Ухвала суду № 73258565, 06.04.2018, Київський районний суд м. Одеси

_______________________ Справа № 520/12627/17

Провадження № 2-о/520/132/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2018 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

за участю секретаря Єгорової Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа – Одеська міська рада, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

ВСТАНОВИВ:

Заявник – ОСОБА_1 19 жовтня 2017 року звернувся до Київського районного суду міста Одеси з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, в якій просить суд встановити факт, що свідоцтво №584/97 про право власності на квартиру №70 в будинку №43, корп. 3 по вулиці Олександра Невського в місті Одесі, видане 20 жовтня 1997 року Управлінням по обліку, розподілу та реалізації житлової площі виконавчого комітету міської ради народних депутатів, на ім’я ОСОБА_2, належить – ОСОБА_3, померлій 13 лютого 2017 року.

В заяві заявник посилається на те, що 20 жовтня 1997 року Управлінням по обліку, розподілу та реалізації житлової площі виконавчого комітету міської ради народних депутатів, на ім’я ОСОБА_2 було видане свідоцтво №584/97 про право власності на квартиру №70 в будинку №43, корп. 3 по вулиці Олександра Невського в місті Одесі.

Однак згідно з паспортом громадянина України серії КМ 693641, виданим 27 грудня 2010 року Южненським МВ ГУМВС України в Одеській області, дані особи зазначені, як ОСОБА_3.

Заявник зазначив, що ОСОБА_3 є його матір’ю, яка 13 лютого 2017 року у віці 46 років померла, після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй за час життя майно, у тому числі на квартиру №70 в будинку №43, корп. 3 по вулиці Олександра Невського в місті Одесі.

Надалі, як зазначив заявник, він у шестимісячний законодавством строк звернувся до приватного нотаріуса Южненського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_3, померлої 13 лютого 2017 року, на підставі якої нотаріусом 02 червня 2017 року була заведена спадкова справа №14/2017.

Однак, листом від 03.10.2017 року №370/02-14 приватний нотаріус повідомила його, що за результатами правового аналізу документів спадкової справи №14/2017 встановити належність померлій ОСОБА_3 спадкового майна, а саме квартири №70, розташованої за адресою: місто Одеса, вулиця Олександра Невського, будинок 43, корпус 3 не уявляється можливим, оскільки свідоцтво №584/97 про право власності на вищезазначену квартиру, видано на ім'я ОСОБА_2 та право власності, згідно відмітки на вказаному свідоцтві, зареєстровано також за ОСОБА_2. У зв’язку з чим, нотаріус повідомила заявника, що до усунення цієї невідповідності видати свідоцтво про право на спадщину на частку вказаної квартири або у цілому на квартиру в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, померлої 13 лютого 2017 року, не уявляється можливим.

Також приватним нотаріусом роз’яснено ОСОБА_1 його право на звернення до суду з відповідною заявою, у зв’язку з чим останній був вимушений звернутись до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, з метою оформлення спадкових справ та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його матері.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу на підставі вказаної заяви було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 31.10.2017 року відкрито провадження по справі на підставі вказаної заяви та призначено дату, час і місце проведення судового засідання.

У судове засідання заявниця заявник ОСОБА_1 не з’явився, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, 06.04.2018 року представник заявника надала до суду заяву в якій заявлені вимоги підтримала, просить суд заяву задовольнити, розгляд справи провести за її відсутності.

Представник заінтересованої особи - Одеської міської ради у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце проведення якого повідомлений належним чином, 13.12.2017 року надав до суду заяву, в якій просить суд розгляд справи провести за його відсутності.

Згідно з ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У зв’язку з поданням заявником та заінтересованою особою заяв про розгляд справи за їх відсутності, судом було ухвалено провести розгляд справи за відсутності сторін по справі.

Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 листопада 1968 року народився заявник - ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ЯК №512366, актовий запис №81 від 13 грудня 1968 року, в якому в графі відомості про батько вказано – ОСОБА_5 (російською - ОСОБА_6), в графі відомості про матір – ОСОБА_3 (російською - ОСОБА_7).

