Постанова № 7326479, 18.11.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №2а -7019/09/1370

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2009 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

при секретарі Колтун Ю.М.

з участю відповідача ОСОБА_1,

представників

від позивача Лозова Я.М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

Львівський міський центр зайнятості звернувся в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 2137 грн. 39 коп.

В обгрунтування вимог позивач зазначив, що відповідачем було приховано факт працевлаштування, а тому суми які їй були виплачені як безробітній та кошти витрачені на навчання останньої підлягають поверненню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити з викладених підстав.

Відповідач у запереченні на позовну заяву вважає, що позов є безпідставний та необґрунтований, оскільки позивач в порушення норм чинного законодавства протиправно відніс її до категорії зайнятого населення, оскільки вона фактично не працювала.

Заслухавши представника позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

Згідно п.5 ч.2 ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року №1533-III, з наступними змінами та доповненнями, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом за погодженням з правлінням фонду.

Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним здійснюється на підставі Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року №60/62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за №232/16248.

На виконання зазначених повноважень, позивачем було проведено перевірку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

За результатами перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у цивільно правових відносинах з ТзОВ «ТД «Мегаполіс» (згідно угод за №23/1 від 04.06.2007 року, за №7-к від 24.07.2007 року, за №96 від 07.04.2006 року), зокрема, виконувала певні роботи (проведення маркетингових досліджень, проведення соціальних питань, розповсюдження поліграфічних матеріалів) згаданому товаристу.

У відповідності до вимог ч.1 ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII, з наступними змінами та доповненнями, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Згідно п.3 ст.1 згаданого Закону, в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.

Таким чином, відповідач не може вважатись безробітною, оскільки перебувала у трудових відносинах з працедавцем на умовах угод про виконання робіт (надання послуг) за що отримувала винагороду в порядку та на умовах, визначеними цими угодами.

На виконання вимог зазначених норм та п.7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним позивач надіслав відповідачу претензію від 31.08.2009 року за №7248/14 з вимогою повернути безпідставно отриману допомогу по безробіттю в сумі 2137 грн. 39 коп., яка залишена останнім без реагування.

Згідно із п.8 цього ж Порядку, у разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 року №1155, відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Обставини, на які посилається відповідач як на підставу своїх заперечень, судом до уваги не беруться, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підставні і обґрунтовані, а тому, підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі не належить стягувати із сторін.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з ОСОБА_1, що проживає за адресою АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Львівського міського центру зайнятості, що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Кн.Ольги, 122 (код ЄДРПОУ 25555035) 2137 грн. 39 коп.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

4. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 18 листопада 2009 року.

Суддя В.Я.Мартинюк