Постанова № 73255871, 05.04.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 квітня 2018 рокусправа № 804/1907/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Головко О.В.

судді: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року (суддя Турлакова Н.В.) в адміністративній справі

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш»

до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування рішення,-

в с т а н о в и в :

ПАТ «Дніпроважмаш» у березні 2017 року звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати неправомірним та скасувати рішення Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 041 від 03 березня 2017 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення відповідача № 041 від 03 березня 2017 року в частині суми 24315,54 грн. (сума переплати - 16210,36 грн., штрафна санкція - 8105,18 грн.). В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Виконавчою дирекцією Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності була проведена планова перевірка використання ПАТ «Дніпроважмаш» коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01.07.2015 по 30.09.2016, за результатами якої складено Акт № 035 від 20 лютого 2017 року.

Перевіркою встановлено неправомірні витрати ПАТ «Дніпроважмаш» коштів Фонду при наданні матеріального забезпечення на загальну суму 16342,02 грн.

Так, в ході перевірки допомог по тимчасовій непрацездатності встановлено, що по листку непрацездатності в порушення вимог чинного законодавства допомога по тимчасовій непрацездатності обрахована виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку, у випадку, коли застрахована особа, яка протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, має страховий стаж менше шести місяців (особи, призвані на військову службу за призивом під час мобілізації, на особливий період, які отримують компенсаційні виплати (неоподатковані ЄСВ) у межах середнього заробітку, що виплачує роботодавець за рахунок коштів державного бюджету), переплата 16210,36 грн. По листку непрацездатності ОСОБА_2 встановлено аналогічне порушення, особа знаходилася у відпустці по догляду за дитиною з трьох до шести років, переплата становить 39,68 грн. Також по листку непрацездатності ОСОБА_3 встановлено невірне визначення кількості календарних днів зайнятості у квітні 2015 року для нарахування допомоги по вагітності та пологах, переплата - 91,98 грн.

На підставі висновків Акту Виконавчою дирекцією Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності винесено рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності № 041 від 03 березня 2017 року, яким ПАТ «Дніпроважмаш» визначено неправомірні витрати у сумі 16342,02 грн. та штраф у розмірі 50% - 8171,01 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ПАТ «Дніпроважмаш» звернулося до суду з позовом про його скасування.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності враховуються суми оплати середнього заробітку під час мобілізації, на які нараховано єдиний внесок, у зв'язку з чим відповідач дійшов неправомірного висновку щодо порушення позивачем вимог чинного законодавства та здійснення переплати на суму 16210,36 грн. по сімнадцяти листках непрацездатності.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та обґрунтованості висновків суду першої інстанції, колегія суддів встановила, що відповідно до статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

Згідно з частиною третьою вказаної статті Закону страховий стаж обчислюється в місяцях.

Частиною 4 статті 19 Закону встановлено, що застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на матеріальне забезпечення відповідно до цього Закону в таких розмірах: допомога по тимчасовій втраті працездатності - виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, були мобілізовані у 2014-2015 роках, що не заперечується сторонами.

Відповідно до статті 119 Кодексу законів про працю України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призивом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і компенсуються із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких воно працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форм власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, в період проходження вказаними особами військової служби останнім виплачувалися компенсації середнього заробітку, при цьому страхові внески з таких виплат не сплачувалися, а тому вказаний період не можна віднести до страхового стажу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 протягом дванадцяти місяців до настання страхового випадку мали страховий стаж менш, ніж шість місяців, а тому допомога по тимчасовій втраті працездатності має бути виплачена вказаним особам виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.

Судом встановлено, позивачем не спростовано, що вказаним особам допомога по тимчасовій втраті працездатності була виплачена у вищому розмірі, в розрахунку на місяць, за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої у місяці настання страхового випадку, що суперечить приписам Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що свідчить про правомірність оскаржуваного рішення Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 041 від 03 березня 2017 року.

Доводи позивача, що період військової служби за призовом під час мобілізації виключається з розрахункового періоду та розрахунок середньої заробітної плати здійснюється за відпрацьовані місяці та дні розрахункового періоду, жодним чином не спростовують правомірність оскаржуваного рішення, адже закон містить обмеження щодо розміру допомоги по тимчасовій втраті працездатності, що виплачується особам, які мають страховий стаж перед настанням страхового випадку менш ніж шість місяців.

Жодних доводів щодо неправомірності висновків відповідача в частині встановлених порушень стосовно виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_14 (особа знаходилася у відпустці по догляду за дитиною з трьох до шести років, переплата становить 39,68 грн.), невірного визначення кількості календарних днів зайнятості ОСОБА_3 у квітні 2015 року для нарахування допомоги по вагітності та пологах, переплата - 91,98 грн., позивачем не наведено. В цій частині постанова суду першої інстанції не оскаржувалася, а тому не підлягає перевірці судом апеляційної інстанції.

Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому вбачаються підстави для скасування постанови та ухвалення нового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року в адміністративній справі № 804/1907/17 скасувати.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш» відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з 05 квітня 2018 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 06 квітня 2018 року.

Головуючий суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова