Рішення № 73268527, 28.02.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/11463/16-ц 2/335/63/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Воробйова А.В., при секретарі Гончаренко М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Арсенал Страхування" в особі Запорізької дирекції Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Арсенал Страхування", третя особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми страхового відшкодування,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПрАТ „СК „Арсенал Страхування" в особі Запорізької дирекції ПрАТ „СК „Арсенал Страхування" про стягнення суми страхового відшкодування.

08.12.2017 року позивачем подано уточнену позовну заяву, у якій вказує наступне.

12 квітня 2016 року близько 08-00 год. на проїзній частині навпроти будинку АДРЕСА_1, водій ОСОБА_2, керуючи належним їй автомобілем НОМЕР_1, здійснював прямолінійний рух по вул. Кремлівській у м. Запоріжжя у напрямку вул. Піщаної, а водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем ДЕУ Ланос Т13110, реєстраційний номер НОМЕР_2, здійснював виїзд з заїзної кишені біля середньої школи №59 та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, пошкодивши його задню праву дверцята.

Даний факт підтверджується євро протоколом, який на місці події складено водіями вищевказаних транспортних засобів - ОСОБА_2 і ОСОБА_3, відповідно до якого, останній визнав себе винним у скоєнні цієї ДТП.

Оскільки відповідальність заподіювача шкоди - водія ОСОБА_3 згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/9444288 застраховано ПрАТ „СК „Арсенал Страхування", 12 квітня 2016 року нею було подано необхідні документи до Запорізької дирекції ПрАТ „СК „Арсенал Страхування" для визначення та виплати суми страхового відшкодування. В подальшому, у зв'язку з низкою недоліків у євро протоколі від 12 квітня 2016 року, нею було подано додаткові документи і заява про усунення цих недоліків, включаючи виправлений европротокол.

Останній документ - заява про виплату страхового відшкодування на суму 2125,02 грн. була подана нею страховику 17 серпня 2016 року. До цієї заяви було долучено копію Звіту №535 з визначення вартості матеріальної шкоди автомобіля НОМЕР_1 від 08.08.2016 року. Згідно цього Звіту, вартість матеріальної шкоди з урахуванням ПДВ, спричиненої володільцю автомобіля НОМЕР_1, складає 2625,02 грн., з урахуванням того, що з боку особи, винної у ДТП- водія ОСОБА_3 їй компенсовано 1000 грн..

18 серпня 2016 року на повідомлений нею у заяві про виплату страхового відшкодування банківські реквізити надійшли кошти від відповідача у сумі 521,20 грн..

Позивач, не погоджуючись з сумою страхового відшкодування виплаченого відповідачем, просить стягнути з ПрАТ „СК „Арсенал Страхування" на її користь: суму невиплаченого страхового відшкодування - 645,30 грн., витрати на проведення експертного дослідження автомобіля - 417,65 грн., судові витрати - 3338 грн.19 коп..

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, наполягаючи на підставах та обставинах викладених у позовній заяві. Просить позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача ПрАТ „СК „Арсенал Страхування" позов не визнав. Вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними і такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі. Просить в задоволенні позову відмовити. Письмові заперечення залучені до матеріалів справи.

Третя особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились. Суду надали заяви про розгляд справи за їх відсутністю.

Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 квітня 2016 року близько 08-00 год. на проїзній частині навпроти будинку АДРЕСА_1, водій ОСОБА_2, керуючи належним їй автомобілем НОМЕР_1, який на праві власності належить ОСОБА_1, здійснював прямолінійний рух по вул. Кремлівській у м. Запоріжжя у напрямку вул. Піщаної, а водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем ДЕУ Ланос Т13110, реєстраційний номер НОМЕР_2, здійснював виїзд з заїзної кишені біля середньої школи №59 та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, пошкодивши його задню праву дверцята.

Даний факт підтверджується євро протоколом, який на місці події складено водіями вищевказаних транспортних засобів - ОСОБА_2 і ОСОБА_3, відповідно до якого, останній визнав себе винним у скоєнні цієї ДТП.

