Рішення № 73252745, 05.04.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 квітня 2018 року м. ПолтаваСправа №816/2410/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Пилипенко А.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Вороненко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до прокуратури Кіровоградської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до прокуратури Кіровоградської області та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 13.02.2018 просила стягнути з прокуратури Кіровоградської області заборгованість по заробітній платі у розмірі 41554,38 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 80493,17 грн (станом на 09.02.2018).

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідачем у вересні 2017 року неправомірно вирахувано із заробітної плати ОСОБА_1 премію, виплачену за серпень 2017 року. Наведене, у свою чергу, вплинуло на розрахунок заробітної плати, компенсацій та допомог при звільненні позивача з органів прокуратури.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.12.2017 відкрито провадження у справі за даним позовом. До участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Головне управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області.

23.01.2018 судом одержано відзив на позов, у якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Зазначив, що при звільненні з органів прокуратури з позивачем у повному розмірі проведено розрахунок. Звертав увагу на те, що позивач у період з 27.03.2017 по 11.09.2017 перебувала поза штатом органів прокуратури Кіровоградської області, а тому не мала права на отримання премії за серпень 2017 року, оскільки наказом в.о. прокурора області передбачено виплату премії лише штатним працівникам.

У судове засідання 30.01.2018 позивач та її представник не з'явились, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено.

У судовому засіданні 13.02.2018 до початку розгляд справи по суті позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено.

20.02.2018 судом одержано відзив прокуратури Кіровоградської області на заяву про збільшення позовних вимог, у якій представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову повністю. Звертав увагу на те, що наданий позивачем висновок експерта не відповідає вимогам закону, оскільки розрахунок заробітної плати проведено за даними форми ОК-5, а не відповідно до розрахункових листів позивача.

22.02.2018 позивачем надано додаткові пояснення до позову, у яких ОСОБА_1 стверджувала про безпідставність доводів відповідача щодо її перебування поза штатом органів прокуратури Кіровоградської області та наполягала на задоволенні позовних вимог з урахуванням висновку експерта від 09.02.2018 №4.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2018 витребувані додаткові докази від відповідача, у зв'язку з чим відкладено розгляд справи.

У судовому засіданні 05.04.2018 позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, наполягала на відмові у задоволенні позовних вимог.

Третя особа про розгляд справи повідомлена належним чином, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, заяв чи клопотань до суду не надала.

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Суд встановив, що позивач у період з 05.11.2001 по 20.09.2017 працювала в органах прокуратури Кіровоградської області /а.с. 13-16/.

Наказом прокурора Кіровоградської області від 21.05.2014 №198к позивачу надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 26.05.2014 по ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 10/.

Наказом прокурора Кіровоградської області від 23.03.2017 №130к ОСОБА_1 визнано такою, що приступила до виконання обов'язків з 27.03.2017 після виходу з відпустки по догляду за дитиною /а.с. 32/.

Судом також встановлено, що позивачу у серпні 2017 року нарахована та фактично виплачена премія у розмірі 14585,64 грн /а.с. 146/.

Разом з цим, із заробітної плати ОСОБА_1 за вересень 2017 року вказану суму премії вирахувано.

Наказом прокурора Кіровоградської області від 11.09.2017 №300к ОСОБА_1 переведено з посади заступника Світловодського міжрайонного прокурора на посаду прокурора Бобринецького відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури на час перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника /а.с. 36/.

Наказом прокурора Кіровоградської області від 11.09.2017 №529к позивачу надано частину основної щорічної відпустки терміном 10 календарних днів з 11.09.2017 по 20.09.2017 включно. Наказано відділу фінансування та бухгалтерського обліку виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань /а.с. 37/.

Наказом прокурора Кіровоградської області від 20.09.2017 №304к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Бобринецького відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури за власним бажанням у зв'язку з необхідністю догляду за дитиною до 14 років з 21.09.2017 /а.с. 38/. Наказано бухгалтерії прокуратури Кіровоградської області провести з позивачем повний розрахунок.

Позивач, не погодившись з нарахованими та виплаченими при звільненні сумами заробітної плати, компенсацій та матеріальних допомог, звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Щодо відрахування із заробітної плати ОСОБА_1 за вересень 2017 року премії за серпень 2017 року у розмірі 14585,64 грн, суд зазначає.

За твердженням відповідача ОСОБА_1 у період з 27.03.2017 по 11.09.2017 перебувала поза штатом органів прокуратури Кіровоградської області, оскільки не проходила тестування для заміщення посади прокурора місцевої прокуратури або посади керівника, першого заступника чи заступника керівника місцевої прокуратури.

Наказом в.о. прокурора Кіровоградської області від 21.08.2017 №282ц прокурорсько-слідчим працівникам органів прокуратури Кіровоградської області (у т.ч. і ОСОБА_1.) передбачено виплату місячної премії за серпень 2017 року у розмірі 300% місячного фонду оплати праці, розмір якої у грошовому еквіваленті для позивача склав 14585,64 грн /а.с. 39/.

Разом з тим, як зазначив відповідач, наказом виконувача обов'язків прокурора області від 23.08.2017 №284ц внесені зміни до наказу від 21.08.2017 №282ц /а.с. 40/, на підставі яких позивачу, як працівнику, посада якого відсутня на момент нарахування премії в штатному розписі органів прокуратури області, премія за серпень 2017 року не нараховувалась.

На цій підставі, із заробітної плати ОСОБА_1 за серпень 2017 року відраховано премію у розмірі 14585,64 грн.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд виходить з такого.

По перше, суд зауважує, що наказом прокурора Кіровоградської області від 23.03.2017 №130к ОСОБА_1 визнано такою, що приступила до виконання обов'язків заступника Світловодського міжрайонного прокурора з 27.03.2017 після виходу з відпустки по догляду за дитиною /а.с. 32/.

Наказом прокурора Кіровоградської області від 11.09.2017 №300к ОСОБА_1 переведено з посади заступника Світловодського міжрайонного прокурора на посаду прокурора Бобринецького відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури на час перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника /а.с. 36/.

Зазначені накази не містять інформації про те, що позивач зарахована та у період з 27.03.2017 по 11.09.2017 перебувала поза штатом органів прокуратури Кіровоградської області.

А відтак, твердження відповідача про те, що ОСОБА_1 у період з 27.03.2017 по 11.09.2017 перебувала поза штатом органів прокуратури Кіровоградської області, суд вважає необґрунтованими та безпідставними.

По друге, порівняльний аналіз змісту наказів в.о. прокурора Кіровоградської області від 21.08.2017 №282ц та від 23.08.2017 №284ц є підставою для висновку, що останній стосується виключно зміни розміру премії /а.с. 39, 40/. Разом з цим, зазначені накази не містять вказівки про не проведення преміювання позивача. На неодноразову вимогу суду відповідачем доказів позбавлення ОСОБА_1 премії за серпень 2017 року не надано.

По третє, у контексті спірних відносин суд акцентує увагу на тому, що премія за серпень 2017 року у розмірі 14585,64 грн позивачу фактично виплачена у складі заробітної плати за серпень 2017 року, на підтвердження чого до матеріалів справи надано розрахунковий лист /а.с. 146/. Отже, зазначена сума премії є власністю позивача.

Водночас згідно з частиною четвертою статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 127 Кодексу законів про працю України визначено, що відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу:

1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не повернутого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості, або з дня виплати неправильно обчисленої суми;

2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5 і 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв'язку з переходом на пенсію;

3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (стаття 136).

Суд зауважує, що відрахування із заробітної плати ОСОБА_1 за вересень 2017 року премії у розмірі 14585,64 грн не підпадає під дію жодної з наведеним вище норм.

За таких обставин, беручи до уваги фактичне отримання позивачем премії за серпень 2017 року у розмірі 14585,64 грн та відсутність визначених законом підстав для її відрахування, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відрахування із заробітної плати ОСОБА_1 за вересень 2017 року премії у розмірі 14585,64 грн.

