Ухвала суду № 73268313, 06.04.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2661/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2018 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши позовну заяву керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури до ОСОБА_1 міської ради, ОСОБА_2 про скасування рішень ОСОБА_1 міської ради, державної реєстрації та свідоцтва про право власності на земельну ділянку , –

ВСТАНОВИВ:

Керівник ОСОБА_1 місцевої прокуратури звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1 міської ради, ОСОБА_2 про скасування рішень ОСОБА_1 міської ради, державної реєстрації та свідоцтва про право власності на земельну ділянку.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 22 березня 2018 року подана позовна заява була залишена без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України, з зазначенням недоліків, які слід усунути, для цього був встановлений термін та роз’яснені наслідки невиконання ухвали судді. А саме вказано, що: позивачу слід визначитись з колом учасників справи, оскільки в позовній взагалі не обґрунтовано вимоги до ОСОБА_3 та відповідачем не вказано такого; позивачем не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), не додано обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Також в ухвалі вказано на те, що згідно з положеннями ч. 3, ч. 4 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу. Розділ IV Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014р. № 1697-VII, який визначає повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій, в тому числі, ст. 23, що встановлює підстави представництва інтересів громадянина або держави в суді. Згідно ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Згідно із п. а ч.1 ст.12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальної громади. В той же час, всупереч зазначених норми законодавства, з позовом до суду звернувся керівник ОСОБА_1 місцевої прокуратури особисто, при цьому не обґрунтовуючи чи звертається як керівник юридичної особи, або в інтересах іншої особи.

Також зазначено, що відповідно до доданого до матеріалів позовної заяви витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 110100000:59:001:0347, вул. Козацька,1 в м Ужгород, категорія: землі житлової та громадської забудови, станом на 2015 рік становить 334459,20 грн. З урахуванням наведеного позивачем необгрунтовано ціну позову та відповідно невірно сплачено судовий збір за позовними вимогами.

А тому, вказано на необхідність сплати судового збору за вимогу майнового характеру з урахуванням наявної вартості земельної ділянки – 5016,90 грн., та за вимогу немайнового характеру – 1762 грн. за зазначено реквізити для його сплати.

Для усунення зазначених недоліків було установлено строк не більше трьох днів з дня отримання заявником копії ухвали про залишення заяви без руху від 22.03.2018 року.

30 березня 2018 року на адресу суду надійшов лист від ОСОБА_1 місцевої прокуратури. Зі змісту якого встановлено, що недоліки вказані в ухвалі суду від 22 березня 2018 року усунуто частково.

Надано обґрунтування стосовно сплати судового збору. Зазначено, що ОСОБА_3, який вказаний в тексті позовної заяви, не є стороною по справі, а це є технічна помилка.

Разом з тим, для усунення вказаного недоліку в новій редакції позовної заяви до суду подано не було, заяву в якій вказано про технічну помилку надано лише в одному примірнику.

Також, вказується в листі, що оскільки статтею 24 Закону України «Про прокуратуру» зазначено особливості здійснення окремих форм представництва інтересів держави в суді, керівник ОСОБА_1 місцевої прокуратури є належним позивачем.

Як вбачається із змісту позовної заяви керівник ОСОБА_1 місцевої прокуратури звернувся до суду із зазначеними вимогами, вважаючи, що внаслідок порушення органом місцевого самоврядування порядку, передбаченого земельним законодавством щодо передачі земельних ділянок у приватну власність, тобто через незаконну передачу земельної ділянки порушено інтереси держави.

Згідно із п.а ч.1 ст.12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальної громади.

Відповідно, подаючи позов до суду про скасування рішення органу місцевого самоврядування та правовстановлюючого документу на право власності на земельну ділянку відповідача, прокурор повинен звертатись в інтересах держави, з урахуванням ст. 24 Закону України «Про проукратуру» на яку посилаються в листі поданому на виконання ухвали без руху.

Разом з тим, згідно поданої до суду позовної заяви позивачем є керівник ОСОБА_1 місцевої прокуратури особисто, а не в інтересах держави.

Таким чином станом на 06.04.2018 року зазначені недоліки в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуті були частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

При вирішенні питання про повернення позивачеві його заяви, судом враховується, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Також, вважаю за необхідне повідомити позивача, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст. ст. 185, 258-260 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури до ОСОБА_1 міської ради, ОСОБА_2 про скасування рішень ОСОБА_1 міської ради, державної реєстрації та свідоцтва про право власності на земельну ділянку – визнати неподаною та повернути позивачеві.

Роз’яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_4