Ухвала суду № 73254298, 03.04.2018, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/7818/17

(2-п/199/20/18)

УХВАЛА

03.04.2018 Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого - судді Подорець О.Б.,

за участю секретаря Терентієвої Я.О.,

за неявки учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 30 січня 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, що діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, до ОСОБА_4, ОСОБА_1, Комунального підприємства «Центр реєстрації» Шестірнянської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, де треті особи – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Управління-служба у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради, Житлово-будівельний кооператив №341, ОСОБА_6, про визнання договору дарування недійсним та застосування наслідків недійсності, -

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2, що діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, до ОСОБА_4, ОСОБА_1, Комунального підприємства «Центр реєстрації» Шестірнянської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, де треті особи – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Управління-служба у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради, Житлово-будівельний кооператив №341, ОСОБА_6, про визнання договору дарування недійсним та застосування наслідків недійсності задоволено у повному обсязі.

01.03.2018 ОСОБА_1 подала до суду заяву про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що з вказаним рішенням суду вона не згодна, оскільки її неявка в судові засідання була викликана тим, що вона особисто не отримувала жодної судової повістки, а відтак не мала можливості надати докази, приймати участь у їхньому дослідженні та доведення їхньої переконливості перед судом.

В судове засідання учасники справи не з’явилися, що не є перешкодою для розгляду заяви.

Представник позивача ОСОБА_7 надав до суду заяву щодо розгляду справи 03.04.2018 за його відсутності та просив відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заочного рішення.

Представником третьої особи Управління-служба у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради ОСОБА_8 до суду надано заяву щодо розгляду справи 03.04.2018 за його відсутності та просив залишити заочне рішення суду в силі.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини проголошено право на справедливий судовий розгляд.

З практики Європейського Суду випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом (рішення ЄСПЛ «Надточій проти України», «Гурепка проти України №2»).

За змістом ст.ст. 4,10,11 ЦПК України (в редакції Закону №1618-IV), які кореспондуються зі ст.ст. 5,12,13 ЦПК України (в редакції Закону №2147-VIII) цивільне судочинство здійснюється на засадах рівності сторін, змагальності та диспозитивності.

Статтею 288 ЦПК України (в редакції Закону №2147-VIII) передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже головними умовами для скасування заочного рішення є поважність причини не з’явлення відповідача в судове засідання і докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення спору. Наявність одночасно цих двох умов дає підстави для скасування заочного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи № 199/7818/17, заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2, що діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, до ОСОБА_4, ОСОБА_1, Комунального підприємства «Центр реєстрації» Шестірнянської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, де треті особи – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Управління-служба у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради, Житлово-будівельний кооператив №341, ОСОБА_6, про визнання договору дарування недійсним та застосування наслідків недійсності задоволено (а.с. 94-96).

Цивільна справа перебувала у провадженні суду з 08.11.2017 і чотири рази відкладалася саме із-за неявки відповідачів по справі, зокрема і ОСОБА_1

У позовній заяві зазначено адресу відповідача ОСОБА_1 - пр. Металургів, 74б/43 в м. Кам’янське (м. Дніпродзержинськ) (а.с.1).

Саме за зазначеною адресою направлялися судові повістки ОСОБА_1, що підтверджується витягом з реєстру на відправлення рекомендованої кореспонденції. Таким чином, судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи у спосіб, передбачений ЦПК України.

Водночас, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Судом під час розгляду справи досліджені всі обставини, витребувані та дослідженні всі докази, надана їм належна оцінка.

У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У відповідність до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, судом відзначається, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суду необхідно виходити з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001.

У зв’язку з наведеним, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення.

Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 284-288 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 30 січня 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, що діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, до ОСОБА_4, ОСОБА_1, Комунального підприємства «Центр реєстрації» Шестірнянської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, де треті особи – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Управління-служба у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради, Житлово-будівельний кооператив №341, ОСОБА_6, про визнання договору дарування недійсним та застосування наслідків недійсності - відмовити.

Роз’яснити заявнику, що відповідно до пункту 4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.Б.Подорець