27 грудня 2010 року Южненським МВ ГУМВС України в Одеській області видано паспорт громадянина України серії КМ 693641 на ім’я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Також з наданих до суду документів вбачається, що 20 жовтня 1997 року Управлінням по обліку, розподілу та реалізації житлової площі виконавчого комітету міської ради народних депутатів, було видане свідоцтво №584/97 про право власності на квартиру №70 в будинку №43, корп. 3 по вулиці Олександра Невського в місті Одесі, на ім’я ОСОБА_2, якою зареєстровано право власності на вказану квартиру в КП «ОМБТІ та РОН», за №111 доп.пр3-р.№3129, що підтверджується відповідним записом на зворотньому аркуші свідоцтва (а.с.9,10).

13 лютого 2017 року у віці 46 років померла матір заявника – ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть І-ЖД №482027, про що 14 лютого 2017 року Южненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області складено відповідний актовий запис №46.

Внаслідок смерті особи або оголошення її померлою відкривається спадщина. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ст. 1220 ЦК України)

Згідно положень ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а можливими спадкоємцями за законом визначено фізичних осіб, які є живими на час відкриття спадщини (ст. 1222 ЦК України).

Право на спадкування, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Так судом встановлено, що заявник – ОСОБА_1, як спадкоємець першої черги після смерті своєї матері, звернувся до приватного нотаріуса Южненського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_3, померлої 13 лютого 2017 року, на підставі якої нотаріусом 02 червня 2017 року була заведена спадкова справа №14/2017.

Листом від 03.10.2017 року №370/02-14 приватний нотаріус Южненського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_1, що за результатами правового аналізу документів спадкової справи №14/2017 встановити належність померлій ОСОБА_3 спадкового майна, а саме квартири №70, розташованої за адресою: місто Одеса, вулиця Олександра Невського, будинок 43, корпус 3 не уявляється можливим, оскільки свідоцтво №584/97 про право власності на вищезазначену квартиру, видано на ім'я ОСОБА_2 та право власності, згідно відмітки на вказаному свідоцтві, зареєстровано також за ОСОБА_2. У зв’язку з чим, нотаріус повідомила заявника, що до усунення цієї невідповідності видати свідоцтво про право на спадщину на частку вказаної квартири або у цілому на квартиру в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, померлої 13 лютого 2017 року, не уявляється можливим.

У зв’язку з існуванням розбіжностей в написанні прізвища матері заявника, померлої 13 лютого 2017 року, у правовстановлюючому документі та свідоцтві про право власності на житло, ОСОБА_1 позбавлений можливості оформити спадкові права на спадщину за законом після смерті матері та був вимушений звернутись до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Згідно з ч.1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом 6 частини 1 статті 315 ЦПК України, передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до роз'яснень, викладених в п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5 (із змінами), при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, ; не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

При цьому, як вбачається з листа Верховного Суду України «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документа можуть подавати, зокрема, спадкоємці померлої особи - власника цього документа для оформлення спадкових прав.

Аналогічна позиція висловлена Пленумом Верховного Суду України у п.2 Постанови від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування», відповідно до якого якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

При викладених обставинах, з урахуванням того, що заявник є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3, померлої 13.02.2017 року, однак не може оформити свої спадкові права у зв'язку з розбіжностями у написанні прізвища спадкодавця у свідоцтві про смерть, правовстановлюючому документі та свідоцтві про право власності на квартиру, суд дослідивши, оцінивши та проаналізувавши надані докази в їх сукупності дійшов до висновку, що факт належності ОСОБА_3, померлій 13 лютого 2017 року, свідоцтва №584/97 про право власності на квартиру №70 в будинку №43, корп. 3 по вулиці Олександра Невського в місті Одесі, виданого 20 жовтня 1997 року Управлінням по обліку, розподілу та реалізації житлової площі виконавчого комітету міської ради народних депутатів, на ім’я ОСОБА_2, слід вважати встановленим, тому заява підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 77, 81, 293, 315 ч.1 п. 6, 319 ЦПК України, п. 15.5 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 (місце проживання: 65481, АДРЕСА_1), заінтересована особа – Одеська міська рада (місцезнаходження: 65004, м. Одеса, пл. Думська, 1), про встановлення факту належності правовстановлюючого документу – задовольнити.

Встановити факт, що свідоцтво №584/97 про право власності на квартиру №70 в будинку №43, корп. 3 по вулиці Олександра Невського в місті Одесі, видане 20 жовтня 1997 року Управлінням по обліку, розподілу та реалізації житлової площі виконавчого комітету міської ради народних депутатів, на ім’я ОСОБА_2, належить – ОСОБА_3, померлій 13 лютого 2017 року.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Головуючий Калініченко Л. В.