Постанова № 7326543, 16.12.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №2а-7889/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2009 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

при секретарі судового засідання Колтун Ю.М.

з участю представників

від позивача Ганас А.Б.;

від відповідача : не зявився,

розглянувши справу у відкритому судовому засіданні в м.Львові за позовом Державного підприємства (надалі ДП) «Львіввугілля» в особі ВП шахти «Відродження» до Головного управління юстиції у Львівській області в особі відділу Державної виконавчої служби про визнання протиправними дій та скасування постанови ,

ВСТАНОВИВ:

ДП «Львіввугілля» в особі ВП шахти «Відродження» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління юстиції у Львівській області в особі відділу Державної виконавчої служби про визнання протиправними дій начальника Кошевої Н.І. та про скасування постанову від 17.11.2009 року про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження від 30.12.2005 року в частині стягнення на користь ОСОБА_3 2550 грн. 00 коп. моральної шкоди.

Представник позивача в судовому засіданні уточнив позовні вимоги просить скасувати постанову від 17.11.2009 року про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження від 30.12.2005 року в частині стягнення на користь ОСОБА_3 2550 грн. 00 коп. моральної шкоди.

Підставою позовних вимог, на думку позивача, є те, відповідачем безпідставно було скасовано в частині постанову про зупинення провадження у зведеному виконавчому провадженні, посилаючись на те, що позивач на даний час включений в реєстр підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити з вищенаведених підстав.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча повідомлявся про час та місце судового розгляду.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Як вбачається з позовної заяви, спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку із прийняттям постанови про скасування постанови про зупинення зведеного виконавчого провадження в частині стягнення з позивача на користь ОСОБА_3 2550 грн. 00 коп. моральної шкоди згідно виконавчого листа Червоноградського міського суду Львівської області за №2-2087 від 25.03.2003 року.

Відповідно до ч.1 ст.181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Як передбачено ст.383 ЦПК України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Враховуючи те, що судове рішення про стягнення з позивача моральної шкоди, на виконання якого було видано вищенаведений виконавчий лист, ухвалене Червоноградським міським судом Львівської області до набрання чинності ЦПК України 2004 року, даний спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки законом не встановлено іншого порядку розгляду таких справ.

За таких обставин не беруться до уваги посилання відповідача в клопотанні за №09-01-15/В-8/12869 від 09.12.2009 року.

Постановою начальника підрозділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Кошевою Н.І. 17.11.2009 року прийнято постанову про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження від 30.12.2005 року в частині стягнення на користь ОСОБА_3 2550 грн. 00 коп. моральної шкоди.

Як передбачено ч.2.ст.2 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.2005 року за №2711-IV (з наступними зміами та доповненнями), дія цього закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Як передбачено п.1.4 ст.1 згаданого Закону, заборгованість - підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка, зокрема, підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена; є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих; підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України; передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії; підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.

У відповідності до ч.6 п.3.7 ст.3 згаданого Закону (чинної на момент винесення спірної постанови), на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

У відповідності до п.15 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» 21 квітня 1999 року №606-XIV, з наступними змінами та доповненнями, виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадках внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

У відповідності до вимог абзацу 4 ч.2 ст.36 згаданого Закону, виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених пунктом 15 статті 34, - до закінчення терміну дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Як вбачається з наведених норм, чинне, на час винесення спірної постанови, законодавство (в подальшому були внесені зміни, згідно яких за наявності рішень про виплату заробітної плати, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів, виконавче провадження не зупинялось), не ставило в залежність характер заборгованості із підставами зупинення виконавчого провадження, а лише із обставиною внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу.

В матеріалах справи наявна Виписка з реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» станом на 28 листопада 2005 року від 28.11.2005 року №104, згідно якої позивач включений до згаданого реєстру.

Таким чином, відповідач без достатніх на те підстав частково скасував постанову про зупинення виконавчого провадження.

З огляду на викладене, суд вважає, що позов є підставний та обґрунтований, а тому підлягає до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, то такі належить стягнути на користь позивача в межах суми визначеної п.3 Прикінцевих та перехідних положень КАС України.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати постанову від 17.11.2009 року про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження від 30.12.2005 року в частині стягнення з ДП «Львіввугілля» в користь ОСОБА_3 2550 грн. 00 коп. моральної шкоди.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу шахта «Відродження», що знаходиться за адресою Львівська область, м.Сокаль, вул.Б.Хмельницького, 26 (ідентифікаційний код 26307842) 3 грн. 40 коп. судового збору.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

5. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 16 грудня 2009 року.

Суддя В.Я.Мартинюк