Рішення № 73254510, 03.04.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2018 р.Справа № 922/4248/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Косма К.І.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_2 економіки та комунального майна ОСОБА_3 міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7) 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3 міська рада (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Парковий-3" (61068, м. Харків, просп. Московський, 118) про визнання укладеним договору за участю представників:

позивача - ОСОБА_4, довіреність № 762/0/45-17 від 28.12.17, ;

відповідача -ОСОБА_1, довіреність № б/н від 25.01.18, ;

3-ї особи - ОСОБА_4, довіреність № 08-11/3997/2-17 від 28.12.17,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 економіки та комунального майна ОСОБА_3 міської ради (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Парковий-3", в якому просить суд визнати укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між Товариством з обмеженою відповідальністю "Парковий-3" та ОСОБА_2 економіки та комунального майна ОСОБА_3 міської ради у редакції, викладеній у позовній заяві.

Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем вимог ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, затвердженого рішенням виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради від 09.11.2011 р. № 804 із змінами внесеними рішенням від 22.05.2013 року №319 щодо обов'язку укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури.

Разом із позовною заявою позивачем було визначено ОСОБА_3 міську раду в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.12.2017 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче засідання на 16.01.2018 о 11:00 год. Окрім того, вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 міську раду (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 7).

05.01.2018 представником третьої особи до суду подані письмові пояснення щодо позовних вимог за вх. № 321, в яких третя особа зазначає, що укладення замовником будівництва договору пайової участі є обов'язковим на підставі вимог ч. 3 ст. 179 ГК України, Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а не укладення замовником будівництва відповідного договору пайової участі до прийняття об'єкту нерухомого майна до експлуатації та при реконструкції об'єкта містобудування, не можуть бути підставами для звільнення останнього від виконання встановленого законом обов'язку. Пояснення долучені до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 16.01.2018 року відкладено підготовче засідання до 06 лютого 2018 року о 11:00 год.

05.02.2018 року від Представника департаменту економіки та комунального майна ОСОБА_3 міської ради, через канцелярію суду (вх.№3205) надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів, вказані документи долучені до матеріалів справи на підставі ст.42 ГПК України .

05.02.2018 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Парковий-3" (відповідача), через канцелярію суду (вх.№3111) надійшла заява про продовження процесуального строку та приєднання відзиву на позовну заяву,в якому останній просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

05.02.2018 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Парковий-3" (відповідача), через канцелярію суду надійшла заява(вх.№3109) про відкладення розгляду справи .

Ухвалою господарського суду від 06.02.2018 року продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів. Задоволено клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання (вх. № 3109 від 05.02.2018року). Відкладено підготовче засідання у справі на 28 лютого 2018 року о 10:20.

19.02.2018 року від ОСОБА_2 економіки та комунального майна ОСОБА_3 міської ради, через канцелярію суду (вх.№4716) надійшла відповідь на відзив , в якій останній просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, зокрема, вказує на те, що ОСОБА_2 економіки та комунального ОСОБА_3 міської ради є належним позивачем у даній справі та уповноваженим органом з яким не обхідно у м. Харкові укладати договір про пайову участь у розвитку інфраструктури.

19.02.2018 року від ОСОБА_3 міської ради(позивача), через канцелярію суду (вх.№4715) надійшла відповідь на відзив. Відповідь на відзив долучена до матеріалів справи на підставі ст.42 ГПК України.

Ухвалою господарського суду від 28.02.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 20 березня 2018 року о 11:00 год.

В судовому засіданні 20.03.2018 року оголошено перерву до 03.04.2018 року.

Представник позивача та третьої особи у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позову.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 03.04.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області на підставі звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРКОВИЙ-3» було проведено реєстрацію Декларації про готовність до експлуатації об’єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, за №ХК 143170862390 від 28.03.2017.

Відповідно до пункту 1 Декларації об’єктом будівництва виступає «Реконструкція нежитлових приміщень 3-го поверху № 3-1-:-3-38 в літ. Н-6 під житлові квартири, за адресою: просп. Московський, 118 в м. Харкові, код 1122.1 категорія складності ІІІ».

Пункт 22 Декларації передбачає, що у зв’язку із реконструкцією приміщень без зміни зовнішньої конфігурації, та як наслідок, відсутності намірів забудови земельної ділянки, зазначати інформацію щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, відповідно до ст. 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, не потрібно.

На виконання положень Порядку листом ОСОБА_2 економіки та комунального майна ОСОБА_3 міської ради від 27.04.2017р. № 627/0/124-17 проінформовано відповідача про необхідність звернення до виконавчих органів ОСОБА_3 міської ради для укладення договору про пайову участі у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Листом управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку ОСОБА_2 економіки та комунального майна від 19.05.2017 № 793/0/124-17 направлено до відповідача для розгляду та підписання два оригінали договору про пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Відповідей на зазначені листи, підписаного договору або протоколу розбіжностей до нього від ТОВ «ПАРКОВИЙ-3», а ні до ОСОБА_2 економіки та комунального майна, а ні до ОСОБА_3 міської ради не надходило.

Як стверджує позивач, на дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом зазначеного об'єкту ТОВ «ПАРКОВИЙ-3» не виконало покладеного на нього Законом № 3038-УІ обов'язку щодо укладення договору про пайову участь і не зверталося до ОСОБА_2 економіки та комунального майна ОСОБА_3 міської ради з приводу укладення такого договору.

Позивач вказує на те, що ухилення відповідача від укладення договору про пайову участь є порушенням зобов'язання, прямо передбаченого чинним законодавством.

Невиконання такого зобов'язання не звільняє відповідача від обов'язку укласти договір про пайову участь, у тому числі при проведені реконструкції нерухомого майна.

Такими діями забудовника, на думку позивача, порушуються права та інтереси територіальної громади міста Харкова в особі ОСОБА_3 міської ради на отримання коштів, пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, які мають використовуватися для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова.

В силу вимог ст. 144 Конституції України та ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування при виконанні своїх функцій приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон). Згідно ч.2 ст.40 цього Закону замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті. В ч.4 ст.40 Закону наведений вичерпний перелік об'єктів у разі будівництва яких, замовник не залучається до пайової участі у розвитку інфраструктури. Об'єкт відповідача не відноситься до об'єктів, зазначених в даному переліку, отже він зобов'язаний був взяти участь у створені і розвитку інфраструктури. Відповідно до ч.1 ст.40 Закону порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

На виконання вимог Закону рішенням виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради від 09.11.2011 №804(зі змінами внесеними рішенням від 22.05.2013 року №319) затверджено "Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м.Харкова, який містить механізм залучення замовників до пайової участі у розвитку інфраструктури м.Харкова.

Згідно ч.ч.8, 9 ст.40 Закону розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. Аналогічні норми наведено в п.2.6. Порядку.

Відповідно до ч.ч.3, 5 ст.40 Закону пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Згідно ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 174 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, зокрема безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 3 статті 179 передбачено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.187 ГК України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Оскільки спір виник при укладанні договору, укладання якого є обов'язковим на підставі закону, то даний спір підлягає вирішенню судом.

Перевіряючи наданий позивачем проект договору на предмет відповідності його вимогам Закону щодо істотних умов та Порядку суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” (в редакції Закону, яка діяла на момент реєстрації декларації) замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

За змістом ч. 4 ст. 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об’єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв’язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Частина 4 ст. 26 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” встановлює, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Згідно абз. 4 п. 1.6. Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Харкова, затвердженого рішенням Виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради від 09.11.2011 року № 804 (в редакції рішення від 22.05.2013 року) встановлено, що замовник будівництва – фізична особа або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку (ділянки) та яка має намір здійснити будівництво або змінити об’єкт будівництва, у тому числі під час проведення будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів та фундаментів у плані об’єкта будівництва.

Матеріалами справи встановлено та не заперечується сторонами, що об’єктом будівництва у спірних правовідносинах виступає реконструкція нежитлового приміщення 3-го поверху № 3-1-:-3-38 в літ. Н-6 під житлові квартири по просп. Московському, 118 в м. Харкові.

Документів, які б підтверджували наявність у відповідача буд-яких речових прав на земельну ділянку за місцезнаходженням об’єкта будівництва, сторонами надано не було.

Відповідно до долученої до матеріалів справи Декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої ОСОБА_2 ДАБІ у Харківській області від 28.03.2017 року за № ХК 143170862390, в графі “дата, серія, номер документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою” зазначена наступна інформація: “не зазначається у разі реконструкції, реставрації або капітального ремонту об’єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані”.

Абзац 3 пункту 1.6. Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Харкова, затвердженого рішенням Виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради від 09.11.2011 року № 804 (в редакції рішення від 22.05.2013 року) встановлює, що об’єкти будівництва – будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення та їх комплекси.

Таким чином, судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Парковий-3" було проведено реконструкцію нежитлового приміщення 3-го поверху № 3-1-:-3-38 в літ. Н-6 під житлові квартири по просп. Московському, 118 без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані. Від так, відповідач у спірних правовідносинах не належить до замовників будівництва, які мають намір щодо забудови земельної ділянки.

Позивач, в обґрунтування ціни договору, зокрема, в п. 2.1.1 пункту 2 проекту договору про пайову участь зазначив розраховану ОСОБА_2 економіки та комунального майна суму пайової участі щодо реконструкції нежитлового приміщення3-го поверху № 3-1-:-3-38 в літ. Н-6 під житлові квартири по просп. Московському, 118, в розмірі 436 976,40 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта – для нежитлових будівель та споруд; 2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта – для житлових будинків.

Положення пунктів 20 та 21 Декларації про готовність до експлуатації об’єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, № ХК 143170862390 від 28.03.2017 року встановлюють однаковий розмір кошторисної вартості будівництва за затвердженою проектною документацією та вартості основних фондів, які приймаються в експлуатацію, у розмірі 96 000,0 тисяч гривень.

Тобто сума пайової участі у розвитку інфраструктури міста Харкова, яка б підлягала перерахуванню відповідачем у разі наявності у нього статусу замовника будівництва, який має намір щодо забудови земельної ділянки, відповідно до умов спірного договору, повинна була б становити 10 % від суми 96000,0 гривень, а саме: 9600,0 гривень.

Зазначена декларація є додатком до позовної заяви. Цей факт додатково підтверджує проінформованість ОСОБА_2 економіки та комунального майна ОСОБА_3 міської ради про кошторисну вартість будівництва об’єкта із тексту декларації. Однак, позивачем зазначено в позовній заяві про відсутність інформації про кошторисну вартість будівництва об’єкта, а тому виходячи з цього розрахунок суми пайової участі був виконаний на підставі наявних в декларації показників загальної площі завершеного забудовою об’єкта містобудування та показників опосередкованої вартості будівництва.

Отримані та досліджені судом докази свідчать про протиріччя в позиції позивача щодо порядку розрахунку суми пайового внеску та, як наслідок, необґрунтованої вимоги спонукати відповідача до підписання типового договору про пайову участь .

Відповідно ж до приписів ч.2 ст.45 ГПК України позивачами є особи , які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. А обов'язковою підставою для задоволення позову є саме встановлення судом факту порушення прав позивача . Враховуючи вищевикладене, господарський суд прийшов до висновку про відсутність підстав для укладення сторонами договору за рішенням суду на визначених позивачем умовах .

Що стосується заперечень відповідача щодо належності позивача ОСОБА_2 економіки та комунального майна ОСОБА_3 міської ради бути позивачем у справі та уповноваженим органом з яким необхідно укладати договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, господарський суд враховує наступне.

Відповідно до п. 4.1.16. Положення про ОСОБА_2 економіки та комунального майна ОСОБА_3 міської ради, затвердженого рішенням 1 сесії ОСОБА_3 міської ради 7 скликання від 20.11.2015 №7/15 ОСОБА_2 економіки та комунального майна (далі ОСОБА_2) в своїй діяльності підзвітний та підконтрольний ОСОБА_3 міській раді, підпорядкований виконавчому комітету міської ради та є самостійним виконавчим органом міської ради та на нього покладені повноваження щодо виконання роботи щодо залучення замовників будівництва до пайової участі у розвитку інфраструктури при будівництві об'єктів на території міста.

Також, відповідно до п. 2.1 Положень ОСОБА_2 є юридичною особою, має право, в межах своїх повноважень, укладати від свого імені угоди з юридичними та фізичними особами, набувати майнових і особистих немайнових прав, нести обов'язки, бути позивачем, відповідачем та третьою особою у суді.

Відповідно до Порядку пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова залучення замовників до пайової участі здійснюється шляхом укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з ОСОБА_2 економіки та комунального майна ОСОБА_3 міської ради (п. 1.4 Порядку).

Для цього, відповідно до п.п. 2.1, 2.2. 2.5, 5.6. 5.7 Порядку замовник будівництва зобов'язаний звернутися саме до ОСОБА_2 економіки та комунального майна з питань щодо укладення договору про пайову участь.

Таким чином, ОСОБА_2 економіки га комунальної о майна ОСОБА_3 міської ради є належним позивачем у даній справі та уповноваженим органом з яким необхідно у м. Харкові укладати договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Стосовно заперечень відповідача щодо легітимності Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова (зі змінами згідно рішення виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради №319 від 22.05.2013року), господарський суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищний міських, районних у містах ( у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту.

Виходячи з вище зазначеного, виконавчі органи селищної ради визначено як самостійний суб'єкт здійснення місцевого самоврядування.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

В статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», що регулює повноваження органів місцевого самоврядування в галузі бюджету, фінансів і цін, зазначено, що до відання саме виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, серед яких залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організації, незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.

Дана норма визначає, що саме виконавчі органи місцевого самоврядування наділенні самоврядними повноваженнями на укладення договорів про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населеного пункту.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Згідно зі ст. 144 Конституції України та ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування при виконанні своїх функцій приймають рішення, які є обов'язковими для виконання на відповідній території.

Відповідно до підпункту 2 пункт "а" статті 27 «Повноваження у сфері соціально - економічного і культурного розвитку, планування та обліку» глави 2 «Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження з забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів.

Згідно преамбули Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»:

1. Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

2. Замовник, який має намір щодо забудови земельної населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

3. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Таким чином, зазначені норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відповідають повноваженням виконавчих органів міських рад визначених у підпункті 2 пункту "а" статті 27 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд не погоджується із посиланням позивача на необхідність застосування правових позицій Верховного Суду України, зокрема, викладених у Постановах від 22.03.2017 року по справі № 908/312/16, №922/387/16,№908/6328/15, оскільки об'єктом будівництва у вказаних справах виступає реконструкція нежитлових будівель, що саме по собі зумовлює наявність намірів у замовника будівництва щодо забудови земельної ділянки.

З огляду на фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для відмови в задоволенні позову.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 13, 18, 42, 46, 73, 76, 77, 78, 86, 123, 129, 130, 165, 178, п. 2, 4 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Харківського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05.04.2018 р.

Суддя ОСОБА_5