Рішення № 73254825, 04.04.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2018 р.Справа № 922/3681/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м.Харків, до Фізичної особи - підприємця Донець Анастасії Анатоліївни, м.Харків, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - - Фізична особа Лук'янчиков Олександр Єгорович, с.Зелений гай, Великобурлуцького району Харківської області, - Харківська міська рада, м.Харків, про стягнення 31902,11 грн. за участю представників:

позивача - Гроссу Г.В. (довіреність № 38-1870 від 28.05.2017);

відповідача - Калитки С.О. (довіреність б/н від 04.12.2017);

третьої особи (ФО Лук'янчикова О.Є.) - Андрєєва Є.О. (довіреність б/н від 16.03.2018);

третьої особи (Харківської міської ради) - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", м.Харків, звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи - підприємця Донець Анастасії Анатоліївни, м.Харків, вартості безпідставно спожитої теплової енергії у нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1, літ. "А-5" за період з жовтня 2011 року по квітень 2017 року в розмірі 31902,11 грн. Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідач, в порушення приписів ст. 24 Закону України "Про теплопостачання", споживав теплову енергію без укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 18.12.2017, відповідач проти позову заперечувала, посилаючись на те, що система опалення у вищевказаних нежитлових приміщеннях відсутня з 2013 року, та підключення приміщень відповідача до системи теплоспоживання підвалу в житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, літ. "А-5" не доведено позивачем. У зв'язку з цим, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

11.01.2018 відповідачем було подано до суду заяву про застосування строку позовної давності до позовних вимог за період з жовтня 2011 року по листопад 2015 року включно.

У відповіді на відзив відповідача, що надійшла до суду 31.01.2018, позивач не погодився з доводами відповідача, посилаючись на те, що нежитлові приміщення відповідача мають єдину систему опалення з житловим будинком, а тому підключення та відключення відповідача здійснюється одночасно з підключенням та відключенням внутрішньої системи опалення та гарячого водопостачання житлового будинку в цілому. Факт споживання відповідачем теплової енергії з жовтня 2011 року по квітень 2017 року підтверджується актами на включення та відключення опалення, які підписані повноважними представниками та скріплені печатками КП "Харківські теплові мережі" та балансоутримувача будинку по АДРЕСА_1. Оскільки відповідачу було надіслано вимогу про сплату боргу листом за № 736/юр від 20.09.2017, позивач вважає, що строк позовної давності на день подання позову не сплив, у зв'язку з чим просив відмовити у застосуванні позовної давності до позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.02.2018 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було залучено Фізичну особу - підприємця Лук'янчикова Олександра Єгоровича, с.Зелений гай Великобурлуцького району Харківської області, у фактичному володінні та користуванні якого з квітня 2015 року по теперішній час перебуває майно, пов'язане з предметом спору.

Ухвалою господарського суду від 14.02.2018 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Харківську міську раду, оскільки спірні нежитлові приміщення перейшли у власність ФОП Донець А.А. внаслідок їх придбання у Територіальної громади м.Харкова в особі Харківської міської ради, у якої знаходиться проектно-кошторисна документація на будинок № 3 літ. "А-5" по вул.Єсеніна у м.Харкові, яка містить, в тому числі, схему системи опалення даного будинку.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечувала на підставах, викладених у відзиві на позовну заяву, а також надав письмові пояснення щодо моменту проведення ремонтних відновлювальних робіт, внаслідок яких перестала існувати система опалення у спірних нежитлових приміщеннях.

Представник третьої особи на стороні відповідача (Лук'янчикова О.Є.) проти позову заперечував.

Третя особа на стороні відповідача (Харківська міська ради) у судове засідання не з'явилась; пояснень щодо заявленого позову не надала; про причину неявки суд не повідомила; про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, про що свідчить підпис представника Харківської міської ради на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи на стороні відповідача (Лук'янчикова О.Є.), суд встановив наступне.

Відповідно до Договору оренди № 4026 від 18.05.2011, Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради було передано Фізичній особі - підприємцю Донець Анастасії Анатоліївні (відповідач) в строкове платне користування нежитлові приміщення підвалу № 21-1-:-21-6 загальною площею 43,8 кв.м. в житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, літ. "А-5".

Відповідно до Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень № 4809-В-С від 07.03.2012, до відповідача перейшло право власності на вищевказані нежитлові приміщення.

01.04.2015, 01.04.2016 та 03.04.2017 між відповідачем, як орендодавцем, та Фізичною особою - підприємцем Лук'янчиковим Олександром Єгоровичем, як орендарем, були укладені Договори оренди спірних нежитлових приміщень № 1-010415, № 1-010416 та № 1-030417 відповідно.

Як свідчать матеріали справи, КП "Харківські теплові мережі" (позивач) на підставі Розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювального сезону 2011-2016 p.p. здійснювало постачання теплової енергії до нежитлових приміщень житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, літ. "А-5" протягом періоду з жовтня 2011 року по квітень 2017 року.

Факт споживання відповідачем теплової енергії підтверджується актом № 173/16869 від 15.10.2011 про підключення споживача до джерела теплової енергії, актом № 173/17919 від 09.04.2012 про відключення споживача від джерела теплової енергії, актом № 173/17364 від 18.10.2012 про підключення споживача до джерела теплової енергії, актом № 173/19765 від 15.04.2013 про відключення споживача від джерела теплової енергії, актом № 173/28 від 05.10.2013 про підключення споживача до джерела теплової енергії, актом № 173/1666 від 14.04.2014 про відключення споживача від джерела теплової енергії, актом № 173/3631 від 23.10.2014 про підключення споживача до джерела теплової енергії та актом № 173/6237 від 14.04.2015 про відключення споживача від джерела теплової енергії, актом № 173/8725 від 15.10.2015 про підключення споживача до джерела теплової енергії, актом № 173/10464 від 05.04.2016 про відключення споживача від джерела теплової енергії, актом № 173/11844 від 15.10.2016 про підключення споживача до джерела теплової енергії та актом № 173/13339 від 03.04.2017 про відключення споживача від джерела теплової енергії. Вищезазначені акти на включення та відключення опалення підписані та скріплені печатками представників КП "Харківські теплові мережі" та представниками житлової організації.

Пунктом 4 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою КМ України від 03.10.2007 № 1198, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Проте, відповідачем не було укладено відповідного договору з теплопостачальною організацією, а відтак теплова енергія споживалася безпідставно.

Внаслідок несплати відповідачем вартості безпідставно спожитої теплової енергії, у нього утворилась заборгованість у розмірі 31902,11 грн. за період з жовтня 2011 року по квітень 2017 року, яка на даний час відповідачем не сплачена.

Враховуючи, що відповідач отримував теплову енергію у вказані періоди без укладення договору, у зв'язку з чим строк виконання ним зобов'язань по сплаті теплової енергії не було встановлено, в порядку ст. 530 ЦКУ відповідачу було направлено вимогу про оплату безпідставно спожитої теплової енергії, в якій було встановлено семиденний строк для оплати вартості безпідставно спожитої теплової енергії. Проте, вимоги позивача про оплату безпідставно спожитої теплової енергії залишилися невиконаними.

Відповідач проти отримання теплової енергії від позивача заперечувала повністю, посилаючись на те, що система опалення у вищевказаних нежитлових приміщеннях відсутня з 2013 року, підключення приміщень відповідача до системи теплоспоживання підвалу в житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, літ. "А-5" не доведено позивачем та просила застосувати позовну давність до позовних вимог за період з жовтня 2011 року по листопад 2015 року включно.

Вищевказані доводи відповідача спростовуються наступним.

Як вбачається з технічного паспорту на квартирний багатоповерховий житловий будинок по АДРЕСА_1, виготовленого станом на 14.07.2010 (розділ "Інженерне обладнання"), централізоване опалення постачається від ТЕЦ. Підключення та відключення споживачів, що мають єдину з житловими будинком систему опалення, здійснюється одночасно з підключенням та відключенням внутрішньої системи опалення та гарячого водопостачання житлового будинку в цілому. Опалення є системою, яка гідравлічно та теплотехнічно об'єднує усі приміщення в житловому будинку.

У зв'язку з тим, що приміщення відповідача не обладнані окремим тепловим вводом, КП "Харківські теплові мережі" не мало технічної можливості провести окреме відключення приміщень відповідача від джерела теплової енергії, оскільки це спричинило б порушення теплового балансу усього житлового будинку в цілому і порушення прав та інтересів мешканців цього будинку. Можливості відключення окремих приміщень в житловому будинку немає.

Згідно Акту приймання-передачі від 18.05.2011 до Договору оренди № 4026 від 18.05.2011, нежитлові приміщення підвалу № 21-1-:-21-6 були передані відповідачу у задовільному стані і мали освітлення, водопровід, опалення та каналізацію.

