Рішення № 73266747, 02.04.2018, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 264/4910/17

2-а/264/13/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2018 р. м. Маріуполь

Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області, у складі головуючого: судді Кузнецова Д.В., при секретарі Мащенко Д.О., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача адвоката ОСОБА_2, представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної Азовської морської екологічної інспекції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

20 жовтня 2017 року позивач звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила скасувати постанову від 05 грудня 2016 року про накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 гривень та закрити провадження у адміністративній справі за відсутності складу правопорушення.

В обґрунтування позову зазначила, що 05 грудня 2016 року відносно неї складена оскаржувана постанова за знищення зеленого насадження - горіху грецького біля будинку АДРЕСА_1. З даною постановою не погоджується, оскільки не причетна до знищення будь-яких зелених насаджень та в день складання протоколу не була вдома, а перебувала в лікарні із чоловіком. Не знала про наявність протоколу, а постанова була прийнята без її відома та без повідомлення про дату та час розгляду справи.

Позивач та її представник, адвокат ОСОБА_2, в судовому засідання позовні вимоги підтримали, також вказували про наявність конфлікту позивача із сусідами.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, надали заперечення, в яких зазначили, що 04 листопада 2016 року до них надійшло звернення від ОСОБА_5 про самовільне видалення ОСОБА_1 зеленого насадження грецького горіха. Від ОСОБА_6 отримали письмові пояснення про самовільне знищення ОСОБА_1 грецького горіха. При виїзді на місце державним інспектором було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, яка у присутності двох свідків відмовилася від підписання у протоколі. Вказують на законність винесеної постанови відносно ОСОБА_1 та у задоволені позову просять відмовити.

Суд, вислухавши сторони, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 разом із своїм чоловіком ОСОБА_7, що підтверджується паспортними даними, свідоцтвом про шлюб, довідкою про склад сім'ї.

Згідно з довідками, виданими обласною МСЕК, ОСОБА_1 з 2010 року є інвалідом другої групи безстроково, а її чоловік ОСОБА_7 - інвалідом першої групи та потребує постійного стороннього догляду.

04 листопада 2016 року до Державної Азовської морської екологічної інспекції звернувся ОСОБА_5 із письмовою заявою, в якій повідомив про знищення 12 жовтня 2016 року грецького горіху у дворі будинку по проспекту Металургів.

05 листопада 2016 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Азовського моря ОСОБА_4 складено протокол №012312 стосовно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 153 КУпАП, за те, що вона 05.12.2016 року о 12:00 годині по АДРЕСА_1 на земельній ділянці Маріупольської міської ради здійснила знищення зеленого насадження без наявності відповідних дозвільних документів. Було видалено одне дерево - горіх грецький діаметром стовбура 18 см.

В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 відмовилася від підпису та пояснень у присутності двох свідків. Також в протоколі вказано, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15 годині 30 хвилин 5 грудня 2016 року в місті Маріуполі в приміщенні Державної Азовської морської екологічної інспекції по проспекту Нахімова 76.

В той же день 05 грудня 2016 року постановою державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Азовського моря ОСОБА_4 винесено постанову №253/012312 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 153, та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 170,00 гривень.

При наданні оцінки законності дій відповідача, суд виходить із наступних положень законодавства.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 статті 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що за знищення або пошкодження зелених насаджень, окремих дерев, чагарників, газонів, квітників та інших об'єктів озеленення в населених пунктах, невжиття заходів для їх охорони, а також самовільне перенесення в інші місця під час забудови окремих ділянок, зайнятих об'єктами озеленення, встановлено відповідальність для громадян у виді штрафу від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, вирішуючи питання про законність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідачу слід було довести протиправність дій, вчинення правопорушення, зокрема об'єкт та об'єктивну сторону правопорушення передбаченого ч.1ст.153 КпАП України, що на думку особи, яка здійснювала розгляд справи про адміністративне правопорушення полягало у незаконному знищенні дерева-горіха із діаметром стовпа 18 см.

