Постанова № 73256260, 27.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/19465/16 Суддя (судді) першої інстанції: Васильченко І.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О., секретаря Антоненко К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного нотаріуса ОСОБА_2 на Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 січня 2018 року за адміністративним позовом Приватного нотаріуса ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р», Вимоги та Рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 січня 2018 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення її адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення Позивача та представника Відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, Постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нову Постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю з наступних підстав.

Відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку Позивача, як платника податків, який провадить незалежну професійну діяльність з питань повноти та своєчасності сплати податків і зборів за період з 16.04.2013 року по 31.12.2015 року та з питань повноти та своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 16.04.2013 року по 31.12.2015 року, про що складено відповідний Акт від 06 жовтня 2016 року №1406/13-06/НОМЕР_1 (надалі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с.30-55).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем п.п. 178.2, 178.3, 178,6 ст. 178, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми чистого оподаткованого доходу за 2013, 2014, 2015 роки, у зв'язку із чим донараховано ПДФО у сумі 469331,87 грн.; абз.1 п. 2 частини першої ст. 7, п. 11 ст. 8, п. 2 ст. 9, пп. 1 п. 2 ст. 6, п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що призвело до ненарахування та несплати до бюджету ЄСВ за 2013 та 2014 роки у сумі 106226,35 грн.; п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, що призвело до ненарахування та несплати до бюджету військового збору за 2015 рік у сумі 22077,73 грн.

Позивачем подано Заперечення на Акт, за результатами розгляду яких Відповідачем складено Висновок та надано Листом «Щодо розгляду заперечення до Акта перевірки» від 19.10.2016 року 16900/Т/26-59-13-06-23 (Т.1, а.с. 73-84) Позивачу письмову відповідь, з якої вбачається, що висновки в Акті документальної планової виїзної перевірки №1406/13-06/НОМЕР_1 від 06 жовтня 2016 року визнано такими, що відповідають дійсності.

На підставі зазначених порушень, Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 20 жовтня 2016 року №№0017531306, 0017541306, якими Позивачу на 586664,85 грн. збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, у тому числі на 469331,87 грн. за податковими зобов'язаннями та на 117332,98 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, на 27597,17 грн. збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору, у тому числі на 22077,73 грн. за податковими зобов'язаннями та на 5519,44 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 20 жовтня 2016 року №0017551306, яким застосовано до Позивача, як самозайнятої особи, штрафні санкції у сумі 12214,70 грн.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, за результатом якого Рішенням Головного управління ДФС у м. Києві про результати розгляду первинної скарги від 23 листопада 2016 року № 7617/Т/26-15-10-02-16 (Т.1, а.с.166-169), Вимогу Відповідача від 06.10.2016 року № Ф-0016221306 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 106226,35 грн. скасовано, а скаргу від 20.10.2016 року № 35/01-14 (вх. № 12807/Тп.н. від 25.10.2016 року), доповнення до скарги від 16.11.2016 року №42/01-14 (вх. № 13726/Тп.н. від 17.11.2016 року) задоволено частково.

24 листопада 2016 року Відповідачем прийнято Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0021491306, якою Позивачу визначено суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 106226,35 грн.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року №3425-XII (надалі - Закон №3425-XII), нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, а також здійснює функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст. 3 Закону №3425-XII, приватний нотаріус сплачує податки, встановлені Податковим кодексом України.

Згідно з пп. 14.1.226. п. 14. ст. 14 Податкового кодексу України, самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності; незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб;

Відповідно до п. 178.2. ст. 178 Податкового кодексу України, доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно з п. 167.1. ст. 167 Податкового кодексу України, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до п. 178.3. ст. 178 Податкового кодексу України, оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Відповідно до п. 178.6. ст. 187 Податкового кодексу України, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

Згідно з п. 178.7. ст. 187 Податкового кодексу України, остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації.

Як зазначено Позивачем в адміністративному позові, вона є самозайнятою особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність приватного нотаріуса

Як вбачається з матеріалів справи, протягом 2013 року Позивачем здійснено витрати у загальній сумі 248256,62 грн.: на оплату послуг з оренди нежитлового приміщення, його поточний ремонт на загальну суму 156445,00 грн.; на технічне забезпечення діяльності робочого місця нотаріуса та його обслуговування на загальну суму 40721,04 грн., з яких послуги із встановлення і обслуговування пожежної та охоронної сигналізації у сумі 5350,00 грн., послуги із встановлення захисних ролетів на автоматичному управлінні у кількості 5 одиниць у сумі 18500,00 грн., послуги з обслуговування технічного обладнання (комп'ютерів, у т.ч. програмного забезпечення, принтерів, факсу, сканеру, ксероксу) у сумі 15610,30 грн., послуги з підключення та користування мережею Інтернет без обмеження кількості провайдерів, включаючи мобільний Інтернет у сумі 869,36 грн.; телекомунікаційні послуги у сумі 391,38 грн.; на придбання послуг із встановлення, обслуговування та навчання по користуванню державними та Єдиними реєстрами у сумі 3711,00 грн.; на придбання послуг з виготовлення печатки, штампів з текстами посвідчувальних написів у сумі 160,00 грн.; на придбання спеціальних бланків нотаріальних документів та ведення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, книг, журналів реєстрації (обліку), передбачених номенклатурою у сумі 15339,00 грн.; на придбання канцелярського приладдя (картонажі, архівні папки, твердий картон, канцелярський папір, технічні засоби для прошивання документів тощо) у сумі 31440,58 грн.; на проходження підвищення кваліфікації в Інституті підвищення кваліфікації працівників органу нотаріату у сумі 440,00 грн.

Протягом 2014 року Позивачем здійснено витрати у загальній сумі 780995,55 грн.: на оплату послуг з оренди нежитлового приміщення у сумі 156000,00 грн.; на страхування цивільної-правової відповідальності приватного нотаріуса у сумі 1144,00 грн.; на технічне забезпечення діяльності робочого місця нотаріуса та його обслуговування у сумі 74462,16 грн., з яких послуги на обслуговування пожежної та охоронної сигналізації у сумі 13150,00 грн., придбання металевої шафи у сумі 5018,00 грн., придбання інформаційної вивіски у сумі 1200,00 грн., послуги з обслуговування технічного обладнання (комп'ютерів, принтерів, факсу, сканеру, ксероксу, телефонів) у сумі 35354,96 грн., послуги за користування мережею Інтернет без обмеження кількості провайдерів, включаючи мобільний Інтернет у сумі 2160,00 грн., телекомунікаційні послуги у сумі 1067,20 грн., придбання меблів (столу, тумби, шафи, крісел для персоналу) у сумі 16512,00 грн.; на придбання послуг із встановлення, обслуговування та користування державними та Єдиними реєстрами у сумі 459,00 грн.; із придбання послуг з виготовлення печатки, штампів з текстами посвідчувальних написів у сумі 1260,00 грн.; на придбання спеціальних бланків нотаріальних документів та ведення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, книг, журналів реєстрації (обліку), передбачених номенклатурою у сумі 25252,00 грн.; на придбання канцелярського приладдя (архівні папки, твердий картон, канцелярський папір, технічні засоби для прошивання документів) у сумі 518628,39 грн.; зі сплати членських внесків до Нотаріальної палати України у сумі 1800,00 грн.; на проходження підвищення кваліфікації, участі у семінарах, придбання юридичної літератури (журналу «Мала енциклопедія нотаріуса» №№1-6 за 2014 р.) у сумі 1990,00 грн.

Протягом 2015 року Позивачем здійснено витрати у сумі 1471848,91 грн.: на оплату послуг з оренди нежитлового приміщення, його поточний ремонт у сумі 503267,03 грн., на страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса у сумі 1149,00 грн.; на технічне забезпечення діяльності робочого місця нотаріуса та його обслуговування у сумі 388097,29 грн., з яких послуги на обслуговування пожежної та охоронної сигналізації у сумі 11450,00 грн., придбання металевої шафи у сумі 8782,00 грн., придбання вогнестійкого сейфу у сумі 2263,16 грн., придбання інформаційної вивіски у сумі 1150,00 грн., послуги з обслуговування технічного обладнання (комп'ютерів, принтерів, факсу, ксероксу) у сумі 360541,92 грн., послуги з користування мережею Інтернет без обмеження кількості провайдерів, включаючи мобільний Інтернет у сумі 2073,48 грн., телекомунікаційні послуги у сумі 1836,73 грн.; на придбання послуг із обслуговування та користування державними та Єдиними реєстрами у сумі 22652,80 грн.; на придбання послуг з виготовлення штампів з текстами посвідчувальних написів у сумі 1075,00 грн.; на придбання спеціальних бланків нотаріальних документів та ведення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, книг, журналів реєстрації (обліку), передбачених номенклатурою у сумі 25635,00 грн.; на придбання канцелярського приладдя (архівні папки, твердий картон, канцелярський папір, технічні засоби для прошивання документів) у сумі 521119,19 грн.; на проходження підвищення кваліфікації, участі у семінарах, придбання юридичної літератури у сумі 8644,20 грн.; на поштові та кур'єрські послуги, необхідні для здійснення професійної діяльності у сумі 209,40 грн.

На підтвердження здійснення зазначених витрат Позивачем надано: Договори, Рахунки на оплату, Квитанції, Товарні чеки, Видаткові накладні, Акти наданих послуг.

Судом першої інстанції в оскаржуваній Позивачем Постанові зазначено, що докази понесення витрат на ремонт приміщення та на проходження підвищення кваліфікації, участі у семінарах, придбання юридичної літератури в матеріалах справи відсутні.

Проте, витрати на ремонт приміщення підтверджуються Договорами, Актами прийому-передачі виконаних робіт, Квитанціями, копії яких наявні в матеріалах справи (Т.1, а.с. 96-105, Т.4 а.с.197-199, Т.5, а.с.125-128), витрати на проходження підвищення кваліфікації, участі у семінарах, придбання юридичної літератури підтверджуються Договорами, Рахунками-фактури, Актами наданих послуг, Квитанціями, Видатковими накладними, копії яких також наявні в матеріалах справи (Т.1, а.с. 295-298, Т.2, а.с. 129-130, 169-170, 171-173, Т. 5 а.с.84-86, 89-90, Т.6, а.с. 31-42, 90-92, 128-131,163, 206-209, Т.7, а.с.154).

Відповідачем під час перевірки встановлено неналежне ведення обліку доходів і витрат від провадження незалежної професійної діяльності за 2013, 2014 та 2015 роки в Книзі обліку доходів і витрат.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством; платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 16.09.2013 року №481, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 року за №1686/24218 (надалі - Порядок), відповідно до пункту 177.10 статті 177 та пункту 178.6 статті 178 розділу IV Податкового кодексу України (надалі - Кодекс) фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (надалі - самозайняті особи), зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат (надалі - Книга), у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Згідно з п. 6 Порядку, Самозайняті особи заносять до Книги відомості в такому порядку: у графі 1 зазначається дата запису; у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг); у графі 3 вказується сума повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) та/або повернутої передплати; графа 4 розраховується як різниця між отриманим доходом від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності (графа 2) та сумою повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) (графа 3); у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов'язані з отриманим доходом. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвічують факт оплати товарів, робіт, послуг; у графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов'язані з отриманням доходу за підсумками дня; у графі 7 відображається сума витрат на оплату праці та нарахування на оплату праці найманих осіб, понесені у звітному місяці; у графі 8 відображається сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7, зокрема, витрати на сплату послуг, зв'язку, орендних та комунальних платежів тощо; у графі 9 зазначається сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період (графа 4) та сумою понесених витрат від провадження господарської або незалежної професіональної діяльності (графи 6, 7, 8).

Як вбачається з Книг обліку доходів і витрат Позивача, записи за 2013, 2014 та 2015 роки велися однією графою, тобто не щоденно та без внесення до відповідних граф реквізитів документів, які б підтверджували понесені витрати.

Проте, саме по собі порушення порядку ведення Книги обліку доходів і витрат або її неведення не є безумовною підставою для висновків про завищення Позивачем витрат за умови наявності первинних документів, які підтверджують такі витрати, відповідно і не є порушенням вимог п. 167.1 ст. 167, п.п. 178.2, 178.3, 178,6 ст. 178 Податкового кодексу України, оскільки не призводить до заниження оподаткованого доходу.

Такого висновку дійшов Вищий адміністративний суд України в Ухвалі від 04 липня 2017 року у справі № 815/1142/16 за позовом Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що наданими Позивачем первинними документами підтверджено задекларовані ним витрати, у зв'язку з чим оскаржене ним податкове повідомлення-рішення Відповідача №0017531306 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI (надалі - Закон № 2464-VI), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

Згідно з частиною дугою ст. 9 Закону № 2464-VI, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до п. 3 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464-VI, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Крім того, згідно з п. 161 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно до пп. 1.1. п. 161 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Згідно з п. 162.1. ст. 162 Податкового кодексу України, платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Відповідно до пп. 1.2. п. 161 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Згідно з п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до пп. 1.3. п. 161 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено протиправність прийнятого Відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0017531306, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржені Позивачем Рішення Відповідача про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0017551306, Вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0021491306, якою Позивачу визначено суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податкове повідомлення-рішення №0017541306 є також протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з частиною другою ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, вимоги якої Відповідачем не виконано.

Відповідно до частини першої ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення є, зокрема неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, тому, Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2017 року скасовується та ухвалюється нова Постанова, якою адміністративний позов задовольняється повністю.

Згідно з частиною першою ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 139, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного нотаріуса ОСОБА_2 задовольнити, Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 січня 2018 року скасувати, ухвалити нову Постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві форми «Р» від 20 жовтня 2016 року №№0017531306, 0017541306, Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 20 жовтня 2016 року №0017551306, Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 24 листопада 2016 року №Ф-0021491306.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (код за ЄДРПОУ 39561761) на користь Приватного нотаріуса ОСОБА_2 (Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) 17225 (сімнадцять тисяч двісті двадцять п'ять) грн. 00 коп. судового збору, сплаченого Квитанціями від 07 грудня 2017 року №332210 та від 23 січня 2018 року №0001667.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Постанову складено в повному обсязі 03.04.2018 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.