Відповідно до актів обстеження системи теплоспоживання об'єкту № 173/2369 від 27.10.2015 та 173/2928 від 03.11.2016, житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, літ. "А-5", під'єднаний до системи теплопостачання КП "Харківські теплові мережі". При цьому, система опалення приміщень відповідача єдина із системою опалення житлового будинку.

Відповідач стверджує, що система опалення у належних їй нежитлових приміщеннях відсутня з 2013 року, оскільки була демонтована працівниками КП "Харківські теплові мережі" та ТОВ "Жилкомсервіс" у зв'язку з усуненням причин залиття, що сталися у період з 2010 по 2012 роки, та на момент набуття права власності ФОП Донець A.A. на вказані нежитлові приміщення за договором купівлі продажу нежитлових приміщень № 4809-В-С від 07.03.2012 опалення у нежитлові приміщення підвалу № 21-1-:-21-6 загальною площею 43,8 кв.м. в житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, літ. "А-5" не постачалось.

Факт відсутності системи опалення у спірних нежитлових приміщеннях відповідач підтверджує Звітом про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж від 08.03.2013, Актом приймання-передачі нежитлових приміщень, що є додатком до Договору оренди № 1-01042015 від 01.04.2015; Актом обстеження системи теплопостачання об'єкта № 173/2151 від 10.04.2015.

Суд критично оцінює доводи відповідача, оскільки доказів на підтвердження демонтування системи опалення працівниками КП "Харківські теплові мережі" відповідачем не надано з посиланням на відповідь позивача на адвокатський запит від 15.11.2017 щодо неможливості надання копій актів про залиття та копій нарядів на виконання ремонтних робіт нежитлових приміщень підвалу в житловому будинку АДРЕСА_1 та будь-якої інформації, у зв'язку із закінченням строку зберігання даних документів.

Із наданих копій листування та пояснень третьої особи на стороні відповідача, Лук'янчикова О.Є., вбачається, що він неодноразово звертався до позивача з вимогою щодо проведення обстеження орендованих ним приміщень з метою встановлення факту відсутності в цих приміщеннях системи опалення.

На вимогу Лук'янчикова О.Є. працівниками КП "Харківські теплові мережі" 10.04.2015, 27.10.2015 та 03.11.2016 було здійснено обстеження системи теплоспоживання об'єкта та складено відповідні акти, з яких вбачається, що нежитлові приміщення підвалу № 21-1:21-6 закрити, у зв'язку з чим встановити тип та кількість приладів опалення, а також встановити призначення приміщення не уявляється можливим. При цьому, в актах обстеження вказано, що система опалення приміщень ФОП Донець А.А. є єдиною неподільною частиною системи централізованого опалення житлового будинку.

Таким чином, ані з пояснень відповідача та третьої особи на стороні відповідача, ані з наданих ними доказів не вбачається, коли саме та ким було демонтовано систему опалення у спірних нежитлових приміщеннях.

При цьому, суд вважає за необхідне зауважити, що питання відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води в багатоквартирних житлових будинках регулюється Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 та Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від мереж централізованого теплопостачання, затвердженого наказом № 4 від 22.11.2005 Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, зареєстрованого у Міністерстві України 09.12.2005 за № 1478/11758, (із змінами, внесеними наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 № 169), а також СНиП 2.04.05.-91* Опалення, вентиляція та кондиціонування.

Відповідно до п. 11 Правил користування тепловою енергією, самовільне втручання в діючі системи теплопостачання і теплоспоживання забороняється.

Пунктом 41 зазначених Правил, встановлено, що cпоживач несе відповідальність за самовільне переобладнання системи теплоспоживання.

Матеріали справи свідчать, що демонтування приладів опалення у нежитлових приміщеннях підвалу та від'єднання від мереж централізованого опалення житлового будинку № 3 по вулиці Єсеніна у м.Харкові сталося без додержання вимог, передбачених вищевказаним чинним законодавством.

З огляду на викладене, суд не приймає доводів відповідача щодо відсутності постачання теплової енергії до належних йому приміщень, оскільки постачання теплової енергії здійснювалося позивачем централізовано до житлового будинку в цілому.

Отже, як зазначено вище, факт споживання відповідачем теплової енергії з жовтня 2011 року по квітень 2017 року доведено належними та допустимими доказами і підтверджується актами на включення та відключення опалення та актами обстеження системи теплоспоживання об'єкту відповідача, підписаними та скріпленими печатками КП "Харківські теплові мережі" та балансоутримувача будинку по м.Харків, вул. Єсеніна, б. 3, літ. "А-5".

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають не тільки на підставі договорів, а і на підставі закону, дій осіб, юридичних фактів.

Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що основними обов'язками споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно ст. 1213 вказаного Кодексу, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Згідно Закону України "Про теплопостачання", теплова енергія є товарною продукцією, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Відповідно до пункту 3 Правил № 1198, споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будинку або суб'єктом підприємницької діяльності, або юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору. У договорі купівлі-продажу теплової енергії вказується максимальне годинне навантаження по кожному виду й параметру теплоносія (п. 25 Правил).

Відповідно до ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України, у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно Законів України "Про теплопостачання", "Про житлово-комунальні послуги", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" та Указу Президента "Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 10.09.2014 № 715/2014 до повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, належить, зокрема, встановлення тарифів на теплову енергію, тарифів на комунальні послуги (централізоване опалення, постачання гарячої води) суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється Національною комісією.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлює тарифи за 1 Гкал на теплову енергію залежно від категорії споживачів, а не від статусу приміщення (житлове чи нежитлове приміщення):

- для потреб населення;

- для потреб бюджетних установ;

- для потреб інших споживачів.

Відповідно до листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 24.03.2015 № 2712/15/61-15 "Щодо надання роз'яснення", тарифи "для населення" розповсюджуються тільки на громадян, які використовують житло виключно для проживання (для реалізації конституційного права громадянина на житло), і не розповсюджуються на громадян, які використовують житло у інший не заборонений чинним законодавством спосіб.

Таким чином, для споживачів, що займають нежитлові приміщення у житлових будинках, застосовується тариф за 1 Гкал "для потреб інших споживачів" чи тариф "для потреб бюджетних установ", незалежно від того, яким нормативним актом регулюються взаємовідносини між споживачем і теплопостачальною організацією - Законом України "Про теплопостачання" або Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Тарифи на теплову енергію для категорії "інші споживачі" незалежно від наявності чи відсутності приладів обліку теплової енергії встановлені за 1 Гкал - одиницю виміру теплової енергії. Тому для визначення вартості спожитої теплової енергії необхідно встановити її кількість.

Кількість спожитої теплової енергії визначається за показаннями приладу обліку, а у разу відсутності приладу обліку - розрахунковим способом. Іншого способу розрахунку не існує.

У зв'язку з відсутністю приладу обліку, розрахунок кількості спожитої відповідачем за спірний період теплової енергії було виконано позивачем відповідно до КТМ 204 України 244-94 "Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні".

Відповідно до п. 1.1. розд. 1. "Загальні положення" КТМ 204 України 244-94 "норми та вказівки призначені:

- для планування потреб в теплоті та паливі на опалення, вентиляцію та гаряче водопостачання житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби;

- для формування заявок на паливо теплопостачальними організаціями та визначення необхідної кількості палива для реалізації населенню.

Крім того, ці норми можуть бути використані для визначення відпущеної теплової енергії теплопостачальними організаціями споживачам, у яких тимчасово відсутні прилади обліку, для проведення комерційних та інших розрахунків".

Кількість спожитої відповідачем теплової енергії на потреби опалення визначена на підставі формули, наведеної в пункті 2.2.4 КТМ 204 України 244-94, якою визначається річна потреба в теплоті на опалення в ГДж, а КП "Харківські теплові мережі" на її підставі визначає кількість теплової енергії, спожитої за розрахунковий період - календарний місяць, в Г/кал. Переведення кДж/год в Гкал/год здійснено відповідно міжнародним співвідношенням між одиницями Міжнародної системи (СІ) та іншими одиницями фізичних величин.

Максимальне теплове навантаження на опалення (або максимальні погодинні витрати теплоти на опалення, максимальний тепловий поток на опалення), яке необхідне для розрахунку кількості спожитої відповідачем теплої енергії на потреби опалення, визначено відповідно до пункту 2.1.5 КТМ 204 України 244-94 за формулою:

Qomax = q0 x А x (1+ K1) х K0 (стор. 8 КТМ 204 України 244-94), де:

q0 = 0,36 ккал/год (табл. 2.5 "Питомі опалювальні характеристики житлових будинків, споруджених у 1971р. та пізніше" , об'єм житлового будинку № 3 по вул.Єсеніна згідно архівних даних, переданих КП "ХТМ" попередньою теплостачальною організацією, приблизно 7 000 ; 1,116 - коефіцієнт перерахунку до q0 на t -23° (згідно табл 2.7 КТМ 204 України 244-94);