При цьому, доведеність вини позивача у вчиненому адміністративному правопорушенні підлягає доказуванню шляхом збирання та перевірки доказів, передбачених ст.251 КпАП України. Зокрема такими являються будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Крім цього, у відповідності до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, тобто повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв'язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб'єкта владних повноважень, ч. 3 ст. 79 КАС України, зобов'язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Однак, в ході судового розгляду відповідачем належними, достовірним та достатніми доказами не доведено перед судом безпосереднього факту вчинення позивачем зазначеного у оскаржуваній постанові адміністративного правопорушення, зокрема, не представлено доказів існування дерева та причетності позивача до його спилу, віде- або фото фіксації місця зростання дерева та наслідків спливу, дати знищення дерева.

Так протокол та постанова були винесені відповідачем на підставі показів лише одного свідка - ОСОБА_6, який в судовому засіданні пояснив, що бачив як ОСОБА_1 наприкінці літа - початку осені 2017 році у дворі будинку пилила дерево горіх. В цей же день у дворі будинку спилював дерева ЖЕК та виник конфлікт, на який приїхали працівники поліції та в цей момент ОСОБА_1 вийшла та спилила горіх.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що на початку осені 2017 року прийшов до дому та побачив зрізаний горіх, а сусіди вказали, що це зробила ОСОБА_1 Особисто сам він не бачив як ОСОБА_1 спилювала дерево.

Свідок ОСОБА_9, яка проживає в будинку АДРЕСА_1, в судовому засіданні пояснила, що дерево, яке було у дворі її будинку та перебувало у загиблому стані, сплили комунальні служби.

Отже пояснення свідків ОСОБА_5, який взагалі не бачив спилу дерева і ОСОБА_1, та вказав на початок осені 2017 року як дату вчинення правопорушення, а також ОСОБА_6, який також наголошував, що знищення дерева відбулося саме наприкінці літа - початку осені 2017 року, не можуть бути достовірним доказом вчинення ОСОБА_1 05 грудня 2106 року правопорушення, що зазначено в протоколі та постанові.

Фактично лише один свідок безпосередньо вказує, що бачив ОСОБА_1 під час вчинення правопорушення, проте зазначає іншу дату та час.

Відсутність в постанові чіткої дати вчинення адміністративного правопорушення позбавляє можливості суд встановити правомірність накладення адміністративного стягнення в межах двомісячних строків.

Згідно з статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того збільшує сумніви щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення правопорушення та власноручного спилу дерева наявність у неї другої групи інвалідності та внаслідок цього обмеження її фізичних можливостей.

Окрім недоведеності причетності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення суд також вважає, що були порушенні процесуальні права ОСОБА_1 при розгляді справи відповідачем.

Згідно з статтею 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Статтею 272-2 КУпАП передбачено порядок виклику особи для розгляду справи, відповідно до якого повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.

Вказані вимоги щодо порядку та строків повідомлення особи про дату та час розгляду справи поширюються також на інші органи влади та суб'єктів, яким надано право розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Отже відповідач мав дотриматися зазначених положень закону та повідомити ОСОБА_1 повісткою не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Проте із представлених матеріалів справи вбачається, що єдиною інформацією, де була розміщена дата та час розгляду справи, був протокол, складений 05 грудня 2016 року після 12 години дня, та не вручений ОСОБА_1 у зв'язку із її відмовою. Після цього справа про адміністративне правопорушення була призначена та розглянути відповідям в цей же день через декілька годин - о 15:30 годині без присутності ОСОБА_1, яка не була повідомлена про дату та час розгляду справі за три доби відповідною повісткою, а протокол не може вважатися належним документом про сповіщення особи про час розгляду справи, тим більше, що його зміст не був доведений до інформації позивача.