Оскільки відповідальність заподіювача шкоди - водія ОСОБА_3 згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/9444288 застраховано ПрАТ „СК „Арсенал Страхування", 12 квітня 2016 року позивачем було подано документи до Запорізької дирекції ПрАТ „СК „Арсенал Страхування" для визначення та виплати суми страхового відшкодування. В подальшому, у зв'язку з низкою недоліків у євро протоколі від 12 квітня 2016 року, нею було подано додаткові документи і заява про усунення цих недоліків, включаючи виправлений европротокол.

Останній документ - заява про виплату страхового відшкодування на суму 2125,02 грн. була подана нею страховику 17 серпня 2016 року. До цієї заяви було долучено копію Звіту №535 з визначення вартості матеріальної шкоди автомобіля НОМЕР_1 від 08.08.2016 року. Згідно цього Звіту, вартість матеріальної шкоди з урахуванням ПДВ, спричиненої володільцю автомобіля НОМЕР_1, складає 2625,02 грн., з урахуванням того, що з боку особи, винної у ДТП- водія ОСОБА_3 їй компенсовано 1000 грн..

За проведення дослідження по встановленню вартості матеріального шкоди автомобіля НОМЕР_1 від 08.08.2016 року, позивачем сплачено 500 грн., що підтверджується квитанцією №109712 від 08.08 2016 року.

18 серпня 2016 року на повідомлений позивачем у заяві про виплату страхового відшкодування банківські реквізити надійшли кошти від відповідача у сумі 521,20 грн..

Як вбачається з матеріалів страхової справи, розмір страхового відшкодування, страхової компанією визначено на підставі висновку експертного авто товарознавчого дослідження по встановленню вартості матеріальної шкоди №94/07 від 05.07.2016 року, відповідно до висновків якого, вартість матеріальної шкоди спричиненої власнику автомобіля ВАЗ 2109, реєстраційний номер НОМЕР_3, з технічної точки зору, внаслідок ДТП, в цінах станом на час завершення експертизи, складає 1521,20 грн..

Під час розгляду справи, за клопотанням позивача, ухвалою суду від 14.06.2017 року призначено судову автотоварознавчу експертизу.

Відповідно до висновку експерта №11-148 від 30.10.2017 року вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу ВАЗ-21099 державний номер НОМЕР_3, нанесених після його пошкодження у ДТП яка сталася 12.04.2016 року, може складати 2166,50 грн..

За вимогами ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч.ч.1,2ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч.ч.1,2ст.1116 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В силу ч. 2ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» дано роз'яснення, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей1166,1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З огляду на зазначені положення ЦК України факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов'язане з виконанням цими особами обов'язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов'язання. Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала. Сторонами деліктного зобов'язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають з обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов'язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним обов'язкове (далі Закон № 1961-IV).

Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 2231, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

З огляду на зазначене сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов'язком боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника в договірному зобов'язанні ним є страховик.

Разом з тим зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок.

Неодержання потерпілим страхового відшкодування за договором (або його одержання, якщо страхового відшкодування недостатньо для повного покриття шкоди) не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частина друга статті 14 цього Кодексу).

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права: а) шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди; б) шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування; в) шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1192 ЦК України підстав.

Враховуючи вищевикладене, суд приймає до уваги висновок експерта №11-148 від 30.10.2017 року, як найбільш об'єктивний, і з урахуванням проведених виплат відповідачем, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача невиплачену суму страхового відшкодування в розмірі 645,30 грн., а також витрати на проведення експертного дослідження автомобіля в розмірі 417,65 грн..

Крім того, у відповідності до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені позивачем судові витрати: судовий збір 521,20 грн., за проведення судової авто товарознавчої експертизи 1015,20 грн., витрати на правову допомогу адвоката 2140 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265, ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Арсенал Страхування" в особі Запорізької дирекції Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Арсенал Страхування", третя особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Арсенал Страхування" на користь ОСОБА_5 не виплачене страхове відшкодування в розмірі 645 гривень 30 копійок, витрати на проведення експертного дослідження автомобіля 417 гривень 65 копійок, судовий збір в розмірі 521 гривень 20 копійок, витрати на проведення судової авто товарознавчої експертизи 1015 гривень 20 копійок, витрати на правову допомогу адвоката 2140 гривень, а всього 4 739 (чотири тисячі сімсот тридцять дев'ять) гривень 35 (тридцять п'ять) копійок

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя: А.В. Воробйов