Ухвала суду № 73253775, 10.04.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/5358/18

Провадження № 2/161/2043/18

У Х В А Л А

10 квітня 2018 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції міста Луцька, Державної казначейської служби України про відшкодування завданої шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції міста Луцька, Державної казначейської служби України про відшкодування завданої шкоди.

Разом з тим, у своїй позовній заяві позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення, мотивуючи це тим, що йому було завдано шкоду представниками державного органу, вина яких була встановлена постановою Луцького міськрайонного суду від 11.01.2018 року у справі № 161/9036/17, в якій також зазначено про відсутність в діях позивача будь-яких порушень.

Відповідно до ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; позивачами є військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Як слідує з п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Отже, відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Зазначені позивачем підстави, зокрема, що йому було завдано шкоду представниками державного органу, а також те, що у даних правовідносинах в діях позивача відсутні будь-які порушення, суд не бере до уваги, адже в законі не закріплена дана обставина, як підстава для відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення.

Будь-яких інших доказів позивачем не було додано, як передбачено ст. 81 ЦПК України.

В зв’язку з цим вважає, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору слід відмовити за необґрунтованістю.

Керуючись ст. 12, 81, 136, 353 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суддя –

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області ОСОБА_2