Ухвала суду № 73259887, 04.04.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №289/2011/17 Головуючий у 1-й інст. Сіренко Н. С.

Категорія ч.3 ст.185, ч.1 ст.304 КК України Доповідач Шевченко В. Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року м. Житомир

Апеляційний суд Житомирської області в складі суддів:

Шевченко В.Ю., Кіянової С.В., Ляшука В.В.,

за участю секретаря судового засідання Велидчук І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальне провадження №12017060280000447 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Радомишльського районного суду Житомирської області від 04 січня 2018 року щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Моделів Радомишльського району Житомирської області, постійного місця проживання не має, останнім часом тимчасово проживаючого по АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.304 КК України,

за участю:

прокурора Лотуга Л.В.,

захисника Матюшенка О.М.,

представника потерпілого ОСОБА_6,

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_4, не оспорюючи фактичних обставин справи та правову кваліфікацію вчинених злочинів, просить вирок Радомишльського районного суду Житомирської області від 04 січня 2018 року в частині призначення покарання змінити та призначити більш м'яке покарання.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції, призначаючи покарання, не взяв до уваги усі пом'якшуючі обставини, а саме такі, як визнання вини, щире каяття, те, що він вибачився перед потерпілими.

Вироком Радомишльського районного суду Житомирської області від 04 січня 2018 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.304 КК України та призначено покарання:

- за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

- за ч.1 ст.304 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуту частину покарання, призначеної за вироком Богунського районного суду м. Житомира від 14.05.2014 року, та остаточно визначено покарання ОСОБА_4 5 (п'ять) років позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишено у виді тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_4 обчислювати з моменту затримання - 19.10.2017 року.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь цивільного позивача ОСОБА_7 майнову шкоду в розмірі 437,00 грн. та 5 000,00 грн. моральної шкоди, а всього 5 437,00 (п'ять тисяч чотириста тридцять сім) грн..

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь цивільного позивача ОСОБА_8 майнову шкоду в розмірі 512,00 грн..

Речові докази по справі: чоловічу текстильну куртку 52 розміру та електродріт, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів при Радомишльському ВП - повернуто власнику.

За обставин, встановлених судом першої інстанції та детально наведених у вироку, ОСОБА_4, будучи неодноразово судимим за вчинення злочинів проти власності, маючи дані судимості не знятими і не погашеними у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став і знову повторно, відбуваючи покарання умовно-достроково, вчинив злочин проти власності.

Так, 27.03.2017 року у вечірній час ОСОБА_4, достовірно знаючи про вік ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, матеріали стосовно якого виділені в окреме провадження, маючи психологічний вплив на нього, в ході спільної бесіди про можливість вчинення крадіжок, шляхом переконань, вмовлянь та особистим прикладом схилив спільно вчинити крадіжки чужого майна, втягуючи неповнолітнього у злочинну діяльність.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на крадіжку чужого майна, в цей же день близько 21 години ОСОБА_4 за попередньою змовою із неповнолітнім ОСОБА_9 повторно, враховуючи сприятливу для них обстановку, а саме те, що їх злочинні дії ніким не помічені та за ними ніхто не спостерігає, керуючись корисливим мотивом, разом прийшли до дачного господарства ОСОБА_7, яке розташоване по вул. Центральній в с. Городчин Радомишльського району Житомирської області, де руками вийняли скло в шибці вікна, після чого проникли в середину приміщення будинку, звідки таємно викрали: 22 метри електричного дроту, вартістю 13,50 грн. за метр на загальну суму 297,00 грн.; 2 алюмінієві карнизи, вартістю 65,00 грн. за кожен на загальну суму 130,00 грн. якими в подальшому розпорядились на власний розсуд. Вчиненими діями ОСОБА_4 та ОСОБА_9 заподіяли матеріальну шкоду ОСОБА_7 на загальну суму 427,00 грн..

