Ухвала суду № 73255310, 10.04.2018, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"10" квітня 2018 р. м. Чернігів справа № 927/264/18

Суддя Шморгун В. В., розглянувши матеріали позовної заяви №988 вих-18 від 28.03.2018

За позовом: Військового прокурора Деснянського гарнізону,

вул. Рибалко, 6-А, сел. Десна, Козелецький район, Чернігівська область, 17024 в інтересах держави в особі

Позивача: Державної екологічної інспекції у Чернігівській області,

код ЄДРПОУ 38053846, вул. Малясова, 12, м. Чернігів, 14017

до відповідача: Деснянської селищної ради Козелецького району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 05389882, вул. Ювілейна, 1, сел. Десна, Козелецький район, Чернігівська область, 17024

Предмет спору: про стягнення шкоди у розмірі 24150,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Військовим прокурором Деснянського гарнізону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області подано позов до Деснянської селищної ради Козелецького району Чернігівської області, у якому просить суд стягнути з відповідача 24150,00 грн шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної вирубки дерев. Також прокурором у позовній заяві зазначено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – Остерську квартирно-експлуатаційну частину та Військову частину А0665.

За приписами ст. 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об’єднано декілька вимог, пов’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Об'єднанням позовів забезпечується правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву. Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т.п.

Аналогічна правова позиція викладена у п. 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначає, що відповідно до рішень Виконавчого комітету Деснянської селищної ради від 31.05.2017 №26, від 28.07.2017 №43, від 31.08.2017 №47, а також на підставі актів обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, від 31.05.2017 та від 30.08.2017 та ордерів на видалення зелених насаджень від 08.06.2017 №03, від 31.07.2017 №5 та від 31.08.2017 №6, виданих Деснянською селищною радою, на земельній ділянці, розташованій на території житлової зони сел. Десна між контрольно-пропускним пунктом №3 (за будівлею колишньої автостанції) та територією Деснянського ринку, проведено вирубку дерев породи сосни у кількості 25 одиниць.

Однак, як вказує прокурор, така вирубка проведена із порушенням п. 4 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 №1045, без залучення представника власника земельної ділянки (користувача) – Остерської квартирно-експлуатаційної частини.

Як вбачається з доданих до позовної заяви ордерів на видалення зелених насаджень від 08.06.2017 №03, від 31.07.2017 №5 та від 31.08.2017 №6, виданих на підставі відповідних рішень Виконкому Деснянської селищної ради від 31.05.2017 №26, від 28.07.2017 №43, від 31.08.2017 №47 та актів обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, від 31.05.2017 та від 30.08.2017, різним фізичним особам надано дозвіл на видалення дерев, які знаходяться на різних земельних ділянках: по вул. Довженка в смт Десна на території ТОВ «Деснянський ринок»; від КПП №3 до Деснянського ринку; по вул. Ювілейна, 19/2 (УНР) в смт Десна.

Прокурором у поданій позовній заяві об’єднано вимоги про стягнення шкоди, яка заподіяна внаслідок вирубки дерев, що проведена на підставі різних і незалежних одне від одного звернень фізичних осіб, різних і незалежних один від одного актів обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, різних і незалежних один від одного ордерів на видалення зелених насаджень, різних і незалежних одне від одного рішень Виконкому Деснянської селищної ради та на різних земельних ділянках.

Отже, при вирішенні спору кожен із фактів незаконної вирубки підлягає окремому дослідженню, для чого необхідно дослідити обставини щодо кожної незаконної вирубки дерев, яка відбулась на трьох різних земельних ділянках, а також окремо дослідити кожен із вказаних актів, ордерів та рішень, які передували кожній окремій вирубці, для встановлення певних фактів та обставин, що мають значення для вирішення спору по суті.

Тобто, за поданою прокурором позовною заявою фактично підлягають вирішенню три окремих спори між тими ж сторонами, які не пов'язані між собою, оскільки підставами виникнення спірних правовідносин є різні самостійні факти вирубки дерев, які проведені на підставі різних рішень, ордерів, актів та на різних земельних ділянках.

При цьому, вирішення спору щодо однієї з вирубки дерев не залежить від вирішення спору щодо іншої вирубки.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Враховуючи вищевикладене, об’єднання цих позовних вимог та їх одночасний розгляд суттєво ускладнить своєчасне виконання завдання господарського судочинства та вирішення спору у встановлений Господарським процесуальним кодексом строк, а відтак суд доходить висновку, що у даному випадку має місце порушення правил об’єднання позовних вимог.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об’єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Суд не вбачає підстав для застосування положень статті 173 Господарського процесуального кодексу України щодо самостійного роз’єднання позовних вимог.

Згідно з положеннями статті 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, зокрема, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб’єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб’єктом владних повноважень.

Тобто, про намір подати позов прокурор зобов’язаний повідомити відповідного суб’єкта владних повноважень саме попередньо, до звернення до суду, а не одночасно із самим зверненням.

Прокурором не додано доказів того, що ним попередньо, до звернення до суду із позовною заявою, повідомлено Державну екологічну інспекцію у Чернігівській області про намір подати позов, натомість, таке повідомлення відбулось одночасно з поданням позову і лише шляхом направлення позивачу копії позовної заяви, а відтак, прокурором порушено встановлений порядок звернення до суду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

За наведених підстав, у їх сукупності, суд дійшов висновку, що подана позовна заява підлягає поверненню.

Згідно з ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Крім того, прокурору роз’яснюється наступне.

За приписами ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов’язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов’язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

У разі повторного звернення із позовною заявою прокурору необхідно надати письмову заяву про залучення до участі у справі вказаних у позовній заяві третіх осіб, яка повинна містити виклад обставин щодо цих третіх осіб, а саме на які права чи обов’язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Також у разі повторного звернення до суду із позовною заяву прокурору необхідно надати обґрунтування щодо неправомірності вирубки дерев у розрізі чинності відповідних рішень Виконкому Деснянської селищної ради рішень та виданих на їх підставі ордерів на спірну вирубку.

Окрім того, звертається увага прокурора на те, що усі копії документів, які додаються до позовної заяви, повинні бути виготовлені якісно. На деяких копіях документів, доданих до цієї позовної заяви, взагалі неможливо розгледіти зазначене в них.

Керуючись п. 2, 4 ч. 5 ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї документи повернути прокурору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 10.04.2018. Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Додаток: на 93 арк., у т.ч. оригінал квитанції №28 від 28.03.2018.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Шморгун