризується позитивно.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст.65 КК України та п.1 постанови Пленуму ВСУ №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно ст. 66 КК України є: активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень-злочинів.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 згідно ст.67 КК України є вчинення кримінальних правопорушень-злочинів у стані алкогольного сп'яніння.

Обвинуваченим ОСОБА_1 та його захисником в судовому засіданні заявлено письмове клопотання про звільнення ОСОБА_1 від покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році», так як він на момент вчинення злочину є особою постраждалою від аварії на ЧАЕС 3 категорії.

Прокурор висловив думку про задоволення клопотання про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році».

Потерпілі не заперечували проти застосування Закону України «Про амністію у 2016 році» до обвинуваченого ОСОБА_1

Як встановлено ст. 85 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2 ст. 86 КК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

07.09.2017 р. набрав чинності Закон України "Про амністію у 2016 році" від 22 грудня 2016 р. №1810-VIIІ. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно (ст.12 названого Закону).

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про амністію у 2016 році" питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Відповідно до п. «е» ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році" від 22 грудня 2016 року, який набрав чинності 07 вересня 2017 року, звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, підлягають особи потерпілі внаслідок Чорнобильської катастрофи - осіб, які підпадають під дію Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та аналогічних законів інших держав - колишніх республік СРСР;

З матеріалів кримінального провадження вбачається: посвідченням НОМЕР_1, виданим Рівненською облдержадміністрацією підтверджується, що обвинувачений ОСОБА_1 на момент вчинення злочину є особою постраждалою від аварії на ЧАЕС 3 категорії, дане посвідчення було оглянуте в судовому засіданні та копія якого була долучена до матеріалів справи, вперше вчинив кримінальні правопорушення, які є невеликої тяжкості та середньої тяжкості відповідно до ст. 12 КК України. Вказані кримінальні правопорушення він вчинив до дня набрання чинності (07 вересня 2017р.) Закону України "Про амністію у 2016 році".

Обвинувачений ОСОБА_1 надав згоду на застосування до нього амністії.

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 амністії, передбачених ст. 4 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" та ст.9 Закону України "Про амністію у 2016 році", судом не встановлено, амністія до нього не застосовувалась.

За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_1 поширюється дія Закону України "Про амністію у 2016 році", тому він підлягає звільненню від відбування основного покарання.

Суд роз'яснює обвинуваченому ОСОБА_1 наслідки застосування амністії, а саме: застосування амністії в подальшому протягом останніх десяти років до нього не може бути застосована.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Заходи забезпечення кримінального провадження (запобіжний захід) застосовані не були, процесуальні витрати відсутні.

Речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 85, 86 КК України, ст. 3 ЗУ "Про застосування амністії в Україні", п. «е» ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році", ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.345 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 125 КК України, призначити покарання у вигляді 200 (двісті) годин громадських робіт.

- за ч. 2 ст. 345 КК України - призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання, з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Зобов'язати на підставі ст. 76 КК України ОСОБА_1 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Звільнити від призначеного покарання ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень-злочині, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.345 КК України на підставі п. «е» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 не обирався.

Повернути ОСОБА_1, як заставодавцю, суму у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 32 000 (тридцять дві тисячі) гривень внесену ним на депозитний рахунок для зарахування застави згідно ухвали суду від 16.07.2017 року, одержувач ТУ ДСА України в Рівненській області, банк одержувача Держказначейська служба України м.Київ, МФО 820172, рахунок 37315038010559, ЄДРПОУ 26259988.

Цивільний позов не заявлявся.

Речові докази відсутні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається учасникам процесу.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через Володимирецький районний суд протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: Закревський Л.В.