Постанова № 73258739, 03.04.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/5458/16-ц 22-ц/774/521/К/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року м.Кривий Ріг

Справа № 210/5458/16-ц

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.

секретар судового засідання - Чубіна А.В.

сторони:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Металургійна районна у місті ради, Криворізька міська рада,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 12 жовтня 2017 року, яке ухвалено суддею Скотар Р.Є. (відомостей про час проголошення рішення суду та дати складання повного судового рішення матеріали справи не містять), -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Металургійної районної у місті ради про визнання права власності на самочинно збудований гараж.

В обґрунтування позову зазначив, що позивач є власником домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 26 грудня 2003 року, та земельної ділянки, площею 0,0732 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на підставі рішення Криворізької міської ради від 28.08.2013 року №2176.

У 2007 році позивач побудував на земельній ділянці, на якій розташоване домоволодіння АДРЕСА_1, гараж та протягом тривалого часу здійснював його експлуатацію.

Актом перевірки від 02.08.2016 року, складеним Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, встановлено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил та винесено припис про усунення даних порушень, у зв'язку з чим позивач звернувся до Криворізького міського голови з заявою про роз'яснення порядку узаконення самочинного будівництва, де йому було роз'яснено, що зазначене питання вирішується в судовому порядку.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд визнати за ним право власності на гараж, фундамент та підлога якого - бетон, стіни - цегла, покрівля - шифер, перекриття - підшивка, розміром 4,40 м х 7,40 м у складі домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 27 квітня 2017 року залучено до участі у справі у якості співвідповідача Криворізьку міську раду.

Рішенням Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 12 жовтня 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та незастосування судом норм матеріального права, які підлягали застосуванню до правовідносин сторін.

Зокрема, на думку позивача, суд дійшов помилкового висновку про те, що питання щодо визнання права власності на самочинно збудований гараж не було предметом розгляду компетентного державного органу, адже позивач звертався до Криворізької міської ради із заявою від 09.11.2016 року про надання роз'яснення з питання узаконення гаражу та йому було роз'яснено, що це питання може бути вирішено лише у судовому порядку.

Оскільки, на сьогоднішній день не існує законодавчо визначеної процедури прийняття органами державного архітектурно-будівельного контролю в експлуатацію об'єктів, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт, позивач обрав спосіб захисту порушеного права - звернення до суду з даним позовом, а тому суд не мав підстав для відмови у задоволенні позову.

Крім того, позивач не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ним не доведено відповідність самочинно збудованого ним гаражу санітарним та протипожежним нормам, адже у висновку ТОВ «Смарт Інжиринг» зазначено про відповідність гаражу усім вимогам та його придатність до експлуатації.

Також, позивач вважає, що суд повинен був задовольнити позов на підставі ст. 328, ч. 2 ст. 375, ч.ч. 3, 5 ст. 376 ЦК України, оскільки самочинне будівництво здійснене ним на належній йому земельній ділянці та не порушує права інших осіб.

Відповідач Криворізька міська рада надала письмовий відзив на апеляційну скаргу та докази його направлення іншим учасникам справи, у якому просила залишити рішення суду без змін, як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_3, яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року за № 2147-VІІІ, яким викладено в нових редакціях тексти, зокрема, Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчиненні окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Враховуючи те, що оскаржуване рішення суду ухвалене судом під час дії Цивільного процесуального кодексу України в редакції від 18.03.2004 року, законність та обгрунтованість оскаржуваного рішення перевіряється відповідно до положень такого кодексу.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 26.12.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциною Н.В., зареєстровано в реєстрі за №у-1921 та в КП «Криворізьке БТІ» 24.02.2004 року, номер запису 258, на праві приватної власності належить домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с. 7).

У період з 2005 року по 2007 рік позивачем самочинно побудовано гараж на межі домоволодінь АДРЕСА_2, після узгодження з власником сусідньої ділянки (а.с.12).

28.08.2013 року Криворізькою міською радою прийнято рішення № 2176 щодо передачі ОСОБА_1 у власність земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0,0732 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 (а.с.9).

Відповідно до Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно індексний номер 9634310 від 19.09.2013 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №9634788 від 19.09.2013 року, земельна ділянка розміром 0,0732 га за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться у приватній власності ОСОБА_1 з 19.09.2013 року (кадастровий номер НОМЕР_1), цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с.10,11).

Актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил 02.08.2016 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області встановлено, що на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 у Дніпропетровській області у період з 2005 року по 2007 рік збудовано гараж. Дозвільні документи на будівництво гаражу не оформлено. ОСОБА_1 попереджено про обов'язкове дотримання вимог забудови земельної ділянки при будівництві житлового будинку відповідно до отриманого будівельного паспорту (а.с.13).

На підставі Акту від 02.08.2016 року винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 02.08.2016 року, яким вимагається строком до 01.02.2017 року усунути виявлені порушення згідно чинного законодавства, а саме ст.4 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності та необгрунтованості.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Цивільний кодекс України передбачає загальні засади набуття права власності, зокрема ст.ст.316-323, 325, 328, 331, 334 ЦК України передбачено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном; усі суб'єкти права власності є рівними перед законом; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом; право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.

Відповідно до частини третьої статті 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Оскільки, будівництво гаражу було здійснено без належного дозволу та без належно затвердженого проекту, то, відповідно до приписів ст.376 ЦК України, не може бути визнано право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, а тому колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги щодо невірного застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» від 30 березня 2012 року за загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України, ч. 1 ст.3 ЦПК України). У зв'язку з цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватись за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Позивач не вжив заходів щодо оформлення права власності на нерухоме майно в позасудовому порядку і доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу.

Так, відповідно до ст. 5 Закону України «Про основи містобудування», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво об'єкту нерухомості вимагає розробки і затвердження у встановленому порядку компетентними органами проекту його будівництва та отримання дозволів і узгоджень у відповідних органів та служб на здійснення будівельних робіт.

Згідно з ч.5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Проектування та будівництво обєктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів; 6) реєстрація права власності на обєкт містобудування.

Відповідно до ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Відповідно до п. 4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого указом Президента України від 08.04.2011 №439/2011, Держархбудінспекція України, відповідно до покладених на неї завдань у визначених законодавством випадках видає дозволи на виконання будівельних робіт, відмовляє у видачі таких дозволів, анулює дозволи на виконання будівельних робіт; приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти, видає відповідні сертифікати та ін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 «Про Питанні прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» затверджено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, який визначає процедуру прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Так, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами сертифіката. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів в порядку, іншому, ніж встановлено вищевказаними нормативними актами, не передбачено.

Також, пунктом 49 постанови Кабінету міністрів України від 17.10.2013р. № 868 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на реконструйований або новостворенний об'єкт нерухомого майна заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає, серед іншого, документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.

У відповідності до Порядку прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення І та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24 квітня 2015 року № 79, прийняття в експлуатацію об'єктів здійснюється безоплатно органом державного архітектурно-будівельного контролю протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені такі об'єкти, за результатами технічного обстеження цих об'єктів шляхом реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, після складання Акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил 02.08.2016 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, позивач звернувся до Криворізького міського голови з заявою про роз'яснення порядку узаконення самочинного будівництва у зв'язку зі змінами в законодавстві (а.с. 22-23).

Листом відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради №М-31-П від 21.11.2016 року позивачу роз'яснено, що питання про визнання права власності на самочинне будівництво може бути вирішено в судовому порядку та повідомлено, що, крім звернення до суду, позивачу необхідно отримати від компетентних державних органів документ, який, відповідно до законодавства, засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (а.с. 24).

Однак, ОСОБА_1 не звертався до компетентних державних органів для вирішення питання про прийняття в експлуатацію гаражу, фундамент та підлога якого - бетон, стіни - цегла, покрівля - шифер, перекриття - підшивка, розміром 4,40 м х 7,40 м у складі домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

З огляду на те, що визнання судом права власності на самочинне будівництво можливе лише у тому разі, якщо у прийнятті такого об'єкта в експлуатацію було незаконно відмовлено та за умови дотримання визначених законом вимог, необхідних для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, а позивач до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській областііз заявою про введення збудованих нежитлових приміщень в експлуатацію не звертався, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що самочинне будівництво відповідає всім будівельним нормам колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки, ці обставини, враховуючи недотримання позивачем визначених законом вимог, необхідних для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, не мають правового значення при вирішенні даного спору.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 12 жовтня 2017 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне рішення суду складено 06 квітня 2018 року.

Головуючий:

Судді: