Рішення № 73252750, 10.04.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2018 р. № 814/72/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1,56101 до відповідача:Херсонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області, вул. Маяковського, 10, м. Херсон, 73000 про:визнання протиправною бездіяльності; зобов'язання вчинити певні дії,

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати неправомірною бездіяльність Херсонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області (надалі - Відділ або відповідач) та зобов'язати Відділ винести постанову про визначення розміру шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що відповідач не виконав вимоги Закону України від 01.12.1994 № 266/94-ВР «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (надалі - Закон № 266).

У відзиві на позовну заяву (арк. спр. 53-56) Відділ вказав, що, з метою виконання вимог Закону № 266 та затвердженого наказом Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України від 04.03.1996 № 6/5/3/41 «Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду»» (надалі - Положення), ним здійснюються заходи для прийняття відповідної постанови, тому позовні вимоги є передчасними і безпідставними.

Дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до викладеного у рішенні Баштанського районного суду Миколаївської області від 11.10.2017 у справі № 468/901/17-ц та у рішенні Апеляційного суду Миколаївської області від 04.12.2017 (провадження № 22-ц/784/2369/17 (арк. спр. 10-13 та 14-19 відповідно), у квітні 2012 року позивача було затримано працівниками міліції. В період з 05.04.2012 по 16.04.2013 позивача було позбавлено волі на підставі необґрунтованої підозри, і до 12.07.2016 він незаконно перебував під слідством та судом.

Постановою Херсонської місцевої прокуратури від 12.07.2016 (арк. спр. 37-40) кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 було закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати).

Згідно зі статтею 1 Закону № 266, відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок:

1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;

2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладенні штрафу;

3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та іншими актами законодавства.

У перелічених вище випадках завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 2 Закону, право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає зокрема у випадках закриття кримінального провадження за невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Згідно зі статтею 3 Закону, у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються зокрема витрати, сплачені громадянином (пункт 3) та суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги (пункт 4).

Як вказано у статті 11 Закону, у разі виникнення права на відшкодування завданої шкоди відповідно до статті 2 цього Закону орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, прокурор або суд зобов'язані роз'яснити особі порядок поновлення її порушених прав чи свобод та відшкодування завданої шкоди.

Відповідно до статті 12 Закону, розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу).

Цій нормі кореспондує пункт 12 Положення, в якому вказано, що у місячний термін з дня звернення громадянина один з органів, залежно від того, хто з них здійснював слідчі дії або розглядав справу, витребовує від відповідних державних і громадських організації всі необхідні документи, що мають значення для визначення розміру завданої шкоди, і виносить передбачену частиною першою статті 12 Закону постанову (ухвалу).

Як вказано у пункті 6 Положення, громадянинові відповідний орган, зазначений у пункті 11 цього Положення, одночасно з повідомленням про закриття справи в стадії дізнання і попереднього слідства або з копією виправдувального вироку, що набрав законної сили, або постановою (ухвалою) суду (судді) направляє повідомлення, в якому роз'яснює, куди і протягом якого терміну можна звернутися за відшкодуванням шкоди і поновленням порушених прав.

Для визначення розміру шкоди громадянин протягом шести місяців після направлення йому повідомлення може звернутися до відповідного органу (пункт 11 Положення).

Відповідно до матеріалів справи, повідомлення, про яке йдеться в пунктах 6 та 11 Положення, Херсонська місцева прокуратура направила позивачу лише у жовтні 2017 року, після його звернення від 28.09.2017 (арк. спр. 20, 36).

З відповідною заявою позивач звертався до відповідача двічі - 27.10.2017 та 27.12.2017 (арк. спр. 23-24 та 25-26 відповідно), проте відповідач на звернення позивача не відреагував.

До відзиву на позовну заяву відповідач, в якості доказу на підтвердження виконання ним вимог Закону та Положення, додав копію запиту слідчого від 02.03.2018 до начальника Головного управління ДФС в Херсонській області з приводу того, чи звітували адвокати позивача про отримані від нього доходи (арк. спр. 58).

Ця обставина, на думку суду, не є доказом, що спростовує факт бездіяльності відповідача, оскільки, як вказано вище, пунктом 12 Положення передбачено, що для отримання всіх необхідних документів, що мають значення для визначення розміру завданої шкоди, і для винесення постанови встановлений місячний строк. Друге звернення позивача відповідач отримав 03.01.2018, а з вказаним запитом звернувся 02.03.2018, після отримання копії ухвали суду про відкриття провадження у справі.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, в зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 241-243, 246, 250, 255, 262, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 56101, РНОКПП НОМЕР_1) до Херсонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області (вул. Маяковського, 10, м. Херсон, 73000, ідентифікаційний код 40108782) задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Херсонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області (вул. Маяковського, 10, м. Херсон, 73000, ідентифікаційний код 40108782), що полягає у неприйнятті постанови, що передбачена статтею 12 Закону України від 01.12.1994 № 266/94-ВР «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

3. Зобов'язати Херсонський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області прийняти за зверненням ОСОБА_1 від 27.12.2017 постанову про розмір відшкодовуваної шкоди.

4. Зобов'язати Херсонський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області у місячний строк після набрання судовим рішенням законної сили подати звіт про виконання судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна