Ухвала суду № 73259170, 10.04.2018, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа №504/850/18

(1-м/504/1/18)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2018 року смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Жовтан П.В.,

секретаря Сокурцової Т.О.,

за участю прокурора Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області Рябоконь Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Доброслав Одеської області клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України, стосовно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Коноховка Климовицького району Могилевської області Республіки Білорусь, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

-засудженого за ч.3 ст.30, ч.5 ст.228.1 КК Російської Федерації

ВСТАНОВИВ:

До Комінтернівського районного суду Одеської області надійшло клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Нарімановського районного суду Астраханської області від 21.06.2016р. стосовно засудженого ОСОБА_2 у відповідність із законодавством України.

Як вбачається з даного клопотання та додатків до нього ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.30, ч.5 ст.228.1 КК Російської Федерації, а саме замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений з використанням інформаційно-телекомунікаційних мереж «Інтернет», групою осіб за попередньою змовою, у особливо великому розмірі, недоведений до кінця з причин, що не залежали від нього.

Вироком Нарімановського районного суду Астраханської області від 21.06.2016р., який набрав законної сили, ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.30, ч.5 ст.228.1 КК Російської Федерації, та засуджений до 9 (дев'яти) років позбавлення волі, без штрафу та без позбавлення права займати спеціальні посади чи займатися певним видом діяльності, з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму. Строк покарання обчислюється з 21.06.2016 року, при цьому зараховано в строк відбуття покарання час попереднього утримання під вартою з 16.03.2016 року по 20.06.2016 року.

У судове засідання представник Міністерства юстиції України в особі Шевченко К.Г. не з'явився про дату, час та місце проведення судового засідання, був сповіщений своєчасно, належним чином. У самому клопотанні просив суд розглянути дане клопотання без його участі.

Прокурор Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області Рябоконь Р.В., у судовому засідання не заперечував щодо розгляду клопотання за відсутності представника Міністерства юстиції України, саме клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання суд приходить до такого висновку.

Відповідно до положень ч.1 ст.7 КК України, громадяни України, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.1 ст.602 КПК України, вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Виконуючи вищевказані вимоги, а також положення ч.3 ст.603 КПК України, якою на суд покладено обов'язок встановити чи дотримані умови, передбачені міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або цією главою КПК України, суд зазначає, що чинними на території України є Конвенція про передачу засуджених осіб від 21.03.1983р. та Європейська конвенція про міжнародну дійсність кримінальних вироків від 28.05.1970р., які ратифіковані Україною 22.09.1995р. та 26.09.2002р. відповідно.

Згідно ст.9 Конституції України та ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ч.1 ст.4 Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків від 28.05.1970р., санкція може виконуватися іншою Договірною Державою тільки у разі, якщо згідно із її законодавством дія, за яку була встановлена санкція, була б злочином в разі її вчинення на її території, та особа, якій було встановлено санкцію, підлягала би покаранню, в разі якщо вона вчинила б цю дію там.

Пунктом b) ч.1 ст.9 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21.03.1983р. передбачено, що компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок з використанням судової або адміністративної процедури своєї держави і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями ст.11 Конвенції.

Згідно із п.п. а), с), d) ч.1 ст.11 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21.03.1983р., у випадку заміни вироку застосовуються процедури, передбачені законодавством держави виконання вироку. Замінюючи вирок, компетентний орган повинен враховувати зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку; повинен зарахувати у строк покарання весь період, впродовж якого засуджена особа була позбавлена волі; не повинен посилювати кримінальне покарання засудженої особи і не повинен вважати обов'язковими ніякі мінімальні строки позбавлення волі, які законодавство держави виконання вироку може передбачити за вчинення злочину або злочинів.

Відповідно до ч.3 ст.610 КПК України, під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави.

Згідно ч.4 ст.610 КПК України, при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків:

1) якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України;

2) якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.

Положеннями ч.1 ст.610 КПК України, передбачено, що клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України відповідно до ч.3 ст.609 цього Кодексу розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України протягом одного місяця з моменту його надходження.

Відповідно до ст.6 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21.03.1983р. та ч.2 ст.610 КПК України, Міністерством юстиції України до клопотання додано всі необхідні документи.

Згідно копії паспорта громадянина України, виданого Суворовським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 21.03.2010р., місце проживання ОСОБА_2 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1

Ч.3 ст.30, ч.5 ст.228.1 КК Російської Федерації, згідно якого ОСОБА_2 засуджено вироком Нарімановського районного суду Астраханської області від 21.06.2016р., передбачено, що замах на незаконний збут наркотичних засобів в особливо великому розмірі, вчинений групою осіб за попередньою змовою, карається позбавленням волі на строк від 15 до 20 років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 20 років або без такого, і зі штрафом в розмірі до одного мільйону рублів або в розмірі заробітної плати або іншого доходу засудженого за період до п'яти років, або без такого, або довічне позбавлення волі.

У відповідності з ч.3 ст.66 КК Російської Федерації строк чи розмір покарання за замах на злочин не може перевищувати трьох четвертих максимального строку чи розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК Російської Федерації.

Згідно ч.2 ст.15 КК України, замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Частиною 3 ст.307 КК України передбачено кримінальну відповідальність за незаконний збут наркотичних засобів за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах

Тому, відповідно до положень Кримінального кодексу України, дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч.2 ст.15, ч.3 ст.307 КК України, як закінчений замах на незаконний збут наркотичних засобів за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах. Санкція даної статті, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна.

Крім того, ч.3 ст.307 КК України передбачає таке додаткове покарання, як конфіскація майна засудженого.

Однак, Статтею 11 Конвенції заборонено посилювати кримінальне покарання засудженій особі державою виконання вироку. Заборонено також вважати обов'язковими жодні мінімальні строки позбавлення волі, які законодавство держави виконання вироку може передбачати за вчинення злочину або злочинів.

За таких підстав, враховуючи положення ст.11 Конвенції, при приведенні вироку Нарімановського районного суду Астраханської області від 21.06.2016р. у відповідність до законодавства України до ОСОБА_2 не може бути застосований такий вид додаткового покарання, як конфіскація майна засудженого.

Відповідно до ч.3 ст.68 КК України, за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті).

На підставі наведеного, керуючись ст.9 Конституції України, ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ч.4 Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків від 28.05.1970р, ст.ст.6, 9-11 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21.03.1983р., ст.81 Закону України «Про міжнародне приватне право», ст.ст.7,15, 307 КК України, ст.ст.369-372,376,602,603,606,609,610,614 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України - задовольнити.

Вирок Нарімановського районного суду Астраханської області від 21.06.2016р., яким ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Коноховка Климовицького району Могилевської області Республіки Білорусь, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.30, ч. 5 ст. 228.1 КК Російської Федерації, з урахуванням ч.3 ст.66, ч.1 ст.62 КК Російської Федерації, та засуджено до покарання у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму, привести у відповідність із законодавством України.

Визначити, що громадянин України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, при продовженні відбування покарання на території України повинен відбувати покарання за скоєний злочин, передбачений ч.2 ст.15, ч. 3 ст.307 КК України, у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обрахувати з 21.06.2016 року.

Зарахувати ОСОБА_2 у строк відбування покарання строк тримання під вартою з 16.03.2016 року по 20.06.2016 року.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через Комінтернівський районний суд Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення, органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, та прокурором.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу, не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: П.В. Жовтан