Постанова № 73256824, 10.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 825/1171/18 Суддя першої інстанції: Падій В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, третя особа - ОСОБА_1, про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2018 року Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України (далі - Позивач, Чернігівське ОУПФ) звернулося до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, у подальшому заміненого на належного відповідача - Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (далі - Відповідач, УДВС ГТУЮ у Чернігівській області) про визнання неправомірними та скасування постанов головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Чернігівській області Данілевського О.М. від 09.02.2018 року №55383136 та №55382909.

Протокольною ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.03.2018 року залучено до участі у справі ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (далі - Третя особа, ОСОБА_1.).

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.03.2018 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що обов'язковою умовою для накладення штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин, водночас, оскільки призначення і перерахунок пенсії проведено Позивачем вірно на підставі довідки від 14.11.2017 року №18-103 та постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 саме з 07.03.2017 року, а зміна з 01.09.2017 року розміру заробітної плати працівників прокуратури не охоплювалася правовідносинами, що були предметом розгляду у справі №751/2403/17, твердження про невиконання Чернігівським ОУПФ судового рішення є безпідставними.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Третя особа подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на безпідставному роз'ясненні Чернігівським окружним адміністративним судом рішення Деснянського районного суду міста Чернігова. Вказує на те, що, оскільки пенсію ОСОБА_1 було призначено з 21.11.2017 року, то для її перерахунку, починаючи з 01.09.2017 року, необхідно було застосовувати розмір заробітної плати працівників прокуратури, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №657. Неврахування судом першої інстанції наведених обставин, на думку Апелянта, стало підставою для помилкового висновку про протиправність прийнятих Відповідачем постанов про накладення штрафу.

Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 03.04.2018 року, який у подальшому було відкладено на 10.04.2018 року.

У відзиві на апеляційну скаргу Чернігівське ОУПФ просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування своєї позиції звертає увагу на зміст резолютивної частини постанови суду у справі №751/2403/17. Крім того, наголошує, що згадане судове рішення було виконано Позивачем у повному обсязі, адже призначення пенсії здійснювалося згідно даних довідки про заробітну плату станом на 07.03.2017 року, а питання щодо подальшого перерахунку пенсії Деснянським районним судом міста Чернігова у справі №751/2403/17 не вирішувалося. Крім іншого, підкреслює на відсутності у державного виконавця повноважень на здійснення зміни способу і порядку виконання рішення, оскільки відповідними дискреційними правами наділений лише суд, який розглянув відповідну справу.

Інші учасники справи у межах установленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не направили.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області Назаренко М.Б. 14.12.2017 року винесені постанови про відкриття виконавчого провадження №55383136 (а.с. 36) та №55382909 (а.с. 67) на виконання виконавчих листів, виданих Деснянським районним судом міста Чернігова 30.11.2017 року у справі №751/2403/17 (а.с. 35, 65).

Зі змісту постанови від 14.12.2017 року №55383136 вбачається, що виконавче провадження відкрито з метою виконання постанови Деснянського районного суду міста Чернігова у справі №751/2403/17 в частині зобов'язання Чернігівського ОУПФ здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії по інвалідності згідно ч. 2, 9 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» з моменту встановлення інвалідності, починаючи з 07.03.2017 року.

Згідно постанови від 14.12.2017 року №55382909 виконавче провадження відкрито з метою виконання постанови Деснянського районного суду міста Чернігова у справі №751/2403/17 в частині зобов'язання Чернігівського ОУПФ призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності згідно ч. 2, 9 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» з моменту встановлення інвалідності, починаючи з 07.03.2017 року.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що Чернігівським ОУПФ 21.11.2017 року прийнято розпорядження №3938, яким ОСОБА_1 призначено пенсію згідно Закону України «Про прокуратуру» з 07.03.2017 року у розмірі 60% заробітку в сумі 5 688,28 грн. (а.с. 13).

09.01.2018 року Третя особа звернулася до Відповідача із заявою, в яких просила винести постанову про накладення на Позивача штрафу та попередити його про кримінальну відповідальність за повторне невиконання судового рішення у встановлений державним виконавцем строк (а.с. 37-39).

15.01.2018 року головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області Данілевським О.М. винесено вимоги виконавця № 245,246, в яких останній вимагав виконати рішення суду у повному обсязі, з урахуванням того, що станом на 04.09.2017 року заробітна плата, з якої необхідно вираховувати 60 % розмір пенсії, складала 9501,76 грн. (15836,26 грн. х 60%), та надати підтвердження такого виконання (а.с. 58,68).

Листом від 31.01.2018 року № 2967/14 «Щодо надання інформації про виконання судового рішення» Чернігівське ОУПФ повідомило Відповідача про виконання постанови Деснянського районного суду міста Чернігова у справі №751/2403/17 від 04.09.2017 року на підставі наданої роботодавцем Третій особі довідки про заробітну плату у повному обсязі (а.с. 50). У вказаному листі Позивачем зазначено, що відповідно до постанови Деснянського районного суду міста Чернігова від 04.09.2017 року у справі № 751/2403/17 Позивача було зобов'язано призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності згідно ч. ч. 2, 9 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» з моменту встановлення інвалідності, починаючи з 07.03.2017 року. На підставі довідки про заробітну плату, яка була визначена станом на 07.03.2017 року, та постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», в якій розмір посадового окладу та відповідних надбавок складав 9480,46 грн., Управлінням здійснено призначення пенсії ОСОБА_1 Також, Позивачем у листі зазначено, що Чернігівським ОУПФ пенсію ОСОБА_1 призначено з 07.03.2017 року, а постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» набрала чинності 30.08.2017. При цьому, у резолютивній частині постанови Деснянського районного суду міста Чернігова від 04.09.2017 року у справі № 751/2403/17 Чернігівське ОУПФ лише зобов'язано призначити пенсію ОСОБА_1, однак щодо перерахунку пенсії у разі зміни складових заробітної плати у постанові не зазначено та дане питання судом не досліджувалось.

09.02.2018 року головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області Данілевським О.М. винесено постанови про накладення штрафів № 55383136 та № 55382909 (а.с. 60, 69), якими за невиконання рішення суду у повному обсязі без поважних причин на Чернігівське ОУПФ накладено штрафи на користь держави у розмірі 5 100,00 грн. щодо кожного з двох виконавчих проваджень.

На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів ст. ст. 1, 3, 18, 26, 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», суд першої інстанції дійшов висновку про протиправний характер прийнятих Відповідачем постанов, оскільки матеріалами справи підтверджується повне виконання Позивачем судового рішення у справі №751/2403/17.

З таким висновком суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення регламентовано положеннями ст. 63 Закону, згідно ч. 1 якої за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частиною першої статті 75 Закону закріплено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що передумовою для накладення на боржника штрафу за невиконання без поважних причин в установлений виконавцем строку рішення, що зобов'язує боржника вчинити дії, є встановлення виконавцем за наслідками перевірки, що проводиться наступного дня після спливу десятиденного терміну з дня отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, факту невиконання такого рішення без поважних причин.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 14.11.2017 року у справі №751/2403/17 Чернігівським ОУПФ було призначено ОСОБА_1 пенсію по інвалідності згідно ч. ч. 2, 9 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» з моменту встановлення інвалідності, а також проведено виплату вказаної пенсії з 07.03.2017 року у розмірі 60% від заробітної плати, визначеної згідно довідки Прокуратури Чернігівської області від 14.11.2017 року №18-103 та постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013. Розмір такої пенсії склав 5 688,28 грн. (9 480,46 грн. х 60%).

Водночас, як було вірно встановлено судом першої інстанції, стверджуючи про невиконання Позивачем судового рішення без поважних на те причин, Відповідач та Третя особа як у відзиві на позовну заяву, так і в апеляційній скарзі, посилалися на те, що з 01.09.2017 року розмір пенсії ОСОБА_1 повинен складати 9 501,76 грн., виходячи з розміру заробітної плати Третьої особи, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», оскільки дана постанова Уряду України набрала чинності з 30.08.2017 року, а пенсію призначено ОСОБА_1 21.11.2017 року.

Разом з тим, дане твердження згаданих учасників справи є, на думку судової колегії, безпідставним, з огляду на таке.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, пенсію ОСОБА_1 було призначено на виконання судового рішення саме 07.03.2017 року, а не 21.11.2017 року, як помилково вважає Апелянт. При цьому дата відповідного розпорядження Чернігівського ОУПФ від 21.11.2017 року не є визначальною при розрахунку розміру пенсії, чинному станом на 07.03.2017 року. Відтак, здійснюючи розрахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з відомостей про розмір заробітної плати Третьої особи станом на момент призначення пенсії 07.03.2017 року, Чернігівське ОУПФ допустило виконання постанови Деснянського районного суду міста Чернігова у повному обсязі.

При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне підкреслити, що, як вірно зазначив суд першої інстанції, предметом розгляду справи №751/2403/17 було питання призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності згідно ч. ч. 2, 9 Закону України «Про прокуратуру», а не подальший її перерахунок у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати. У межах вирішення питання про повноту виконання постанови Деснянського районного суду міста Києва необхідно, насамперед, виходити з того, чи було забезпечено Третій особі на виконання судового рішення призначення пенсії з 07.03.2017 року та здійснення виплати із вказаної дати. У подальшому правовідносини щодо необхідності перерахунку та виплати пенсії у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати перебувають поза площиною виконання судового рішення у справі №751/2403/17. Наведеним, на переконання судової колегії, спростовується твердження Апелянта про те, що надаючи оцінку спірним правовідносинам суд першої інстанції фактично ухвалив рішення про роз'яснення постанови Деснянського районного суду міста Чернігова, оскільки, як було зазначено вище, виключно аналіз змісту судового рішення у межах розгляду даної справи надає можливість встановити, чи було останнє виконано Позивачем у повному обсязі.

Посилання Апелянта на те, що в силу п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, відомості про заробітну плату подає не особа, яка звернулася за призначенням пенсії, а відділ персоніфікованого обліку, у зв'язку з чим Чернігівське ОУПФ повинно було призначити пенсію з 01.09.2017 у розмірі, визначеному постановою КМ України від 30.08.2017 року №657, судовою колегією оцінюється критично, оскільки в силу п. 1.5 згаданого Порядку №22-1 умовою проведення перерахунку пенсії є звернення особи з відповідною заявою.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції скасовуючи оскаржувані постанов з підстав виконання Чернігівським ОУПФ судового рішення у повному обсязі, правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 271, 272, 287, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, третя особа - ОСОБА_1, про визнання протиправними та скасування постанов - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Повний текст постанови складено « 10» квітня 2018 року.