A - загальна площа житлових споруд, м2, або об'єм, м3 (стoр. 9 КТМ), об'єм приміщення (V) дорівнює згідно технічного паспорту 174 м3;

K1 = 0,25 (стор. 9 КТМ);

K0 = (tвн _ tр..o.) (стор. 8 КТМ) дорівнює (18°_ (-23°) = 41

Тому визначена в розрахунку теплового навантаження КП "Харківські теплові мережі" формула:

Qот = V х q0 х (tвн _ tнв) х а х к, а саме:

Qот = 174 х 0,42 х 41 х 1,116 х 1,25* 0,6 = 2207,8 ккал/год, або 0,002508 Гкал/год - цылком відповідає формулі, зазначеної в пункті 2.1.5 КТМ 204 України 244-94.

Вартість спожитої відповідачем теплової енергії на потреби гарячого водопостачання визначена на підставі формули: Qгв х тариф, де Qгв - кількість спожитої на потреби гарячого водопостачання теплової енергії.

Отримана в результаті підрахунків кількість спожитої теплової енергії на опалення, виражена в Гкал, помножується на діючий в цей час тариф на теплову енергію та отримується вартість фактично спожитої теплової енергії за місяць.

З огляду на вищевикладене , суд вважає обгрунтованим розрахунок позивача щодо вартості безпідставно спожитої теплової енергії.

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", згідно п. 1.1 Статуту, засновано відповідно до Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про підприємства в України", "Про підприємництво", "Про власність" та інших законодавчих актів України. КП "Харківські теплові мережі" належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова відповідно до рішення № 191/03 від 24.09.2003р. XVI сесії Харківської міської ради XXIV скликання "Про комунальну власність м. Харкова".

Метою діяльності підприємства позивача є задоволення потреб населення міста Харкова, державних, кооперативних, суспільних, приватних підприємств і організацій у якісній тепловій енергії при найменших витратах, одержання прибутку для розвитку підприємства, забезпечення інтересів його працівників та задоволення їх економічних і соціальних потреб.

Систематичні неплатежі з боку споживачів за надану теплову енергію, у тому числі з боку відповідача, призводять до неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, перешкоджають надходженню грошових коштів до бюджету і порушує інтереси Харківської міської ради, як органу місцевого самоврядування і безпосередньо зачіпає інтереси держави.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги, що факт постачання теплової енергії до приміщень відповідача з жовтня 2011 року по квітень 2017 року підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність, це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1 ст. 260 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання (абзац другий частини п'ятої статті 261 ЦК України), тобто після закінчення: або передбаченого частиною другою статті 530 ЦК України семиденного строку від дня пред'явлення вимоги; або передбаченого іншим актом цивільного законодавства чи договором іншого пільгового строку, в який боржник має виконати зобов'язання. Виняток з цього правила становлять випадки, коли із закону або з договору випливає обов'язок негайного виконання зобов'язання: у такому разі перебіг позовної давності починається від дня пред'явлення вимоги кредитором.

Зокрема, згідно ст. 692 ЦК України, покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому, передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору.

Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача був надісланий лист-вимога про сплату боргу № 736/юр від 20.09.2017 в порядку ст. 530 ЦК України та надано 7-денний термін для добровільного його виконання, який сплив лише 31.10.2017, а позивач набув право звернення до суду з позовною заявою.

Відповідно до інформації, отриманої на офіційному сайті УДППЗ "Укрпошта", 20.09.2017 лист-вимога був відправлений через засоби поштового зв'язку, а 26.09.2017 - вручений особисто адресату.

Відтак, днем пред'явлення листів-вимог про сплату боргу, слід вважати дату оформлення УДППЗ "Укрпошта" повідомлення - 20.09.2017.

Таким чином, станом на день подання позову до суду (01.11.2017), строки позовної давності за вимогою про стягнення безпідставно спожитої теплової енергії за період з жовтня 2011 року по квітень 2017 року не закінчились.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для застосування позовної давності до позовних вимог.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 256, 257, 260, 267, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, ст.ст. 29, 42, 86, 91, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Донець Анастасії Анатоліївни (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м.Харків, вул.Доброхотова, 11; код ЄДРПОУ: 31557119)

- на р/р 26032302062313 в ФХОУ ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 351823 - вартість безпідставно спожитої теплової енергії за період з жовтня 2011 року по квітень 2017 року в розмірі 31902,11 грн.;

- на р/р 2600030002313 в ФХОУ ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 351823 - витрати з оплати судового збору в розмірі 1600,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 10.04.2018 р.

Суддя Н.М. Кухар