Не своєчасне повідомлення ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи або скорочення встановленого законом триденного строку позбавляє особу її процесуальних прав, передбачених статтею 268 КУпАП, таких як: право на ознайомлення з матеріалами справи, право подавати докази, заявляти клопотання та основоположного права на захист за допомогою адвоката або іншого фахівця у галузі права. Незабезпечення позивача зазначеними правами є порушенням гарантованих національним законодавством прав на захист особи та право на справедливий суд, закріплений статтею 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, який включає право мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту та захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд.

Позбавлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, процесуального права на своєчасну підготовку до захисту та не надання можливості скористатися допомогою адвоката під час розгляду справи, було предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справі «Вєренцов проти України» заява N 20372/11, остаточне рішення від 11 липня 2013 року. Так Європейський суд з прав людини, задовольняючи скаргу заявника проти України, наголошував у справі, що підпункт "b" пункту 3 статті 6 Конвенції гарантує обвинуваченому "адекватний час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту", а, отже, ця гарантія означає, що підготовка захисту по суті головних обвинувачень може включати проведення з його боку всіх "необхідних заходів". Обвинувачений повинен мати можливість організувати свій захист належним чином і без перешкод можливості викласти суду, який розглядає справу, всі необхідні аргументи захисту, і таким чином вплинути на результат провадження.

Питання адекватності часу та засобів, наданих обвинуваченому, повинно оцінюватися з огляду на обставини кожної конкретної справи.

Незважаючи на відсутність чіткого зазначення точного проміжку часу між складанням протоколів про адміністративні правопорушення та розглядом справи заявника, очевидним є те, що він не перевищував кілька годин. Навіть якщо допустити, що справа заявника не була складною, Суд сумнівається в тому, що обставини, за яких проводився розгляд справи заявника, були такими, що надавали йому можливість належним чином ознайомитися з обвинуваченням та доказами проти нього, адекватно оцінити їх і розробити ефективну юридичну стратегію свого захисту. На підставі цього Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що заявникові не було надано адекватні час та засоби для підготовки свого захисту (Пункти 73-76 рішення).

Також суд констатував, що право кожного обвинуваченого у вчиненні злочину на ефективний захист, наданий захисником, який у разі необхідності призначається офіційно, не є абсолютним, воно є однією з основних ознак справедливого судового розгляду. (Пункт 78 Рішення).

У цій справі право на юридичне представництво гарантувалося заявникові Кодексом України про адміністративні правопорушення, і заявник прямо звертався з клопотанням щодо забезпечення представництва адвокатом за його власним вибором.

За цих обставин Європейський суд прийшов до висновку, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у поєднанні з підпунктом "c" пункту 3 статті 6 Конвенції (Пункт 79 Рішення).

Якщо заявник вважав, що він потребує юридичної допомоги і національне законодавство гарантує йому право на захисника незалежно від його власної обізнаності в юридичних питаннях, відмова національних органів задовольнити його клопотання про юридичне представництво виглядає незаконною та свавільною (Пункт 80 Рішення).

З урахуванням висновків Європейського суду з прав людини та положень діючого законодавства, суд вважає, що неповідомлення особи, яка є інвалідом другої групи, у встановленому порядку про дату та час розгляду справи, надання особі між складанням протоколу та розглядом справи декількох годин часу для підготовки до захисту та фактично унеможливлення звернення за кваліфікованим захистом є очевидним позбавленням особи гарантованих процесуальних прав, передбачених статтею 268 КУпАП та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, зібрані у справі докази в їх сукупності вказують про не доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 153 КУпАП, та недотримання відповідачем порядку розгляду справи тим самим обмеження позивача у основоположних процесуальних правах. Зазначені обставини є достатньою підставою для визнання дій протиправними та скасування постанови відповідача про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Керуючись ст. ст. 2,9,242-246 КАС, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної Азовської морської екологічної інспекції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Державної Азовської морської екологічної інспекції №253/012312 від 05 грудня 2016 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за частиною 1 статті 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 06 квітня 2018 року.

Суддя: Д. В. Кузнецов