Ухвала суду № 73256171, 10.04.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/7471/18

Провадження 2/127/1315/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І. Е., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулись ОСОБА_1, ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Під час вивчення матеріалів позовної заяви судом встановлено їх невідповідність вимогам міжнародного законодавства.

З позовної заяви вбачається, що відповідач ОСОБА_3 є громадянкою іноземної держави та проживає на території Російської Федерації, а саме за адресою: АДРЕСА_1.

Положення Цивільного процесуального кодексу України передбачають необхідність вручення відповідачу позовної заяви із доданими до неї документами, надання можливості відповідачу подати відзив на позов, докази по справі, скористатись іншими процесуальними правами, визначеними законом.

Зазначення позивачами наявність у відповідача представника на стадії відкриття провадження не може бути прийнята судом до уваги. Суду неможливо встановити чи бажає відповідач щоб його інтереси саме у даній справі представляв саме цей представник. В даному випадку, виключно відповідач має право визначити чи буде він користуватися правничою допомогою при розгляді даної справи в суді, хто саме буде представляти його інтереси, чи буде відповідач самостійно приймати участь у судовому процесі. Також, судом прийнято до уваги можливе припинення довіреності, виданої відповідачем ОСОБА_4, додану позивачами до позовної заяви, або щодо її скасування чи відмову представника від вчинення дій, які були визначені цією довіреністю. Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 8 ЦПК України, відповідач не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Згідно з ч. 2 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом.

Принцип рівності сторін у процесі – у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно до другої сторони (рішення у справах «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» від 27 жовтня 1993 р., п. 33, та «Ankerl v. Switzerland» від 23 жовтня 1996 р., п. 38).

Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що принцип рівності сторін – один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду – передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (див., серед інших рішень та mutatis mutandis, «Кресс проти Франції» (Kress v. France), [GC], № 39594/98, п. 72, ECHR 2001-VI; «Ф.С.Б. проти Італії» (F.C.B. v. Italy) від 28 серпня 1991 року, Серія A № 208-B, п. 33; «Т. проти Італії» (Т. v. Italy) від 12 жовтня 1992 року, Серія A № 245-C, п. 26; та «Кайя проти Австрії» (Kaya v. Austria), № 54698/00, п. 28, від 8 червня 2006 року).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», п. 63).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, виникає необхідність вручення документів по справі відповідачу на території іншої держави – на території Російської Федерації.

Положення статті 3 Цивільного процесуального кодексу України встановлює, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про міжнародне приватне право». Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про міжнародне приватне право», якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору.

Відповідно до ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Міжнародним договором, яким передбачено вручення судових документів відповідачу на території Російської Федерації є Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року.

Згідно з ст. 17 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року, у відношеннях один з одним при виконанні цієї Конвенції установи юстиції Договірних Сторін користуються державними мовами Договірних Сторін або російською мовою.

Відповідно до п. 2.3 розділу ІІ Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України 27 червня 2008 року № 1092/5/54 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.07.2008 року за № 573/15264, доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову.

Таким чином, позивачам необхідно оформити позовну заяву та документи, що додаються до неї, у відповідність до вимог п. 2.3 розділу 2 вказаної вище Інструкції та надати суду належним чином завірений переклад на мову запитуваної держави.

Враховуючи вищезазначене, наявні підстави для залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись Інструкцією про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України 27 червня 2008 року № 1092/5/54 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.07.2008 року за № 573/15264, Законом України «Про міжнародне приватне право», Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 року та Протоколу до неї 1997 року, ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування земельною ділянкою – залишити без руху та надати позивачам десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків, шляхом надання суду належним чином завіреного перекладу позовної заяви з доданими до неї документами.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява вважається неподаною та повертається позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: