Рішення № 73254170, 02.04.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" квітня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/231/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Карагяур В.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (представник за довіреністю);

від відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 (представники за довіреностями);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського 28 Б);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Одесатурист” (65079, м. Одеса, вул. Генуезька, 24-А);

про стягнення 29 608,61 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: позивач – Публічне акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” (надалі - ПАТ „Одесаобленерго”) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Одесатурист” (надалі – ТОВ „Одесатурист”), в якій просив суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 29 608,61 грн., з яких: 8 070,46 грн. – 3% річних та 21 538,15 грн. – інфляційні, а також покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що рахунок №209/10 від 10.04.2015 року на суму 192 153,86 грн., виставлений на підставі акту про порушення №032393 від 20.01.2015 року був сплачений відповідачем несвоєчасно, що стало підставою для нарахування йому 3% річних та інфляційних, в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України та для звернення з відповідним позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.02.2018р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/231/18 за правилами спрощеного позовного провадження із призначенням розгляду справи в судовому засіданні на 19.03.2018 року.

Відповідач проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (вх. ГСОО №5373/18 від 05.03.2018 р.) та відповідних запереченнях (вх. ГСОО №6373/18 від 19.03.2018р.) при цьому посилався на те, що ТОВ „Одесатурист” скориставшись своїм правом, передбаченим правилами користування електричною енергією, не оплачувало рахунок №209/10 від 10.04.2015 року до вирішення спірних питань щодо акту про порушення №032393 від 20.01.2015 року у судовому порядку. При цьому, відповідач стверджує, що в подальшому, після оплати відповідачем відповідного рахунку, позивач жодним чином не повідомляв про необхідність сплати інфляційних нарахувань та 3% річних, та підписував акти звірки без зауважень. Разом з тим, ТОВ „Одесатурист” зазначає, що протоколом №23 від 10.04.2015 року позивачем визначався саме розмір збитків, у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №122 від 08.02.2006р. „Про затвердження порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії” понесених ПАТ „Одесаобленерго” внаслідок порушення відповідачем правил користування електричною енергією. Водночас, відповідач посилається на те, що у відповідності до п. 5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань” інфляційні нарахування та 3% річних, передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України на суму збитків не нараховуються, оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав. З огляду на викладене відповідач вважає позовні вимоги ПАТ „Одесаобленерго” необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

19.03.2018 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. ГСОО №5919/18), у відповідності до якої ПАТ „Одесаобленерго” стверджує, що недорахована електрична енергія є вартістю використаного споживачем товару, який був неврахований або врахований неправильно.

У судовому засіданні від 02.04.2018р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у даному судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд у задоволені заявлених позовних вимог ПАТ „Одесаобленерго” відмовити.

В судовому засіданні 02.04.2018р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено сторонам, що повне рішення буде складено 10.04.2018р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об’єктивно з’ясувавши обставини справи, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до п. 5 ст. 92 Конституції України, засади організації та експлуатації енергосистем визначаються виключно законами України.

Постачання електроенергії – одна із форм, у яких здійснюється господарсько-торговельна діяльність суб’єктів господарювання.

При цьому, договірні відносини у сфері постачання електроенергії мають свої особливості, що пов’язано зі специфікою предмету договору. Особливістю договору електропостачання є покладення на споживача додаткових обов’язків, пов’язаних з необхідністю: дотримуватись передбаченого договором режиму споживання електроенергії, забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичних мереж та справність приладів і устаткування, що використовується у процесі споживання електричної енергії.

Статтею 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Частиною 6 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

За приписами ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено матеріалами справи, 25.03.2008 року між ПАТ „Одесаобленерго” (надалі - постачальник) та ТОВ "Одесатурист" (надалі - споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 209 (надалі – договір), згідно умов якого постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

У п. 2.1 договору визначено, що під час виконання умов цього договору з питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (надалі – ПКЕЕ).

Згідно умов п.п. 2.3.3 договору споживач зобов’язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Положеннями п.п. 4.2.3 договору встановлено, що споживач сплачує постачальнику електричної енергії вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до "Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою Постановою НКРЕ від 04 травня 2006 р. № 562, зареєстрованої Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за № 782/12656", за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі-Методика), у разі: самовільного внесення споживачем змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження споживачем засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Згідно п.п. 4.2.4 договору, споживач несе відповідальність за технічний стан розрахункових приладів обліку та пломб на них, які знаходяться на його території, забезпечує їх охорону та збереження.

У відповідності до п. 4.4 договору, у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акту, має право внести до акту свої зауваження.

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено судом під час розгляду справи №916/2654/15, 20.01.2015 року представниками ПАТ «Одесаобленерго» було здійснено перевірку ТОВ «Одесатурист» щодо користування електричною енергією за адресою: Одеська обл., м. Білгород - Дністровський, вул. Шевченко, 1, за результатами якої, уповноваженими особами ПАТ «Одесаобленерго», був складений акт про порушення №032393.

В подальшому, на підставі протокольного рішення Комісії Інформаційно-консультаційного центру по роботі із споживачами електричної енергії ПАТ «Одесаобленерго» оформленого протоколом №17 від 17.03.2013 року ПАТ «Одесаобленерго» було зобов’язано здійснити перерахунок вартості недооблікованої енергії. На виконання вказаного протокольного рішення 10.04.2015 року ПАТ «Одесаобленерго» було проведено засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ на оформлене протоколом №23 від 10.04.2015 року, відповідно до якого було розраховано вартість не облікованої електричної енергії на суму 192 153,86грн.

Відповідно до рахунку №209/10 від 10.04.2015 року ТОВ «Одесатурист» повинно було у строк до 11.05.2015 року сплатити вартість недорахованої електричної енергії у розмірі 192 153,86 грн.

Вказаний рахунок отримано представником відповідача 10.04.2015 року із зазначенням наявності заперечень щодо даного рахунку.

Згідно відомостей, які містяться у системі «Діловодство спеціалізованих судів» 30.06.2015 року ТОВ «Одесатурист» звернулося до суду з позовною вимогою щодо визнання недійсним рішення ПАТ «Одесаобленерго», яке оформлено протоколом засідання комісії від 10.04.2015 року №23, з розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією від 20.01.2015 р. №032393 в частині нарахування позивачу вартості недорахованої електричної енергії у розмірі 192 153,86 грн, за результатами розгляду якої було порушено провадження у справі №916/2654/15.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.05.2016р. по справі №916/2654/15, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.09.2016р. та постановою Вищого господарського суду України від 14.12.2016 р. у задоволенні позовних вимог ТОВ «Одесатурист» було відмовлено.

Водночас, рахунок №209/10 від 10.04.2015р. на суму 192 153,86 грн. був сплачений ТОВ «Одесатурист» двома платежами лише 03.10.2016р. та 04.10.2016р., що підтверджується відповідними банківськими виписками.

Як було встановлено судом під час розгляду справи №916/2654/15, у відповідності до п. 2.2 додатку № 5 "Порядок розрахунків" до договору № 209 від 25.03.2008р. остаточний розрахунок за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції, 3% річних та інші платежі, здійснюються споживачем самостійно на протязі п’яти операційних днів з дня отримання рахунку.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 235 Господарського кодексу України, за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.

Статтею 236 Господарського кодексу України встановлено перелік оперативно-господарських санкцій та визначено, що перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

У відповідності до ст. 237 Господарського кодексу України, підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.

За своєю правовою природою, рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є оперативно-господарською санкцією.

У відповідності до п. 1.2 Правил користування електричною енергією», затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання, електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 із змінами і доповненнями (надалі - ПКЕЕ) недоврахована електрична енергія – це обсяг електричної енергії, використаний споживачем обліку або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.

Виходячи зі змісту пункту 10.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема, забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

У відповідності до п. 6.42 ПКЕЕ, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Із вищезазначеного вбачається, що право на несплату рахунку, а отже, і зупинення нарахувань будь-яких санкцій, виникає у разі звернення до суду протягом 10 робочих днів з моменту отримання оскаржуваного протоколу.

Як встановлено судом оскаржуваний протокол у судовій справі №916/2654/15, разом з рахунком №209/10 від 10.04.2015р. на суму 192 153,86 грн. був отриманий відповідачем 10.04.2015 року, тоді як позов подано 30.06.2015 року, тобто поза межами строку, який надає право ТОВ «Одесатурист» на несплату виставленого рахунку до вирішення спірних питань у судовому порядку.

У відповідності до п. 6.43 ПКЕЕ, споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Пунктом 10.2 ПКЕЕ встановлено обов’язок споживача електричної енергії, зокрема, оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Таким чином, рахунком №209/10 від 10.04.2015р. на суму 192 153,86 грн. мав бути сплачений відповідачем у строк до 11.05.2015 року.

З огляду на зазначене та наявність між сторонами укладеного договору щодо поставки електричної енергії, суд розцінює рахунок №209/10 від 10.04.2015р. на суму 192 153,86 грн., як платіжну вимогу, тобто вимогу про виконання грошового зобов’язання, яка в обумовлений строк не була оплачена відповідачем.

При цьому, суд зазначає, що за своїм змістом оперативно-господарські санкції є заходами, що припиняють, змінюють попередні зобов’язання (умови їх виконання та визначення) та у даному випадку є підставою для виникнення нових зобов’язань сторін.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки, враховуючи рішення у справі № 916/2654/15 Господарського суду Одеської області, ПАТ "Одесаобленерго" правомірно застосовано до відповідача оперативно-господарські санкції за допущене останнім порушення правил користування електричною енергією шляхом прийняття відповідних рішень, то нарахування позивачем до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням періоду, визначеного п. 6.43 ПКЕЕ (оплата має бути здійснена протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка) є обґрунтованим.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у період з травня 2015 року по вересень 2016 року у розмірі 21 538,15 грн., вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 8 070,46 грн. за період з 12.05.2015р. по 03.10.2016р., встановив, що позивач допустив арифметичну помилку при відповідному нарахуванні, в зв’язку з чим, суд здійснив власний розрахунок 3% річних.

РОЗРАХУНОК 3% РІЧНИХ

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів192153.8612.05.2015 - 02.10.20165103 %8042.76122153.8603.10.2016 - 03.10.201613 %10.01

Отже, сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача становить – 8052,77 грн.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ПАТ "Одесаобленерго" та стягнення з відповідача 8052,77 грн. – 3% річних та 21538,15 грн. – інфляційних.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн., покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 77, 26, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Одесатурист” (65079, м. Одеса, вул. Генуезька, 24-А; код ЄДРПОУ 19206253) на користь Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського 28 Б; код ЄДРПОУ 00131713) 8052/вісім тисяч п’ятдесят дві/грн. 77 коп. 3% річних, 21538/двідцять одна тисяча п’ятсот тридцять вісім/грн. 15 коп. інфляційних та 1762/одна тисяча сімсот шістдесят дві/грн. судового збору.

3.В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10 квітня 2018 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська