Ухвала суду № 73254064, 03.04.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

03 квітня 2018 року Справа № 915/819/17

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі

судді Давченко Т.М.,

при секретарі Говоріній А.Е.

за участю представників

від боржника ОСОБА_1, за довіреністю, ОСОБА_2, за довіреністю

від стягувача ОСОБА_3, за довіреністю

розглянувши

заяву боржника: Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство”, (55000, Миколаївська область, м.Южноукраїнськ, вул.Дружби Народів, 8 (ідентифікаційний код 31948866),

стягувач: Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, 01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3 (ідентифікаційний код 24584661),

в особі ВП “Южно-Українська АЕС”, 55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промзона, а/с № 20 (ідентифікаційний код 20915546),

про визнання наказу Господарського суду Миколаївської області від 02.01.2018 у справі № 915/819/17 таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

На адресу господарського суду 19.03.2018 від боржника надійшла заява від 16.03.2018 № 23/437 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню в якій він просить визнати наказ Господарського суду Миколаївської області від 02.01.2018 у справі № 915/819/17 таким, що не підлягає виконанню повністю та зупинити виконання за цим наказом або заборонити приймати його до виконання.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.03.2018 відкладено вирішення питання про прийняття заяви Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” від 16.03.2018 № 23/437 до повернення справи № 915/819/17 до Господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.03.2018 розгляд заяви Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” від 16.03.2018 № 23/437 призначено на 03.04.2018 о 10:15.

03.04.2018 від стягувача надійшли письмові пояснення від 30.03.2018 № 32/336 в яких він просить відмовити в задоволенні заяви від 16.03.2018 № 23/437, у зв’язку з відсутністю підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

03.04.2018 боржник подав заяву від 03.04.2018 б/н про відмову від заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню в якій просить прийняти відмову та закрити провадження у справі.

В судовому засіданні, представник боржника підтримав свою заяву від 03.04.2018 б/н та просить залишити без розгляду заяву від 16.03.2018 № 23/437 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Представник стягувача в судовому засіданні не заперечує проти задоволення заяви боржника про відмову від заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

03.04.2018 оголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників учасників справи, суд встановив.

15.12.2017 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VІІІ від 03.10.2017, яким ГПК України викладено в новій редакції.

Згідно п. 9 ч. 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відтак, застосуванню підлягають положення ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до частин 1-3 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що відмова боржника від заяви про визнання наказу Господарського суду Миколаївської області від 02.01.2018 у справі № 915/819/17 таким, що не підлягає виконанню, не порушує права сторін, суд дійшов до висновку про прийняття від боржника відмови від заяви від 16.03.2018 № 23/437 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню та залишення вказаної заяви боржника без розгляду.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, - господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” від 16.03.2018 № 23/437 про визнання наказу Господарського суду Миколаївської області від 02.01.2018 у справі № 915/819/17 таким, що не підлягає виконанню – залишити без розгляду.

У відповідності до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За передбаченими частиною 1 ст. 256 ГПК України приписами апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Повний текст ухвали складено 10.04.2018.

Суддя Т.М. Давченко