Рішення № 73253226, 03.04.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 676/59/18

РІШЕННЯ

іменем України

03 квітня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

за участі:секретаря судового засідання Варченко В.В. позивача ОСОБА_1. представника відповідача Клюцука В.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась в суд з позовом до відповідача, в якому просить:

- визнати протиправними дії Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п.7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV;

- зобов'язати Кам'янець-Подільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п.7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 06.07.2017 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

На день досягнення пенсійного віку позивач працювала на посаді чергової медсестри приймального відділення Кам'янець - Подільської міської лікарні № 1 та її загальний трудовий стаж складав 39 років 1 місяць та 11 днів, а спеціальний стаж - більше 30 років.

08.12.2017 року позивач звернулась до відповідача із заявою про нарахування та виплату їй грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п.7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV.

Листом № 114/Б-16 від 21.12.2017 року Кам'янець-Подільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області відмовило їй у нарахуванні та виплаті вказаної одноразової грошової допомоги.

Позивач вважає таку відмову відповідача неправомірною, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Kабінету Mіністрів України від 23.11.2011 року № 1191, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, в тому числі, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 (далі - Перелік № 909).

До вказаного Переліку № 909 входять посади вчителів, вихователів загальноосвітніх навчальних закладів та вихователів дошкільних навчальних закладів всіх типів.

Позивач вважає, що її робота у період з 03.09.1979 року по 30.05.1981 року вихователем в дитячому садочку при колгоспі імені 50-ти років Жовтня є прирівняною до роботи в державних і комунальних закладах дошкільної освіти зважаючи на те, що в цей період існувало дві форми власності - соціалістична та особиста, а колгоспи відносились до соціалістичної форми власності.

Крім того, пунктом 2 примітки до Переліку № 909 визначено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим Переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості закладів і установ.

Таким чином, стаж її роботи за період з 03.09.1979 року по 30.05.1981 року безпідставно не зарахований відповідачем до стажу працівника освіти, що дає право на призначення і виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Також вважає, що відповідачем безпідставно не враховано навчання позивача у Стаханівському педагогічному училищі у період з 1976 року по 1978 рік, оскільки саме після закінчення даного навчання позивач влаштувалась на роботу, яка дає право на врахування спеціального стажу при призначенні пенсії.

Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, та надала суду пояснення за змістом даного адміністративного позову.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, та надав суду пояснення згідно поданого відзиву на даний адміністративний позов.

В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що згідно документів пенсійної справи позивача, її страховий стаж складає 39 років 01 місяць 11 днів, в тому числі: 1 рік 10 місяців 01 день - навчання, 06 років 15 днів - робота на загальних підставах, 01 рік 07 місяців 06 днів - робота в колгоспі, 29 років 07 місяців 19 днів - спеціальний стаж у закладах освіти та охорони здоров'я.

Зазначає, що час навчання в навчальних закладах не враховується до спеціального стажу при визначенні права на пенсію за вислугу років до спеціального стажу роботи, оскільки зараховується тільки періоди роботи на посадах та в установах передбачених Переліком № 909.

Крім того, період роботи позивача на посаді вихователя дитячого садочка колгоспу ім. 50 років Жовтня також не зараховується до спеціального стажу при визначенні права на пенсію за вислугу років, оскільки колгоспи не є закладами комунальної та державної форми власності.

Враховуючи вищевикладене, підстав для нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги відповідно до п. 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV не має.

Детально позиція відповідача викладена у письмовому відзиві на даний адміністративний позов.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 06.07.2017 року перебуває на обліку в Кам'янець - Подільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Хмельницької області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року, до цього часу за призначенням іншого виду пенсії не зверталась, що відповідачем не заперечується.

08.12.2017 року позивач звернулась до відповідача із заявою про нарахування та виплату їй грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п.7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV.

Листом № 114/Б-16 від 21.12.2017 року Кам'янець-Подільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області відмовило їй у нарахуванні та виплаті вказаної одноразової грошової допомоги.