Крім того, 27.03.2017 року близько 22-00 години, ОСОБА_4 за попередньою змовою із неповнолітнім ОСОБА_9, матеріали щодо якого виділені в окреме провадження, керуючись корисливим мотивом, разом прийшли до дачного господарства ОСОБА_8, яке розташоване по вул. Центральній в с. Городчин Радомишльського району Житомирської області, де, шляхом пошкодження шибки вікна, проникли в середину приміщення будинку, звідки таємно викрали: електричний дріт довжиною 25 м, вартістю 13,50 грн. за метр, на загальну суму 337,50 грн.; чоловічу текстильну куртку 52 розміру, вартістю 175,00 грн., якими в подальшому розпорядились на власний розсуд. Вчиненими діями ОСОБА_4 та ОСОБА_10 заподіяли матеріальну шкоду ОСОБА_8 на загальну суму 512,50 грн.

Продовжуючи свої злочинні дії, 27.03.2017 року, близько 23-00 години, ОСОБА_4 та неповнолітній ОСОБА_9, матеріали щодо якого виділені в окреме провадження, за попередньою змовою, керуючись корисливим мотивом, враховуючи сприятливу для них обстановку, а саме те, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, разом прийшли до господарства ОСОБА_11, яке розташоване по вул. Центральній, 44 в с. Городчин Радомишльського району Житомирської області, де, шляхом пошкодження шибки вікна, проникли в середину приміщення будинку, звідки таємно викрали: 9 м електричного дроту, вартістю 13,50 грн. за один метр на загальну суму 121,50 грн.; 4 алюмінієві карнизи вартістю 65,00 грн. кожен на загальну суму 260,00 грн.; жіночий спортивний костюм, вартістю 350,00 грн.; 3 пари спортивних штанів, вартістю 210,00 грн. за пару на загальну суму 630,00 грн. Вчиненими діями ОСОБА_4 та ОСОБА_10 заподіяли матеріальну шкоду ОСОБА_11 на загальну суму 1361 грн. 50 коп.

На апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 прокурором подано письмові заперечення. В запереченнях прокурор просить апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Радомишльського районного суду Житомирської області від 04 січня 2018 - без змін.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника Матюшенка О.М., які просили задовольнити апеляційну скаргу, представника потерпілих ОСОБА_6, який просив розглянути апеляційну скаргу на розсуд суду, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та вирок суду в межах ст.404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.304 КК України, за обставин, встановлених і викладених судом у вироку, обґрунтовано доказами, дослідженими у встановленому законом порядку, з чим погоджується апелянт і ніким із сторін кримінального провадження не оспорюється.

Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом при призначенні покарання усіх обставин кримінального провадження, є безпідставними.

Згідно ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд дотримався загальних засад, передбачених ст.ст.50, 65 КК України.

Так, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, при вирішенні питання щодо призначення покарання, судом першої інстанції враховано ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, те, що вчинені ОСОБА_4 кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст.185, ч.1 ст.304 КК України, відповідно до ст.12 КК України, є тяжкими, позицію потерпілих щодо міри покарання. Судом враховано дані, що характеризують особу винного, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини проти власності, має не зняті і не погашені у встановленому законом порядку судимості, вчинив нові умисні злочини в період іспитового строку, призначеного за попереднім вироком.

Як обставину, яка обтяжує покарання обвинуваченого, є рецидив злочинів.

Сукупність цих обставин було враховано судом першої інстанції при призначенні обвинуваченому покарання в межах санкції, передбаченої ч.3 ст.185, ч.1 ст.304 КК України.

З урахуванням того, що ОСОБА_4 вчинив злочини у період іспитового строку, призначеного за вироком Богунського районного суду м. Житомира від 14.05.2014р., суд призначив остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі, що є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого і сприятиме запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що при призначенні покарання суд не дотримався вимог ст.65 КК України.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, передбачених ст.412 КПК України, які би тягнули за собою безумовне скасування чи зміну судового рішення, у кримінальному провадженні не допущено.

Керуючись ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Радомишльського районного суду Житомирської області від 04 січня 2018 року щодо ОСОБА_4 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той же строк з моменту отримання копії судового рішення.

СУДДІ: