Ухвала суду № 73258406, 06.04.2018, Київський районний суд м. Одеси

___________________

Справа № 520/3792/18

Провадження № 2-а/520/332/18

УХВАЛА

про направлення справи за підсудністю

06.04.2018 року суддя Київського районного суду м. Одеси Куриленко О.М., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_2, третя особа Публічне акціонерне товариство «Перший Український ОСОБА_3», про визнання неправомірних дій приватного виконавця та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

02 квітня 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить: визнати правомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_2; скасувати постанову ВП № 55069382 від 06.11.2017 року про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з його догоду боргу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_2.

В обґрунтування свого позову посилається на те, що 15 лютого 2018 року фінансовим відділом Південного регіонального управління Прикордонної Служби України було отримано постанову приватного виконавця ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого напису № 3511 від 07.07.2017 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 Позивач стверджує, що про факт винесення постанови про стягнення заборгованості він дізнався 19 березня 2018 року. У виконавчому написі № 3511 від 07.07.2017 з нього стягується на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_3» заборгованість в сумі 19 844,24 гривень. У Постанові приватного виконавця сказано що борг становить 22029, 66 гривень. Постановою приватного виконавця звернуто стягнення в розмірі 20 % відсотків від заробітної плати

Позивач стверджує, що дане стягнення накладено неправомірно, сума боргу завищена, оскільки його не було повідомлено навіть про відкриття виконавчого провадження по справі. Не враховано, що на даний час з нього стягують аліменти на неповнолітніх дітей у розмірі 33% з доходу. Не враховано, що він є військовослужбовцем і знаходиться на дійсній військовій службі.

Таким чином, вважає, що постанова про відкриття провадження винесена безпідставно, що в свою чергу і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Куриленко О.М.

Суддя, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що даний адміністративний позов не відноситься до предметної юрисдикції місцевого загального суду, виходячи з наступного.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч.1 ст.2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

За приписами п.1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Так, у відповідності до частини 1 статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; адміністративні справи, пов’язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; адміністративні справи, пов’язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.

Статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. За приписами ч. 1 цієї статті учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частина 5 вказаної статті передбачає, що адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Між іншим, суддя звертає увагу, що відповідно до ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

З наведеного випливає, що положення Закону визначають підвідомчість спорів щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення залежно від суду, який видав виконавчий документ.

Водночас, приписи частини другої ст. 74 Закону визначають, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Тобто, положення ч. 2 ст. 74 Закону стосуються виконання будь-яких рішень інших органів, в той час, як ч.1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) визначає порядок оскарження рішень дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання тільки судового рішення.

З цього приводу суддя зауважує, що постанова про відкриття провадження може бути винесена державним виконавцем не лише щодо виконання судового рішення, а і під час виконання інших виконавчих документів.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова від 06.11.2017 про відкриття виконавчого провадження винесена в рамках виконавчого провадження №55069382, відкритого з примусового виконання виконавчого напису № 3511 виданого 07.07.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5

Отже, суддя вважає, що предметно дана адміністративна справа підсудна ОСОБА_6 окружному адміністративному суду, що передбачено ч. 2 ст. 20 КАС України, згідно якої Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Таким чином, Київський районний суд м. Одеси не є належним судом для розгляду даної справи, яка за предметно-територіальною юрисдикцією на даний час підсудна ОСОБА_6 окружному адміністративному суду .

Відповідно до вимог ст. 318 КАС України прийняте судом рішення з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Згідно із п.2 ч.1 ст.29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч.1 ст.30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 20, 29, 30, 294-295 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_2, третя особа Публічне акціонерне товариство «Перший Український ОСОБА_3», про визнання неправомірних дій приватного виконавця та скасування постанови - передати на розгляд до ОСОБА_6 окружного адміністративного суду (м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14).

Передачу справи на розгляд до ОСОБА_6 окружного адміністративного суду (м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14) здійснити на підставі даної ухвали не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до ОСОБА_6 апеляційного адміністративного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Куриленко О. М.