Рішення № 73254087, 02.04.2018, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 рокуСправа № 912/1602/17 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С., за участю секретаря судового засідання Скопець В.В., розглянув у судовому засіданні справу №912/1602/17

за позовом: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія"

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Новоукраїнської районної державної адміністрації

- Новоукраїнської міської ради

про визнання поновленим договору, визнання укладеною додаткової угоди.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 1564 від 22.09.2016 р.;

від відповідача - участі не брали;

від третьої особи 1 - участі не брали;

від третьої особи 2 - участі не брали.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Росія" звернулося до господарського суду з позовною заявою в якій просить суд:

- визнати поновленим на той же строк і на тих самих умовах договір оренди землі, укладений між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Росія" (далі - СТОВ "Росія") та Новоукраїнською районною державною адміністрацією Кіровоградської області (далі - Новоукраїнська РДА) від 20.04.2007 року, зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" за № 540 від 20.04.2007, загальною площею 25,5788 га ріллі із земель резервного фонду державної власності сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Новоукраїнської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3524010100:02:002:1846;

- визнати укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та СТОВ "Росія" додаткову угоду до договору оренди землі, укладеного між СТОВ "Росія" та Новоукраїнською РДА від 20.04.2007 р., зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" за № 540 від 20.04.2007, загальною площею 25,5788 га ріллі із земель резервного фонду державної власності сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Новоукраїнської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3524010100:02:002:1846 у редакції, викладеній у прохальній частині позовної заяви.

Такод подана позивачем позовна заява містить заяву СТОВ "Росія" про забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області вчиняти будь-які дії з приводу відчуження права власності, права користування, зміни цільового призначення, зміни розміру чи кадастрового номеру земельної ділянки кадастровий номер 3524010100:02:002:1846 площею 25,5788 га до вирішення спору по суті.

Ухвалою суду від 08.06.2017 р. порушено провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 06.07.2017 р.; залучено до участі у справі Новоукраїнську районну державну адміністрацію та Новоукраїнську міську раду в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

06.07.2017 р. відповідачем подано до суду письмовий відзив на позов, у відповідності до якого заперечив проти задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову, стверджуючи, що у поданій позивачем заяві не міститься посилань на конкретні докази того, що відповідач чи інші особи вчиняють дії, направлені на розпорядження спірною земельною ділянкою, а також того, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду у даній справі. По суті пред'явленого позову відповідач зазначає, що позивачем не надано належних доказів та посилань щодо незаконності дій Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. Так, договір оренди земельної ділянки, укладений між Новоукраїнською районною державною адміністрацією та СТОВ "Росія" зареєстрований 20.04.2007 р.; 02.12.2016 р. Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомило позивача про прийняте рішення стосовно заперечення щодо поновлення договору з підстав, вказаних у листі № С-18968/0-10786/0/6-16; 21.03.2017 р. Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області відмовило позивачу у поновленні договору з підстав, викладених у листі від 02.12.2016 р.; 21.04.2017 р. відповідач повідомив позивача про заперечення у поновленні договору та направив акт повернення земельної ділянки для підписання; договір оренди між сторонами не поновився, а припинив свою дію відповідно до положень ст. 31 Закону України "Про оренду землі", обставини, які б давали позивачу юридичні підстави займати земельну ділянку на праві оренди відсутні. Таким чином, за доводами відповідача, будь-які порушення прав, свобод та інтересів позивача з боку Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області відсутні (а.с. 43-47).

06.07.2017 р. позивачем подано до суду уточнення до позовної заяви, у відповідності до якого зазначає, що підставою звернення СТОВ "Росія" до суду з даним позовом є саме ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (а.с. 54-56).

Оскільки у вказаних уточненнях до позовної заяви позивачем не змінено обставин, викладених у позовній заяві, а лише уточнено правову підставу пред'явленого позову, господарський суд не вважає подане позивачем уточнення заявою про зміну підстав позову. Разом з тим, господарський суд не виключає процесуальної можливості позивача на подання такої заяви та розглядає позовні вимоги з урахуванням поданих уточнень.

