Рішення № 73257775, 23.03.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/9286/17

Провадження № 2/185/802/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2018 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Палюх Т.Д.., при секретарі судового засідання Андруховій Ю.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Павлоградської районної державної адміністрації, третя особа: Друга Павлоградська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за заповітом

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Павлоградської районної державної адміністрації, третя особа: Друга Павлоградська державна нотаріальна контора, в якому просить визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 2,2860 га кадастровий номер НОМЕР_3 в порядку спадкування за заповітом після померлої її бабусі ОСОБА_3

Позов обґрунтовано тим, що її дідові ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 05.07.2002 року належала земельна ділянка площею 6,858 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Новоруської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області. ІНФОРМАЦІЯ_3 її дід помер. Після нього спадщину прийняли його дружина (баба позивачки) ОСОБА_3, його донька (мати позивачки) ОСОБА_5 і його син (дядько позивачки) ОСОБА_6. Всі спадкоємці 20.07.2009 року отримали свідоцтва про право на спадщину за законом, в тому числі ОСОБА_3 за НОМЕР_4. Таким чином, земельна ділянка була поділена між трьома спадкоємцями по 1/3 частці кожному, що становить 2,286га.

У зв'язку з поділом земельної ділянки площею 6,858 га реєстраційною службою Павлоградського МРУЮ замість свідоцтв про право на спадщину за законом спадкоємцям були видані свідоцтва про право власності на нерухоме майно. ОСОБА_3 таке свідоцтво було видане 29.03.2014 року за № НОМЕР_5. Земельній ділянці, яку вона отримала у спадщину було присвоєно кадастровий номер НОМЕР_3.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3 Згідно заповіту від 22.06.2016 року, все своє майно остання заповіла позивачу. Позивач прийняла спадщину, але 17.05.2017 року нотаріусом Другої Павлоградської державної нотаріальної контори їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки площа земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3, яка зареєстрована за ОСОБА_3 відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 25.04.2017 року становить 2,2860 га, а відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.05.2017 року - 0,286 га (допущена технічна помилка (описка), а саме: помилково зазначена площа земельної ділянки - 0,286 га замість правильної площі 2,286 га). В досудовому порядку вказану помилку виправити немає законних підстав, тому просить визнати за нею право власності на вказану земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.

У судове засідання представник позивача не з'явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, жодних заяв не надав.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Суд ухвалив розглянути справу заочно.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_6, виданого за розпорядженням голови Павлоградської районної державної адміністрації від 05.07.2002 року за № 287-р, належала земельна ділянка, площею 6,858 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Новоруської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (а. с. 6)

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть(а. с. 5).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-1204682592017 від 25.04.2017 земельна ділянка площею 2,2860 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новоруської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, кадастровий номер НОМЕР_3 належить ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.07.2009 ВМІ №392852(а.с. 11).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 померла, підтверджується свідоцтвом про смерть(а. с. 9).

Відповідно до заповіту, посвідченого 22 червня 2016 року секретарем виконкому Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 все належне їй майно заповіла позивачці (а. с. 10).

З постанови Другої державної нотаріального контори про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 17 травня 2017 року слідує, що спадкова справа до майна померлої ОСОБА_3 заведена 08 грудня 2016 року на підставі заяви позивачки про прийняття спадщини. 17 травня 2017 року позивачка звернулась в дану нотаріальну контору для оформлення спадщини відносно земельної ділянки, яка належала її бабі ОСОБА_3 Але їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_3 у зв'язку розбіжністю площ земельної ділянки, зазначених у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яка становить 0,2860 га та у Державному земельному кадастрі, яка становить 2,2860 га (а. с. 17).

Згідно копії Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав від 17 травня 2017 року № 87337325 площа земельної ділянки, яка належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 29.03.2014 року Реєстраційною службою Павлоградського МРУЮ, кадастровий номер НОМЕР_3, становить 0,2860 га. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно видане у зв'язку з поділом раніше сформованої земельної ділянки замість свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.07.2009 року(а. с. 12).

Зазначене свідчить, що Реєстраційною службою Павлоградського МРУЮ замість свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.07.2009 року у зв'язку з поділом раніше сформованої земельної ділянки, яка належала ОСОБА_4, видала ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 29.03.2014 року. При внесенні на підставі виданого свідоцтва відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєстратором була допущена помилка (описка), а саме: помилково зазначена площа земельної ділянки - 0,286 га замість правильної площі 2,286 га.

Враховуючи, що відомості в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно площі спірної земельної ділянки різняться, а у позивачки відсутні оригінал свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.07.2009 року та виданого на підставі нього свідоцтва про право власності від 29.03.2014 року, які видавались ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку, позивач позбавлена можливості оформити за собою права власності на дану земельну ділянку в нотаріальному порядку.

Пунктом 23 Постанови пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Частиною 1 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тобто позовні вимоги є законними та обґрунтованими матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 259, 265, 280-283, ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2, що зареєстрована: АДРЕСА_1, право власності на земельну ділянку площею 2,2860 га, розташовану на території Новоруської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, вид використання - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_3 в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т. Д. Палюх