Відтак, зазначену суму коштів належить стягнути з відповідача на користь позивача, а позов в цій частині задовольнити.

Щодо нарахування позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, суд встановив такі обставини.

Зі змісту розрахункового листа ОСОБА_1 за вересень 2017 року судом встановлено, що позивачу на виконання наказу прокурора Кіровоградської області від 11.09.2017 №529к нараховані матеріальна допомогу на оздоровлення у розмірі 4302,77 грн та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань у розмірі 4302,77 грн /а.с. 147/.

При цьому, як встановлено судом зі змісту наданих відповідачем довідки та розрахунку середньої заробітної плати позивача за липень-серпень 2017 року /а.с. 143-144/, при розрахунку середньомісячної заробітної плати відповідачем враховано виплати за липень 2017 року у розмірі 3743,65 грн та за серпень 2017 року у розмірі 4861,88 грн; середньомісячна заробітна плата за розрахунком відповідача склала 4302,58 грн, а середньоденна - 200,12 грн.

Разом з цим, позивачем до матеріалів справи надано висновок судової економічної експертизи від 09.02.2018 №4, складений судовим експертом Ліхтіною Л.Р. /а.с. 67-70/, у якому експертом розраховано середньомісячну заробітну плату за липень-серпень 2017 року у розмірі 17887,37 грн, а середньоденний заробіток за період з 01.04.2017 по 01.09.2017 - у розмірі 583,88 грн.

Оцінюючи надані сторонами письмові докази, суд звертає увагу на те, що наданий відповідачем розрахунок середньої заробітної плати ОСОБА_1 не містить усіх складових оплати праці, зазначених у розрахункових листах, а визначена сума не відповідає навіть тій, з розрахунку якої позивачу проведені виплати у вересні 2017 року (4302,58 грн замість 4302,77 грн).

У свою чергу, як встановлено судом зі змісту висновку експерта, при розрахунку середньої заробітної плати за липень - серпень 2017 року експертом враховано заробітну плату за серпень 2017 року у розмірі 19430,79 грн, тоді як відповідно до розрахункового листа позивача за вказаний звітний період заробітна плата склала 19747,27 грн /а.с. 146/.

За вищевикладених обставин, суд не приймає надані сторонами розрахунки та висновок експерта у якості належних та достовірних доказів.

Водночас суд зауважує, що зібрані у справі письмові докази у своїй сукупності є достатніми для проведення відповідних розрахунків самостійно судом.

При цьому суд враховує, що згідно з частиною першою статті 82 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру" прокурору надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів з виплатою допомоги для оздоровлення в розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати прокурора.

А відповідно до частини третьої статті 83 цього Закону, прокурору може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати прокурора.

В силу положень абзаців першого - третього пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (надалі - Порядок), обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Таким чином, матеріальна допомога для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань виплачується прокурору у розмірі середньомісячної заробітної плати, яка обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують видачі наказу про здійснення відповідних виплат.

Оскільки наказ про надання позивачу відпустки з виплатою згаданих вище матеріальних допомог виданий відповідачем у вересні 2017 року, відповідні виплати мали бути проведені з розрахунку середньої заробітної плати за липень та серпень 2017 року.

Абзацом першим пункту 3 Порядку визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

На цій підставі суд враховує, що відповідно до розрахункового листа ОСОБА_1 за липень 2017 року нею відпрацьовано 21 робочий день, що відповідає загальній кількості робочих днів у періоді. Заробітна плата складається із: окладу у розмірі 2493,00 грн, доплати за класний чин - 125,00 грн, надбавки за виконання особливо важливих завдань - 1620,63 грн, надбавки за вислугу років - 623,25 грн, місячної премії - 11182,32 грн, індексації - 299,75 грн та загалом становить 16343,95 грн /а.с. 145/.