Згідно ухвали суду від 06.07.2017 р. з підстав, що в ній зазначені, розгляд справи відкладено до 03.08.2017 р. (а.с. 80).

28.07.2017 р. позивачем подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи (а.с. 84).

У відповідності до письмових пояснень від 01.08.2017 р. № 969/02-24 третя особа - Новоукраїнська міська рада не заперечує щодо поновлення договору оренди земельної ділянки СТОВ "Росія" із розміром орендної плати 8% від нормативної грошової оцінки землі (а.с. 89).

Ухвалою господарського суду від 03.08.2017 р. задоволено клопотання позивача про зупинення провадження у справі; провадження у справі № 912/1602/17 зупинено до завершення розгляду пов'язаної з нею справи № 912/2166/17, що розглядається Господарським судом Кіровоградської області.

У зв'язку зі звільненням з посади судді Шевчук О.Б., в провадженні якої перебувала дана справа, згідно ухвали суду від 08.11.2017 р. поновлено провадження; справу прийнято до свого провадження суддею Вавренюк Л.С. та на підставі того, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі не усунуто, зупинено провадження у справі до завершення розгляду пов'язаної з нею справи № 912/2166/17, що розглядається Господарським судом Кіровоградської області (а.с. 96).

Ухвалою господарського суду від 01.02.2018 р. поновлено провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи № 912/1602/17 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 28.02.2018 р.; надано строк для подання учасниками справи заяв по суті справи. (а.с.97-98).

Згідно ухвали від 02.02.2018 р., судом відмовлено у задоволенні заяви СТОВ "Росія" про вжиття заходів забезпечення позову (а.с. 99-100).

16.02.2018 р. на адресу суду надійшли письмові пояснення Новоукраїнської РДА (далі - третя особа 1) від 15.02.2018 р. № 01-24/13/1, згідно яких третя особа 1 зазначає, що з листів СТОВ "Росія" та Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, які містяться в матеріалах справи щодо узгодження істотних умов договору, які б відповідали вимогам чинного законодавства, вбачається, що сторони так і не дійшли домовленості щодо істотних умов договору. Посилаючись на норми п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України та враховуючи відсутність витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, третя особа 1 стверджує, що договір оренди земельної ділянки не може бути продовжений на тих самих умовах (а.с. 109).

Крім того, у зв'язку з неможливістю явки представника райдержадміністрації в засідання суду, третя особа 1 просить розгляд справи здійснювати без участі представника Новоукраїнської РДА та прийняти рішення на розсуд суду (а.с. 109).

Оскільки, в силу положень п. 2 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, брати участь у судових засіданнях є правом, а не обов'язком учасника справи, господарський суд вважає за можливе задовольнити заявлене третьою особою 1 клопотання та розглядати справу без участі представника третьої особи 1.

Ухвалою суду від 28.02.2018 р. підготовче засідання у справі відкладено на 21.03.2018р.; надано можливість для подання сторонами доказів у справі.

Згідно клопотань відповідача від 15.03.2018 р. та від 21.03.2018 р., останнім надано до суду копії рішень Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо підстав виключення з Державного земельного кадастру земельної ділянки з кадастровим номером 3524010100:02:002:1846, письмові відомості щодо обліку зазначеної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі (а.с. 124, 139).

21.03.2018 р. позивачем подано до суду пояснення, згідно яких вказує, що згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 24.07.2017 р. № 329 надано дозвіл на поділ земельної ділянки кадастровий номер 3524010100:02:002:1846 на дві ділянки, а, отже, має місце зменшення розміру земельної ділянки шляхом її поділу. За умови поділу земельної ділянки, враховуючи Порядок ведення Державного земельного кадастру, має місце присвоєння нових кадастрових номерів новоутвореним земельним ділянкам. Таким чином, за доводами позивача, присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці на підставі п.п. 135,136 постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру", не свідчить про виникнення нового, у розумінні закону, об'єкту цивільних прав, а, відтак, і про втрату СТОВ "Росія" права на орендовану ним за договором земельну ділянку з кадастровим номером 3524010100:02:002:1846 площею 25,5788 га, і на утворені в результаті поділу земельні ділянки кадастровий номер 3524010100:02:002:3168 площею 12,7894 га та кадастровий номер 3524010100:02:002:3167 площею 12,7894 га.

Позивач стверджує, що земельна ділянка кадастровий номер 3524010100:02:002:1846 площею 25,5788 га з користування СТОВ "Росія" не вибувала, СТОВ "Росія", як орендар, не надавало нотаріально посвідченої згоди на поділ земельної ділянки. Зважаючи на викладене, позивач вважає, що відповідач діяв протиправно при поділі земельної ділянки кадастровий номер 3524010100:02:002:1846 площею 25,5788 га, всупереч п. 3 ст. 27 Закону України "Про державний земельний кадастр", порушуючи порядок перенесення обмеження у використанні земельних ділянок та не перенісши обмеження у використанні земельної ділянки (оренді СТОВ "Росія") на новоутворені земельні ділянки (а.с. 135-136).

Ухвалою суду від 21.03.2018 р. закрито підготовче провадження у справі; справу призначено до судового розгляду по суті на 02.04.2018 р.(а.с. 153).

У судовому засіданні 02.04.2018 р. представник позивача підтримав пред'явлені позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, у повному обсязі.

Представники відповідача та третіх осіб участі в засіданні суду не брали, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями про отримання Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та Новоукраїнською РДА ухвали суду від 21.03.2018 р. (а.с. 155, 157), а також роздруківкою із сайту Укрпошти про отримання Новоукраїнською міською радою поштового відправлення господарського суду (а.с. 158-161).

При цьому, відповідачем та Новоукраїнською міською радою не повідомлено суд про причини неявки повноважних представників в засідання суду.

В силу вимог ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засіданні будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засіданні учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи фактичні обставини справи, господарський суд вважає за можливе розглядати справу по суті без участі повноважних представників відповідача та третіх осіб.

Розглянувши наявні у справі матеріали, оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступні обставини.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 14.11.2017 р. у справі № 912/2166/17 відмовлено в задоволенні позовних вимог СТОВ "Росія" про визнання протиправним листа-повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №32-11-0.63-4175/2-17 від 21.04.2017 р.

Крім того, згідно рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.11.2017р. № 912/1908/17 відмовлено в задоволенні позову СТОВ "Росія" про визнання протиправною відмови від укладання додаткової угоди до договору № 540 оренди земельної ділянки загальною площею 25,5788 га ріллі, кадастровий номер 3524010100:02:002:1846 на той же строк і на тих самих умовах в порядку п. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", викладену у формі листа від 02.06.2017 р.

Господарським судом встановлено, що оскаржувані позивачем у справі № 912/2166/17 та у справі № 912/1908/17 листи-повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області були оформлені відповідачем у відповідь на звернення СТОВ "Росія" щодо поновлення договору оренди землі, укладеного між СТОВ "Росія" та Новоукраїнською РДА від 20.04.2007 р., зареєстрованого у Кіровоградській регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" за № 540 від 20.04.2007 р., об'єктом якого є земельна ділянка загальною площею 25,5788 га, кадастровий номер 3524010100:02:002:1846, тобто договору, вимоги про визнання поновленим якого та визнання укладеною додаткової угоди до якого, пред'явлені позивачем у даній справі.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.11.2017 р. у справі № 912/2166/17 та від 21.11.2017 р. у справі № 912/1908/17 в апеляційному порядку не оскаржувались та набрали законної сили.

Вказаними рішеннями Господарського суду Кіровоградської області встановлені наступні обставини.

20.04.2007 р. між Новоукраїнською РДА, як Орендодавцем, та СТОВ "Росія", як Орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), відповідно до якого Орендодавець на підставі розпорядження голови Новоукраїнської РДА № 91-р від 06.02.2007р. передав, а Орендар прийняв 25,58 га ріллі із земель запасу резервного фонду державної власності, розташованих не території Новоукраїнської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Сторонами погоджено істотні умови договору оренди земельної ділянки.

Так, зокрема, встановлено, що Договір укладається терміном на 10 років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектом землеустрою. По закінченню терміну дії Договору Орендар при однакових умовах має переважне право на поновлення Договору на новий термін (розділ ІІ Договору).

Договір підписано Орендодавцем та Орендарем, скріплено круглими печатками сторін Договору та зареєстровано у Кіровоградській регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" 20.04.2007 р. за № 540.

На підставі розпорядження голови Новоукраїнської районної державної адміністрації від 02.04.2008 р., Орендодавцем та Орендарем вносились зміни до розділу ІІІ Договору щодо орендної плати за Договором.

Зміни до Договору зареєстровано у Кіровоградській регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" 10.04.2008 р. за № 040837800064.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію іншого речового права, право оренди на земельну ділянку за кадастровим номером 3524010100:02:002:1846 зареєстровано за СТОВ "Росія" зі строком дії - 20.04.2017р.

Між СТОВ "Росія" та Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області з 2015 року велось тривале листування щодо приведення у відповідність до п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст.288 Податкового кодексу України Договору шляхом зміни розміру орендної плати.

Листом-повідомленням від 26.10.2016 р. № 171 СТОВ "Росія" повідомило Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про використання свого переважного права перед іншими особами на укладення Договору на новий строк (поновлення договору). У вказаному листі СТОВ "Росія" просило поновити Договір на 7 років з розміром орендної плати - 8% від нормативної грошової оцінки. До листа додано проект відповідної додаткової угоди.

У відповідь на вказаний лист Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області направило лист № С-18968/0-10786/0/6-16 від 02.12.2016 р., у якому повідомлено про прийняте рішення стосовно заперечення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, оскільки не подано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

10.03.2017р. СТОВ "Росія" знову звернулося до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом - повідомленням № 76 про поновлення Договору строком на 7 років та з розміром орендної плати 8% від нормативної грошової оцінки землі. До вказаного листа позивач, додав, зокрема, проект додаткової угоди, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Листом від 21.03.2017 р. № С-4478/0-3312/0/6-17 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області вказало, що листом від 02.12.2016 р. позивачу вже було відмовлено у поновленні Договору.

21.04.2017 р. Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області направило позивачеві лист-повідомлення № 32-11-0.63-4175/2-17, в якому зазначило, що листом від 02.12.2016 р. №С-18968/0-10786/0/6-16 відмовило у поновленні Договору та наголосило позивачу на необхідності виконання ст. 34 Закону України "Про оренду землі" та направило Орендарю акт приймання-передачі земельної ділянки в двох примірниках для підписання.

Листом № 209 від 24.05.2017 р. позивач запропонував відповідачу укласти додаткову угоду до Договору на той же строк та на тих самих умовах на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та надав для підписання проект такої додаткової угоди.

Розглянувши вказаний лист, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у листі від 02.06.2017 р. за № С-10794/0-7194/0/6-17 зазначило, що управлінням вже було направлено Орендарю лист-повідомлення від 21.04.2017 р. № 32-11-0.63-4175/2-17 стосовно відмови у поновленні договору оренди землі (відповідно до раніше надісланого листа від 02.12.2016 р. №С-18968/0-10786/0/6-16) та направлено акт приймання-передачі земельної ділянки для підписання та повернення до Головного управління.

У відповідності до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, оскільки зазначені вище обставини щодо СТОВ "Росія" і Головного управління у Кіровоградській області, які є сторонами у даній справі, встановлені рішеннями господарського суду, які у встановленому законом порядку набрали законної сили, вони не доказуються господарським судом при розгляді даної справи.

Таким чином, виходячи із встановлених вище обставин, з урахуванням положень ст.ст. 18, 20 Закону України "Про оренду землі", у редакції чинній на момент укладення Договору, умов Договору, приписів ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України, СТОВ "Росія" набуло право користуватися (оренди) зазначеною в Договорі земельною ділянкою до 20.04.2017 р.

Як стверджує позивач, обґрунтовуючи пред'явлений позов, з урахуванням уточнення позовних вимог, алгоритм дій власника земельної ділянки та її орендаря чітко визначений ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та має вирішальне значення при поновленні договору оренди, як на підставі ч.ч. 1-5, так і на підставі ч. 6 зазначеної норми.

Так, Орендар наголошує на порушенні відповідачем, як вимог ч.ч. 1-5 Закону України "Про оренду землі", так і вимог ч. 6 ст. 33 зазначеного Закону, водночас, зазначає, що підставою звернення до суду з даним позовом є саме ч. 6 ст. 33 Закону.

Вирішуючи спір по суті господарський суд виходив з наступного.

У відповідності до змін, внесених до земельного законодавства України, та з утворенням територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. № 5, повноваження по розпорядженню землями сільськогосподарського призначення державної форми власності здійснюють відповідні територіальні органи Держгеокадастру.

Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.2015 р. № 20 затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, до повноважень якого віднесено, зокрема, розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Кіровоградської області.

Як вбачається із матеріалів справи земельна ділянка, яка є предметом Договору, розташована на території Кіровоградської області, належить до категорії земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, а тому повноваження по розпорядженню такою земельною ділянкою, в тому числі й за Договором, відноситься до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Порядок поновлення договору оренди землі унормовано статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

За змістом ст. 33 Закону України "Про оренду землі", по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина 1). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку (частина 2). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина 3). При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина 4). Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5). У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (частина 6). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (частина 7). Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (частина 8). У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою, п'ятою, шостою, восьмою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку (частина 9). З дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення (частина 10). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина 11). У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (частина 12).

Для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Разом з тим, ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди, а саме у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Вказана правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 р. у справі № 6-219цс14 та у справі № 6-10цс15, у постановах від 18.03.2015 р. у справі № 6-3цс15 та у справі № 6-4цс15.

Таким чином, ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у частині першій регламентує переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі, а в частині шостій - підстави поновлення договору оренди, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (постанова Верховного Суду України від 25.05.2016 р. у справі № 3-312гс16 (справа господарського суду № 911/1707/15).

Як вже зазначалось, правовою підставою заявлених вимог позивач зазначив положення ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі", стверджуючи, що після закінчення строку дії Договору продовжив користуватися відповідною земельною ділянкою і сплачувати орендну плату.

Господарським судом встановлено, що до закінчення строку дії Договору позивач повідомив Відповідача про свій намір скористатись переважним правом на поновлення Договору, про що звернувся з листами-повідомленнями про поновлення договору в установлений строк 26.10.2016 р., а потім повторно 10.03.2017 р. До листів були додані проекти відповідних додаткових угод (а.с. 24, 29). У вказаних зверненнях позивач пропонував збільшити розмір орендної плати і змінити строк оренди, що не суперечить положенням ч.ч. 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Згідно змісту відповіді Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, яка викладена у листі від 02.12.2016 р. та у листі від 21.03.2017р., відповідач повідомив про прийняте рішення щодо заперечення в поновленні Договору (а.с. 27, 30).

При цьому, господарським судом враховано, що фактично сторонами вже було досягнуто згоди щодо встановлення розміру орендної плати на рівні 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік (лист позивача від 18.05.2016 р. та лист відповідача від 14.06.2016 р., а.с. 22, 23), а в частині запропонованих Орендарем змін до Договору щодо строку оренди органом Держгеокадастру заперечень не висловлено; СТОВ "Росія" надавався на підписання відповідачу відповідний проект додаткової угоди до Договору.

Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, у даному випадку права позивача були порушені у тій частині, що дійшовши згоди щодо зміни умов Договору, відповідач у подальшому ухилився від укладення додаткової угоди щодо продовження дії Договору на нових погоджених умовах.

