Рішення № 73253051, 05.04.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/226/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

секретар: Іващенко В.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача - Левіної Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Корабельної районної у м. Херсоні ради про визнання протиправним та скасування рішення № 16 від 10.01.2018 року; зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Корабельної районної у м. Херсоні ради (далі - відповідач, Виконком) про визнання протиправним та скасування рішення від 10.01.2018 року № 16 та зобов'язання надати дозвіл на вчинення правочину щодо нерухомого майна дітей.

Позовна заява надійшла до суду 05.02.2018 року.

Ухвалою від 09.02.2018 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення її недоліків.

19.02.2018 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і пояснив, що відповідачем неправомірно було відмовлено позивачу у задоволені заяви про надання дозволу на укладення договору продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, 1/2 частина якого належить її двом малолітнім дітям, оскільки обставини, на яких ґрунтується рішення відповідача, не передбачені законом як такі, що можуть бути підставами для відмови у наданні дозволу на вчинення правочину щодо нерухомого майна дітей, а тому просить визнати протиправним та скасувати його.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала та пояснила, що підставами для відмови у наданні дозволу стали відсутність згоди батька дітей на вчинення правочину щодо нерухомого майна (квартири) та документів, які підтверджують факт того, що придбання житла здійснюється з урахуванням інтересів дітей.

Відповідач вважає свої дії правомірними, в задоволенні позову просить відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні обставини.

16.11.2017 року позивач звернулася до Виконкому із заявою щодо надання дозволу на укладення договору продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, 1/2 частина якого належить її двом малолітнім дітям, за умови придбання іншого житлового майна - будинку (за адресою: АДРЕСА_2) із оформленням відповідної частки власності за кожним із дітей. (а.с.7).

Двокімнатна квартира, площею 55,9 кв.м., належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3, її синам: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7 р.н, та батьку позивача ОСОБА_6. До червня 2017 року у вказаній квартирі проживало 6 осіб: позивачка з чоловіком та двома дітьми, та батько позивачки зі співмешканкою. Наразі сім'я позивачки мешкає у будинку (площею 64,4 кв.м.) в с. Центральне, який вона разом з чоловіком має намір придбати.

На підставі п. 67 Постанови КМУ від 24.09.2008 № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини", комісією служби у справах дітей Корабельної районної у м. Херсоні ради проведено обстеження умов проживання за адресами: АДРЕСА_1 (місцезнаходження квартири) та АДРЕСА_2 (місцезнаходження будинку). Вказаними актами встановлено, що в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, відсутні задовільні умови для проживання, виховання та розвитку дітей, а умови проживання за адресою: АДРЕСА_2 в повній мірі відповідають необхідним умовам для проживання та виховання дітей (а.с. 10-13).

10.01.2018 року відповідно до рішення Виконкому № 16 ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні заяви про надання дозволу на укладення договору купівлі-продажу житла, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з підстав відсутності згоди батька дітей та документів, передбачених чинним законодавством (а.с. 8).

Перевіряючи правомірність відмови позивачу, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та приписи законодавства.

Правове регулювання захисту прав дітей на майно та управління майном дітей визначено Сімейним Кодексом України, Законом України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 № 2402-ІІІ.

Повноваження органів опіки та піклування, в тому числі служб у справах дітей визначені Постановою КМУ від 24.09.2008 № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини" (далі - Постанова № 866)

Статтями 17-18 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

Зі змісту пункту 67 Постанови № 866 встановлено, що дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина, надається виконавчим органом районної у місті ради за поданням служби у справах дітей після проведення зазначеною службою перевірки документів за місцем знаходження майна протягом одного місяця з дня надходження заяви на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини лише у разі гарантування збереження її права на житло і оформляється рішенням, витяг з якого видається заявникам службою у справах дітей.

