Постанова № 73256907, 04.04.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2018 р. м.Одеса Справа № 815/3345/17

Категорія: 6 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Джабурія О.В.

суддів: Кравченко К.В. , Вербицька Н. В.

при секретарі: Філімович І.М.

за участю:

представника апелянта: адвоката Завальнюка Д.Ю. (довіреність від 05.05.17р.)

представника відповідача: Какубері Д.С. (довіреність від 17.01.18р.)

представника третьої особи - адвоката Навроцької І.С. (довіреність від 31.08.17р.)

розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Громадської організації «Автостоянка «Промінь» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року у справі за позовом Громадської організації «Автостоянка «Промінь» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройконсалтинг», ТОВ «БАУ», про визнання протиправним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ 115161182666 від 27.04.2016 року,

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Громадської організації «Автостоянка «Промінь» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройконсалтинг», ТОВ «БАУ» про визнання протиправним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ 115161182666 від 27.04.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 115161182666 від 27.04.2016 року з порушенням норм чинного законодавства, зокрема ч.1. ст.26, ч.1. ст. 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст.ст. 34, 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст. 37 Закону України «Про основи містобудування». За таких обставин просив суд визнати протиправним та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 115161182666 від 27.04.2016 року.

Представник відповідача, згідно наданих заперечень, просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначив, що ДАБІ України при видачі дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ 115161182666 від 27.04.2016 року діяв у відповідності та з дотриманням вимог чинного законодавства, зокрема ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ № 553 від 23.05.2011 року та Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою КМУ №466 від 13.04.2011 року.

Представник третьої особи ТОВ «Стройконсалтинг» у задоволенні адміністративного позову Громадської організації «Автостоянка «Промінь» до Державної архітектурно - будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ 115161182666 від 27.04.2016 року просив відмовити у повному обсязі, посилаюсь на обставини, зазначені у письмових поясненнях (вх. №24430/17 від 05.09.2017 року). Так, представник третьої особи ТОВ «Стройконсалтинг» зазначив, що позивач не має права користування земельною ділянкою, оскаржуваний дозвіл жодним чином не порушує будь-яких прав та інтересів позивача та відповідач у даній справі видав дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 115161182666 від 27.04.2016 року з дотриманням встановленого законом порядку.

Третя особа ТОВ «БАУ» подала клопотання про розгляд даної справи за відсутністю представника ТОВ «БАУ» у зв'язку із неможливістю брати участь у судових засіданнях.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року у задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.

Громадська організація «Автостоянка «Промінь» звернулась з апеляційною скаргою на вказану постанову, просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апелянт посилається на те, що забудова території, на якій розташована стоянка, порушує інтереси як громадської організації в цілому, так і інтереси кожного з її членів, яких налічується 315 осіб. Тому апелянт вважає, що в даному випадку у громадської організації існує об'єктивний інтерес щодо користування та експлуатації території автостоянки. Автостоянка є конкретним матеріальним благом, яким користуються члени громадської організації. При цьому апелянт вважає, що видача дозволу на забудову території, на якій фактично розташована автостоянка, порушує його законні інтереси.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

Колегією суддів встановлено, що 27 квітня 2016 року ДАБІ України видано дозвіл на виконання будівельних робіт замовнику ТОВ «Стройконсалтинг» на виконання будівництва групи багатоповерхових житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом, перша черга будівництва за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, 45-а.

При наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

З метою отримання дозволу подається заява, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою); 3) проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку; 4) копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту; 5) копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд; 6) інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати.

Так, всі документи, необхідні для отримання дозволу на виконання будівельних робіт, були надані ТОВ «Стройконсалтинг» до ДАБІ України, копії відповідних документів було додано відповідачем до заперечень на адміністративний позов, а також третьою особою ТОВ «Стройконсалтинг» у додатках до своїх пояснень по справі.

Як вбачається з матеріалів справи, дозвіл на виконання будівельних робіт було надано на проведення першої черги будівництва, а надані до заяви про отримання дозволу документи стосувались саме першої черги будівництва.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Процедура виконання будівельних робіт визначена Порядком виконання будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 р.

