Рішення № 73257790, 03.04.2018, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/283/18

Провадження № 2/486/293/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого Франчук О. Д.

секретаря с/з Деменко К.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів ,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

14.03.2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів. Позовні вимоги мотивує тим, що 16.08.2014 року зареєстрували з відповідачем шлюб. Від шлюбу мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказує, що спільне життя з відповідачем не склалось, шлюбні відносини не підтримують. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, син знаходяться на її утриманні. Просить стягнути зі ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини його доходу, до повноліття дитини.

ІІ. Заяви та клопотання учасників справи.

Перед початком судового засідання сторони направили до суду письмові заяви, в яких просять розглянути справу без їх участі. Позивачка вказує, що підтримує позовні вимоги, відповідач зазначив, що визнає позов у повному обсязі.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 15.03.2018 року, було відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового засідання в порядку спрощеного провадження.

У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не велось.

ІV.Фактичні обставини встановлені судом та змін спірних правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2, перебувають у шлюбі зареєстрованому 16.08.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Южноукраїнського міського управління юстиції у Миколаївській області, актовий запис № 218 (а.с. 6).

Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).

V. Оцінка суду.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Частинами другою та третьою статті 51 Конституції України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст. 11 ЗУ "Про охорону дитинства", батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей.

Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя (ч.ч. 2, 3 ст. 150 Сімейного кодексу України).

Таким чином, суд вважає, що відповідач нарівні зі позивачкою зобов'язаний нести витрати по утриманню сина та забезпечувати прожитковий мінімум для дитини.

Відповідно до роз'яснень, наданих у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно з вимогами ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частині від доходу його матері, батька і (або) в твердій грошовій сумі.

На підставі ч. 2 ст. 182 ч. 2 Сімейного кодексу України, в редакції Законів № 2901-IV від 22.09.2005, № 2037-VIII від 17.05.2017, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Сімейного Кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Сторонами визнано, що їх неповнолітня дитина перебуває на утриманні позивачки. Таким чином з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню аліменти на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14.03.2018 року і до його повноліття.

Частиною 1 ст. 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Згідно п.1) ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на те, що позивачку при зверненні до суду було звільнено від сплати судового збору па підставі п.3) ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 2-13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 354, 355, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Южноукраїнська Миколаївської області, ІПН: НОМЕР_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_2, ІПН: НОМЕР_2, зареєстрованої в АДРЕСА_1, аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14.03.2018 року і до повноліття дитини.

Допустити негайне виконання рішення в межах платежу за один місяць.

Стягнути зі ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Южноукраїнська Миколаївської області, ІПН: НОМЕР_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2, судовий збір на користь держави (р/р 31216206700010, код КЕКД 22030001, "Судовий збір ( Державна судова адміністрація України, 050)", отримувач державний бюджет м. Южноукраїнська, код 37753202, банк одержувача - ГУДСКУ в Миколаївській області, МФО банку 826013 ) в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп..

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно п. п.15.5, 15.15, п.15, розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Южноукраїнського

міського суду О. Д. Франчук