Для здійснення правочинів щодо нерухомого майна дитини батьки подають службі у справах дітей документи, зазначені у пункті 66 цього Порядку. Служба у справах дітей розглядає протягом 10 робочих днів подані документи та з'ясовує наявність (відсутність) обставин, що можуть бути підставою для відмови у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини.

Абзацом третім пункту 67 визначено, що виконавчий комітет районної у місті ради може відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса для накладення заборони відчуження такого майна лише у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 177 Сімейного кодексу України (далі - Кодекс, СК України), а саме:

1) мати та/або батько дитини, які (яка, який) звернулися за дозволом, позбавлені судом батьківських прав відповідно до статті 164 цього Кодексу;

2) судом, органом опіки та піклування або прокурором постановлено (прийнято) рішення про відібрання дитини від батьків (або того з них, який звернувся за дозволом) без позбавлення їх батьківських прав відповідно до статті 170 цього Кодексу;

3) до суду подано позов про позбавлення батьків дитини (або того з них, який звернувся за дозволом) батьківських прав особами, зазначеними у статті 165 цього Кодексу;

4) особа, яка звернулася за дозволом, повідомила про себе неправдиві відомості, що мають суттєве значення для вирішення питання про надання дозволу чи відмову в його наданні;

5) між батьками дитини немає згоди стосовно вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини;

6) між батьками дитини або між одним з них та третіми особами існує судовий спір стосовно нерухомого майна, за дозволом на вчинення правочину щодо якого звернулися батьки дитини (або один з них);

7) вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини.

Перелік вищевказаних обставин, які можуть бути підставами для відмови у наданні дозволу на вчинення правочину є вичерпним і не може бути розширеним та доповненим.

Суд не погоджується з позицією відповідача щодо наявності законних підстав для відмови у задоволенні заяви про надання дозволу на вчинення правочину щодо вказаного нерухомого майна з огляду на наступне.

У відзиві на позовну заяву однією з підстав відмови у задоволенні заяви позивача відповідач вказує відсутність згоди батька дітей ОСОБА_7 на вчинення правочину щодо нерухомого майна малолітніх дітей з посиланням на п.6 ст. 177 СК України, норми якої визначають обов'язковість наявності нотаріально засвідченої згоди другого з батьків на вчинення одним з них правочину щодо нерухомого майна.

Однак, суд вважає помилковим ототожнення відповідачем понять "заяви кожного з батьків", визначеної п. 66 Постанови 866 в переліку документів, що подаються до служби у справах дітей для розгляду питання про надання дозволу на відчуження нерухомого майна, та "письмової нотаріально засвідченої згоди другого з батьків" на вчинення одним із батьків правочину щодо нерухомого майна малолітніх дітей.

Разом з тим, суд не бере до уваги обґрунтування відповідача, про те, що надані позивачем в додатку до заяви документи, не відповідають переліку документів, визначених законодавством, а саме: відсутні ідентифікаційні коди, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, довідка з місця проживання, про склад сім'ї та реєстрацію, ґрунтується виключно на припущенні, що з урахуванням переліку необхідних документів, визначених п.66 Постанови № 866, такі документи мають бути представлені на 16-ти аркушах, а не на 9-ти, як зазначає позивач. При цьому документального підтвердження встановлення факту відсутності вищезазначених документів в додатку до відповідної заяви при її поданні та реєстрації відповідачем не надано.

Суд не погоджується з твердженнями відповідача про необхідність долучення позивачем до заяви про надання дозволу на вчинення правочину щодо продажу квартири, яких-небудь документів, які б підтверджували, що намір придбання житла за межами міста Херсона здійснюється саме в інтересах дітей.

Встановлення обов'язку для позивача у наданні документів, не передбачених п.66 Постанови № 866, для розгляду питання про надання дозволу на вчинення продажу нерухомого майна дітей, є протиправним та виходить за межі повноважень відповідача.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність належних умов проживання за адресою місцезнаходження квартири, яку позивач має намір продати, встановлене відповідним актом обстеження від 17.10.2017 року, враховуючи, що сім'я з дітьми в даному помешканні не проживає з червня 2017 року. Саме це обстеження є підтвердженням того, що житлові умови сім'ї підлягають покращенню.

Суд вважає неприпустимим з боку відповідача обґрунтування правомірності відмови у надані дозволу на вчинення правочину щодо нерухомого майна дітей наявністю обставин, які не залежать від волі та дій позивача, а саме: наявність чи відсутність медичного закладу за місцем знаходження житла, кількість розважальних центрів, секцій, гуртків та інших закладів розвитку дітей в порівнянні з їх кількістю і різновидом у місті. Твердження відповідача щодо зменшення обсягу користування дітьми благами соціального забезпечення у с. Центральне є недоведеним та безпідставним, а вимагання від позивача документів не передбачених діючим законодавством та створення штучних перешкод таких як не зазначення індентифікаційного коду і т.і., суд розцінює як правове свавілля з боку суб'єкта владних повноважень.

Суд вважає необґрунтованим та протиправним висновок відповідача про те, що відсутність жодних документів, які б підтверджували, що зміна місця проживання дітей покращує їх рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, своєчасного та всебічного обстеження стану здоров'я, надає можливість скористатися в повному обсязі соціальними благами, отримання постійного заробітку батьків для належного утримання та виховання дітей за межами міста та ведення відповідного господарства, свідчить про те, що позивач діє не в інтересах своїх дітей, що в свою чергу призводить до звуження обсягу майнових прав дітей та порушує їх законні інтереси. Така позиція викладена відповідачем у відзиві.

Суд не погоджується з позицією відповідача щодо недоведення наміру придбання житла з урахуванням інтересів дітей, оскільки умови проживання у вказаному будинку в повній мірі відповідають необхідним для проживання, виховання та повноцінного розвитку дітей та є значно кращими за умови попереднього їх місця проживання (квартири), що підтверджуються відповідними актами обстеження.

При оформленні права власності на житловий будинок, частка кожного з дітей збільшиться як в житловій, так і в загальній площі в порівнянні з існуючими частками в квартирі, що підтверджується технічною документацією на зазначені об'єкти нерухомості. Згідно звітів про оцінку нерухомого майна, вартість квартири, яка підлягає продажу становить 56901 грн. без ПДВ, вартість будинку та земельної ділянки, які має намір придбати позивачка в інтересах дітей становить 91742 грн. без ПДВ. В судовому засіданні представник відповідача не спростовував зазначені факти.

Твердження відповідача щодо відсутності в с. Центральне медичного закладу повністю спростовують висновками акту обстеження матеріально-побутових умов житла, проведеного 22.03.2018 року, відповідно до яких у вказаному населеному пункті є Центральна амбулаторія з сімейним лікарем та лікарем загальної медицини.

На підставі вищенаведених обґрунтувань та досліджених в судовому засіданні доказів, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв з перевищенням наданих йому повноважень, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 242-246 КАС України, суд

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним і скасувати рішення Виконавчого комітету Корабельної районної у м. Херсоні ради (місцезнаходження: вул. Суворова, 29, м. Херсон, 73003, ЄДРПОУ 04060172) про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1) про надання дозволу на вчинення правочину щодо нерухомого майна яке належить її дітям згідно витягу з рішення від 10.01.2018 року № 16.

Зобов'язати Виконавчий комітет Корабельної районної у м. Херсоні ради надати дозвіл ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, на вчинення правочину щодо нерухомого майна дітей, а саме квартири АДРЕСА_3 з одночасним придбанням житла дітям ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Встановити судовий контроль щодо виконання цього рішення та зобов'язати Виконавчий комітет Корабельної районної у м. Херсоні ради у двадцятиденний строк з моменту вступу вказаного рішення у законну силу подати звіт про виконання судового рішення.

Стягнути з Виконавчого комітету Корабельної районної у м. Херсоні ради судові витрат по сплаті судового збору на користь ОСОБА_3 у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10 квітня 2018 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 3.1.3