Згідно п.3 ч.1 ст. 34, ч.2. ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Вказані документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва

Згідно ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно ч.1 ст.31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в редакції чинній на момент видачі оскаржуваного дозволу, проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

В матеріалах справи наявний експертний звіт №16-2244-15, виконаний ДП «Укрдержбужекспертиза» за проектом будівництва групи багатоповерхових житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом по АДРЕСА_1, 45-а, перша черга будівництва, у якому зазначено, що на території першої та другої черги будівництва знаходиться напівзруйнована двоповерхова споруда колишнього дитячого садка.

Як пояснив представник третьої особи ТОВ «Стройконсалтинг», територія, на якій здійснюється перша черга будівництва і стосовно якої надавалася документація до відповідача для отримання дозволу на виконання будівельних робіт, фактично збігається з територією за адресою: АДРЕСА_2 за кадастровим номером НОМЕР_1.

Тобто, оскаржуваний дозвіл жодного відношення до проведення будівельних робіт на території місцезнаходження позивача не має, оскільки перша черга будівництва здійснюється за адресою: АДРЕСА_2, а позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

ОБҐРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН

Апелянт вказує на порушення його інтересу діями відповідача та порушення вищезазначених норм Закону України «Про архітектурну діяльність».

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) по справі №1-10/2004 поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

При цьому вбачається, що жодний з інтересів апелянта з боку відповідача не порушується, оскільки дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 115161182666 від 27.04.2016 року не перешкоджає позивачеві користуватися земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1.

Апелянтом не було надано доказів на підтвердження право власності чи користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1. У матеріалах справи міститься копія Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія НОМЕР_3, у якому зазначено, що Громадська організація «Автостоянка «Промінь» зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, копія Розпорядження виконавчого комітету Суворовської районної ради народних депутатів від 01.02.1996 №8 про реєстрацію тимчасової відкритої автомобільної автостоянки «Промінь» за адресою АДРЕСА_1 та копія Договору №09/07 від 27.12.2006 року на експлуатацію тимчасових оплатних стоянок автотранспорту.

При цьому, представник третьої особи ТОВ «Стройконсалтинг» у додатках до своїх пояснень додав Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію іншого речового права, згідно якого земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 перебуває на праві користування у ТОВ «Стройконсалтинг» на основі Додаткового договору (угоди) про поновлення договору оренди землі, копія якого міститься в матеріалах справи.

Апелянт вважає, що при видачі оскаржуваного дозволу відповідач діяв не в межах наданих повноважень, оскільки цільовим призначенням земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_2 - є В.03 «Землі громадської забудови», відтак земельна ділянка не призначена для будівництва багатоповерхового житлового будинку.

Колегія суддів критично ставиться до вказаних доводів апелянта, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; г) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно з ч. 1 ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Процедура зміни цільового призначення земельної ділянки визначена ч.ч. 2, 3 ст. 20 ЗК України.

Таким чином, ЗК України чітко встановлено, що за проектами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури здійснюється зміна цільового призначення земельних ділянок, тобто переведення земельної ділянки з однієї категорії, визначеної у ч.1 ст. 19 ЗК України, в іншу. Така вимога законодавства обумовлена різними правовими режимами таких земельних ділянок та умовами їх використання.

Разом з тим, відповідно до ч.5 ст. 20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Так, до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування (ст. 38 ЗК України).

Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010р. до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки, як землі житлової забудови, так і землі громадської забудови належать до однієї категорії земель - «землі житлової та громадської забудови» (п. б ч.1 ст. 19 ЗК України).

Як вбачається з листа Державного комітету по земельних ресурсах України № 14-17-7/9942 від 27.12.2006 р. «Щодо використання земель не за цільовим призначенням», якщо земельна ділянка була надана для розміщення об'єкта чи для використання в межах будь-якої категорії відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України, але через якийсь час там було розташовано інший об'єкт чи вона використовується по іншому, але в межах тієї категорії, що була першочергово надана, то використання земельної ділянки не за цільовим призначенням в цьому випадку відсутнє.

Аналогічну позицію висловлено Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 19 жовтня 2016 року у справі №К/800/19108/16, К/800/19112/16, від 19 листопада 2015 року у справі №К/800/25039/15).

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апелянта є необґрунтованими, а заявлені позовні вимоги безпідставними. Апелянтом не надано жодних належних доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308; 310; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Громадської організації «Автостоянка «Промінь» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 10.04.2018 року.

Головуючий суддя Джабурія О.В.Судді Кравченко К.В. Вербицька Н. В.