У вказаному листі зазначається про те, що згідно документів пенсійної справи позивача, її страховий стаж складає 39 років 01 місяць 11 днів, в тому числі: 1 рік 10 місяців 01 день - навчання, 06 років 15 днів - робота на загальних підставах, 01 рік 07 місяців 06 днів - робота в колгоспі, 29 років 07 місяців 19 днів - спеціальний стаж у закладах освіти та охорони здоров'я.

Час навчання в навчальних закладах не враховується до спеціального стажу при визначенні права на пенсію за вислугу років до спеціального стажу роботи, оскільки зараховується тільки періоди роботи на посадах та в установах передбачених Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909.

Період роботи позивача на посаді вихователя дитячого садочка колгоспу ім. 50 років Жовтня також не зараховується до спеціального стажу при визначенні права на пенсію за вислугу років, оскільки колгоспи не є закладами комунальної та державної форми власності.

Враховуючи зазначене підстави для призначення позивачу одноразової грошової допомоги - відсутні.

Не погодившись з даними обставинами позивач звернулась до суду з цим позовом.

Досліджуючи спірні правовідносини, суд враховує наступне.

Пунктом 7-1 Розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV визначено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» - «ж» статті 55 Закону № 1788-XII, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Вимогами пункту 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1191 від 23.11.2011 року встановлено, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, відповідно до п. «е» і «ж» статті 55 Закону № 1788-XII, що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909.

Зазначеним Переліком визначено, що, зокрема, в дошкільних навчальних закладах до спеціального стажу роботи зараховується робота на посадах завідуючих, вихователів-методистів, вихователів, музичних керівників, вчителів-дефектологів, вчителів-логопедів, практичних психологів.

У відповідності до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до записів трудової книжки позивача, судом встановлено, що вона у період, а саме:

- з 12.09.1978 року по 01.09.1979 року назначена старшою піонервожатою Чорнянської восьмирічної школи;

- з 03.09.1979 року по 30.05.1981 року прийнята на роботу в колгосп імені 50-ти років Жовтня с. Рудка Дунаєвецького району на посаду вихователя дитячого садочку;

- з 08.12.1982 року по 22.01.1988 року прийнята на роботу монтажниці монтажно - будівельного цеху № 1;

- з 01.02.1988 року прийнята на роботу медсестри приймального відділення Кам'янець - Подільської міської лікарні № 1, де працює по теперішній час.

Відповідно до частини 4 статті 21 Закону України "Про позашкільну освіту" педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

В силу пункту 1 статті 39 Закону України "Про позашкільну освіту" зазначено перелік позашкільних закладів, на які поширюється дія даного Закону.

Статтею 29 Закону України "Про освіту" передбачено, що в структуру освіти входить дошкільна освіта.

Згідно з статті 5 Закону України "Про дошкільну освіту" систему дошкільної освіти становлять дошкільні навчальні заклади незалежно від підпорядкування, типів і форми власності.

Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

На думку суду, робота позивача у період з 03.09.1979 року по 30.05.1981 року в колгоспі імені 50-ти років Жовтня с. Рудка Дунаєвецького району на посаді вихователя дитячого садочку є прирівняною до роботи в державних і комунальних закладах дошкільної освіти, виходячи з наступного.

В силу вимог статей 16, 18 Закону Української PCP "Про народну освіту" від 28.06.1974 року, що діяв на час роботи позивача у вказаний період, з метою створення найсприятливіших умов для виховання дітей дошкільного віку і подання необхідної допомоги сім'ї створюються дитячі ясла, дитячі садки, дитячі ясла-садки загального і спеціального призначення та інші дитячі дошкільні заклади.

Дитячі дошкільні заклади організуються виконавчими комітетами районних, міських, селищних і сільських Рад народних депутатів, а також з їх дозволу державними підприємствами, установами та організаціями, колгоспами, іншими кооперативними та іншими громадськими організаціями.

У відповідності до статті 10 Конституції УРСР від 20.04.1978 року основу економічної системи України становить соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності.

Статтею 13 Конституції УРСР було передбачено особисту власність громадян.

Таким чином, на період роботи позивача з 03.09.1979 року по 30.05.1981 року в Україні визнавалось дві форми власності: соціалістична та особиста.

Зважаючи на те, що в цей період колгоспи відносились до соціалістичної форми власності, а не до особистої, тому вказаний період роботи позивача прирівнюється до роботи в закладах державної та комунальної власності.

Суд звертає увагу, що нормою пункту 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV передбачено, що право на отримання одноразової грошової допомоги мають ті, хто:

- на день досягнення пенсійного віку працювали в установах та організаціях державної та комунальної форми власності на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років згідно п.п. "е" - "ж" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

- мають страховий стаж на таких посадах 35 років - для чоловіків і 30 років - для жінок;

- раніше не отримували ніякого виду пенсії;

- виходять на пенсію за віком.

Як видно з матеріалів справи, позивач станом на час досягнення пенсійного віку працювала на посаді чергової медсестри приймального відділення Кам'янець - Подільської міської лікарні № 1, яка перебуває у власності держави.

Крім того, пунктом 2 примітки до Переліку № 909 визначено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим Переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості закладів і установ.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зобов'язати Кам'янець-Подільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 03.09.1979 року по 30.05.1981 року в колгоспі імені 50-ти років Жовтня на посаді вихователя дитячого садочку до спеціального стажу роботи, що дає право на виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком, оскільки пенсію за віком вона оформила, перебуваючи на посаді головної медсестри Кам'янець - Подільської міської лікарні № 1, на дату оформлення пенсії за віком мала стаж роботи для призначення пенсії за віком більше 30 років на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років згідно п.п. "е" - "ж" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", із врахуванням роботи в колгоспі, до оформлення пенсії за віком не оформляла та не отримувала будь - якої іншої пенсії.

При вирішенні спору в частині врахування часу навчання в педучилищі суд звертає увагу на те, що постановою Ради Міністрів СРСР від 17.12.1959 року № 1397 «Про пенсію за вислугу років працівникам освіти, охорони здоров'я і сільського господарства» вказано, що час навчання у педагогічних учбових закладах і університетах, якщо їй безпосередньо передувала і безпосередньо за нею була педагогічна діяльність, зараховується до стажу, що дає право на пенсію за вислугу років.

Як видно з матеріалів справи, позивач до навчання у Стаханівському педагогічному училищі не здійснювала педагогічну діяльність, а займалась нею лише після закінчення навчання в училищі, а тому період з 1976 року по 1978 рік не підлягає включенню до спеціального стажу роботи позивача.

Судом встановлено, що будь - якими чинними на цей час та на час призначення пенсії позивачу законодавчими та нормативно - правовими актоми не передбачено включення періоду навчання у спеціалізованому навчальному закладі до спеціального стажу роботи, що дає право на виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком.

Частина 2 статті 9 КАС України встановлює, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, з метою повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, задовольнивши їх шляхом визнання протиправною відмови Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, викладену в листі від 21.12.2017 року № 114/5-16, щодо призначення ОСОБА_1 грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п.7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, та зобов'язання Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу роботу вихователем в дитячому садочку при колгоспі імені 50-ти років Жовтня в період з 03.09.1979 року по 30.05.1981 року.

Суд звертає увагу на те, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, 8, частиною 2 статті 19, 22, 23 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене або обмежене.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зазначено, що зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісних вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Зважаючи на це, суд вважає необхідним зобов'язати Кам'янець-Подільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п.7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та враховуючи наведені вище норми матеріального права, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 є обґрунтований та такий, що підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,32300, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області (вул. Огієнка, 10, м. Кам'янець - Подільський, Хмельницька область,32300, код ЄДРПОУ 37863929) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, викладену в листі від 21.12.2017 року № 114/5-16, щодо призначення ОСОБА_1 грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п.7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV.

Зобов'язати Кам'янець-Подільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу роботу вихователем в дитячому садочку при колгоспі імені 50-ти років Жовтня в період з 03.09.1979 року по 30.05.1981 року.

Зобов'язати Кам'янець-Подільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п.7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 06 квітня 2018 року

Головуючий суддя В.К. Блонський