Відтак, не відповідають дійсності доводи відповідача про відсутність будь-які порушень прав, свобод та інтересів позивача з боку Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Разом з тим, за встановлених господарським судом обставин досягнення між сторонами згоди щодо зміни умов Договору, відсутні правові підстави вважати, що у позивача виникло право на позов на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом 09.02.2018р. у справі № 917/776/17 та від 07.03.2018 р. у справах № 917/769/17 та № 917/775/17.

Крім того, згідно позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 07.03.2018 р. № 922/888/17, в ч.ч. 1-5 та ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" містяться дві окремі правові підстави реалізації орендарем свого переважного права на поновлення договору оренди землі, вони не можуть бути застосовані одночасно, оскільки є різними за своєю правовою природою, механізмом застосування та правовими наслідками.

Також, Верховним Судом зазначається, що звернення орендаря в межах строку дії договору оренди землі свідчить про те, що ним ініційовано процедуру поновлення договору оренди на інших умовах із застосуванням порядку, передбаченого ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", що виключає можливість застосування у спірних правовідносинах ч. 6 цієї статті Закону, оскільки зазначеною частиною встановлено інший порядок поновлення договору оренди за принципом мовчазної згоди обох сторін договору. Тобто, поновлення договору оренди земельної ділянки на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" можливе за відсутності звернення орендаря та відсутності заперечень орендодавця щодо продовження землекористування відповідною земельною ділянкою.

Таким чином, застосування ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" можливе в разі, якщо Орендарем не ініційовано процедуру поновлення договору та, відповідно укладення додаткової угоди, у відповідності до ч. 5 зазначеної статті Закону.

Поновлення договору оренди земельної ділянки на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" з укладенням додаткової угоди до нього, можливе в разі, якщо між сторонами не існувало процедури його поновлення на підставі ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (постанова ВС від 22.02.2018 р. у справі № 912/686/17).

Аналогічні викладеним висновки зроблені Верховним Судом також у постановах від 21.02.2018 р. у справах № №908/1164/17, 917/770/17, 917/773/17, 917/772/17.

Таким чином, оскільки господарським судом з'ясовано, що позивачем була ініційована процедура поновлення Договору на підставі ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", слід констатувати відсутність порушеного права позивача згідно ч. 6 ст. 33 цього Закону.

Європейський суд з прав людини, зокрема у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки, неодноразово зазначав, що право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав та обов'язків.

Згідно ж із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Однак, позивачем вибрано не правильний спосіб захисту, що має наслідком відмову у даному позові з заявлених підстав та за заявленими вимогами.

Більш того, в ході судового розгляду справи, господарським судом з'ясовано, що згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 24.07.2017 р. №329, надано згоду на поділ земельних ділянок, що перебувають в резервному фонді на території Новоукраїнської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, зокрема, земельної ділянки кадастровий номер 3524010100:02:002:1846 загальною площею 25,5788 га на дві земельні ділянки: площею 12,7894 га та 12,7894 га (п. 1.9.); надано дозвіл на розроблення технічних документацій по нормативній грошовій оцінці земельних ділянок за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, що перебувають у землях резервного фонду на території Новоукраїнської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області та агрохімічних паспортів земельних ділянок, згідно з переліком земельних ділянок, що додається (а.с. 129-132).

Як вбачається з роздруківки відомостей з публічної кадастрової карти України, відомості про земельну ділянку кадастровий номер 3524010100:02:002:1846 в Державному земельному кадастрі відсутні. Натомість, в Державному земельному кадастрі зареєстровані дві земельні ділянки, які утворились в результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 3524010100:02:002:1846, а саме: земельна ділянка кадастровий номер 3524010100:02:002:3167 площею 12,7894 та кадастровий номер 3524010100:02:002:3168 площею 12,7894 (а.с. 162-163).

Таким чином, земельної ділянки, яка є об'єктом оренди за Договором цілісним масивом площею 25,5788 га наразі не існує. Замість неї сформовано дві окремі земельні ділянки із власними кадастровими номерами.

У відповідності до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" інформація про об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) є істотною умовою договору.

Таким чином, зміна такої умови договору оренди, як площа земельної ділянки та відповідно межі такої ділянки, тягне за собою наслідки, передбачені ч. 12 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", якою встановлено, що у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Враховуючи наведене, слід дійти висновку, що зміна фактичної площі земельної ділянки шляхом її поділу на дві окремі земельні ділянки з присвоєнням їм кадастрових номерів, унеможливлює пролонгацію Договору на таких же умовах, зокрема, стосовно того ж об'єкта оренди, оскільки такі зміни мають наслідком укладення договору оренди земельної ділянки із дотриманням визначеної законом процедури щодо порядку одержання земельної ділянки на праві оренди, а не у порядку, визначеному ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 р. у справі №911/1707/15.

Зазначене є окремою підставою для відмови позивачу в задоволенні позовних вимог.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити також наступне.

У відповідності до ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Статтею 20 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим.

Особливості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку у разі її поділу чи об'єднання з іншою земельною ділянкою, а також відновлення її меж врегульовані ст. 27 Закону України "Про Державний земельний кадастр".

Так, зазначена норма визначає, що у разі поділу або об'єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається. У Поземельній книзі на земельні ділянки, сформовані в результаті поділу або об'єднання земельних ділянок, здійснюється запис про такий поділ чи об'єднання із зазначенням скасованих кадастрових номерів земельних ділянок. Записи про обмеження у використанні земельної ділянки, яка була поділена чи об'єднана з іншою, переносяться до поземельних книг на земельні ділянки, сформовані в результаті такого поділу чи об'єднання.

Відповідно до інформації про земельну ділянку кадастровий номер 3524010100:02:002:1846, яка знаходиться в архіві Державного земельного кадастру, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, не зареєстровані (а.с. 149-150), а тому відповідно вони і не були перенесені державним реєстратором при здійсненні реєстрації новоутворених земельних ділянок.

Згідно п. 12 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. № 1051, відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об'єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

Рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, оформлене наказом від 24.07.2017 р. № 329 щодо поділу земельних ділянок, у тому числі спірної, а також дії державного реєстраторі Державного земельного кадастру щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 3524010100:02:002:1846 та державної реєстрації утворених в результаті її поділу земельних ділянок з кадастровими номерами 3524010100:02:002:3167 і 3524010100:02:002:3168 площею 12,7894 в судовому порядку позивачем незаконним не визнавались та не скасовувались.

Відтак, інформація, встановлена господарським судом на підставі відомостей з Державного земельного кадастру має статус офіційної (підтвердженої державою), достовірної та об'єктивної.

На підставі викладеного, господарським судом не приймаються до уваги доводи позивача щодо протиправності дій органу Держгеокадастру при поділі земельної ділянки.

Що ж до доводів позивача про реєстрацію речового права СТОВ "Росія" на земельну ділянку кадастровий номер 3524010100:02:002:1846 в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та відсутності запису про припинення такого речового права у вказаному реєстрі, варто зазначити, що зазначене речове право зареєстроване зі строком дії - 20.04.2017 р. (а.с. 138), а тому вказана інформація не створює будь-яких правових наслідків щодо предмету спору у даній справі.

Враховуючи наведене вище, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Таким чином, в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити учасникам справи, а саме:

позивачу за адресою: 27100, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. 40 років України, 1;

відповідачу за адресою: 25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26;

третій особі (Новоукраїнській РДА) за адресою: 27101, Кіровоградська область, Новоукраїнка, вул. Соборна, 59;

третій особі (Новоукраїнській міській раді) за адресою: 27100, Кіровоградська область, Новоукраїнка, вул. Покровська, 70.

Дата складення повного судового рішення 09.04.2018 року.

Суддя Л.С. Вавренюк