Розрахунковим листом за серпень 2017 року підтверджено, що позивачем відпрацьовано 22 робочі дні, що відповідає загальній кількості робочих днів у періоді. Заробітна плата складається із: окладу у розмірі 2493,00 грн, доплати за класний чин - 125,00 грн, надбавки за виконання особливо важливих завдань - 1620,63 грн, надбавки за вислугу років - 623,25 грн, місячної премії - 14585,64 грн, індексації - 299,75 грн та загалом становить 19747,27 грн /а.с. 146/.

Згідно з пунктом 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Таким чином, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 за липень - серпень 2017 року становитиме 839,33 грн /(16343,95 грн + 19747,27 грн) : 43, де: 16343,95 грн - заробітна плата за липень 2017 року, 19747,27 грн - заробітна плата за серпень 2017 року, 43 - загальна кількість робочих днів за розрахунковий період/.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що на підставі наказу прокурора Кіровоградської області від 11.09.2017 №529к позивачу належала до виплати матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі 18045,60 грн (839,33 грн х 21,5, де: 839,33 грн - середньоденна заробітна плата, 21,5 - середньомісячне число робочих днів) та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань у розмірі 18045,60 грн.

Натомість, як підтверджено залученим до матеріалів справи розрахунковим листом ОСОБА_1 за вересень 2017 року /а.с. 147/, позивачу фактично виплачено матеріальну допомогу кожного виду у розмірі 4302,77 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 недоплаченої матеріальної допомоги у загальному розмірі 27485,66 грн /(18045,60 грн х 2) - (4302,77 грн х 2)/, тобто, як різниці між фактично виплаченими сумами матеріальної допомоги та належним до виплати розміром такої допомоги.

Разом з цим, що стосується оплати праці позивача за 10 календарних днів відпустки та компенсації за 29 днів невикористаної відпустки, суд звертає увагу на те, що в силу наведених вище вимог абзацу другого пункту 2 Порядку, відповідні виплати мали бути проведені з розрахунку середньої заробітної плати за період з квітня по серпень 2017 року включно.

Як підтверджено розрахунковим листом позивача за вересень 2017 року, дані виплати відповідачем проведені з розрахунку середньоденної заробітної плати у розмірі 589,02 грн /а.с. 147/, тоді як середньоденна заробітна плата позивача за вказаний період мала становити 583,88 грн (загальна сума заробітної плати за період з квітня по серпень 2017 року у розмірі 85245,96 грн, загальна кількість робочих днів - 146 календарних днів = 85245,96 грн : 146 = 583,88 грн).

Отже, порушення прав позивача на оплату праці у належному розмірі в даній частині відсутні.

Окрім того, суд враховує, що подані ОСОБА_1 заяви по суті позовних вимог не містять посилань на незгоду з розміром виплаченої їй заробітної плати за 10 календарних днів відпустки та компенсації за невикористану частину відпустки.

Щодо стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд зазначає, що відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Згідно зі статтею 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Суд зауважує, що позивач ОСОБА_1 безпосередньо при звільненні не заявляла про незгоду з проведеним відповідачем розрахунком заробітної плати, а спір між сторонами виник уже після звільнення позивача з органів прокуратури.

Позов в частині спору про належні до виплати премію, матеріальну допомогу на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань вирішено на користь позивача.

Однак, оскільки на дату розгляду справи судом відповідні виплати відповідачем не здійснені, розрахунок зазначеного у статті 117 Кодексу законів про працю України відшкодування за відсутності кінцевої дати здійснення платежу не може бути проведений.

До того ж, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач буде ухилятись від виконання наведених вище вимог статті 117 Кодексу законів про працю України.

А тому, вимоги позивача про сплату відшкодування по день фактичного розрахунку є передчасними, у зв'язку з чим у задоволенні позову в цій частині належить відмовити.

Беручи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 частково.

Позивач від сплати судового збору звільнений, підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до прокуратури Кіровоградської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з прокуратури Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 02910025; вул. В. Пермська, 4, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; АДРЕСА_1) заробітну плату у розмірі 42071,30 грн (сорок дві тисячі сімдесят одна гривня тридцять копійок) з відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету та цільових фондів.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10 квітня 2018 року.

Суддя О.О. Кукоба