Постанова № 73264239, 10.04.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 381/3650/17 Головуючий у І інстанції Чернишова Є. Ю.Провадження № 22-ц/780/1326/18 Доповідач у 2 інстанції Сліпченко О. І.Категорія 39 10.04.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Сліпченка О.І., Гуля В.В., Іванової І.В.,

за участю секретаря: Тимошевської С.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

треті особи: Фастівський об'єднаний військовий комісаріат, Міністерство Оборони України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи: Фастівський об'єднаний військовий комісаріат, Міністерство Оборони України про усунення від права на отримання державної грошової допомоги, пов'язаною зі смертю військовослужбовця,-

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів,-

встановила:

У жовтні 2017 року ОСОБА_4 звернулась з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що вона з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, який в 1994 році було розірвано. Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син ОСОБА_6, який був призваний на військову службу під час мобілізації, в особливий період та направлений для проходження військової служби до військової частини п/п 3036. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 помер, смерть настала під час виконання обов'язків військової служби при участі в антитерористичній операції в районі виконання бойових завдань за призначенням.

Враховуючи те, що відповідач самоусунувся від виконання свого обов'язку щодо утримання сина, просила усунути ОСОБА_5 від права на отримання державної грошової допомоги, пов'язаної із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_6, за аналогією з положеннями Цивільного Кодексу, що встановлюють порядок усунення від спадкування спадкоємця, який ухилявся від виконання обов'язків щодо утримання спадкодавця.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції порушив правила підсудності, оскільки судом, якому підсудна вказана справа може бути Вінницький районний суд Вінницької області (за місцем проживання та реєстрації відповідача).

Також вказує, що ним не було заявлено про непідсудність даної справи Фастівському міськрайонному суду з поважних причин, оскільки він був з незалежних від нього причин не повідомлений як про існування позову так і про час та дату розгляду справи, хоча позивачу і було відомо як місце його реєстрації та проживання так і номер телефону.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам процесуального закону рішення суду не відповідає.

Відкриваючи провадження у справі суд вважав, що спір підсудний Фастівському міськрайонному суду Київської області.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 06 жовтня 2017 року ОСОБА_4 звернулась до Фастівського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_5, треті особи: Фастівським об'єднаний міський військовий комісаріат, Міністерство оборони України про усунення від права на отримання державної грошової допомоги, пов'язаною зі смертю військовослужбовця, зазначивши відповідачем ОСОБА_5, 1963 року народження, якого визнано безвісно відсутнім згідно рішення Полтавського районного суду від 06 травня 2005 року справа № 2-772.

Фастівським міськрайонним судом відкрито провадження у справі та ухвалено рішення за відсутності відповідача, який за таких обставин був позбавлений можливості надати свої заперечення по суті позову.

Відповідно до п. 5. ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв'язку з порушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.

Судом першої інстанції при розгляді справи та ухваленні рішення було порушено вимоги ст.ст. 109, 110 ЦПК України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017), а саме справу розглянуто з порушенням правил підсудності.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону N 2453-VI).

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 108 - 114 ЦПК).

Відповідно до ч.1 ст. 109 ЦПК України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017) позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Згідно вимог ч. 9 ст. 110 ЦПК України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017) позови до відповідача, місце реєстрації, проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Як вбачається з матеріалів справи, 09 жовтня 2017 року відкрито провадження у справі та направлено запит начальникові відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в місті Києві, для отримання відомостей про реєстрацію місця проживання ОСОБА_5 (а/с 31-32). Згідно відповіді, яка надійшла до Фастівського міськрайонного суду 27 жовтня 2017 року за даними адресно-довідкового відділу ОСОБА_5 зареєстрованим не значиться (а/с 69).

Рішенням Полтавського районного суду від 06 травня 2005 року визнано ОСОБА_5 безвісно відсутнім, останнім зареєстрованим місцем проживання якого є м. Полтава (а/с 9).

У зв'язку з викладеним та враховуючи положення ст. 109 ЦПК України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017) даний позов повинен був бути пред'явлений відповідно до ч.9 ст. 109 ЦПК України, яка діяла на час пред'явлення позову та відкриття провадження у справі, тобто за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи) .

З доданих до апеляційної скарги матеріалів, перевірених в судовому засіданні, вбачається, що місце проживання відповідача зареєстровано в АДРЕСА_1, що територіально знаходиться в Вінницькому районі Вінницької області (а/с 110-111).

Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про скасування ухваленого судом першої інстанції рішення, у зв'язку з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) та направлення справи на розгляд за встановленою законом підсудністю - за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача (ч. 1 ст. 27 ЦПК України).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 27, 268, 367, 368, 371, 372, 374, 378, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2017 року - скасувати, а цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи: Фастівський об'єднаний військовий комісаріат, Міністерство Оборони України про усунення від права на отримання державної грошової допомоги, пов'язаною зі смертю військовослужбовця направити на розгляд за встановленою територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Вінницького районного суду Вінницької області (21009, м. Вінниця, вул. Винниченка, 29).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: