Рішення № 73258985, 03.04.2018, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/12733/16-ц

Категорія 38

2/295/236/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2018 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого-судді Слюсарчук Н. Ф.

За участі секретаря Давиденко Я. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 Б), третя особа: Друга житомирська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним, визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним та визнання права власності,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд із даним позовом до відповідача, з урахуванням уточнення позовних вимог просив, визнати:

- нікчемним заповіт, який складений ОСОБА_1 ОСОБА_4 на ім’я ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за №82;

- недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 11.06.2010 року в розмірі ? частини квартири № 23 за адресою: м. Житомир, по вул. Чапаєва, 15;

- право власності за позивачем на ? частину вказаної квартири в порядку успадкування після смерті дружини ОСОБА_5, 04.03.2009 року.

Позовні вимоги мотивує тим, що 04.03.2009 року померла його дружина ОСОБА_5, після смерті якої відкрилася спадщина на 1/4 частини квартири за адресою: м. Житомир, вул. С. Бандери (Чапаєва), 15, кв. 23, квартира належала останній та позивачу на праві власності в рівних частках. Вподальшому позивачем було встановлено, шо 2007 р. ОСОБА_5 склала заповіт на відповідача ОСОБА_2 О, який посвідчений Приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_3

Зазначає, що вважає даний заповіт недійним, оскільки у його дружини ОСОБА_5 на час складання заповіту був тяжкий стан здоров’я, захворювання обох очей «центральний хоріоретиніт» обох очей, у зв’язку з чим вона перебувала на обліку у лікаря офтальмолога та у зв’язку з хворобою під час складання заповіту ОСОБА_5 не могла ознайомитися зі змістом заповіту, який полягав обов’язковому посвідченню нотаріусом при свідках, у зв’язку із чим позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Позивач у судове засідання не з’явився надав до суду заяву, в якій просить слухати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі, заяви щодо розгляду справи без його участі суду не надав.

Треті особи приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та представник Другої житомирської державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явилися, хоча про час, місце розгляду справи повідомлялися належним чином, подали до суду заяви про слухання справу в їх відсутності.

Позовна заява у відповідності до положень п.9 ч.1 ст.1 Розділу ХІІІ ЦПК України в редакції, встановленій Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII розглянута за правилами чинного ЦПК України з урахуванням вимог до заяви, в редакції ЦПК України, що діяли до набрання чинності Законом України № 2147-VIII.

Згідно з ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням зазначених положень закону та думки позивача, який в наданій заяві не заперечував проти заочного розгляду справи, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

У зв'язку з неявкою всіх учасників справи в судове засідання, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 04.03.2009 року померла ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть, № 561 (а.с.5), яка являється жінкою позивача, що підтверджується свідоцтвом про шлюб виданого виконкомом Городищенської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, від 05.02.1977 року (а.с. 39).

За життя ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на праві приватної, спільної власності належала квартира №32 адресою: м. Житомир, вул. С. Бандери (Чапаєва), 15.

Після смерті ОСОБА_5, яка померла 04.03.2009 року була заведена спадкова справа № 328/2010 року, згідно матеріалів якої до нотаріальної контори у встановлений законом строк звернувся з заявою про прийняття спадщини за законом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини за заповітом від 29.04.2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_3, яким ОСОБА_5 заповіла квартиру №23 за адресою: м. Житомир, вул. С. Бандери (Чапаєва), 15, ( а.с.30-54).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.06.2009 року виданого державним нотаріусом Дугої житомирської державної нотаріальної кантори ОСОБА_6, ОСОБА_1 успадкував 1/4 частину квартири №23 за адресою: м. Житомир, вул. С. Бандери (Чапаєва), 15, що належала померлій на праві власності згідно свідоцтва №11061.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 2 статті 1236 ЦК України передбачено, що заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Вимоги щодо форми та змісту заповіту встановлені ст. 1247 ЦК України. Так, цією нормою Кодексу визначено, що заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до ч. 4. ст. 207 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 207 ЦК України якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа.

За приписами ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Недійсність окремого розпорядження, що міститься у заповіті, не має наслідком недійсності іншої його частини. У разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.

Заповіт є одностороннім правочином, а тому він повинен відповідати загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідно до ч. 2 ст. 1248 ЦК України нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 цього Кодексу).

Згідно з ч. 2 ст. 1253 ЦК України у випадках, встановлених абзацом третім частини другої статті 1248 і статтею 1252 цього Кодексу, присутність не менш як двох свідків при посвідченні заповіту є обов'язковою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

З метою визначення чи мала змогу ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, прочитати текст заповіту, складеного 29.04.2008 року, при наявності вад зору, від 03.05.2017 року, судом за клопотанням представника позивача була призначена посмертна судово-медична експертиза.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи №81 від 09.11.2017 року, експерти прийшли до висновку, малоймовірно, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 на момент складення заповіту 29.04.2008 року, могла самостійно прочитати текст самого заповіту, а також поставити самостійно підпис в ньому. /а.с. 119-121/

Згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи із змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частини 1, 2 ст. 77 ЦПК України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Стаття 80 ЦПК України презюмує, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими при розгляді справи, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, враховуючи, що спірний заповіт посвідчено з порушенням вимог чинного законодавства, в силу ст. 1257 ЦК України, останній є нікчемним.

Враховуючи, що визнання судом заповіту нікчемним, суд дійшов висновку, що у позивача виникає право на 1/2 частини спадщини за законом після смерті дружини - ОСОБА_5, а саме: квартири №23 за адресою: м. Житомир, вул. С. Бандери (Чапаєва), 15, а відтак позовні вимоги в справі є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Одночасно, ухвалюючи рішення на користь позивача, суд у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений останнім при зверненні до суду з позовом судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 207, 1233, 1247, 1253, 1257 Цивільного кодексу України, статтями 4, 12, 81, 89, 128, 130, 141, 247, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

Ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати заповіт, посвідчений 29.04.2008 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_3 зареєстрований в реєстрі за №821 від імені ОСОБА_5, померлої 04.03.2009 року - нікчемним.

Визнати свідоцтво про право на спадщину за законом від 11.06.2010 року в розмірі 1/4 частини квартири №23 по вулиці С. Бандери (Чапаєва), 15 в м. Житомирі на ім’я ОСОБА_1 - недійсним.

Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР- НОМЕР_1) - право власності в порядку успадкування на 1/2 частину квартири №23 по вулиці С. Бандери (Чапаєва), 15 в м. Житомирі після смерті дружини - ОСОБА_5.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 Б, РНОКПП НОМЕР відсутній), на користь ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР- НОМЕР_1) судовий збір в сумі 551 гривень 00 копійок та судовий збір в сумі 727 гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Н. Ф. Слюсарчук